ЗМІСТ

1. Вислів……………………………………………………………….
2. Вступ та актуальність проекту……………………………………
3. Характеристика…………………………………………………….
4. Учасники проекту………………………………………………….
5. Мета…………………………………………………………………
6. Завдання…………………………………………………………….
7. Педагогічна ініціатива……………………………………………..
8. Висновок…………………………………………………………….
9. Етапи роботи………………………………………………………..
9.1. Підготовчий…………………………………………………….
9.2. Основний………………………………………………………..
9.3. Заключний………………………………………………………
10. На що спрямована театралізована діяльність? ………………...
11. Вплив театралізованої гри на розвиток мовлення дитини …...
12. Мова дитини та різновиди театру………………………………..
13. Методи навчання діалогічного мовлення………………………..
14. Прийоми навчання діалогічного мовлення………………………
15. Форми організації театралізованої діяльності…………………...
16. Результативність роботи…………………………………………..
17. Висновок…………………………………………………………….
18. Додатки…………………………………………………………..….
19. Список використаних джерел………………………………………

«Духовне життя дитини повноцінне лише тоді, коли вона живе в світі гри, казки, музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка »
В.А. Сухомлинський

Все починається з дитинства. Його часто називають «золотою», щасливою порою в житті людини. Воно складається з двох взаємопов’язаних частин: реального світу, де домінують інтелектуальні установки і світу напів уявного (фантазійного). А здатність до творчості проявляється саме в постійному бажанні дітей фантазувати, перевтілюватися в улюблених героїв.
На сьогодні одним із продуктивних напрямів роботи з розвитку мовленнєвої активності дитини визначено використання театралізованих ігор з творчим та інтелектуальним навантаженням. І це не випадково, адже саме театралізована гра є провідним видом мовленнєвої діяльності в дошкільному віці. Оволодіння рідною мовою, розвиток мовлення і спілкування є одним із найважливіших надбань малюка. На жаль, в сучасному світі, все частіше живе спілкування дітям замінює комп'ютер і телебачення, і ця тенденція стає дедалі більше. Внаслідок чого, неухильно збільшується кількість дітей, що мають труднощі в області спілкування, ведення діалогу, як з дорослими, так і з однолітками. Театралізована діяльність дозволяє вирішувати багато педагогічних завдань, що стосуються формування мови дитини, інтелектуального, художньо-естетичного виховання. Вона невичерпне джерело розвитку почуттів, переживань і емоційних відкриттів, спосіб прилучення до духовного багатства. Одним з основних завдань мовленнєвого розвитку дошкільників є оволодіння діалогічною промовою, так як саме в її надрах зароджується зв'язна мова - основний показник розумового розвитку дошкільника, засіб спілкування з однолітками і дорослими, необхідна умова успішного навчання в школі.
Вітчизняний педагог С. Русова однією з перших систематизувала різні види театралізованої діяльності та вбачала в ній ефективний засіб розвитку мови і творчих здібностей. На думку вченої, якщо діти спеціально готують ролі заздалегідь, дослівно вивчають репліки літературних героїв, це сприяє збагаченню словника дошкільників образними літературними виразами. Театралізація відіграє особливу роль у житті дитини адже через неї діти ознайомлюються з навколишнім світом, навчаються правильної звуковимови, виконують різні ігрові завдання, що сприяють інтелектуальному розвитку. Дитина співчуває героям, розділяє їх почуття, живе разом з ними у світі казки.
Театралізована діяльність є перспективним напрямом, одним із ефективних засобів розвитку мовленнєвих здібностей дітей.
Саме тому питання розвитку мовленнєвих здібностей дітей засобами театралізованої діяльності стало для мене надзвичайно актуальним.
Актуальність полягає в тому що:
 діти отримують зразки правильного, красивого, емоційно забарвленого зв'язного мовлення, насиченого влучними образними виразами, фразеологізмами, вживають різні типи зв'язних висловлювань для вирішення конкретних ігрових комунікативних ситуацій (міркування, пояснення, відтворення казкових діалогів);
 мовлення стає зрозумілішим , виразним, граматично оформленим. У процесі підготовки та показу вистави в дітей розвивається зв'язне мовлення, яке має емоційно забарвлений характер та передбачає широке вживання вербальних та невербальних засобів виразності.

Характеристика проекту:
• за метою діяльності: творчий
• за тривалістю: довготривалий
• за кількістю учасників: колективний
• вид проекту: ігровий

Учасники проекту: діти, батьки вихованців, вихователі дошкільного підрозділу.

Мета проекту:
Розвивати мовлення дітей дошкільного віку через використання театру казок , розвивати мислення, пам’ять, творчі здібності, уміння одержувати задоволення від процесу та результатів своєї діяльності.
Створити умови для реалізації пізнавальної і соціальної активності дітей.
Поглибити знання дітей про казки.
Формувати емоційно-пізнавальну активність, літературні та художні здібності.
Ознайомлювати зі світом театру, видами лялькового театру.
Виховувати бажання бути добрим, справедливим, творчим казкариком.
Завдання:
 формувати вміння дітей повторювати слова і рядки;
 формувати вміння дітей наслідувати рухам і діям дорослого;
 розвивати діалогічне та монологічне мовлення дітей;
 підтримувати прагнення і ініціативу дітей брати участь в театральних іграх;
 виховувати бажання спілкуватися з однолітками і дорослими;
 виховувати культуру мовного спілкування, вміння діяти узгоджено в
колективі;
 залучати батьків до спільної театральної діяльності з дітьми.

