Микола Жулинський у свій час відзначив, що проблема читання книг, виховання активного читача — це питання державної безпеки країни. Адже саме читання — це важливий спосіб освоєння життєво-важливої інформації, без якого немислима інтеграція особистості у світову культуру. Спад інтересу до читання, до книги — загальносвітова тенденція.

І сьогодні не слід шукати винного (школа, батьки, телевізор, комп’ютер…), а необхідно знайти ефективні інструменти розвитку і підтримки читацьких інтересів, читацької культури. Звичайно, ми, учителі-словесники, прекрасно розуміємо, що перше слово — за нами. У наших руках його величність «Слово», в усіх його проявах. І якщо врахувати думку вчених про те, що людина від природи хоче читати, то на уроках літератури культивуємо саму книжку як щось чарівне, як таке, що відкриває для дитини не тільки диво фантазійного світу, а й допомагає вирішувати перші життєві проблеми, навчає шукати вихід зі складних життєвих ситуацій. Вважаючи, що уроки літератури повинні стати святом відкриттів, хвилинами одкровень, кожен новий твір подаємо так, щоб він став художньою реальністю. Відрадно, що новими програмами з літератури запропоновано для вивчення передусім художньо досконалі твори. І завдання школи, учителів-словесників у тому, щоб на тлі сучасного світового літературного процесу українські мистецькі взірці, а також твори міжнародної класики розтлумачити і донести до свідомості учнів так, щоб, отримавши знання, вони змогли знайти себе у житті, а використавши набуті вміння, знайти їм практичне застосування, оскільки літературна освіта сприяє формуванню особистості, здатної до життєтворчості.
Слід врахувати, що стратегічно важливим аспектом є те, що головна мета шкільної літературної освіти — навчити учнів самостійно поціновувати твори, визначати в літературному потоці ті з них, що є вартісними в естетичному плані. Тобто від абстрактного теоретичного поняття старшокласники йдуть до конкретного тексту з тим, щоб піднятися на новий системний рівень узагальнення, побачити всі явища літературного процесу у взаємозв’язках та взаємозумовленості. Безперечно, досліджувати сюжетно-композиційну будову художнього твору, як цього вимагає чинна програма, учні зможуть лише знаючи його зміст. І передумовою якісної та результативної роботи учителів літератури є не лише підручники, а й наявність хрестоматій. На жаль, на сьогодні практично немає хрестоматій, які б відповідали запитам сучасного (вимогливого!) старшокласника, таких, які викликали б стійкий інтерес до книги, прагнення аналізувати, критично мислити, читати твір не лише в запропонованому варіанті, а в повному обсязі, глибше ознайомитися із творчістю письменника.
Вважаю, що хрестоматії повинні відповідати вимогам нової «Концепції літературної освіти», адже основне завдання уроків української літератури – це не просто вироблення в учнів стійкого інтересу до української книжки, бажання читати, а й аналізувати, критично і творчо мислити у процесі аналізу художнього твору, тому в хрестоматіях повинно бути передбачено не просто прочитання текстів, а завдання творчого характеру до окремих уривків твору і завдання для самоперевірки у вигляді тестів, творчі завдання.
Бажано, щоб кожному розділу передувала літературознавча стаття з інформацією про літературний процес того чи іншого періоду, тлумачення основних літературних термінів та понять.
Знаковим для розуміння творчості кожного письменника є біографічний і життєвий шлях митця, тож без цього неможливий повноцінний аналіз художнього твору, тому інформацію такого плану можна подати у вигляді оглядової статті, наголосивши у ній на місці митця в літературному процесі своєї доби, особливостях творчого доробку, поцінуванні таланту за життя. Окрім оглядової статті, можна в кінці посібника у вигляді хронологічної таблиці подати основні факти з життя і творчості письменника. Інтерес у старшокласників повинні викликати і цікаві факти про письменників, що спонукатимуть до додаткового ознайомлення з дивосвітом митця, а збагатити лексикон старшокласника допомогла б рубрика «Глосарій».
Хрестоматія повинна стати необхідною книгою для випускників шкіл під час підготовки до ЗНО. Слід відзначити, що в учнів виникають труднощі із запам’ятовуванням імен героїв, із зіставленням цитат та авторів або назв творів (завдання на встановлення відповідності). Часто навіть ті, хто повністю прочитав текст художнього твору, не можуть зорієнтуватися і дати правильну відповідь. То ж хрестоматії сьогодні повинні бути зорієнтовані не тільки на прочитання тексту художнього твору, а на комплексне опрацювання його.
Маючи в своєму арсеналі нові сучасні підручники, хрестоматії і бажання відкрити молодим громадянам України чарівний неповторний світ літератури, твореної віками, ми повернемо українській літературі справжнє обличчя, піднесемо її втрачений престиж, зацікавимо нею молодь, виховаємо справжнього читача. А це — одне з найперших завдань шкільної літературної освіти.

Предмети: Освіта в цілому