Користувацький вхід

На бабусиному подвір’ї. Твір О. Іваненко «Няв – няв».

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.


0

Мета: Закріпити художній твір О. Іваненко «Няв - няв»,назви
свійських тварин та птахів – зовнішній вигляд, характер харчування, вправляти малят у назвах їхніх дитинчат. Знайомити з узагальненням – «свійські тварини», вчити класифікувати за цією ознакою. Вміння переказувати зміст казки за картинками та питаннями вихователя.
Вправляти дітей у розрізненні геометричних фігур: коло, квадрат, трикутник, у розміщенні у певній послідовності цих фігур, у їх називанні та розрізненні. Закріпити вміння створювати аплікацію з готових геометричних форм за зразком (коло, квадрат, трикутник) – «Килимок для котика».
Підводити до розуміння того, що свійські тварини та птахи потребують людського піклування, вони наші друзі і годувальники, без яких наше життя було б не таким цікавим, яскравим, радісним.
Словнмик: малесенький,пухнастий, лагідний, турботлива, піклуватися.

Обладнання: ІКТ – презентація твору О. Іваненко «Няв - няв», музичний супровід, кольоровий папір прямокутної форми – основа для килимка; матеріали для візерунків – коло, квадрат, трикутник; клей, пензлик, серветка, клейонка (на кожну дитину), м’яка іграшка - котик.

Хід заняття.

1. Психогімнастика.
- Дітки, скажіть мені, будь ласка, яка пора року настала?
- Що зима робить з природою?
- Тож давайте і ми перетворимося на мить на маленькі сніжинки!
- Кругом себе поверніться, на маленькі сніжинки перетворіться!

Гра «Сніжинки й вітер»
Пада, пада, пада білий сніг
І лягає біля ніг.
Вітерець легкий літає
І сніжинки піднімає.
Ось вони усі гуртом
Закружляли за вікном.
Ми також часу не гаєм,
Разом з ними покружляєм.
Підіймаємось вгору всі
І присядем до землі.

2. Створення сюжетної лінії заняття.
Чи хто знає? Чи не знає,
Що сьогодні на нас чекає?
Усі до мене йдіть, будь ласка,
Бо на нас чекає казка!

- А про кого казочка, ви мені зараз відгадаєте.
- Тож усі тихенько сіли і приготувалися слухати.
3. Загадка
Є у хаті дивний звір
Дуже мудрий він, повір.
Це лизун і воркотунчик,
Мій пухнастий котик … (Мурчик)

- Малята, Хто з вас відгадає, як ця казочка називається і хто її написав?
- Так написала цю казочку дитяча письменниця – О. Іваненко. Вона колись теж працювала вихователькою. Але не в звичайному дитсадку, а з дітками, які не мали тата й мами – в дитячому будинку. Книжечок у діточок було дуже мало, от О. Іваненко й складала для них цікаві казочки.
- Зараз ми з вами спробуємо її переказати за ілюстраціями.

4. Твір О. Іваненко «Няв - няв».

На цьому подвір’ї стоїть хатинка, а в ній живе дівчинка. Послухайте, яка з нею та з її другом, маленьким котиком, трапилася пригода.

