Сучасний стан і пріоритетні напрямки викладання іноземної мови спрямовують діяльність вчителя на формування в учнів комунікативної компетенції та можливі способи активізації процесу говоріння іноземною мовою. Однією із складових частин комунікативної компетенції є соціокультурна компетенція, яку слід розуміти як систему уявлень про основні національні традиції, звичаї та реалії країн, мова якої вивчається, а також систему навичок та вмінь адекватно поводитися, використовуючи знання.
На сучасному етапі соціокультурна компетенція набуває все більшого значення. Вона являє собою засвоєння культурних та духовних цінностей свого та інших народів і є інструментом виховання міжнародно-орієнтовної особистості, яка усвідомлює взаємозалежність і цілісність світу, необхідність міжкультурного співробітництва для розв’язання глобальних проблем.
Випускник школи сьогодні повинен володіти сучасними ціннісними орієнтирами і досвідом творчої діяльності, бути готовим до співпраці. А це вимагає від вчителя пошуку нових форм навчально-виховного процесу,які активізують розумову діяльність учнів і потребують володіння певними мовними засобами. Тому при такому підході до навчання іноземної мови недостатньо виконувати лише тренувальні вправи. Вчитель повинен творчо застосовувати мовний матеріал, щоб урок іноземної мови став дослідженням, яке дозволяє дітям використовувати знання з різних предметів, а також створити умови для іноземної комунікації. Для реалізації цих цілей потрібно активніше застосовувати інтерактивні технології.
Слово «ІНТЕРАКТИВ» прийшло з англійської мови і означає «взаємодія». Таким чином інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яке має конкретну , передбачену мету – створити комфортні умови навчання за яких кожен студент відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність. Технологія інтерактивного навчання базується на використанні різних методичних стратегій, прийомів моделювання ситуацій справжнього спілкування і організації взаємодії учнів у групах (у парах, у невеликих групах) із метою спільного вирішення комунікативних задач. Інтерактивні методи навчання, які ґрунтуються на взаємодії учнів, їх співробітництві та кооперації дають змогу задіяти не лише свідомість учня, але і його почуття, емоції, вольові якості, тобто залучити до процесу навчання «цілісну людину».
Використання інтерактивних технологій у формуванні соціокультурної компетенції дозволяють:
- моделювати реалії соціокультурної ситуації
- спільно вирішувати соціокультурні проблеми
- застосовувати соціокультурні рольові ігри
- створювати атмосферу співробітництва при підготовці і презентації соціокультурних проектів
- сприяти розвитку асоціативної та громадської компетентності учнів під час дебатів
- формувати власні цінності, приймаючи участь у дискусіях порівнюючи реалії іншомовної та рідної культур
До ознак інтерактивного навчання відносяться:
- наявність спільної мети і чітко спланованого очікуваного результату навчання
- опора при навчанні на суб’єктивний досвід кожної людини
- навчання відбувається на основі діалогу ( вчитель-учень, учень-учень, учень-клас, учень-комп’ютер)
- позитивна взаємозалежність студентів творчість , співпраця у навчанні
- активність ініціативність всіх студентів в освітньому процесі
- створення комфортних умов навчання
- передбачає наявність проблемного завдання під час якого відбувається обмін знаннями, ідеями, формується власна думка і позиція
- поєднання індивідуальної, парної, групової, колективної роботи
Наведемо приклад деяких форм (методів) інтерактивного навчання, які допоможуть сформувати соціокультурну компетенцію учнів і ефективно провести урок.
Мозковий штурм - є цікавою формою роботи, яка надає можливість генерувати інноваційні творчі ідеї, стимулює кожного учня думати творчо, розвиває увагу, тренує учнів у вирішенні проблем, розвиває навички спілкування, роботи у малих групах.
Рольова гра – допомагає створити мовну культурну ситуацію, і дає можливість залучити учнів до активного використання певних мовних навичок, й допомагає їм зрозуміти особливості функціонування мови в новій для них культурі.
Метод проектів – є ефективною формою поєднання теорії з практикою, розвитком креативності учнів, дозволяє розв’язати цікаві практично-значимі та доступні учням проблеми.
Дискусія або круглий стіл – розвиває навички формування власної думки вміння висловлювати і обґрунтовувати її. Обговорюючи запропоновані проблеми, учні залучаються не лише до мови і культури спілкування, але й до культури спільної праці.
Як показує практика, ці та інші інтерактивні форми роботи (метод аналізу, семінар, імітація і т.д.), а також різноманітна позакласна діяльність учнів (інсценування, літературні уроки, участь у конкурсах, екскурсії іноземною мовою) допомагають учням не тільки добре запам’ятовувати матеріал, але і використовувати його у житті.
Пізнавальний компонент завдань спрямовує на розширення кругозору учнів знайомить з соціокультурними реаліями. Таким чином використання таких завдань створює передумови для реального поєднання іншомовної комунікативної практики учнів з інтенсивною інтелектуальною діяльністю пізнавального характеру.