Моя педагогічна ініціатива:
використання театралізованої діяльності як засіб розвитку діалогічного мовлення дітей дошкільного віку.

Висновок:
Таким чином, ми можемо організувати спільну діяльність з учасниками проекту щодо вдосконалення мовлення дітей, використовуючи надані ресурси.
Для ефективної реалізації поставлених завдань я розробила систему з розвитку мовленнєвих здібностей дітей засобами театралізованої діяльності, в якій пропоную театралізовану діяльність проводити комплексно, послідовно, за етапами.

Етапи роботи:
1етап - підготовчий
1.Складання плану проведення проекту.
2.Підбір літератури.
3.Підбір дидактичних ігор по мовному розвитку.
4.Підбір дидактичних вправ з розвитку комунікативних здібностей.
5.Виготовлення та підбір атрибутів.
6.Складання бесід та консультацій для батьків.
2 етап - основний.
1. Залучення дітей до театральної діяльності.
2. Бесіди пізнавального характеру.
3. Оформлення лепбука «В гостях у казки»
4. Читання казок.
5. Заняття з образотворчої діяльності: малювання, аплікація, ліплення.
6. Залучення батьків до співпраці і виготовлення театрів, ширм.
3 етап - заключний.
1.Показ вистав, ігор – драматизацій, інсценівок.
2.Прогнозування подальшої діяльності.

На що спрямована театралізована діяльність?
 на розвиток у її учасників відчуттів, почуттів, емоцій;
 на розвиток мислення, уяви, уваги, пам'яті;
 на розвиток фантазії;
 на формування вольових якостей;
 на розвиток багатьох навичок і умінь (мовних, комунікативних, організаторських, рухових і т.д.)

Вплив театралізованої гри на розвиток мовлення дитини
 стимулює активну мову за рахунок розширення словникового запасу;
 дитина засвоює багатство рідної мови, його виразні засоби (динаміку, темп, інтонацію і ін.);
 удосконалює артикуляційний апарат;
 формується діалогічна, емоційно насичена, виразна мова.

Мова дитини та різновиди театру
Пальчиковий театр:
 сприяє розвитку мовлення, уваги, пам'яті;
 формує просторові уявлення;
 розвиває спритність, точність, виразність, координацію рухів;
 підвищує працездатність, тонус кори головного мозку,
 стимулювання кінчиків пальців, рух кистями рук, гра з пальцями прискорюють процес мовного і розумового розвитку.
Театр картинок і фланелеграф:
 розвивають творчі здібності;
 сприяють естетичному вихованню;
 розвивають спритність, вміння керувати своїми рухами, концентрувати увагу на одному виді діяльності.
Діючи з різними картинками, у дитини розвивається дрібна моторика рук, що сприяє більш успішному і ефективному розвитку мовлення.
Конусний, настільний театр:
 допомагає вчити дітей координувати рухи рук та очей;
 супроводжувати рухи пальців промовою;
 спонукає висловлювати свої емоції за допомогою міміки та мови.
Театр ляльок Бі-ба-бо:
За допомогою ляльки, одягнену на руку, діти говорять про свої переживання, тривоги і радощі, оскільки повністю ототожнюють себе (свою руку) з лялькою. При грі в ляльковий театр, використовуючи ляльки Бі-ба-бо, неможливо грати мовчки! Тому саме ці ляльки часто використовують в своїй роботі логопеди, психологи і педагоги!
Гра - драматизація самий "розмовний" вид театралізованої діяльності
Цілісний вплив на особистість дитини: його розкріпачення, самостійна творчість, розвиток провідних психічних процесів; сприяє самопізнання і самовираження особистості; створює умови для соціалізації, посилюючи адаптаційні можливості, коригує комунікативні якості, допомагає усвідомленню почуття задоволення, радості, успішності.
Жоден інший вид театралізованої діяльності так не сприяє розвитку артистизму, виразності рухів і мови, як гра-драматизація.
Кожен з цих видів має специфічні потенціальні можливості щодо розвитку мовлення дітей, їх ігрової діяльності та ставить свої пріоритетні мовленнєві завдання. У театралізованій грі збагачується і активізується словник дітей, формується вміння самостійно складати, створювати власний сюжет, добирати належне мовленнєве оформлення для реалізації задуму, ідеї.
Організовуючи театралізовані ігри, дотримуюсь основних вимог:
- змістовність і різноманітність тематики;
- щоденне застосування театралізованих ігор у навчально – виховному процесі;
- активність дітей на всіх етапах підготовки і проведення ігор;
- співпраця дітей одне з одним та дорослими.
Така цілеспрямована, чітко спланована робота за створеною системою не тільки в процесі щоденного спілкування, але і в процесі спеціально організованого навчання сприяє ефективному вирішенню одного з головних завдань дошкільної освіти на
сучасному етапі – набуття мовленнєвої компетенції дитиною, здатною засвоїти інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою.

