Переяслав – Хмельницький
районний методичний кабінет

Форми і методи
організації творчої співпраці
вчителя й учнів
на уроках трудового навчання
і в позаурочний час

Виступ на засіданні секції
вчителів трудового навчання
районної серпневої конференції
вчителя обслуговуючої праці
Виповзького НВО «ЗОШ І-ІІІ ст. ДНЗ»
Товмач Лідії Іванівни

Життєва мета педагога та головне завдання професійної діяльності полягає в тому, щоб роз¬будити творчу фантазію дітей. А потім — тільки встигати спрямовувати її в потрібне русло.
Творча таємниця вчителя — це повна свобода форм і методів; єдина вимога — ґрунтовні знання в поєднанні із власною думкою та елементами на¬укового дослідження.
Сучасні школя¬рі більш технічно розвиненіші та поінформованіші за своїх попередників. Тому й мусить учитель іти в ногу з часом: працювати з новими технологіями не гірше своїх вихованців.
У творчому арсеналі вчителя повинні бути різні моделі уроків: інтегровані, інтерактивні, ігри, вікторини, творчі виставки і, звісно ж, класичні. Педагог повинен успішно використовувати еле¬менти зацікавленості, окремі життєві ситуації, чітко й логічно розкривати шляхи екологічних та господарських проблем.
Технології освітньої діяльності
Технологіїя освітньої діяльності грунтується на особистісно-зорієнтованому навчанні, що дає мож¬ливість вивчити й розвивати здібності, інтереси та нахили учнів, розкривати проблеми навчання й ви¬ховання та визначати методи їх вирішення, прогно¬зувати результати навчально-виховної діяльності. Така технологія навчальної діяльності вимагає внесення змін у зміст навчання, зокрема, доповнення уроків трудового навчання позакласною роботою учнів відповідно до їх потреб та інтересів; навчаль¬ний процес структурується на солідарній основі; учитель виконує роль консультанта та джерела знань, створює вибір пізнавальної альтернативи та умови для творчості дітей.
Умовою ефективності досвіду є гуманістичний підхід до дитини, забезпечення нерозривності теорії з практикою, диференціації навчання, реалізації ін¬ших дидактичних принципів, а також створення на¬лежної навчально-матеріальної бази для трудового навчання та використання інформаційно-комуні¬каційних технологій.
Визначальним для особистісно-зорієнтованого навчання має бути соціокультурний діалог у сис¬темі «педагог — дитина» на основі її розуміння, прийняття і визнання.
Найактивніше цьому сприяють інтерактивні методи навчання. Завдяки закладеним у їх суть самостійній діяльності та груповій взаємодії учнів вони є ефективними, оскільки навчальний процес відбувається за умов постійної, активної взаємодії вчителя і всіх учнів. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де й учень, і вчитель є рівноправними суб'єктами навчання.
Теоретичною основою запровадження інтерак¬тивних методів навчання є системний, особистісно-зорієнтований та діяльнісний підходи до побудови дидактичних процесів. Урок повинен бути не стільки інформативним, скільки розвивальним, мати практичне спрямування. Сьогодні, коли перед школою насамперед стоїть завдан¬ня розвитку особистості дитини, на уроках трудового навчання потрібно використовува¬ти широкий спектр особистісно-зорієнтованих освітніх технологій.
На своїх уроках та в позакласній роботі я на¬магаюся створити такі умови, коли учні постійно співпрацюють з учителем, висловлюють свої думки, діляться інформацією займаються творчою діяльністю, реалізують свої проекти. Я вбачаю своє завдання в тому, щоб пропонувати свою точку зору з позиції наукового знання, а не змушувати учня схилятися до думки вчителя; розвивати критичне мислення; навчати самостійно здобувати й аналізу¬вати інформацію, бачити досягнення та помилки, аргументувати свої думки, прагнути пошуку опти¬мальних рішень.
