Тема Казки дарують ключі
Мета:познайомити з письменником, сприяти розвитку фантазії, груповій взаємодії, розвивати любов до дитини.
Обладнання: дошка,презентація, книги, папір та олівці, музика,
Розум людський має три ключі,
які все відкривають: знання, думка, уява.
В.Гюго
Хід заняття
І.Організаційний момент.
Дорогі колеги, 23 жовтня виповнилося 100 років з дня народження відомого італійського казкаря Джованні Родарі. Геніальний дитячий письменник не тільки мав літературний хист, але й щедро ділився ним зі своїми читачами.
II. Основна частина.
1.Повідомлення теми, мети заходу.
Сьогодні ми з колегами запланували захід «Казки дарують ключі». Що ж це за ключі спробуємо дізнатися у ході заходу.
2. Робота з епіграфом.
Епіграфом до заходу ми підібрали слова відомого письменника Віктора Гюго: «Розум людський має три ключі, які все відкривають: знання, думка, уява». Чи погоджуєтесь ви, що маючи такі ключі можна відчинити будь які двері у світі? ( обговорення)
Французький лексиколог і поет Пьер Буаст сказав: «Освіта – скарб; праця – ключ до нього». А чи включає наша праця засвоєння нових знань, умінь та навичок, чи не застосовуємо ми у своїй діяльності мислення та творчий потенціал? Отже, ми з вами володіємо ключами. А перші ключики ми знаходимо звичайно ж у перших творах, перших повчальних історіях, цікавих казках, які розвивають нашу фантазію, формують наш світогляд.
Я дуже хочу, щоб сьогодні у всіх вас був гарний настрій, бажання проявити власну творчість, бажання розвиватися, сприймати інформацію. А для того, щоб всі ми отримали заряд енергії на весь час нашого заходу пропоную подарувати один одному посмішку. Ця посмішка незвичайна, адже ви її маєте створити власноруч, тобто намалювати.
3. Вправа «Посмішка»
Згадайте найулюбленішу свою дитячу казку та пов’язані з нею емоції та зобразіть свою посмішку на папері.
Поділіться своєю посмішкою з оточуючими. Тепер кожен із вас має закарбований настрій і коли б до вас не підкрався туман зневіри у власні сили діставайте цей листочок і проганяйте його своєю посмішкою та вірою у свої сили, у міцний потенціал вашої неосяжної фантазії. Адже кожен із вас неймовірно талановитий.
4. Розповідь з елементами бесіди.
- Колеги, як ви думаєте, що таке талант? Відповіді.
Талант – таке обдарування, яке дає змогу людині на високому рівні виконувати певну діяльність і отримувати значущі результати в ній. В народі кажуть, що талант - це Божий дар.
- А чи кожна людина володіє якимось талантом?
- Можливо, деякі люди його зовсім не мають? Як ви гадаєте?
Кожна людина наділена різноманітними талантами: хтось має гарний голос і співає, хтось пише чудову музику, а хтось її виконує; хтось, маючи хист до слова, розповідає про красу цього світу, а хтось, володіючи пензлем і фарбами, відтворює цю красу у своїх картинах. Хтось має талант лікаря, вчителя, архітектора. Хтось вміє смачно готувати, хтось робити чудові зачіски, а хтось, можливо, де б не опинився, вміє дарувати радість оточуючим. Разом, слугуючи своїм талантам, люди слугують один одному, допомагають робити цей світ кращим і добрішим. Щоб бути в чомусь талановитим - необхідно обов’язково цінувати свій дар і працювати над його розвитком. І чим більше дарів має людина, тим більше зусиль вона має докласти, щоб виплекати їх, щоб мати з них користь як для себе так і для інших.
5. Повідомлення про письменника
Сьогодні ми з вами познайомимось з талановитою людиною, геніальним казкарем із сонячної Італії.
Франовська Ірина Анатоліївна - біографічне повідомлення про письменника.
Він був сином свого часу, своїх батьків-трудівників, своєї бать- ківщини Італії — і назавжди став громадянином країни Дитинства.