Методи навчання діалогічного мовлення
Розмова вихователя з дітьми: вихователь розмовляє з дітьми з приводу, в різний час, колективно та індивідуально.
Читання літературних творів: читання дає дітям зразки діалогічного взаємодії. Діалоги з використанням запитань і відповідей дозволяють дошкільнятам освоїти не тільки форму різних висловлювань, а й правила чергування, засвоїти різні види інтонації, допомогти в розвитку логіки розмови.
Мовні ситуації: спрямовані на формування навичок складання діалогів: на трансформацію змісту бесіди в діалог; на складання діалогу з мовної ситуації.
Прийоми навчання діалогічного мовлення: чистомовки та скоромовки, бесіда групова, вправи у вживанні мовних штампів, постановка питання, дидактична розповідь з інсценуванням, інсценування діалогу в віршах, режисерські ігри, ігри – драматизації, дидактичні ігри.
Форми організації театралізованої діяльності
Спільна діяльність:
 організована освітня діяльність;
 показ вистав і участь в конкурсі «театральний тиждень»;
 ігри-драматизації;
 індивідуальна робота з театралізованої діяльності;
 мовна гімнастика;
 заучування скоромовок, чистомовок, ігри на розвиток дихання;
 читання і обговорення казок, розбір характерів героїв;
 малювання казки;
 сюжетно-рольова гра.
Самостійна діяльність:
 ігри-драматизації,
 показ вистав за ініціативою дітей в спеціально організованому
предметно-просторовому розвиваючому середовищі;
 спонтанні концерти.
Результативність роботи:
 у дітей підвищився інтерес до театрально – ігрової діяльності;
 розширилися уявлення дітей про навколишню дійсність;
 активізувалися психічні процеси: увага, пам'ять, мислення;
 збагатився і активізувався словник дітей;
 удосконалилася інтонаційна виразність мовлення;
 удосконалилось вміння дітей правильно оцінювати свої та чужі вчинки;
 розвинулися найважливіші якості особистості: здатність співпрацювати в колективі, співпереживати та співчувати іншим.

Висновок:
Таким чином система роботи над проблемою « Розвиток мовленнєвих здібностей дітей засобами театралізованої діяльності», застосовані методи і прийоми ефективно впливають на позитивну динаміку росту рівня мовленнєвої компетенції дитини – дошкільника. Під час роботи з різними видами театру у дітей розвивається фонематичний слух і мовне дихання. Діти регулюють мовлення та гучність голосу залежно від ситуації, вміють практично використовувати мовні, інтонаційні та немовні засоби виразності. Володіють збалансованим словниковим запасом мовлення, утворюють різні за складністю типи речень. Невимушено вступають в розмову з однолітками та дорослими, підтримують та будують запропонований діалог відповідно до теми, володіють навичками монологічного зв'язного мовлення, вільно спілкуються залежно від ситуації.

Пальчикові вправи
ЛІХТАРИКИ
Варіант 1.
Початкове положення: Розташувати долоні перед собою, випрямити їх та розсунути пальці. Стискати та розтискати пальці на двох руках одночасно, супроводжуючи рухи відповідними фразами.

Ліхтарики засвітилися!
(випрямити пальці)

Ліхтарики потухли!
(стиснути пальці)

Вправу виконувати декілька разів.
Варіант 2 (ускладнений).
По черзі стискати та розтискати пальці рук на рахунок “раз- два”.
На “раз”: пальці правої руки випрямлені, пальці лівої руки сжаті.
На “два”: пальці лівої руки випрямлені, пальці правої руки зжаті.
Спочатку виконувати вправу повільно, потім прискорювати темп. Вправу спочатку можна виконувати на рахунок, а потім рядками, що промовляються ритмічно, супроводжуючи рухи:
Вже стемніло на дворі,
Засвітились ліхтарі.
Хай ліхтарики горять,
Підуть дітлахи гулять.

КВАСИМО КАПУСТУ
Руками імітуємо відповідні рухи:
- Ми капусту шаткували!
(двічі) – прямими, напруженими долонями імітуємо рухи сокири: уверх-униз.
- Солі в неї ми поклали!
(двічі) – пальці зібрані “щіпкою”, “солимо капусту”.
- Ми капусту м’яли, дерли!
(двічі) – енергійно стискаємо пальці в кулачки, то одночасно на двох руках, то по черзі.
- Смачну моркву туди терли!
(двічі) – пальці однієї руки зжаті в кулак і здійснюють ритмічні рухи уверх-униз по долоні другої руки. Після цього міняємо руки.

МИЄМО РУКИ
1. “Миємо руки”: ритмічно потираємо долоні, наче миємо руки.
Узяли духмяне мило,
Добре руки з ним помили.
2. “Струшуємо водичку з рук”: пальці стиснути в кулачок, потім з силою випрямити їх, наче струшуючи водичку.
Полетіли від води
Бризки з рук туди-сюди.
3. “Витираємо руки”: енергійні рухи імітують почергове витирання кожної руки рушником.
Рушничок я свій беру,
Швидко ручки обітру.
НАПЕЧЕМО МЛИНЦІВ
Варіант 1.
По черзі торкатися поверхні столу тильною стороною кисті руки і долонею.
На сметані, на яйці
Тісто зробим на млинці.
Напече нам мама їх
Гаряченьких та смачних.
Варіант 2.
а) ліва рука торкається столу долонею,
права рука – тильною стороною;
б) змінюємо позиції. Тепер ліва рука торкається столу тильною стороною,
права рука торкається столу долонею.
Вправу можна виконувати на рахунок “раз-два”, або супроводжуючи рухи віршами (див. 1 варіант).

