Тема:Українська наша казка – це тепло,добро і ласка.
Мета: Продовжувати ознайомлювати дітей з творами українського
народного фольклору,зокрема з казками,їх видами,дати
пояснення про народні та авторські казки,розвивати відчуття
краси художнього слова,підтримувати інтерес до художнього
слова;виховувати увагу,любов до казок. Формувати позитивні
риси характеру:чуйність,порядність,товариськість,доброту.
Метод: Казкова подорож.
1. Ознайомлення з програмою «Дитина»
(розділ Літературна скринька).
2. Опрацювала методичні рекомендації по організації роботи
з казками.
3. Знайомила дітей з українськими,народними та
авторськими казками.
4. Проводила ігри-драматизації за казками «Котик і Півник»,
«Ріпка», «Колосок», «Гуси-лебеді»,та ін..
5. Вправляла дітей у використанні засобів художньої
виразності під час драматизації.
Обладнання: галявина зеленого кольору,білі квіти з жовтими
серединками,жаба,українська піч,яблуня,пташка,
річка,костюм баби Яги,музичний супровід.

До зали під музику заходять діти,стають півколом.
Вих. Діти,сьогодні у нас святковий день,бо ми приймаємо гостей.
Привітайтесь до них будь ласка.
Діти хором.
Добрий день вам,добрі люди,
Хай добро вам завжди буде
Не на день,і не на рік
А на довгий,довгий вік.
Вих. А як ви думаєте,яких людей ви можете назвати добрими?
(Відповіді дітей).
Вих. Так,діти,ви правильно називаєте якості добрих людей.
А вас можна назвати добрими?
Діти: Можна.
Вих. А за що?
(Відповіді дітей).
Вих. Так,діти. Ви насправді по-доброму ставитесь до своїх близьких,
але чи могли б ви допомогти не знайомим людям,які
потребують допомоги?
Сьогодні на адресу нашого дитсадка прийшов лист,є на світі
така чарівна країна – країна Доброти. Там живуть казкові герої,
люди,які вміють творити добро,добрі справи. Але сталася
біда – злий чаклун Злюка зачарував цю країну. І зразу ж подув
холодний вітер,сонечко сховалося за хмари,затремтіли
листочки на деревах,закрилися пелюстки квітів.
(Тривожна музика).
Діти підходять до галявини,розташованої посеред зали.
На ній квіти з закритими пелюстками.
Вих. Ось і перше випробування. Спробуємо розкрити пелюстки
квітів. Як ми можемо це зробити?
Діти: Сказати теплі слова.
Подихати на них теплим повітрям.
Вих. Отже,спробуємо зігріти квіточки теплими словами.
І. Приємно серцю всякому чарівне слово «дякую» (хором).
(Квітка відкривається)
ІІ. Коли їсти вже не в силі
Матусі скажеш ти «Спасибі» (хором).
(Відкривається квітка).
ІІІ. Зеленіє навіть пень,коли почує «добрий день» (хором).
ІV. Коли треба нам зустрітись у годину призначену,говоримо
всім «До побачення» (хором).
(Відкривається квітка).
Вих. Ось бачите,які дива творять теплі слова? Всі квіточки
розкрилися від тепла. Отже,ми з вами зробили першу добру
справу. Можна вирушати далі. Але хто під листочком сховався?
(Дивиться).
Та це ж жаба. Звідки вона тут взялася?
Як вона сюди потрапила?
Дит. Мабуть,з казки.
Вих. А які ви знаєте казки?
(Діти називають).
Вих. Ви назвали дуже багато казок. А як можна назвати одним
словом?
Діти: Народні.
Вих. А чому їх так називають?
Діти: Бо їх склав народ.
Вих. Але крім народних казок є авторські.
Як ви думаєте,які це казки?
Діти: Це казки,які записують,у них є автор,який записав цю казку.
Вих. А чи знаєте ви авторські казки?
(Діти називають авторські казки).
Вих. Ви у мене такі молодці.
Знаєте багато казок народних і авторських.
А як ви дізнаєтесь казка народна чи авторська?
Дит. Всі народні казки,дуже схожі тим,як вони починаються і
закінчуються.
Вих. Так,у кожній народній казці обов’язково є зачин:
«Жили-були», «у далекому царстві,у далекому государстві»,
початок такий у казках називається зачин.
Вих. А закінчується народна казка словами:
«так вони жили,мед-пиво пили», «ось і казці кінець,а хто
слухав молодець». Це кінцівка казки.
А тепер мені цікаво дізнатись,звідки прийшла до нас жаба,
з якої казки?
Діти: З народної кізки «Царівна Жаба».
Вих. А про що йдеться у цій казці?
Діти: У цій казці розповідається про те,як Іван-царевич врятував
свою наречену,яку зачарував її батько на три роки. А ще у
казці розповідається про те,як добре мати друзів.
Вих. А хто були друзі Івана-царевича?
(Ведмідь,щука,сокіл).
Вих. Правильно,ви все зрозуміли,все у цій казці так і було.
Діти,а які ваші улюблені казки?
(Діти називають авторські і народні казки).
Вих. Ви знаєте дуже багато народних і авторських казок.
Ви розповіли,хто допоміг «Царівній Жабі». Як друзі Івана-
царевича допомогли йому. Може,і ми спробуємо комусь
допомогти,я знаю дівчинку яка не берегла братика Іванка
і його вкрали. Чи знаєте ви,про кого йдеться?
Діти: «Гуси-лебеді».
Вих. Так,це казка «Гуси-лебеді».
А про що розповідається у казці?
Діти: Як дівчинка Маруся рятувала братика від баби Яги.
Вих. А як звали дівчинку? А братика?
Чому гуси-лебеді вкрали братика Іванка?
Діти: Бо Маруся загралася з подружками і забула про братика,
а гуси-лебеді і вкрали його та віднесли до баби Яги.
Вих. Мабуть,Маруся дуже переживає за братика,їй мабуть,
важко його шукати. Може спробуємо допомогти дівчинці?
(Діти погоджуються).
Вих. А що нам треба зробити,щоб знайти братика Марійки?
Дит. Знайти хатинку баби Яги.
Вих. Правильно. Отже,в дорогу.
Діти,пам’ятайте,що йдемо лісом,де живуть тварини і птахи.
Тому в лісі треба поводитися тихо,не ламати дерев, не
кривдити живих істот.
(Діти йдуть,імітуючи ходу лисички,ведмедя,вовка).
Вих. Ой,хтось сидить на стежині та це ж пташка,вона не може
злетіти,мабуть у неї зламане крило.
(Вихователь обережно піднімає пташку, зігріває її).
Діти,давайте візьмемо цю пташку з собою. Діти,а не нагадує
вам історія з пташкою з якої казки? «Дюймовочка»,де вона
зігріла ластівку,яка замерзла.
Добрий день,пічка! Чи не знаєш ти,куди гуси-лебеді Іванка
віднесли?
Піч. Добрий день,я знаю,де Іванко,і допоможу вам,але спочатку ви
допоможіть мені. Дуже сумно мені самій у лісі.
(Діти співають).
Піч задоволена і говорить:
Піч. Іванко в хатинці баби Яги.
Як до неї дістатися,підкаже Яблунька. До побачення!
Вих. Підемо до яблуньки,запитаємо в неї.
Добрий день,яблунька! Підкажи нам будь ласка,куди гуси-
лебеді Іванка поділи?

