Користувацький вхід

Поезія мого життя

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


1

Поезія… Вона входить у життя кожного з нас із першою колисковою, із дитячими віршами і залишається на все життя. Багато хто і сам починає писати поетичні твори, щоб висловити все, що лежить на серці.
Поезія — всього лише поезія, поки хтось не побачить в ній свою історію, свою силу, свій сенс…

Який бідний і порожній був би світ без поезії, живопису та інших видів мистецтва! Вони виконують важливу роль у нашому становленні, допомагають формуванню нашого світогляду, роблять з кожного справжню людину — чуттєву, співчутливу, інтелігентну, інтелектуальну. Вони підказують нам правильний шлях саморозвитку та самовдосконалення.
16 травня у групі Т-31 спеціальності «Туризм» ВСП «Стрийський фаховий коледж ЛНУП» куратор Світлана Фугарова провела відкриту виховну годину на тему: «Поезія мого життя». Донести до молоді чарівний світ поезії, залучати здобувачів освіти до активного читання поетичних творів, виховувати естетичні цінності й духовний розвиток, а саме: відчуття, емоції, роздуми, міркування та культуру почуттів – головна мета заходу.
Про поезію кажуть, що це «музика слів», «живопис, який чують». Прослухавши авторські вірші, здобувачі освіти відчули, що поезія — це не просто віршовані слова, це форма вираження почуттів. Ніщо так добре не висловлює наші емоції та стани, як поезія.
Українська мова давно вже визнана однією із наймилозвучніших та найгарніших мов світу. А зараз вона стала ще й справжнім символом незламності, нескореності, волі та свободи духу. У ній – велич і сила, ніжність та краса, а ще – щось таке щемке-щемке і рідне, від чого у куточках очей з’являються сльози. Українська мова – мова наших прабабусь та прадідусів, мова наших дітей та онуків. На виховній годині ми говорили про актуальну українську поезію, від краси якої перехоплює подих!
Поезія… Таке, здавалося б, просте слово в сучасному світі. Але цілий рушій, що здатен розпалити не одне крижане серце.
Тож, пам’ятайте, що саме в багатобарвності й могутності рідного слова живе й процвітає народ. Мистецтво - вічне, його не знищити. Просто треба вміти цінувати.

Автор: 

Світлана ФУГАРОВА,
куратор групи,
викладач іноземних мов ВСП «Стрийський фаховий коледж
Львівського національного університету природокористування»

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі