Семінар-практикум на тему : «Обдаровані діти»
Підготувала : вихователь-методист ДНЗ№13 "Гвоздичка" Чернега Н.А.
План
1.Оголошення теми та мети семінару-практикума;
2. Вправа «Доповни малюнок»;
3.Методичні пазли;
4.Інформаційна частина;
5.Презентація Карамушко Н.В.;
6.Презентація Голобордько Л.Л.;
7.Презентація Деревйової Т.О.;
8.Презентація Ліхачової О.В.
9.Обговорення практичної частини.
10.Підбиття підсумків семінара-практикума;
11. Вправа «Комплімент»
12.Притча «Кавові зерна»

Мета: сприяти усвідомленню учасниками семінару природи обдарованості,поширити знання щодо організації роботи з обдарованими дітьми,уточнити класифікації та види обдарованості, отримати практичні рекомендації від досвічених педагогів

1.Вправа «Перевтілення» (фронтально)
Мета: самопізнання та самовираження за допомогою метафоричних засобів.
Учасники сидять у колі. Ведучий пропонує учасникам звершити наступні речення:
• якщо я був би книгою, я був би… (словарем, томиком, брошурой тощо);
• якщо я був би їжею, я був би… (кашою, картоплею, овочем тощо);
• якщо я був би дитиною, я був би…
• якщо я був би піснею, я був би…
• якщо я був би явищем, я був би…
• якщо я був би видом транспорту, я був би…
• якщо я був би музикою, я був би…
• якщо я був би фруктом, я був би…
• якщо я був би іноземцем, я був би…

• якщо я був би напоєм, я був би…

2.Вправа «Домалюй малюнок»
Мета: за допомогою методики Дьяченко розвинути уяву та мислення.створити невимушену сприятливу атмосферу для співпраці.
Шановні педагоги пропоную вам виконати наступну вправу. Ви бачите перед собою листи з незавершеними малюнками , ваше завдання доповнити його за власним бажанням.

3.Вправа «Методичні пазли»

Мета: Уточнити поняття : обдарованість, геніальність, обдарована дитина, і т.д.

Талант - це високий рівень здібностей людини до певної діяльності. Це поєднання здібностей, які дають людині можливість успішно, самостійно й оригінально виконати певну складну трудову діяльність. Талант - це високий рівень розвитку, насамперед спеціальних здібностей

Ознаки обдарованості - це ті особливості обдарованої дитини, які проявляються в його реальній діяльності та можуть бути оцінені на рівні спостереження за характером його дій. Ознаки явної (виявленої) обдарованості зафіксовані в її визначенні і пов'язані з високим рівнем виконання діяльності.
Обдарованість - це системне, розвивається протягом життя якість психіки, яка визначає можливість досягнення людиною більш високих (незвичайних, неабияких) результатів в одному або декількох видах діяльності порівняно з іншими людьми 1.
Обдарованість - це якісне своєрідне поєднання здібностей, що забезпечують успішне виконання діяльності. Спільна дія здібностей, що представляють певну структуру, дозволяє компенсувати недостатність окремих здібностей за рахунок переважного розвитку інших.
- Загальні здібності або загальні моменти здібностей, обумовлюють широту можливостей людини, рівень і своєрідність його діяльності;
- Сукупність задатків, природних даних, характеристика ступеня вираженості і своєрідності природних передумов здібностей;
Обдарована дитина - це дитина, яка виділяється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями (або має внутрішні передумови для таких досягнень) в тому чи іншому виді діяльності.
Геніа́льність — це набір здібностей, який визначає появу творців, що мають історичне значення в житті суспільства, засвідчують нову епоху в розвитку культури, науки та науково-технічного прогресу.
Класифікація видів обдарованості,: 1. Загальна обдарованість (що стосується всіх сторін психічного життя дитини). 2. Спеціальна обдарованість (що виявляється в якої-небудь спеціальної діяльності). 3. Актуальна обдарованість (показники успішності, вже наявної). 4. Потенційна або прихована обдарованість (показники можливості реалізації деяких здібностей при дотриманні певних умов).
Спеціальна обдарованість в свою чергу поділяється на: • Академічно обдаровані та інтелектуально одарённие- • Соціально одарённие; • Спортивно і фізично одарённие; • Творчо і художньо обдаровані

Етапи організації роботи зі здібними й обдарованими дітьми

І-й етап – теоретичний:
- готують нормативно-правову базу;
- вивчають літературу та передовий педагогічний досвід;
- формують понятійний апарат.