Джанні Франческо Родарі народився 23 жовтня 1920 року. Його батьківщина — містечко Оменья на півночі Італії. У часи дитинства Джанні Родарі Італія переживала далеко не кращі часи: більшість її населення жило за межею бідності, багато хто заробляв на хліб за кордоном. «Італія з маленької літери», «країна, де залишилися одні жінки», — так згодом назве письменник батьківщину. Батько майбутнього автора «Пригод Цибуліно» був пекарем, отже, чим пахнуть ремесла, малюк пізнав ще з перших днів народження. Певно, від батька він успадкував душевну ніжність, зворушливу любов до людей, співчуття до усього живого. Родарі-страший помер від запалення легень після того, як рятував з глибокої калюжі кошеня. Десяти- річний Джанні був вимушений кинути школу і піти працювати. Згодом історію свого дитинства Джанні Родарі перекаже у сумній повісті-казці «Подорож Голубої Стріли», назвавши головного героя своїм другим ім’ям — Франческо. Чи не тоді вже у малого годувальника родини визрівали думки про те, що діти повинні не працювати, а ходити до школи, що різдвяні подарунки мають отримати навіть найбідніші з них? Що найогидніше на світі — це несправедливість, а справжньої поваги заслуговують люди-трудівники? Недивно, що у часи Другої Світової війни, коли Італія опинилася під владою фашиста Муссоліні, доля призвела молодого Родарі до Руху Опору. В юності він мріяв стати музикантом і художником, грав на скрипці, навчався у вчительській семінарії, але систематичної освітитак і не отримав. Деякий час вчителював у початковій школі. Молодий педагог не стільки вчив дітей письму та арифметиці, як фантазував з ними разом! Взяти ситуацію, довести її до абсурду, перевернути усе з ніг на голову, зменшити або збільшити те, що є звичайним, роздивитися у ньому незвичайне — ось як народжуються казки. Згодом знаменитий вже письменник Джанні Родарі напише серйозну книгу «Граматика фантазії», у якій викладе свої погляди на роботу людської уяви — одним словом, перевірить алгеброю гармонію. Книгою захопилися і діти, і дорослі — не менше, ніж казками Джанні Родарі.
Після війни Джанні Родарі всерйоз зайнявся журналістикою. Не можна стверджувати, що він закинув роботу вчителя, скоріше, розширив свою аудиторію, працюючи для усіх італійських дітей, читачів «Дитячого куточка» у газеті «Уніто».
У 1951 році на сторінках журналу «Піоньєре», який редагував Джанні Родарі, була надрукована його повість-казка «Пригоди Ци- буліно», яка одразу принесла славу молодому поету і журналісту.
У 1967 році Джанні Родарі був визнаний кращим письменни- ком Італії, а через три роки отримав найбільшу нагороду у царині дитячої літератури — Золоту Медаль Ганса Крістіана Андерсена. Це сталося за три роки до його смерті.
Джанні Родарі народився у першій чверті ХХ ст., а пішов з життя у останній — з того часу не раз змінювалася політична карта світу, зникали одні та з’являлися інші держави, переосмислювалися події світового значення. А його твори не втратили актуальності — зазвучали новими нотками. І досі діти — громадяни світу — товаришують із веселим та кмітливим Цибуліно, перемагають брехню із гучноголосим Джельсоміно, слухають ті казки, яких розповідав по телефону батько своїй доньці, — і так буде завжди, бо справжня дитяча книга, народжена любов’ю та щедро розфарбована фантазією — є вічною.
6. Вправа «Складання казок».
Казка - це світ чарівний та незвичний,
Казка - це диво, сповнене краси.
Поринуть в казку – це ж бо так цікаво,
Це справді свято, радість для душі.
Найвідоміша збірка письменника «Казки по телефону». Це невеликі за обсягом цікаві, незвичайні вигадки, які допомагають зануритись у дитячі мрії і сподівання. А ще Джанні Родарі створював свою книгу для того, щоб у кожного читача була можливість не тільки посперечатися на важливі теми, але і просто щиро посміятися.
Спробуємо і самі зараз пофантазувати, скориставшись підказкою та пропозиціями самого автора.