МІСИМО ТІСТО
Руками імітуємо вимішування тіста.
Тісто узяли у мами,
Його жужмили і м’яли,
Пирогів напечемо
Із сметаною з’їмо!
На перші рядки дуже енергійно стискаємо та розжимаємо руки в кулачки (одночасно і по черзі). Потім руками виконуємо рухи, наче ліпимо пироги.

ПРАПОРЦІ
Варіант 1.
Вихідна позиція:
Розташувати долоні перед собою.
Одночасно опускати та підіймати долоні, супроводжуючи рухи віршами.
Якщо дитина легко виконує ці вправи, запропонуйте їй опускати та підіймати долоні, не згинаючи пальців.
Я тримаю у руці
Кольорові прапорці.
Варіант 2 (ускладнений).
По черзі змінювати положення рук на рахунок: “один-два”.
“Один”: ліва рука випрямлена, піднята у гору, права рука – опущена униз.
“Два”: ліва рука опущена униз, права піднята у гору.

КУЛЬКА
Вихідна позиція.
Пальці обох рук зібрані пучкою і стикаються кінчиками.
“Надуваємо кульку”: придати пальцям таке положення, яке буває, коли руки тримають м’ячик або кульку.
“Кулька лопнула”: пальці повертаються у вихідну позицію.
Пружну кульку я надую,
Мотузочок зав’яжу.
Ну а потім її здую,
Всім цей фокус покажу.

ЇЖАЧОК
Вихідна позиція.
Поставити долоні під кутом одна до однієї. Розташувати пальці однієї руки між пальцями іншої. Ворушити прямими пальчиками.
Як ти носиш, їжачок,
Так багато колючок?

ПАРОПЛАВ
Вихідна позиція.
Обидві долоні з’єднані “ківшиком”, усі пальці, крім великих спрямовані у бік “від себе”, а великі пальці підняті уверх та з’єднані – це “труба”.
Пароплав пливе по річці,
Дим з труби, немов із пічки.

РІЧКА ТА РИБКА
Річка – хвилястий, плавний рух розслаблених кистей рук.
Рибка. Вихідна позиція.
Випрямлені долоні притиснуті одна до одної. Пальці спрямовані в бік “від себе”.
Повертати зімкнуті долоні управо та уліво, імітуючи рухи риби хвостом.
Хвостиком б’є наша рибка маленька,
В річці живе ця манюня гарненька.

ДЕРЕВА
Вихідна позиція.
Розташувати кисті рук перед собою, долонями до себе. Пальці розведені в сторони та напружені. Після виконання вправи струсити кисті рук.
Вітер залетів у гай.
Ти дерева не гойдай,
(Качати руками з боку у бік)
Дуже гілки не клони,
Щоб не тріснули вони!
(Качати руками униз – уверх,
не згибаючи пальців)

ПТАХ П’Є ВОДУ
Вихідна позиція.
Пальці зложити пучкою – це “дзьоб”. Не відриваючи лікоть від столу, “дзьобом” торкнутися столу. Далі – імітувати рухи птаха: узяти “воду”, підняти “голову”, поклацати “дзьобом”.
Птах дістався до криниці,
Хоче випити водиці.

ПТАХ ЛЕТИТЬ
Вихідна позиція.
Руки розташувати перед собою (долонями до себе). Великі пальці сплести – це “голова” птаха. Решта пальців – “крила”. Помахати ними.
В небі пташечка летіла,
На галявину присіла.
(Помахати “крилами”)
Посиділа, відпочила,
Й до гніздечка полетіла.
(Притиснути долоні до себе)

КВІТКА
Вихідна позиція.
Долоні підняті угору, пальці створюють “пуп’янок”, основи кистей притиснуті одна до другої.
Квітка “розпускається”: розводимо одночасно пальці рук у боки, а потім зводимо пальці разом.
Вранці сонечко зійшло, розпустилась квітка.
А увечері закриє пелюсточки швидко.

ДОНЕЧКА
При виконанні вправи руки розташовані на столі.
Почергова зміна положень на рахунок “раз – два”.
“Раз”: ліва рука – кулачок, права рука – долонька.
“Два”: ліва рука – долонька, права рука – кулачок.
Повторити декілька разів.
Кулачок, долонька є у мами донька,
Ось долонька, кулачок,
Ходить донька у садок.

Заняття 1.
Тема «В гостях у казки»
Мета: продовжувати розвивати художньо-мовленнєву діяльність дітей в комбінації з іншими видами творчості: музичною, літературно-мовленнєвою,
театралізованою широко використовуючи усну народну творчість. Продовжувати вчити дітей складати казку по-новому, спільно вирішувати проблемні питання. Придумувати, складати поширене речення, закінчувати початі. Збагатити словник прикметниками, новими словами, складеними самими дітьми. Активізувати мислення з допомогою проблемних завдань та вправ. Удосконалювати творче відтворення імітаційних рухів та емоційних станів персонажів в процесі драматизації. Розвивати творчу уяву, здатність фантазувати. Виховувати уважність, бажання допомогти.