ІІ- й етап – діагностичний:
- діагностика педагогічного колективу;
- діагностика дітей;
- анкетування батьків.

ІІІ-й етап – організаційний:
- розробляють концепцію та програму роботи;
- визначають мету та завдання, принципи діяльності;
- розробляють модель організації роботи;
- формують банк даних здібних і обдарованих дітей;
- планують роботу.

ІV– етап – діяльнісний:
- організація системної роботи;
- науково-дослідницька діяльність.

V– етап – результативний:
- участь у заходах творчого спрямування;
- захист науково-дослідницьких робіт;
- участь у творчих і наукових конкурсах

VІ– етап – підсумковий:
- аналіз результативності та успішності ;
- матеріальне та моральне стимулювання.

СФЕРИ ОБДАРОВАНОСТІ ДІТЕЙ

1.Інтелектуальна сфера
Обдарована дитина вирізняється гарною пам'яттю , мисленням, допитливістю, добре розв'язує різні задачі, зв'язно викладає свої думки, може мати здібності до практичного застосування знань.
2.Сфера академічних досягнень
Це успіхи дитини з читання, математики, природознавства та інших навчальних предметів.
3.Творчість (креативність)
Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї.
4.Спілкування
Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії.
5.Сфера художньої діяльності
Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику.
6.Рухова сфера
Тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку основних рухових навичок.

Характеристики обдарованих дітей :

• Допитливість
• Наполегливість у пошуку відповідей
• Добра пам’ять
• Вміння ставити глибокі запитання
• Схильність до роздумів
• Яскрава пізнавальна активність
• Креативність мислення
• Висока здатність до концентрації уваги
• Високий рівень уяви і фантазії
• Прагнення до успіху