Яблунька. Я допоможу вам,а ви допоможіть мені. Злий вітер
розгойдав мої тендітні гілочки,пооббивав з гілочок
всі яблука. Ось бачите,всі яблука лежать на землі.
Зберіть їх будь ласка,до кошика.
Вих. Добре яблунька,ми тобі допоможемо.
(Збирають яблука до кошика).
Яблунька. Ви мені допомогли,а я допоможу вам.
Де ваш хлопчик Іванко,знає бистра ріка,вона вам
допоможе. А я дарую свої чарівні яблука.
Вих. Дякуємо тобі і до побачення. А ми,яблунька,даруємо тобі
пташку. Навесні вона на твоїх гілках зів’є гніздо,виведе
пташенят і буде радувати веселим співом.
(Віддає пташку).
Вих. А ось і річка. Добрий день,річечка,підкажи нам будь ласка,
де шукати нам Іванка?
Річка. Ваш Іванко в хатинці баби Яги за рікою. Щоб дістатися
хатинки баби Яги,треба перейти річку. А течія у мене швидка,
то ж треба бути дуже обережними,щоб не впасти у воду, не
замочити ніг.
Вих. Дякуємо тобі,річечка,наші малюки дуже спритні.
(Діти переходять річку).
Вих. А ось, нарешті і хатинка баби Яги.
Б.Я. Чого розкричалися біля моєї хати,чого вам треба?
Вих. Бабусю Ягусю,ми прийшли за Іванком. Він же у тебе?
Б.Я. Так,але я дуже голодна і зараз пообідаю ним.
Вих. Бабусю,не їж Іванка,ми тобі молодильних яблук принесли.
Б.Я. Яблука я люблю,давно не куштувала їх. Але я не можу вийти
з хатинки. А як ви дізналися,де я живу?
Вих. Бабусю,діти знають всі місця,де ти можеш жити. Адже вони
знають всі казки,в яких ти живеш.
Б.Я. Ану ж назвіть казки,в яких я живу.
(Діти називають).
І справді,від вас не сховаєшся. О,двері почали відчинятися.
Іванко,Іванко,куди ж ти?
(З хатинки вибігає хлопчик якого шукали діти).
Вих. Бабусю,спасибі тобі,ось тобі наш подарунок – чарівні яблука.
Б.Я. Як добре,коли тобі дякують,так хочеться зробити щось приємне,
щоб мене іще похвалили,подякували мені.
Вих. Бабусю,а попроси чаклуна Злюку,щоб він роз чаклував жителів
країни Доброти.
Б.Я. Так,я зараз.
(Вибігає).
-Злюко,злюко,закінчуй скоріше свої темні справи,розчаклуй
жителів країни Доброти,а я за це тебе молодильними яблуками
пригощу,і будеш ти молодий і красивий,а значить добрий.
Вих. Ось так і закінчилась подорож. В усіх справах великих і малих
Перемогло добро! Дякуємо за увагу. До побачення!

Класи: Дошкільне виховання