Знаєш, яким чарівним словом можна викликати казку? Це слово найпростіше: «якби»… Що було б, якби, наприклад… Овочі і фрукти розповіли нам про своє життя і пригоди? У новорічну ніч ожили іграшки (певно, ти колись мріяв про це?) і вирішили власноруч розпоряджатися своєю долею? Або народився хлопець із таким гучним голосом, що навіть країну може зруйнувати? Якби опинитися на незнайомій планеті? Побачити у небі торт? Зробити палац із морозива? Стати невидимкою? Потрапити у телевізор? Якби… якби… якби… Бажаєш дізнатися, що трапилося?
Вправи на розвиток фантазії за книгою Дж. Родарі «Граматика фантазії»
1. Казка з одного слова. Написати будь-яке слово. Підібрати слова, які б починалися на літери у цьому слові. Скласти казку із цими словами. (Приклад: помідор: пиріг, огірок, мавпа, іти, дім, олень, радість).
2. Чарівний префікс. Додамо до звичайних слів префікси «анти», «не», «міні», «трьох» і вигадуємо історію з цими словами. (Приклад: Антицибуля, трьохкіт, мінісонце, несіль).
3. П’ять слів – і одне чуже. Виписати п’ять слів з казки і додати до нього одне чуже. Придумати історію із цими словами. (Приклад:Цибулино, в’язниця, Павук, Кріт, літак. Іграшки, Новий рік, Фея, песик, король. Пірат, кіт Шкандибчик, голос Джельсоміно, художник, ведмідь).
4. Казковий салат. Скомбінувати казки та вигадати нові пригоди казкових героїв. (Приклад: Цибулино та його друзі потрапляють у Країну Брехунів. Поїзд Голуба Стріла опиняється на Планеті Новорічних Ялинок).
Пропоную вам колективно вигадати казку і поділитися нею з колегами.
8. Робота над казкою Дж.Родарі
Художні твори, як давні, так і сучасні, виховують розум,
розвивають уяву і дарують дітям ключі від таємниць світу.
Дж. Родарі
Читання казки
На торгу в Гавірате можна купити все що завгодно. Спритніших крамарів деінде годі й шукати. Якось у п'ятницю прийшов на торг один чоловік і почав продавати дивовижний товар: ???
І був він такий спритний на язик, що за годину увесь той товар спродав, лишилося тільки ??? Одному перукареві закортіло те ??? придбати.
Замість плати він підстриг крамаря, намастив йому волосся й одержав свідоцтво про купівлю, в якому було написано: «Власник ??? ».
Перукар прибив те свідоцтво цвяшками на стіні між двох дзеркал і гордовито показував своїм відвідувачам, коли хто розпитував::???
- Я володар цього міста. Знаєте ви це чи ні? Вас про це повідомили?
Всі всміхалися й потакували з чемності. Перукар потирав руки, радий-радісінький.
- Таке місто придбав за одну стрижку! Дешево воно мені обійшлося!

Запитання :
Чому перукар купив місто?
З якою метою?
Що він з ним буде робити?
У чому помилявся перекар?
А насправді він переплатив. Бо кожна людина змалечку володіє цілим світом, і це не коштує їй жодного шеляга. Так, світ належить їй, треба тільки закачати рукави, простягти руки й узяти його.
ІІІ. Завершення заходу.
Історія про дерево.
Одне дерево з самого народження мріяло літати. Всі дерева навколо насміхалися з його бажання. Мрійник ріс: його стовбур ставав все міцнішим, а гілки все ширшими. Стовбур тягнувся до блакитного небосхилу. Одного разу приїхали лісники і спиляли велике та гарне дерево. Стовбур розпиляли на дошки та побудували літак. Ось так дерево, що мріяло літати, здійснило свою мрію.
Бажаю і вам, дорогі колеги, не боятися мріяти, фантазувати та володіти усіма ключами, а також передавати ці важливі ключики своїм вихованцям, учням.
Якщо сьогодні ви отримали позитивні емоції, дізналися щось цікаве, не шкодуєте, що побували тут з нами, ми запрошуємо закарбувати ваші посмішки на фінальному фото.

Класи: Середня школа

Предмети: Зарубіжна література