Організація гурткової роботи в ДНЗ

1. Керує роботою гуртка педагогічний працівник ДНЗ на добровільних засадах.
2. Гурток об’єднує до 12 – 15 дітей.
3. Визначаючи профіль гурткової роботи в ДНЗ, враховуються кілька чинників, як-от:
• інтереси та хист самих вихованців, чиї вподобання вивчають батьки і педагоги під час щоденних спостережень за дітьми на заняттях, у самостійній діяльності, в іграх тощо;
• замовлення батьків, які виявляються завдяки анкетуванню, усному опитуванню, у бесідах;
• наявність матеріальних умов для організації результативної роботи (спеціальних приміщень, матеріалів, обладнання, інвентарю, технічних засобів навчання);
• кадрове забезпечення (керівником гуртка може бути педагог, що має відповідні здібності та бажання).
4. Програмове забезпечення гурткової роботи:
• парціальні програми, що були схвалені комісією з дошкільної педагогіки та психології Науково-методичної ради з питань освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України. Зокрема, це такі програми: «Англійська мова для дітей дошкільного віку», автор Шкваріна Т.М.; «Дитяча хореографія», автор Шевчук А.С.; «Кольорові долоньки», автор Ликова І.О.; «Українотворець», керівник авторського колективу Кононенко П.П.; «Лего-конструювання», автор Пеккер Т.В., «Радість творчості», автори Р.М.Борщ, Д.В.Самойлик.
• адаптована авторська програма, складена його керівником на основі власного доробку та запозиченого досвіду інноваційної педагогічної діяльності. Така робоча програма має узгоджуватися з освітньою, за якою працює ДНЗ. При цьому керівник гуртка не має права копіювати її, а навпаки, може у поставлених завданнях і змісті перевищувати рівень стандарту в межах обізнаності дітей-гуртківців.
• фахову експертизу авторської програми здійснюють методист і завідувач ДНЗ. У разі потреби до цієї справи залучаються й інші фахівці відповідного профілю, а вже після доопрацювання програма виноситься для обговорення та затвердження на засідання педагогічної ради перед початком навчального року.
5.Перспективний план (сітка гурткових занять) розробляється на навчальний рік, затверджується завідувачем ДНЗ. У ньому зазначаються дати проведення, тематика й основна мета занять. Календарно-тематичний план містить розробки занять на 1—2 тижні (з орієнтовного розрахунку — одне заняття щотижня). Зазначаються тема, програмові завдання, обладнання, матеріали, атрибути та (схематично) хід кожного заняття.Робота гуртка планується на рік на початку навчального року, але в II півріччі можна провести корегування плану (якщо в цьому виникне необхідність).Теми, які включені в план, можуть бути замінені в залежності від можливостей і здібностей дітей.
6. Робота гуртків припиняється під час літнього оздоровчого періоду.
7. З метою активізації роботи гуртків та забезпечення диференційованого підходу керівники можуть розробляти для вихованців індивідуальні завдання.
8. Збереження дитячих робіт:
• Кожна дитина повинна мати підписану папку, де зберігаються її оформлені і незакінчені роботи.
• Колективні роботи зберігаються у великих папках (які можна зробити з картону).
• Готові роботи використовуються в оформленні інтер’єру груп, приміщень ДНЗ. Роботи повинні мати підписи з назвою роботи, датою її виконання, прізвищем, ім’ям та віком дитини і прізвищем керівника.
9. Підведення підсумків роботи гуртків:
Підведення підсумків роботи гуртка може проводиться двічі на рік у вигляді, наприклад, Свята Мистецтв, де обов’язково проводиться виставка дитячих робіт і організовується ігрова розважальна програма. В І півріччі свято організовується за участю батьків гуртківців і дітей всієї групи, в якій проводиться гурткова робота. В II півріччі — за участю всіх дітей дитячого садка і всіх гуртківців, які є в дитячому садку.
Керівник гуртка подає письмовий звіт про роботу гуртка за навчальний рік.
Організація роботи в закладі дошкільної освіти щодо виявлення, підтримки та розвитку обдарованості, природних нахилів і здібностей дітей.