Хід заняття
І. Організаційний момент.
Вихователь:
Відкладіть yci ви справи ,
Балачки свої, забави,
Сядьте зручно всі, будь ласка,
Надіслала лист нам казка.
Вихователь читає лист:
«СВІТОМ казки мандрувати я запрошую ycix,
Буде вам усім цікаво, будуть жарти, буде сміх .
Станете чарівниками, знайдете ви глек добра,
Тож вciочi закривайте i у казку вирушайте.»
- А ви любите казки??? А як ви думаєте, де можна побачити казку? ( в кінотеатрі, по телевізору, в театрі, по комп’ютері)
- А що таке театр? ( велика, красива будівля, де виступають артисти)
- Які види театрів ви знаєте?(пальчиковий, тіньовий, ляльковий, театр рукавичок, театр маріонеток,магнітний театр)
- А ви, діти, знаєте, хто працює в театрі? ( гардеробниця, касир, артисти, гримери, режисери, костюмери)
- Малята, а якщо ви прийдете в театр дивитися казку - ким ви там будете? (глядачами). А як треба поводитися в театрі??(відповіді). Ви такі молодці, діти!!!
- Так багато знаєте про театр, а давайте з вами і правда відправимося в театр, дізнаємося, яка ж казка там сьогодні йде!
ІІ. Основна частина.
Вихователь: Діти, подивіться, скільки ляльок з різних казок. З яких казок прийшли ці герої?
Діти: «Лисичка-сестричка та сірий вовк», «Солом’яний бичок», «Кирило Кожум’яка» тощо.
Дидактична вправа «Добрий — злий»
Вихователь. Я буду називати героїв, а ви будете показувати мімікою, який цей герой добрий, злий, здивований, засмучений, і потім поясніть чому ви так вважаєте. Мета: прищеплювати навички пояснювального мовлення.
Діти.
Коза-Дереза — зла, вона кривдила героїв казки.
Кривенька качечка — добра, вона турбувалася про старих людей, допомагала їм.
Фізкультхвилинка
У темному лісі є хатинка - діти крокують
Варто задом наперед - діти повертаються
У цій хатинці є старенька - Погрожують пальцем
Бабуся Яга живе - погрожують пальцем іншої руки
Ніс гачком, - показують пальчиком
Очі великі - показують
Немов жарини горять- похитують головою
Ух, яка сердита! - біг на місці
Дибки волосся стоїть -руки вгору
Вихователь. Давайте розкажемо нову казку. Мабуть, наша казка сьогодні буде злою чи доброю? Як буде починатися наша казка?
Діти. «Жили собі», «Одного разу ….», «Жили-були Дід та Баба…» «В деякому царстві…»
Вихователь:
А допоможе нам ось цей чарівний клубочок. Давайте встанемо промовимо такі чарівні слова і відправимось у подорож у казку за клубочком:
«Ти котись, котись клубочок,
Попереду у лісочок.
Покажи малятам нашим
Як у казочку попасти».
Про кого ж нам придумати казочку?
Вихователь: Давайте я почну казочку. В одному невеликому містечку жили були Дід та Баба. Жили вони на дев’ятому поверсі великого будинку. А разом з ними жив Колобок. Одного разу, коли дідусь та бабуся пішли у справах, Колобок викотився на балкон та й стрибнув вниз - на асфальтовану доріжку. Піднявся Колобок на бочок, оглянув себе та й каже: «Тепер я не Колобок, а коржик» - та й побіг до лісу і прямо в наш ліс.
Давайте придумаємо, що було далі.
(Діти придумують героїв та сюжет казки).
Коли у дітей виникають труднощі з продовженням казки, вихователь вводить свого героя.
Діти складають казку.
ІІІ. Підсумок
• Назвіть свої улюблені казки.
• Чим вони вам подобаються?
• А чому вчать казки?
Ось і закінчилась наша подорож. Ви сьогодні всі старалися і були просто молодці.

