РОЗВИТОК ЖИТТЄВИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ.

Сучасний світ пред’являє високі вимоги до діяльності людини, конкурентноспроможною може бути лише по-справжньому компетентна особистість. У нових умовах розвитку інформаційного суспільства виникає необхідність розроблення єдиної загальнодержавної стратегії у галузі освіти, орієнтованої на формування і розвиток у молоді навиків життя у соціумі.
Метою особистісно-орієнтованої моделі освіти є підготовка розвиненої, виховної особистості, з максимально можливою індивідуалізацією; створення найліпших умов для її саморозвитку, життєтворчості.
Цілі: викликати інтерес до вивчення іноземної мови шляхом впровадження особистісно-орієнтованих технологій; використовувати особистісно-орієнтовані технології як засіб інтенсифікації навчальної діяльності учнів; підвищувати професійну компетентність.
Компетентності, яких потребує життя:
1) соціальні (навички роботи в групі);
2) інформаційні (уміння самостійно здобувати інформацію);
3) полікультурні;
4) комунікативні (вдосконалення спілкування в групі);
5) компетентності саморозвитку та самоосвіти;
6) здоров’язбережувальні (уміння дотримуватися принципів здорового способу життя).
Якщо систематично використовувати на уроках особистісно-орієнтовані методи навчання, то можна очікувати якісного формування ключових компетентностей в учнів, що в свою чергу сприятиме:
1) продуктивному засвоєнню навчального матеріалу та розвитку навичок його практичного використання;
2) збагаченню соціального та комунікативного досвіду школярів;
3) підвищенню пізнавальної активності та мотивації навчання в учнів.
Для формування ключових компетентностей учнів вчителі керуються основними засадами розвивального (автори – Д. Ельконін, В. Давидов, О. Дусавицький, В. Паламарчук), особистісно-орієнтованого (автори – О. Савченко, С. Подмазін), колективного (автори –Л. Качина, Н. Бібік), інтерактивного (автор О. Пометун) та життєвотворчого навчання (автор І. Єрмаков).
Щоб активізувати комунікативну діяльність учнів на уроках іноземної мови, активно впроваджуються:
- Особистісно-орієнтоване спілкування (особистий контакт з учнем, повага до особистості учня, створення відчуття душевного комфорту, заміна «залізної» дисципліни діловою співпрацею);
- Збагачення змісту навчання емоційним, особистісно-значущим матеріалом; педагогічна підтримка, оцінювання;
- Діалог між учнями, учнями і вчителем як домінуюча форма навчального спілкування;
- Ситуації вільного вибору учнями навчальних завдань у класі та вдома;
- Залучення учнів до стимулювання самооцінки, самопізнання й самовдосконалення в різних видах діяльності;
- Багатоваріантність, гнучкість форм організації різних видів діяльності: індивідуальна, парна, групова, колективна;
- Створення позитивної емоційної атмосфери і духовного взаємозбагачення; надання можливості кожній дитині випробувати себе в різних видах творчості.
Якщо раніше робилася ставка на здобуття знань, то нині – на вміння оперувати здобутими знаннями, використовувати їх на різних рівнях власного життя.
Застосовання проектної методики створює позитивну емоційну атмосферу, даючи можливість кожній дитині випробувати себе в різних видах діяльності, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, вчиться бути демократичним, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити.
Найкращих результатів досягають так звані нестандартні уроки після кожної теми: урок-диспут, дискусія, урок-подорож, КВК, вікторина та інші.
На своїх уроках вчителі використовують навчальний матеріал різного змісту, надають учням свободу вибору засобів виконання навчального завдання, створюють умови для творчості в самостійній та колективній діяльності, постійно аналізують індивідуальні форми роботи, що надає учню можливість розповісти, як він організував свою роботу, яким методом користувався, що йому вдалося, що сподобалось; організовують діяльність у малих групах на основі діалогу, імітаційно-рольових ігор, тренінгів, навчального спілкування, мозкового штурму, інсценування драматичних уривків, дискусій.
У початкових класах діти не сприймають довгих пояснень, тому Задоріна О.Г. намагається будь-яке пояснення проводити у формі бесіди та діалогу. Увагу маленьких школярів вона намагається привернути яскравими іграшками, картинками, наочними предметами, розучуванням пісень за допомогою міміки, гри та жестів і все це розвиває уявну та асоціативну пам'ять дітей.
На початковому етапі навчання особливої уваги заслуговують ігри на просте сприйняття і відтворення матеріалу, а на наступному – на розвиток в учнів умінь виявляти, зіставляти і порівнювати явища та факти; аналізувати і узагальнювати їх; робити правильні висновки тощо.
Ретельно продумана і добре проведена гра полегшує вивчення і закріплення мовного матеріалу (фонетики, лексики, граматики) та сприяє формуванню відповідних умінь і навичок. Гра є ефективним засобом навчання, що охоплює різні види мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письмо), вона допомагає в оволодінні іноземною мовою, а крім того, учні відчувають емоційне задоволення як у процесі гри, так і при досягненні результатів.
Як відомо, проведення гри розвивається здоров’я зберігаюча компетентність. Надання дітям можливості багато рухатись не тільки співпадає з потребою віку, але й суттєво прискорює процес засвоєння іноземної мови. Адже фізична активність, за дослідженнями закордонних фізіологів, тісно пов’язана з мовленнєвою. Водночас вона дозволяє дітям «скинути» зайву енергію. Під час проведення фізкультхвилинок з римівками, я досягаю подвійної мети: невеликий перепочинок та запам’ятовування нових слів, що сприяє розвитку лексичної компетентності.
На своїх уроках вчителі намагаються створити атмосферу взаємної довіри. В невимушеній атмосфері учень відчуває себе вільним і рівноправним партнером, учні не повинні відчувати страх за неправильність сказаного. Урахування вікових особливостей різних категорій учнів сприяє успішному навчанню іноземних мов, розв’язанню інших навчально-виховних завдань школи. Адже різноманітне сполучення усіх форм роботи: індивідуальної, самостійної, парної, групової являє собою важливий засіб підвищення якості навчання і виховання школярів, дозволяє краще враховувати їхні індивідуальні відмінності, сферу інтересів. Необхідно враховувати індивідуальні особливості учнів і забезпечити учню можливість досягти планований результат. Навчання робить вкрай активним більш широке впровадження елементів самонавчання і взаємонавчання.
Саме таке навчання, з використанням технологій особистісно-орієнтованого навчання, сприяє формуванню ключових компетентностей учнів, підвищує інтелект дитини, зміцнює її віру у власні здібності, стимулює активність і творчість.
В. О. Сухомлинський неодноразово висловлював думку про те, що кожна дитина по-своєму талановита. Тільки вона цього не знає, і не кожний учитель це знає. Тому в дитині потрібно розкрити «родзинку». Необхідно знайти вид роботи, в якому вона була б корифеєм, створювати навколо неї певне середовище і, спираючись на позитивне, розвивати особистість дитини.
Таким чином, головною ідеєю сучасної освіти є навчання протягом усього життя. Не лише нашого учня, а й вчителя. Тому і в наш час актуальною є теза Я. А. Коменського: «Школу можна вдосконалювати, тільки вдосконалюючи кваліфікацію вчителя».

Класи: Середня школа

Предмети: Англійська мова