Завдання вчителя – не просто дати учням теоретичні знання з основ споживчих знань, а й показати як можна їх практично застосовувати, навчити розуміти й аналізувати події, які відбуваються в житті, знаходити свої шляхи вирішення споживчих проблем. Тому основна мета – це формування у молодого покоління економічного мислення. Згодом, коли діти увійдуть у доросле життя, саме знання допоможуть їм соціально адаптуватися й знайти свою нішу в суспільстві.
Перша особливість навчання основ споживчих знань – дотримання тісного зв’язку з навколишнім середовищем, із життям близьких людей, з економічним життям Батьківщини. Учні повинні розуміти, як діяти в знайомих ситуаціях: під час планування сімейного бюджету, купівлі товару в магазині чи на ринку. На уроках доцільно аналізувати життєві ситуації, давати цікаві домашні завдання, творчі завдання. Необхідно використовувати періодичні видання ( газети, журнали), науково – популярну літературу з економіки.
Друга особливість навчання – інтерактивність. Більша частина навчального часу на уроці відводиться активним методам і формам навчання. Це ділові ігри, дискусії, «розумовий штурм», роботи в малих групах, робота в парах, економічні конкурси, інсценування, розгадування кросвордів, складання економічних казок і оповідань. Така методика дає змогу учням розкривати свої особисті якості, працездатність, наполегливість, відповідальність уміння працювати в групі. А це і є рівень споживчої культури.
Третя особливість – наочність навчання. Ефективність процесу навчання визначається тим, наскільки засвоєння наукових понять спирається на знання конкретних фактів і об’єктів, наявністю в учнів уявлень про ті предмети, явища, процеси, що вивчаються. Допомагають учням краще зрозуміти і запам’ятати матеріал умовні позначення, структурно – логічні.
Наочність виступає джерелом нових знань, ілюстрацією певних теоретичних положень, способом розвитку мислення учнів, розумінням існуючих причинно – наслідкових зв’язків, способом інструктажу, узагальнення, систематизації, порівняння.

Класи: 6 клас