Анотація. У статті розкрито методику проведення диференційованого під¬ходу до учнів при вивченні нумерації невід’ємних цілих чисел.
Практична реалізація індивідуального підходу починається з вивчен-ня готовності дитини до навчання. Як відомо, відмінності між підготовкою малюків, які приходять до школи, досить великі, зокрема, в словниковому запасі, швидкості мислення, темпі письма, вмінні керувати своєю уявою, працездатності.
Процес оволодіння знаннями, вміннями та навичками у дітей прохо-дить неоднаково, тому, щоб підвести всіх дітей до встановленого програ-мою рівня, слід проводити з ними роботу диференційовано.
Розглянемо особливості диференційованого різнорівневого підходу при вивченні нумерації цілих невід’ємних чисел.
Нумерація - сукупність прийомів найменування і позначення чисел. Розрізняють усну і письмову нумерацію. Вивчення нумерації чисел проходить за такими етапами: числа від 1 до 10; числа від 11 до 100; числа у межах 1000; багатоцифрові числа.
Концентр багатоцифрових чисел завершує вивчення нумерації цілих невід’ємних чисел у початковій школі. Цільовою настановою вивчення програмного матеріалу є засвоєння учнями усної і письмової нумерації чисел перших двох класів.
Наведемо приклади роботи з учнями під час вивчення нумерації невід’ємних цілих чисел з використанням різнорівневого підходу з досвіду роботи вчителів початкових класів та з власного досвіду, (фрагменти уроків)
Список використаних джерел:
1. Богданович М.В., Козак М.В., Король Я.А Мсгодика викладання матема¬тики у початкових класах. - Тернопіль: “Навч. книга Богдан", 2001. - 368 с.
2. Логачевська С.П. Диференціація у звичайному класі. Посібник для вчите¬ля.-К: 1998. 335 с.