Щоб реалізувати поставлені завдання, я ви¬користовую у своїй роботі інтерактивні технології навчання, складовими яких є методи самостійної роботи учнів, пов'язані з пошуком нової інформа¬ції, розв'язування проблемних та творчих завдань, та інші форми навчання.
Методи та форми інтерактивного навчання, що застосовуються на уроках, забезпечують підви¬щення ефективності трудового навчання. Одним із підтверджень цієї тези є піраміда запам'ятовування.
Люди сприймають:
10% того, що вони читають.
20% того, що вони чують слухають інформацію.
30% того, що вони бачать дивляться на малюнки, схеми.
50 % того, що вони бачать переглядають фрагменти відео.
70% того, що говорять чи пишуть, висловлюючи власну думку.
90% того, що вони говорять під час власної діяльності презентують, беруть участь у рольових іграх, здійснюють практичну діяльність.
Навчання в малих групах
Учитель в інтерактивному навчанні є органі¬затором процесу навчання. Виходячи зі специфіки навчального предмета, я використовую у своїй пе¬дагогічній практиці навчання в малих групах, об'єднаних спільною метою. Таку модель роботи доцільно використовувати в ході виконання учнями практичної роботи. Таке навчання відкриває для учнів можливості для співпраці зі своїми однокласниками, сприяє формуванню практичних вмінь, кращому засвоєнню знань із трудово¬го навчання. Спільні зусилля сприяють до¬сягненню всіма членами групи позитивного результату.
Об'єднання в групи вчить працювати в колек¬тиві та створює конкурентну ситуацію, тому роботу учнів організовую таким чином, щоб змагаючись, вони працювали в режимі співпраці й усвідомлю¬вали, що успіхи кожного визначаються не тільки ним самим, а й зусиллями товаришів.
Організацію групової діяльності учнів здій¬снюю, дотримуючись відповідних правил, прийня¬тих разом з учнями.
По закінченні практичної роботи використо¬вую метод «Галерея»: вироби учнів розміщуються на спеціальному стенді, де учні їх розглядають, ви¬значають кращі роботи, висловлюють своє бачен¬ня щодо шляхів покращення виробу.
Це дає можливість учням порівняти роботи та ви¬значити рівень досягнення поставлених цілей, що сприяє правильній самооцінці та підтримці взаємо¬відносин між членами групи.
Таке навчання здійснюю не тільки в групах, а й у парах.
Робота в парах дає учням можливість подумати, обмінятися ідеями з партнером. Вона сприяє і розвитку навичок спілкування, критичного мислення, уміння переконувати й вести дискусію. Використовувати роботу в парах варто тоді, коли завдання потребують спільної праці.
Наприклад, закінчуючи вивчення певної теми, як елемент закріплення знань пропоную учням скласти кросворд і даю ключове слово для кожної пари. На наступному уроці складені групами учнів кросворди можна використати як дидактичний ма¬теріал для перевірки засвоєння знань кожного учня.
Із досвіду роботи відомо, що потрібно застосо¬вувати технології, які передбачають одночасну робо¬ту всього класу. З цією метою майже на всіх уроках використовую фронтальні технології інтерактивного навчання. Наприклад, «Вільна кафедра»: перед учня¬ми ставиться проблема, яку необхідно вирішити, а потім учням надається можливість висловитися. У результаті обговорення для реалі¬зації обирається найбільш вдала ідея.
Метод проектів
Трудове навчання завжди було орієнтовано на практичну підготовку учнів, застосування знань на практиці.
Однією з педагогічних технологій, яка відобра¬жає реалізацію особистісно-зорієнтованого підходу в освіті та сприяє формуванню вміння адаптувати¬ся до швидкозмінних умов життя людини є метод проектів. Головним є те, що цей результат можна побачи¬ти, осмислити, застосувати в реальній практичній діяльності.
У процесі виконання проекту активна діяльність школярів вимагає від них використання набутих знань, умінь і навичок, цим самим підвищуючи їхній творчий потенціал.
