Сценарій проведення педагогічної ради на тему:
«Про діяльність педагогічного колективу щодо стимулювання позитивного ставлення до учіння, розвитку інтересу до навчання»
Потрібно, щоб усі учні вже із самого початку ясно бачили мету
з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її.
Я. А. Коменський
Мета: проаналізувати роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності, розвитку особистості та творчого потенціалу учня.
Хід педради
1. Вступне слово заступника з заступника директора з навчальної роботи:
— «Потрібно, щоб усі учні вже з самого початку чітко бачили мету з усіма проміжними ланками й прагнули досягти її», — писав Ян Амос Коменський. А мету навчання учні бачитимуть тільки тоді, коли вона буде чітко визначена і зрозуміло вмотивована вчителем.
Мотивація навчальної діяльності учнів є невід’ємним і обов’язковим елементом будь-якого уроку, бо основним у педагогічному мистецтві вчителя є вміння спонукати, а не примушувати.
З метою підготовки до педради ми провели теоретичний семінар на тему «Про діяльність педагогічного колективу щодо стимулювання позитивного ставлення до учіння, розвитку інтересу до навчання»
Тому із загальним поняттям мотивації ви мали змогу ще раз ознайомитись і дещо пригадати. Але, відвідуючи уроки вчителів, особливо молодих, ми помітили, що багатьом із них нелегко дається саме цей етап уроку.
— Давайте спільно за допомогою методу «Цеглина до цеглини» спробуємо визначити особисте розуміння цього поняття.
(Відповіді фіксують на «цеглині» (аркуші паперу)). (Див. схему.)
Схема
Мотивація
Навіщо? Для чого?
Внутрішнє спонукання до дії Зовнішнє спонукання до дії Бажання навчатись
— Отже, мотивація — це спонукання, яке є причиною активності особистості й визначає її прагнення.
А тепер перейдімо до розгляду питань, які потребують вивчення й висвітлення у виступах на сьогоднішній педраді, а саме:
(Перелічуються питання, записані на дошці. Це необхідно для того, щоб у вчителів перед очима протягом усієї педради були питання, над якими вони працюватимуть.)
1. Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання. Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.
2. Способи виховання почуття обов’язку й відповідальності у школярів.
3. Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
4. Способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.
5. Роль емоційних методів мотивації навчання.
6. Мотиваційний аспект обдарованого учня.
7. Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості.
8. Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.
— Готуючись до педради, кожен із вас обирав собі питання, яке хотів би тут розкрити. З огляду на те, що на педраду винесено 8 питань, у нас утворилося 8 груп. Отже, працюємо в групах.
2. Робота в групах.
Зараз вам дано 5 хв. на обговорення своїх питань та вибору одного доповідача.
(Звучить лірична мелодія, під яку вчителі працюють.)
— Час обговорення вичерпано. Тому приступимо до розгляду питань.
1. Традиційна українська школа розглядає кожну дитину не стільки як об’єкт, що потребує впливу, скільки як особистість, що інтенсивно розвивається в процесі навчальної діяльності. І щоб учень займав активну позицію в процесі навчальної діяльності, він повинен мати потужні джерела мотивації навчання.
• Способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.
Пояснення учням значущості навчання для особистості та суспільства.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування в учнів позитивного ставлення до навчання.)
(Після виступу заступник з навчальної роботи зачитує уривки із 2—3-х учнівських творів на тему «Мета мого навчання».)
2. Надзвичайно важливим у професійній майстерності вчителя є вміння під час навчальної діяльності учнів розвивати в них мотиви обов’язку і відповідальності в навчанні. Це призведе до того, що діти намагатимуться перемогти всі ймовірні труднощі, відчуватимуть радість від цих перемог, навіть з тих предметів, до яких не мають безпосереднього інтересу.
• Способи формування почуття обов’язку і відповідальності у школярів.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування почуття обов’язку й відповідальності у школярів.)
3. Якщо дитина дивується, цікавиться — вона починає мислити. Нові ідеї — продукт творчої уяви. Отже, зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.
• Створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи створення на уроках ситуацій зацікавленості теоретичним матеріалом.)
• Перегляд у відеозаписі уривків з уроків учителів школи з ситуаціями зацікавленості.