Програмовий зміст: закріплювати знання дітей про знайомі казки; збагачувати словниковий запас дітей; вчити відповідати на запитання, відгадувати загадки. Розвивати мовленнєву компетентність, уяву, слухову і словесну пам’ять, творче мислення; виховувати дружні та товариські стосунки між собою, інтерес до казок.
Попередня робота: читання казок.
Матеріал: кошик з підказками-загадками, лист від казкових героїв, костюми тварин: лисички,півника, ведмедика, зайчика, мишенят; колосок, віник, столик, підноси з манкою, ілюстрації до казок.
Хід заняття:
І. Організаційний момент
Сьогодні любі діточки,
Згадаємо ми казочки
Про Колобка та Колоска
Про Ріпку, Машу та Ведмедя
Про хитру і руду Лисичку
Про невеличку рукавичку.
Вихователь. Діти, погляньте який гарний будиночок стоїть на галявині. Але він не простий, а казковий, тому що у ньому мешкають казкові герої. Ви хочете щоб вони завітали до нас у гості?
Діти. Так!
Вихователь. Ось я отримала від них листа в якому є загадки, які ви маєте відгадати для того, щоб вони змогли до нас завітати.
ІІ. Основна частина
Вихователь. Ось послухайте першу загадку:
1. В темнім лісі проживає
Довгий хвіст пухнастий має
Їй на місці не сидиться
А зовуть її …
Діти. Лисиця.
Вихователь. Так, правильно. Тож заходь лисонько до нас у гості (звучить музика заходить лисичка з кошиком)
Лисичка. Я красуня не проста
Я і хитра і руда
Маю хутро золотаве
І розумна і лукава.
Вихователь. (бере кошика в лисички) Дітки так як в нас лисичка не проста а казкова, вам потрібно відгадати з яких казочок вона завітала до нас. Для цього вона принесла у кошику підказки. Давайте спробуємо відгадати.
Вихователь. 1 підказка (колобок)
На сметані замісили
На вікні охолодили
Круглий бік скік скок
Покотився ….
Діти. Колобок.
Вихователь. 2 підказка (коза-дереза)
Вигнав дід козу із хати –
Та й пішла вона блукати
В зайця хатку відібрала.
Всі козу ту виганяли
Рак козуню ущипнув
Зайцю хатку повернув
Що це за казка?
Діти. Коза-дереза
Вихователь. 3 підказка (Котик і півник)
Ходи ходи півнику до мене,
У мене золота пшениця
Медяна водиця.
Діти. Котик і півник
Вихователь. Молодці дітки. Правильно відгадали всі казочки де була лисичка. То ж іди лисичко сідай до наших діток. А ми спробуємо відгадати наступного казкового гостя.
Вихователь. Слухайте уважно загадку
Довгі вуха куций хвіст,
Невеличкий сам на зріст
На городі побував
Нам капусту попсував
Довгі лапки скік та скік,
Ми погнались він утік.
Діти. Заєць.
Вихователь. Молодці. Відгадали, заходь зайчику до нас. (заходить зайчик з кошиком)
Я маленький, я вухатий
Сірий, білий, волохатий
Я стрибаю, я тікаю
Дуже куций хвостик маю.
Вихователь. Давай зайчику свої підказки для діток, з яких ти казочок до нас завітав. Слухайте дітки уважно.
Вихователь. 1 підказка (рукавичка)
Загубив дід рукавичку
Рукавичку невеличку,
Звірі в неї поховались
Бо морозу налякались,
Так вже тісно їм усім –
Ось-ось-ось порветься дім.
Діти. Це казка Рукавичка
Вихователь. 2 підказка (Колобок)
Круглий, спечений, красивий
Та занадто пустотливий
В нього рум’яненький бік
Він від баби з дідом втік.
Діти. Казка Колобок
Вихователь. 3 підказка (Зайчикова хатка)
У Зайчика була хатка луб’яна, а у лисички крижана…
Діти. «Зайчикова хатка»
Вихователь. Молодці діти, всі зайчикові завдання ви виконали, відгадали всі казочки. Сідай зайчику до дітей, а ми послухаємо загадку про наступного гостя.
В теплій шубі він лежить,
Цілу зиму міцно спить,
А пробудиться від сну,
Зустрічатиме весну. Хто це?
Діти. «Ведмідь» (Заходить ведмедик з кошиком і каже свій віршик)
Ведмідь. Я в барлогу взимку спав
Мед із вуликів збирав
Вайлуватий та м’який
Я ведмедик не простий.
Вихователь. Давайте відгадаємо в яких казочках побував ведмедик.
1 підказка. (Рукавичка)
Я мишка шкряботушка,
Я жабка скрекотушка
А ти хто?
Діти. Казка «Рукавичка»
Вихователь. 2 підказка. (Колобок)
Лісом він котивсь без діла
Поки лисонька не з’їла.
Діти. Казка «Колобок»
Вихователь. 3 підказка. (Три ведмеді)
Дівчинка взяла найбільшу ложку й покуштувала з найбільшої миски, потім взяла середню ложку і покуштувала з середньої миски, потім взяла маленьку ложечку і покуштувала з синенької мисочки.
Діти. Казка «Три ведмеді»
Вихователь. Сідай ведмедику, наші дітки гарно впоралися з твоїми завданнями.
Вихователь. А ми покличемо наступного гостя. Слухайте загадку
До схід сонця встає
Спати нам не дає,
Весь ранок кукурікає.
Діти. Півник (заходить півник з кошиком)
Півник. А я півник – співунець
Золотавий гребінець
Разом з сонечком вставав
На парканчика злітав
Навкруги озирався –
сходом милувався.
Вихователь. Ну давай півнику свої підказки, будемо відгадувати твої казочки. Слухайте дітки:
1 підказка. (Зайчикова хатка)
Ось прийшли вони до хатинки, півник як закукурікає: кукуріку, іду до хати лисичку виганяти.
Діти. Казка «Зайчикова хатка»
Вихователь. 2 підказка. (Котик і півник)
Котику – братику, несе мене лиска по каменю-мосту, на своєму хвосту. Порятуй мене!
Діти. Казка «Котик і півник»
Вихователь. 3 підказка. (Колосок)
Колосок, колосок, золотистий бочок
Колосок достигав, зерна в росах купав
На вітрах їх сушив в промінцях золотив.
Як змолов півник їх, вийшов борошна міх.
Діти. Казка «Колосок»
Вихователь. Відгадали наші дітки всі півникові казочки. Іди півнику і ти сідай, а ми чекаємо на наступного гостя.
Вихователь. Слухайте загадку:
Як кота злякається
В нірку заховається…
Діти. Мишка. (заходять мишки)
Мишка 1. Я сіра мишка, мишка сива –
я дуже-дуже полохлива.
Мишка 2.Щоб почути мене мишку,
слід прислухатися трішки.
Вихователь. Давайте діти спробуємо виконати завдання мишок.
1 підказка. (Курочка Ряба)
Лізла мишка, хвостиком махнула, яєчко впало і розбилось.
Діти. Казка «Курочка Ряба»
Вихователь. 2 підказка. (Ріпка)
На городі виростала, сили набирала
Непомітно, дуже швидко, великою стала.
Став тут дід усіх гукати, та красуню рвати.
Діти. Казка «Ріпка»
Вихователь. 3 підказка. (Рукавичка)
Біжить мишка лісом, бачить рукавичка лежить.
Діти. Казка «Рукавичка»
Вихователь. 4 підказка. (Колосок)
А подумайте дітки, чому до нас прийшло дві мишки. У якій казочці було двоє мишенят?
Діти. Казка «Колосок»
Вихователь. Правильно, молодці дітки. З усіма завданнями ви впорались і зараз ми поринемо у казку «колосок по-новому». Для цього ми використаємо манку, як засіб арт-терапії.
Дійові особи. Півник-співунець і двоє мишенят «Круть і Верть».
Я покажу вам, як можна наші пальчики перетворити на героїв казки.
(Виходять мишенята до столиків з манкою, Півник стоїть з віником)
Казка «Колосок по-новому» з засобами арт-терапії
Вихователь. Одного разу підмітав півник подвір’я і знайшов колосок. Кличе мишенят.
Півник. Круть! Верть! Ходіть-но сюди. Подивіться, що я знайшов. Треба колосок обмолотити, на борошно змолоти, тісто замісити, пиріжків напекти. Допоможіть мені!
Вихователь. Не хочуть мишенята Півникові допомагати, граються, бешкетують:
 стрибають (двома пальчиками двох рук стрибати по крупі)
 качаються (торкатися крупи внутрішньою і зовнішньою сторонами долонь)
 перекидаються (кулачками вперед-назад)
 граються у хованки (занурюють і витягують руки)
Не хочуть вони Півникові допомагати:
 молотити (стукають долонями по крупі)
 до млина носити (набирають у жменю крупу)
 борошно молоти (перетирають манку між долонь)
 тісто місити (кулачками натискають на крупу)
 пироги пекти (ліплять пироги на долоні)
Довелося півникові все робити самому.
Прибігли мишенята, чекають, коли Півник їх пиріжками пригощатиме. А Півник каже:
Півник. «Хто не працює, той не їсть»
Вихователь. Соромно стало мишенятам, хочуть Півникові допомогти – та от біда, колосків немає. Пропоную їх намалювати(мишенята малюють).
Спочатку засіємо нивку, ось наші зернятка проросли, збираємо урожай: намалюємо стебельце колоска, довге і тонке, а потім зернинки, торкаючись вказівним пальцем крупи, одну вгорі, решта ліворуч і праворуч згори до низу.
Погляньте які гарні колоски дозріли завдяки праці наших мишенят.
ІІІ. Заключна частина
Я вірю в силу доброти, добро завжди сильніше злого,
Дає наснагу, щоб цвісти і світлу обирать дорогу,
Я вірю в силу доброти, що має долю роботящу,
Що хоче щоб і я і ти, і все було у світі кращим.

