З досвіду роботи
Оліфіренко Н.М.
«Моя виховна робота, як процес самовизначення та самореалізації особистості школяра»
2017-2018н.р.
Виховна система школи – це цілісна структура, яка сприяє успішній діяльності виховання. У школі відбувається моральне становлення учнів, формування в них творчого мислення, відповідальності. На сьогоднішній день в школі склалася система виховної роботи, яка на принципах гуманізму, демократизму, єдності сім’ї та школи, спадкоємності поколінь забезпечує здійснення національного виховання, сприяє формуванню в учнів навичок самоосвіти, самоаналізу, допомагає учням розвивати індивідуальні здібності, творчі задатки, самовизначитись та самореалізуватись.
В своїй виховній роботі основну увагу приділяю формуванню громадянина-патріота України (участь класу у виставці квітів «Кольори моєї України», у святі «Рідний край, де ми живем, Україною зовем», участь у заходах до 26 річниці Незалежності України та до Дня прапора), створенню умов для самореалізації особистості учня, відповідно до його здібностей, виховання громадянина з демократичним світоглядом і культурою, формування в учнів свідомого ставлення до свого здоров’я, належних гігієнічних навичок і засад здорового способу життя.
Сучасна освіта ставить перед школою нові завдання, які відповідають потребам суспільства у ХХІ столітті. Воно потребує від людини адаптованості до життя, здатності до самоосвіти й саморозвитку, володіння інформаційними технологіями. Сучасна людина має прагнути змінити на краще своє життя і життя своєї країни. Початкова школа покликана закласти той фундамент, на якому в майбутньому і буде будуватись процес самовизначення та самореалізації особистості школяра. Починаємо з самого простого, того, що маленькому учневі найближче. Це казка, гра, малюнок, іграшка. Коли дитина вчиться брати приклад з позитивних героїв казок, засуджувати дії негативних героїв, вона намагається вибрати правильний шлях до рішення тих чи інших питань. Граючись, дитина самовдосконалюється. У неї піднімається рівень самооцінки, формуються позитивні судження про інших, вона вчиться правильно поводитись під час взаємодії з іншими учасниками, тобто вчиться чути та розуміти інших людей, підтримувати їх, допомагати, вболівати та радіти перемогам інших.
У Національній стратегії розвитку освіти наголошується, що одним із важливих чинників виховання є школа, «яка сьогодні покликана, в першу чергу, стати осередком виховання, в тому числі, самовизначення і самореалізації кожної особистості». Плануючи години спілкування, намагаюся добирати такі теми, які б допомагали дітям дати старт до самореалізації та самовизначення, показати дітям, що кожен учень має певні здібності і може досягти гарних успіхів, якщо буде ці здібності розвивати. Майже до кожної години спілкування даю своїм учням змогу підготувати вірші, загадки, репліки для того, щоб визначена тема стала їм ближчою і потрібною та значимою. На годині спілкування «Моя мала Батьківщина» учні розповідали про вулицю, на якій живуть, чому вона для них найкраща, порівнювали із іншими вулицями села, бо перед тим ходили на екскурсію по селу, малювали улюблений куточок своєї малої Батьківщини. Під час акції «Чисто там, де не смітять» один учень сказав, що коли він виросте, то ніколи і нікому не дозволить смітити у власному селі, бо воно найрідніше і найкраще в світі.
У Наказі Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 №1243 «Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України» сказано, що актуальним є створення виховної системи, стратегічною метою якої є формування морально-духовної життєво-компетентної особистості, яка успішно само реалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал.
У своїй виховній роботі намагаюсь створювати умови для забезпечення прав і свобод всіх учасників навчально-виховного процесу. Якщо дитина самостійно не може вирішити те чи інше питання, не знаходить відповіді, тоді учнів я об’єдную у пари із сильнішими або у маленькі групи, щоб дати змогу слабкішим справитися з певним завданням. І тоді з’являється результат, який дає впевненість у своїх силах навіть самому слабкому учневі.
Всю роботу спрямовую на роз’яснення серед учнів Конституції України, Конвенції про права дитини та інших законів України.
- Максимально залучаю учнів класу у гуртки, які працюють у школі. Вони відвідують гурток хореографії та аплікації соломкою. Особливу увагу звертаю на учнів з неблагополучних сімей, та учнів, схильних до порушень правил для учнів. Проводжу індивідуальну роботу як з такими учнями, так і з їх батьками.
- Для правової освіти використовую різні форми і методи: класні години, індивідуальні бесіди, бесіди з батьками та іншими членами сім’ї. З цією метою проводжу в класі:
Бесіди:
“Права, свободи, обов’язки громадян України.“
“Захист прав дітей в нашій державі.”
“Закон обов’язковий для всіх” та ін.
У класі склалася певна система роботи з батьками. Під час підготовки до батьківських зборів проводжу індивідуальні бесіди, опитування, анкетування для вибору тієї чи іншої теми зборів. Намагаюсь добирати такі теми, які цікавлять більшість батьків: “Батьківські збори з погляду батьків”, “Школа очима батьків”, “Моя сім’я”, “Моя дитина”.
Результати дозволяють скорегувати роботу у даному напрямку, відстежити досягнутий результат.
Виховання загальнолюдської моралі, свідомої дисципліни і культури поведінки, профорієнтація, прищеплення любові до праці, пропаганда здорового способу життя відбувається на основі власного прикладу вчителів та батьків. З цією метою у початковій школі проводяться сімейні свята, ранки, Моя Батьківщина – Україна, свято Осені, свято урожаю, свято Миколая, Новорічні свята у яких безпосередню участь беруть всі учні, їх батьки та вчителі на всіх етапах підготовки та проведення.
Дружна спільна робота школи, родини, громадськості забезпечує успіх виховання підростаючого покоління, допомагає їм вибрати правильний шлях у житті, самореалізуватись, як особистості.