Вчені схиляються до думки, що здібності і характер людини не дані від народження, а формуються у відповідний період життя. Все залежить від стимуляції розвитку мозку у вирішальні роки життя дитини. Головне – розвинути в дитини її необмежені потенційні здібності, щоб у її житті стало більше радості. Зоологи стверджують, що новонароджена дитина відстає у розвитку від дитинчати тварини на 10 – 11 місяців. Якщо мізки тварини сформовані на момент народження, то в людини – це чистий лист, і від того, що там буде записано, залежить наскільки талановитою стане дитина. В перших 6 місяців мізки у розвитку досягають 50% дорослого потенціалу, а до 3-х років – 80%. Зрілі здібності, такі як мислення, потреби, творчість, почуття розвиваються після 3-х років на основі сформованої раніше бази. Дитина запам’ятовує те, що їй цікаво.
В розвитку дитини освіта і середовище відіграють більшу роль, ніж спадковість. Питання в тому, яке середовище і освіта найкращі. Саме завдяки навколишньому середовищу, діти, такі схожі при народженні, виростають з різними здібностями і характерами. «очі чи ніс передаються дитині у спадок, а вираз його обличчя – це дзеркало, в якому відображаються відносини в сімї». Часто від того, наскільки швидко дорослий помітить і відреагує на інтереси дитини, залежить чи збережеться він, чи ні, розвинеться чи швидко згасне.
«Кожна дитина, незалежно від ступеня її обдарованості, заслуговує уважного до себе відношення, допомоги для максимального розвитку найкращого в собі».
Раннє виявлення, навчання і виховання обдарованих і талановитих дітей є одним із головних завдань удосконалення системи освіти. Для забезпечення сприятливих умов для проявів природних задатків вихованців дошкільних закладів, формування особистості, здатної до оптимального розвитку й саморозвитку власного творчого потенціалу, в процесі розвитку соціальної обдарованості дітей педагоги опираються на такі принципи: системності й цілісності, який передбачає, з одного боку, що освітня робота з обдарованими дітьми має відбуватися з урахуванням системної специфіки дитячої обдарованості і конкретного її виду, з іншого боку, даний принцип означає, що обдарованість дитини розвивається на фоні конкретної особистості; природовідповідності, який означає ставлення до дитини як до частини природи, що передбачає її освіту з урахуванням вікових та індивідуальних психологічних особливостей; реалізація даного принципу полягає в урахуванні педагогом специфіки мотивації діяльності дошкільника, в прийнятті до уваги при розвитку дитячої обдарованості особливої чутливості дошкільників до емоційно-образного впливу; ампліфікація (збагачення) розвитку; розвитку дитячої творчості, уяви на всіх етапах навчання та виховання дошкільників.
Серед основних напрямів діяльності педагогів з метою створення умов для стимулювання здібностей у дошкільників переважають:
- розроблення вихователями індивідуальних програм розвитку дітей, які виявляють здібності;
- консультування батьків щодо організації роботи з обдарованими дітьми, добору завдань, вправ та ігор;
- сприяння організації роботи гуртків за уподобаннями;
- забезпечення обладнанням у групових кімнатах куточків діяльності за уподобанням;
- впровадження елементів теорії розв'язання винахідницьких завдань для активізації мислительної діяльності і творчих можливостей дошкільнят;
- залучення розумово обдарованих дітей до спеціальних занять для розвитку у них комунікабельності та зняття тривожності, страхів, запобігання неврозам;
- створення умов для проведення профілактичних і оздоровчих заходів.
Для ефективної реалізації здібностей дітей дорослі намагаються створювати сприятливі умови у сім'ї та дошкільному закладі, запевнити дитину у її здібностях та обдаруваннях. Важливість обумовлена тим, що творчість – найбільш змістовна форма психічної активності; суб’єктивності, який передбачає обов’язкову спрямованість педагогічної діяльності на виявлення, збереження та розвиток індивідуальності, стимулювання процесів саморозвитку та самовиховання; гармонійного поєднання розвитку дитини й саморозвитку зі створенням відповідних психолого-педагогічних та організаційних умов; культуровідповідності, що передбачає опору в освіті обдарованих дітей на універсальні й національні культурні цінності, у виховному процесі – перш за все, на національні традиції, культуру народу; оптимальної педагогічної взаємодії, співпраця з батьками вихованців. Цей