Цінність проектування полягає в тому, що саме ця діяль¬ність привчає дітей до самостійної, практичної, планової і систематичної роботи, виховує прагнення до створен¬ня нового або існуючого, але вдосконаленого виробу, формує уявлення про перспективи його застосуван¬ня; розвиває морально-трудові якості, загальноціннісні мотиви вибору професії і працелюбність.
Щоб допомогти учням визначитися з темою творчого проекту, заздалегідь складається список можливих тем проектів і пропонується учням. Якщо серед запропоно¬ваних тем жодна не зацікавила учня, то тему проекту він може обрати й самостійно. При цьому вчитель допомагає учневі визначитись у тому, чи має він достатній рівень знань, умінь, навичок, необхідних для виконання задума¬ного проекту.
Теми творчих проектів повинні бути практично значи¬мими, тобто проекти, які учні виготовлятимуть, повинні мати практичне застосування.
Розробляючи теми проектів, треба зважати на інтереси учнів, матеріально-технічне забезпечення навчальних майстерень, а також рівень підготовки вчителя. Для виконання творчого проекту учні розробляють відпо¬відні документи.
Після завершення проекту в кожному випадку здійсню¬ється його захист.
Під час реалізації програми «Технології» учитель має звернути особливу увагу на міжпредметні зв'язки, які набувають особливого значення для проектно-технологічної діяльності учнів, оскільки сприяють формуванню в них цілісних знань, системного практич¬ного досвіду.
Гра у навчальному процесі
Ефективним методом інтерактивного навчан¬ня є гра. Мета такого уроку — створити ситуа¬цію, в якій учні відчули б себе дослідниками, кон¬структорами, технологами і здобували знання під час гри. У класі створюється декілька груп, кожна з яких ставить іншим запитання з вивченого ма¬теріалу, теми, про інструменти, естетичне оформ¬лення, місце виготовлення виробів. Вірні відповіді оцінюються балами. Перемагає група, яка набрала найбільше балів. Можна використати такі твор¬чі ігри: «Конструктор», «Дороби виріб», «Що, де, коли?» та інші. Завдання педагога полягає в під¬порядкуванні гри самій дидактичній меті, він ви¬ступає як консультант чи ведучий.
Використання гри у навчальному процесі є про¬цесом цілеспрямованим. Ігрова модель навчання покликана реалізовувати, крім основної дидактич¬ної мети, ще й комплекс інших цілей: забезпечення контролю, сприяння професійному самовизначен¬ню, розвиток творчої уяви, удосконалення навичок співпраці, надання можливості висловлювати свої думки.
Одне з найважливіших завдань, яке повинен реалізувати вчитель трудового навчання — спри¬яння професійному самовизначенню учнів.
Базові методи та методичні прийоми, якими користуюсь мозкова атака, дискусія, метод «Мікрофон», «З перших уст», анкетування.
Плануючи кожен урок, готую проведення контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів, що спонукає їх замислюватися над підви¬щенням якості своєї роботи. Розроблена сукупність методичних прийомів, засобів організації навчальної діяльності є ефек¬тивною й оптимальною для умов роботи в школах.
Позаурочна діяльність
Виховання позитивного ставлення до праці в підлітків у позаурочній діяльності ви¬значається комплексом певних педагогічних умов.
Педагогічні умови — це те, що обумовлює пе¬дагогічний процес, від чого залежить його ефек¬тивність.
Однією з основних умов, яка сприяє вихован¬ню позитивного ставлення до праці учнів, є раціональна організація різних видів трудової діяльності.
Особливого значення для трудового вихован¬ня учнів шкіл набуває суспільно-корисна, праця — основний, обов'язковий, постійний елемент позаурочної діяльності школярів.
Суспільно-корисна праця має включати роботу в гуртках.
