Сьогодні у переважної більшості школярів немає стійкого інтересу до вивчення історії, тому необхідно застосовувати спеціальну модель стимуляції інтересу до вивчення даного предмета. В основі її опис, сюжетна розповідь, аналітичний опис, які використовуються в комплексі із засобами наочності, друкованими історичними текстами, нестандартними уроками.
Навчання цим прийомам слід починати з їхньої демонстрації під час пояснення. Діти отримують завдання спробувати уявити себе в далекому минулому, в ролі історичних персонажів. Потім в роботу потрібно вводити елементи творчості, завдяки чому учні отримують можливість реалізувати свою схильність щодо виявлення фантазії й уяви. Якщо школярам складно застосовувати ці прийоми, базуючись лише на поясненні вчителя і матеріалах підручника, то в роботу доцільно вводити фрагменти з документальних джерел і художніх книг історичного характеру.