Поради батькам з розвитку мови
У світі звуків
Наше мовлення складається із звуків. Правильно вимовляти звуки рідної мови дитина має навчитися до школи. Важливим завданням мовленнєвого розвитку дітей є виховання звукової культури мовлення. Поняття звукової культури мовлення досить складне і широке, воно місить цілий ряд важливих компонентів : чітку артикуляцію звуків рідної мови, фонетичну і орфоепічну правильність мовлення, правильне мовленнєве дихання, силу голосу, темп і тембр мовлення, інтонаційні засоби виразності (наголос, логічні паузи, ритм), фонематичний слух. У дошкільному віці простежується неправильна вимова дитиною звуків. Це цілком закономірне явище. Але більшість дітей не може самостійно опанувати правильну звуковимову, отже, потребує допомоги дорослих, настане час, і дитина сама навчиться говорити. Якщо ж малюк продовжує і за рік-два говорити з помилками, вони дивуються : «Чому ж досі не навчився говорити правильно?» Допомогу дітям із серйозними вадами мовлення надають спеціалісти - вчителі-логопеди. Щоб своєчасно виправити звуковимову дітей, батьки мають знати ті вади. Які найчастіше зустрічаються у дошкільному віці. Розрізняють такі види неправильної вимови : пропуск звуків, заміна звуків, спотворення звуків.
Чиста і правильна звуковимова залежить від багатьох чинників. Значну роль відіграють індивідуальні особливості дитини, стан її психічного розвитку. Недоліки вимови звуків можуть бути зумовлені пошкодженням центрального або периферійного відділів мовленнєвого апарату внаслідок інфекційних хвороб або вроджених вад. У таких випадках потрібне втручання ще й спеціалістів-лікарів. Послідовна і систематична робота з дитиною над формуванням звуковимови сприятиме своєчасному виправленню мовленнєвих вад, досягненню на кінець дошкільного віку чіткої вимови усіх звуків рідної мови.
Поради батькам
• Не повторюйте за дитиною неправильної вимови звуків.
• Розмовляйте з дитиною, правильно вимовляючи слова.
• Своєчасно виправляйте неправильну звуковимову дитини.
• Якщо мовлення вашої дитини нечітке і незрозуміле для оточення, зверніться до вчителя-логопеда.
• Вірші, чистомовки, скоромовки стануть надійними помічниками у вихованні правильного і виразного мовлення вашої дитини.
За законами граматики
Оволодіти граматичною будовою мовлення означає навчитися правильно вживати відмінкові закінчення слів, дієслівні форми та їх видозміни, суфікси, префікси, узгоджувати іменники з іншими частинами мови в роді, числі та відмінку, правильно будувати речення, додержуючи відповідного порядку слів у ньому, вживати прийменники, сполучники, будувати складнопідрядні і складносурядні речення.
З раннього віку дитина має засвоїти граматичні значення слів рідної мови, без цього вона не може розуміти мовлення. Щоб дитина засвоїла граматично-правильне мовлення - дорослі мають правильно говорити.
Найтиповіші помилки у мовленні дітей такі :
- граматичні помилки словотворення;
- граматичні помилки у словозміні.
Граматичні помилки у дитячому мовленні - це закономірне явище в процесі засвоєння мови, і причинами їх є вплив неправильного мовлення оточення, педагогічна занедбаність мовлення.
Граматичні помилки у мовленні дітей потрібно одразу виправляти.
Поради батькам
• Постійно стежте за правильністю мовлення дітей.
• Своєчасно виправляйте граматичні помилки.
• Не втручайтесь у дитячі розповіді, спочатку вислухайте дитину, а потім виправляйте помилку.
• У двомовних сім'ях завжди звертайте увагу на те, якою мовою говорить ваша дитина, виправляйте помилки двомовності.
Монолог чи діалог
Чи вміє ваша дитина відповідати на запитання, звертатися із запитанням? Чи вміє логічно і послідовно розповісти про свою діяльність, бачене, почуте, пережите? А як розвинена у неї фантазія? Чи складає сама розповіді, казки? Усі ці мовленнєві навички дуже потрібні будуть вашій дитині в школі. Усне мовлення людини існує у двох формах : діалогічній і монологічній. Змалку дитині варто спілкуватися з людьми, ділитися своїми думками враженнями і переживаннями. У сім'ї цю потребу можна задовольнити через індивідуальні розмови та бесіди з малюком. Розмова дорослих з дитиною має особливе значення, вона впливає на розвиток мовлення і загальний розумовий розвиток. Діти, з якими батьки багато і вдумливо говорять, розвиваються швидше і мають правильне мовлення.
Поради батькам
• Використовуйте кожну вільну хвилину для розмови з дитиною.
• Пам'ятайте, що головними й провідними співрозмовниками в родині є мати, батько, дідусь чи бабуся.
• Запропонуйте дитині змагання «Чия казка краща?», «Чия розповідь краща?» з участю всіх членів сім'ї.
• Не забудьте записати в зошит чи на магнітофон розповіді і казки вашої дитини.
Мовлення дорослих - взірець для наслідування
Мовлення дорослих - приклад для дітей. Успіх мовленнєвого розвитку дитини насамперед залежить від мовлення дорослих і, зокрема, батьків. Маля навчається говорити завдяки слуху і здібності до наслідування. Відомо, що дитина дошкільного віку легко наслідує неправильну вимову дорослих, переймає місцеву говірку, діалектизми, вульгаризми. Дитина швидше навчиться правильно, якщо чутиме навколо себе правильну літературну мову дорослих. У розвитку мовлення дітей надзвичайно важливу роль відіграє добрий слух. Батьки мають берегти слух дитини, стежити за станом слухового органа.

