Однією з найактуальніших проблем сучасної спеціальної та інклюзивної освіти є забезпечення соціально-емоційного розвитку дітей із порушеннями мовлення. Мовленнєві труднощі суттєво ускладнюють вербальну комунікацію, що, у свою чергу, негативно впливає на формування емоційного інтелекту, навичок саморегуляції, емпатії та ефективної взаємодії з однолітками й дорослими. Соціально-емоційний розвиток дітей із порушеннями мовлення відзначається нерівномірністю та труднощами у самовираженні й соціальній взаємодії через комунікативні бар’єри, що спричиняє підвищену тривожність і потребує спеціалізованої корекційної підтримки в інклюзивному середовищі.