В біжучому буремному ХХ ст. вже кілька разів записано в нашій історії нелегкий шлях нашої боротьби за свою державу. Цей шлях був вписаний в історію кров’ю кращих синів і дочок України. Маю на думці події визвольної боротьби ОУН – УПА. Ці всі події вже достатньо далеко від нас часово, і ми можемо глянути на них об’єктивно і дати правильну оцінку. А, щоб зробити це як слід, необхідно належно зобразити постаті і їхній шлях боротьби. І на прикладі «маленьких людей» родини Сінкевичів-Харчуків, які творили великі справи – спробую це довести. У роботі ми досліджуємо життєвий шлях цих родин, які були борцями і їх не зламала, не знищила система, а їхній ген нації продовжує боротьбу. Щоб ті, які підхопили цей шлях у ХХІ ст., мали з чого черпати духовну снагу і силу для завершення перемогою визвольну боротьбу. Я буду їх називати поколінням воїнів ОУН- УПА. Рідко в історії народу можна знайти так чітко відмежовані два покоління, як це було в нашій історії: покоління, що творило славу визвольної боротьби у 40- 50 роках минулого століття, яке знищила радянська система, і покоління сьогодення, яке проросло як стан національної свідомості. Вони сформувалися в час боротьби проти одного ворога – москаля.
Для усіх українців життя після 24 лютого 2022 року – постійна боротьба. Заглянемо в історію дев’ять років назад. В той день, як тільки пролунали перші постріли на Майдані Незалежності, моє покоління мало скласти свій іспит перед історією, перед світом. Молоде покоління перебирає на себе відповідальність за долю народу. Воно стає до чину, щоб сповнити своє завдання, виправити помилки, які дісталися в спадок від своїх батьків. Сформуються нові борці, які стали героями Революції Гідності, які пройшли боротьбу на майдані, ті що сиділи в СІЗО часів Януковича. Це ті, що у перші дні війни на сході України сформували добровольчі батальйони, були загартовані сталю і стали « кіборгами». Це ті, що для кожного з нас стали янголами, що носять форму ЗСУ. Усі ми маємо знайомих, рідних, які стали супергероями, які віддають своє життя заради незалежності нашої країни. І перед ними ми у вічному боргу.
Тому покоління ОУН – УПА передало моєму поколінню жагу до волі і незламності, як світлий дороговказ у боротьбі, а героїчна оборона України з 2014 року є цьому доказ. А гідним прикладом для наслідування це наші воїни: Харчук Дмитро і Григор’єв Ярослав - онуки Ольги Сінкевич - Харчук, які продовжили справу своїх предків ОУН - УПА. І гідно від покоління Бандери перебрали смолоскип ідеї державного визволення українського народу. Я буду їх називати поколінням ЗСУ. Вони особливий тип борця за волю України, який не має страху навіть перед смертю.