принцип проявляється у зацікавленості вихователя в розкритті своїх вихованців, у створенні сприятливих для цього умов. Критеріями й показниками ефективності освітнього процесу виступають підвищення рівня не лише комунікативних здібностей вихованців, а й розвиток їх загальних здібностей; збільшення кількості дітей, які проявили здібності й ознаки комунікативної обдарованості, зростання інтересу дітей до творчості. У методах навчання обдарованих дітей переважають самостійні роботи, частково-пошуковий і дослідницький підходи до засвоєних знань, умінь і навичок. Контроль за їх навчанням націлюється на стимулювання поглибленого вивчення навчального матеріалу, його систематизацію, класифікацію, перенос знань у нові ситуації, виявлення і розвиток творчих елементів у їх навчанні.
Освітній процес педагоги намагаються насичувати такою творчою діяльністю, яка б сприяла повному задоволенню і розвитку пізнавальних можливостей дошкільнят, надавала їм максимальну свободу для творчого просування, побудувала прагнення цікаво провести дозвілля, передбачаючи органічне поєднання професійної діяльності вихователя з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально-творчому процесі. Переживання успіху, в той же час, викликає позитивне ставлення до творчої діяльності. Виховний прийом «радість досягнення» забезпечує потребу дитини у творчості. Коли в дитини виникає бажання щось зробити без примусу – це і є ідеальний спосіб навчання.
МАТРИЦЯ
ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ОЗНАК ОБДАРОВАНОСТІ У ДІТЕЙ
Позитивні якості:
1. Дитина має чудову пам'ять.
2. Для вихованця характерна багата уява.
3. Дитина вміє створити в уяві альтернативні системи.
4. Має розвинену оперативну пам'ять і логічне мислення.
5. Прагне до активного дослідження навколишнього світу.
6. Вихованець успішний у багатьох починаннях.
7. Має позитивну установку на творче виконання завдань.
8. Дитина наполеглива у своїх діях, нерідко наближена до самовпевненості.
9. Характеризується величезною допитливістю.
Негативні якості:
1. Чітко виражений егоцентризм.
2. Прагнення до товариства старших дітей та дорослих.
3. Гостра реакція на несправедливість.
4. Нестримність почуттів та емоцій.
5. Нечіткість у розмежуванні реальності та фантазії.
Останні п'ять ознак свідчать самі про себе: виховання дитини — справа дуже складна і серйозна. Критичний аналіз наукових праць та практичного досвіду дає змогу зробити висновок, що рутинне виховання, побудоване на традиційних прийомах, згубно впливає на обдаровану натуру, яка зазвичай сама заявляє про себе, ускладнюючи життя консервативних дорослих і змушуючи їх шукати нестандартні виховні підходи. Тому, опрацювавши літературу і врахувавши поради фахівців-психологів, використавши досвід роботи з цього питання, накопичений в інших навчальних закладах дозволив створити пам’ятки «Що повинен знати педагог, який виховує обдаровану дитину?» та «Модель компетентності педагога, який працює з обдарованою дитиною».
МОДЕЛЬ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПЕДАГОГА, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ З ОБДАРОВАНОЮ ДИТИНОЮ
Мислити за шаблоном –
найкращий спосіб занапастити справу.
Д. Енрайт
1. Учитель не повинен постійно розхвалювати обдарованого учня за індивідуальні успіхи, краще заохотити його до спільних занять з іншими дітьми.
2. Учителю не слід надмірно вдаватися до навчання та виховання з елементами змагання. Обдарована дитина частіше буде переможцем, що може викликати неприязне ставлення інших дітей.
3. Не можна підкреслювати винятковість обдарованої дитини чи, навпаки, навмисно її принижувати, застосовувати сарказм.
4. Учителю варто пам'ятати, що обдаровані діти зазвичай негативно ставляться до чітко регламентованих повторюваних занять.
5. Методи, що сприяють ефективній роботі з обдарованими дітьми:
— повага до прагнення учнів працювати самостійно;
— надання дитині свободи вибору щодо сфери реалізації своїх, здібностей;
— індивідуальне застосування навчальної програми;
— заохочення учнів до роботи над власними проектами;
— жодного тиску на дітей, створення атмосфери розкутості;
— схвалення результатів діяльності в певній галузі для стимулювання бажання випробувати себе в цій чи інших галузях;