Саме в різноманітних видах діяльності у вихо¬ванців формуються трудові вміння й навички, позитивне ставлення до праці. Спільна трудова діяльність допомагає вихованцям нормалізува¬ти взаємини з вчителем і колективом учнів, створює сприятливі умови для розвитку само¬дисципліни, вимогливості, самоаналізу.
Дуже важливо виховувати в школярів потребу в простій, але необхідній праці.
Самообслуговування — необхідна складова частина трудового виховання, морального розвитку дітей і підлітків.
В її основі лежать такі педагогічні вимоги :
 обов'язковість для всіх учнів; планування, систематизація;
 освітньо-виховний характер;
 дотримання санітарно-гігієнічних норм і ви¬мог, правил техніки безпеки.
В умовах школи продуктивна праця виступає як вагомий педагогічний чинник, що позитивно впливає на формування особистості.
Педагогічна доцільність продуктивної праці виражається її функціями:
 Дидактичними
 Виховними
 Розвивальними
На всіх етапах трудової підготовки продуктивна праця повинна бути доцільною, пов'язаною з реаль¬ними життєвими потребам, опиратися на знання та вміння, набуті в процесі на¬вчання.
Аналізуючи різні методи і прийоми управління працею вихованців, можна виділити такі етапи її організації:
 підготовчий етап;
 власне трудовий процес;
 аналіз і оцінка його результатів.
На підготовчому етапі розв'язуються організа¬ційні питання, які включають підготовку робочого місця, об'єктів праці, інструментів, інвентаря, мате¬ріалів. На підготовчому етапі важливо врахо¬вувати інтереси й побажання дітей.
Особливого значення набуває усвідомлення учнями мети праці. Важливо, щоб школярі усвідомлювали важливість роботи, яку вони виконують, бачили її практичні результати. Це стимулює учнів до переборювання труднощів, по¬роджує бажання працювати краще, приносить моральне задоволення.
Наступним етапом є сам процес виконання завдання.
Залежно від видів праці, її можна організувати по-різному: бригадами, групами та мікроколективами.
Правильна організація праці вимагає, щоб ха¬рактер роботи, її зміст та обсяг були посильними для учнів.
Доцільним є використання методики колективних творчих справ.
Чим привабливіше трудове за¬вдання для підлітків, чим важливіша його суспільна значущість, тим більше прагнення зробити його на високому рівні.
У процесі практичної діяльності в школярів необхідно виховувати культуру праці, яка полягає в умінні планувати свою роботу, тримати в поряд¬ку робоче місце, бути дисциплінованим, працювати швидко, охайно, дбайливо ставитись до знарядь пра¬ці та матеріалів, виявляти ініціативу та кмітливість. Потрібно підтримувати емо¬ційний настрій дітей, допомогти їм якомога краще виконати завдання.
Основним у методах роботи вчителя є його практичні дії, особистий приклад. Він працює разом з учнями, захоплює їх своїм прикладом, слідкує, як складаються стосунки між учнями, думає над тим, що слід зробити, щоб робота була ефективною і давала належний результат. Потрібно постійно враховувати думки, пропозиції дітей, давати їм можливість поміркувати, самим прийняти рішення.
Наступний етап організації праці — підбиття підсумків, аналіз і оцінка результатів. Облік і оцінка праці — важливий засіб виховання в школярів по¬чуття відповідальності, уміння виконувати роботу добросовісно і своєчасно. Це можна робити на конкурсах, вікторинах, оформлювати у вигляді альбомів, стендів, стінгазет тощо. Любов вихователя до школяра допоможе налагодити контакт, подолати відчуження, прищепити віру у свої сили.
Саме така позиція забезпечує найбільш повне розкриття особистості кожного учня, сприяє вихованню в нього позитивного ставлення до праці.
Отже, раціональна організація різних видів трудової діяльності учнів дозволяє виокремити провідні аспекти творчої співпраці вчителя й учнів на уроках трудового навчання і в позаурочний час.

Предмети: Трудове навчання