Поради батькам
• Стежте за мовленням дітей, своєчасно виправляйте недоліки.
• Пам'ятайте, що ваше мовлення є взірцем для наслідування, тому воно має бути завжди правильним.
• Правильне мовлення - запорука успішного навчання в школі.

Список використаних джерел

1. Програма розвитку дитини « Українське довкілля»
2. Бейер О. Формування духовно – моральних основ особистості, або Казка виховує і навчає, // Методична скарбничка вихователя №11, 2014, с.36-6.
3. Богуш А. М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до семи років / А.М. Богуш – К.: ВД « Слово» 2004р. – 376с.
4. Гавриш. Н. Калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості дошкільників – Київ: Слово, 2012.
5. Гавриш Н. Художньому слову - гідне місце в освітньому процесі // Дошкільне виховання №3, 2006, с. 15, 18-19.
6. Гавриш Н. Віками блукають світом казки // Методична скарбничка вихователя №11, 2014, с.4-6.
7. Крутій К. Л. Розвиваємо у дитини мовлення, інтелект, здібності / К. Л. Крутій – Запоріжжя: ТОВ « Ліпс» ЛТД, 1999- 200с.
8. Фесюкова Л. Воспитание сказкой –Харків: Фолио, 2000.
9. Пасічник А., Бєлова В. Казка як засіб розвитку словесної творчості //Дошкільне виховання №10, 2009, с.11.
10. Подоляк Н. Казка, що лікує душі // Дошкільне виховання №9, 2009, с.21.
11. Рибцун О. Казка вчить добра і правди // Дошкільне виховання №12, 2005.
12. Шик Л.А. Казкотерапія у роботі з дошкільниками – Харків: Основа, 2011, с.240.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Художня культура