Якось уранці забула маленька дівчинка налити молока своєму котеняті. Котенятко було голодне. Воно хотіло попросити молочка у дівчинки. І раптом забуло, як треба просити. Вибігло воно на подвір’я і гірко заплакало. На подвір’ї зустріло корову.
- Чого ти плачеш, бідне котенятко? – питає корова Зорка.
- Ну, як же мені не плакати, - каже котенятко.
- Я тебе навчу. Ти скажи: М-у-у, тебе й нагодують.
- Ні, - каже котенятко, - це корови так просять.
І побігло далі.
Коло воріт стояло лоша.
- Чого ти плачеш, бідне котенятко?
- Як же мені не плакати, - каже котеня, - я голодне, я не знаю, як просити їсти.
- Це дуже просто, - каже лоша, - скажи: гі-гі-гі, тебе й нагодують. Я так завжди прошу.
- Ні, - каже котенятко, це коні так просять, котенятка інакше повинні просити. І побігло далі.
А назустріч йому півень.
- Котенятко, котенятко, чого ти плачеш?
- Я хочу їсти дуже-дуже, я не знаю, як треба просити.
- Ну, я тебе навчу, - каже півник, - ти закричи: ку-ку-рі-ку – ось і все. Я завжди так прошу.
- Ні, - каже котенятко, - це тільки півники так співають.
І побігло далі. Прибігло до комори. А звідти назустріч виходить великий чорний кіт.
- Чого ти плачеш?
- Як же мені не плакати – їсти дуже хочеться, а я забуло, як попросити їсти.
- та ти скажи: няв-няв, - відповідає чорний кіт.
Згадало кошеня, зраділо і побігло просто до дівчинки.
- Няв – няв, занявчало воно так голосно, ніби старий чорний кіт.
- Що я наробила? – схопилася дівчинка. – Я ж забула молока дати котеняті.
Взяла мисочку і аж по самі вінця молоком налила, а кошеня все вилизало
Щасливе, сите кошенятко замуркало, скрутилося клубочком і вляглося спати…

5. Переказ дітьми казочки за картинками.
- Хто жив у хатинці?
- З ким жила дівчинка?
- Що забула зробити маленька дівчинка?
- Чому котенятко заплакало?
- Кого першого зустріло котеня?
- Кого потім?
- Ну, як! Сподобалась вам казочка, яку написала О. Іваненко?
- Давайте пригадаємо, про кого була казочка?
- Чому кошеня плакало?
- Які тварини йому допомагали?
- Як одним словом ми цих тварин можемо назвати?

6. Фізкультхвилинка.
Під час читання вірша діти виконують рухи.
Кицька з кошенятами разом грала,
Кицька кошенят усьому навчала:
Клубочок катати,
Хвостиком махати,
Лапками дригати,
Молочко хлебтати.

7. Продуктивна діяльність – аплікація з готових (геометричні фігури) форм «Килимок для кошеняти».
- Ми з вами трішки відпочили. Можна працювати далі.
- А щоб нашому котикові не було холодно, давайте зробимо для нього килимок, щоб спати маленькому було тепло і м’яко.
- Але килимочок у нас буде незвичайний. Він буде складатися з геометричних фігур.
- Давайте їх пригадаємо. Назвіть їх.
- Ск. куточків має квадрат? Трикутник?
- Чим відрізняється коло від квадрата і трикутника?
- Молодці, геометричні фігури назвали, їх відмінності пригадали.
- А тепер можна і килимок робити.

8. Пальчикова гімнастика.
Котик.
Котик пухнастий,
(«Котик» - із кулачка відставити великий палець та мізинчик )
Вушка маленькі,
(Поворушити відставленими пальчиками.)
Лапки м’якенькі,
(Скласти пальці в кулачок.)
Кігті гостренькі.
(Зігнути пальці й поворушити ними.)
Ходить котик тишком-нишком,
Упіймав маленьку мишку,
Сміливо вгору хвіст підняв,проказавши гордо:
- Няв!

9. Виконання роботи.
Дітям пропонується основа для килимка у вигляді прямокутника та готові форми – геометричні фігури (трикутник, коло, квадрат). Виконують роботу під музичний супровід.

10. Обігрування роботи.
Кошеня «оглядає» всі килимки, на всіх хоче полежати та подякувати дітям за роботу. І врешті-решт засинає, тоді коли всі-всі килимки зібрані на одному столі (утворився великий килим).

11. Підсумок.
Діти вкривають котика, щоб йому не було холодно і тихенько відходять.
- А поки наш котик спить, я б хотіла вас, діти, запитати про те чим можна нагодувати ще кошенятко?
- Цуценятко?
- А якщо б до вас підійшла кізонька і , просячи їсти, замекала, що б ви запропонували їй?
- А свині?
- Ви справжні помічники та знавці домашніх тварин!

Автор: 

Солтановська Наталія Олексіївна, вихователь ДНЗ-ЦРД

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі