За традицією, початок березня – це особливі для українського народу дні, пов’язані із Шевченківськими датами. У цей весняний час ми звертаємося до постаті Великого Кобзаря, яка у своїй величі була, є і залишається ні з чим незрівнянною, невичерпною для людського подиву й розуміння.
Славне ім’я Кобзаря стало символом нації, а його творчість – джерелом пізнання і натхнення, духовною основою, на якій була зведена незалежність української держави.
Шевченків «Кобзар» для українців - те саме, що й Біблія. Його загортали у вишитий рушник і зберігали біля образів як святиню. Політв’язні царату, дисиденти, шістдесятники… Шевченко був з кожним українцем у тюрмах, таборах, і на засланні, на чужині, в еміграції. Був на Майдані, і в окопах війни, в руїнах Донецького аеропорту з нескореними кіборгами і з кожним українцем, що залишився на окупованих агресором українських територіях.
Шевченківське слово знаменує вільний дух та свободу і об’єднує всіх українців. І саме це є приводом для того, щоб знов і знов повертатися до переосмислювання спадщини його в контексті сьогодення.
Вся творчість Т. Шевченка пронизана любов’ю до України, його пророчі слова не залишають байдужим жодного українця. Він поза часом...
Будьмо гідними продовжувачами Шевченківської справи, патріотами своєї землі!
Вшановуємо пам’ять славетного Кобзаря!

Класи: Середня школа

Предмети: Українська література