— підкреслення ролі індивідуальних відмінностей;
— надання допомоги і підтримки дітям, які мають власний погляд і внаслідок цього відчувають тиск з боку інших;
— найефективніше використання хобі, конкретних захоплень та індивідуальних нахилів;
— поблажливість до можливого безладу;
— заохочення максимальної захопленості в спільній діяльності;
— постійне підтвердження того, що вчитель є однодумцем учнів, а не супротивником. (Див. схему 1)
6. Риси, якими має володіти вчитель, котрий працює з обдарованими дітьми:
— доброзичливість і чуйність;
— цілеспрямованість і наполегливість;
— розуміння психології здібних та обдарованих дітей;
— високий інтелектуальний рівень;
— широке коло інтересів;
— готовність до виконання найрізноманітніших обов'язків, пов'язаних із навчанням обдарованих дітей;
— жвавість, активність, почуття гумору;
— гнучкість і завжди постійна готовність переглянути свої погляди;
— здатність до постійного самооновлення, сприйняття нетрадиційних думок і поглядів, емоційна стабільність і вміння переконувати.
Поради вихователям обдарованих дітей
1. Постійно працюйте над вихованням почуттів дітей, особливо обдарованих — вразливих і чутливих до всього, що стосується їхнього «Я».
2. Допомагайте здібним дітям виробити адекватну «Я»-концепцію й самооцінку, розвивайте в них емпатію.
3. Забезпечуйте сприятливу емоційну атмосферу, адже дитина набуває емоційного досвіду, взаємодіючи з людьми.
4. Дотримуйтесь порядку й дисципліни: обдаровані діти, як і всі інші, мають знати межу допустимо поведінки.
5. Скеровуйте енергію і творчість обдарованих дітей у потрібне русло, щоб їхня праця була корисною.
6. У роботі з обдарованими дітьми використовуйте дослідницький метод—це активізує їхню роботу.
7. Розвивайте здібності дітей, широко використовуйте метод самостійного здобування знань.
8. Привчайте обдарованих дітей працювати разом — це допоможе їм адаптуватися до соціальних умов.
9. Заохочуйте дітей—це стимулює їх.
10. Тісно співпрацюйте з батьками обдарованих дітей.
Якості, якими має володіти педагог
для роботи з обдарованими дітьми
1. Бути доброзичливим і чуйним.
2. Розбиратися в особливостях психології обдарованих дітей,
відчувати їхні потреби та інтереси.
3. Мати високий рівень інтелектуального розвитку.
4. Мати широке коло інтересів.
5. Бути готовим до виконання різноманітних обов’язків, пов’язаних з
навчанням обдарованих дітей.
6. Мати педагогічну і спеціальну освіту.
7. Мати живий та активний характер.
8. Володіти почуттям гумору.
9. Виявляти гнучкість, бути готовим до перегляду свої поглядів і до постійного самовдосконалення.
10. Мати творчий, можливо, нетрадиційний особистий світогляд.
11. Бути цілеспрямованим і наполегливим.
12. Володіти емоційною стабільністю.
13. Уміти переконувати.
14. Мати схильність до самоаналізу.
ПРИТЧА ПРО ЗЕРНА КАВИ
приходе до батька молода дівчина тай каже:- тату, я втомилась, у мене таке важке життя, такі труднощі та проблеми, я весь час пливу проти течії, у мене нема більше сил... що мені робити?батько замість відповіді поставив на вогонь 3 однакових каструлі з водою, в одну він кинув моркву, в другу кинув яйце, а в третю насипав зерна кави.через деякий час він дістав з води моркву, яйце та налив в чашку каву з 3 каструлі.- що змінилось? - спросив він свою доньку.- яйце та морква зварились, а зерна кави розчинились в воді - відповіла вона.
- ні, доня моя, це тільки з першого погляду. Поглянь - тверда морква, побувавши в окропі, стала м'якою та піддатливою.крихке та рідке яйце - стало твердим.зовні вони не змінились, вони лиш змінили свою структуру під дією однакових несприятливих умов - окропу.так і люди. сильні зовні - можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі та ніжні - лише затвердіють и зміцніють...- а кава? - спитала донька- о! це саме цікаве!зерна кави повністю розчинились в новому ворожому середовищі та змінили його - обернув окріп в надзвичайний ароматний напій.Існують особливі люди, котрі не змінюються в силу обставин - вони самі змінюють обставини, перетворюючи їх в щось нове та чарівне, отриуючи користь і знання з ситуації

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Освіта в цілому