• Зачитування психологом результатів учнівського анкетування з цього питання.
• Способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує способи формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку.)
4. Велику роль у житті людини відіграють емоції. Мабуть, нелегко знайти людину, позбавлену емоцій. Вони мають велике значення й у навчанні учнів. Одним із найважливіших емоційних мотивів навчання є почуття успіху, задоволення від досягнутого, бо схвальні оцінні судження вчителя викликають в учнів позитивні емоції.
• Роль емоційних методів мотивації навчання.
(*Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує емоційні методи мотивації навчання.)
Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання. Тільки успіх дає задоволення від навчання й приведе в подальшому до ще кращих успіхів. Раз досягнутий успіх забезпечить заохочення й бажання успіху повторного. Саме така самосвідомість і породжує мотивацію.
(По закінченні виступу заступник з навчальної роботи підбиває його підсумок, використовуючи малюнки.)
5. У школі багато обдарованих дітей. Діяльність таких дітей, напевно, не складно мотивувати.
Зараз я пропоную вам переглянути стисле інтерв’ю з обдарованими учнями, де вони самі намагаються пояснити, для чого вони займаються певним видом діяльності.
(Перегляд у відеозапису інтерв’ю з обдарованими учнями.)
• Мотиваційний аспект обдарованого учня.
6. Учитель — головна дійова особа творчої взаємодії, співробітництва з вихованцем. Неможливо переоцінити роль особистості вчителя у сфері педагогічного стимулювання позитивної мотивації школярів у процесі навчання. Бо якщо головним мотивом навчання учнів початкової школи є інтерес, простіше кажучи, цікавість до процесу навчання, то згодом, з віком формується інтерес до отриманих результатів. Чи трансформуються ці інтереси в зацікавленість подальшим змістом навчальної діяльності, багато в чому залежить від майстерності та авторитету вчителя.
• Роль професіоналізму вчителя у формуванні мотивації навчальної діяльності школяра та його особистості
(Аналіз психологом учительських анкет.)
(Стислий аналіз мотиваційного аспекту відвіданих уроків робочою групою та адміністрацією.)
7. Віковими психофізичними особливостями дітей зумовлена відмінність мотивів навчання.
• Психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.
(Під час виступу психолог на плакаті «Ланцюжок ідей» записує психологічні проблеми мотивації навчальної діяльності.
• Аналіз психологом учнівських анкет.)
Заступник директора з навчальної роботи:
— Теоретичні питання, винесені на педагогічну раду «Проблеми формування мотивації навчальної діяльності за сучасних умов», ми розглянули. А тепер — декілька хвилин для їх практичного застосування.
3. Вправа «Моделюю мотивацію».
(Представники 8-ми груп почергово витягують картку із завданням: скласти мотивацію вступного уроку з різних предметів.)
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з української мови (5-й кл.).
Тема. Значення мови в житті суспільства. Українська мова — державна мова України.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з ритміки (5-й кл.).
Тема. Загальне ознайомлення із предметом ритміки.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з англійської мови (6-й кл.).
Тема. Представлення. Розповідь про себе.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з математики (6-й кл.).
Тема. Повторення навчального матеріалу за по¬передні класи.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізики (7-й кл.).
Тема. Фізика — наука про природу. Творці фізики.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з географії (8-й кл.).
Тема. Що вивчає курс «Географія материків та океанів».
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з фізкультури (8-й кл.).
Тема. Правила загальної гігієни та санітарії. Шкідливість паління.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку зі всесвітньої історії (9-й кл.).
Тема. Вступ.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з хімії (9-й кл.).
Тема. Правила поведінки у хімічному кабінеті. Правила ТБ у кабінеті хімії.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку із світової літератури (10-й кл.).
Тема. Реалізм XIX ст. Загальна характеристика розвитку культури.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з біології (10-й кл.).
Тема. Інструктаж з ТБ. Завдання сучасної біології.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з української літератури (11-й кл.).
Тема. Вступ. Розвиток української літератури в нових суспільно-історичних умовах.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з інформатики (11-й кл.).
Тема. Системи оптичного розпізнавання сканованого тексту. Правила ТБ.
Завдання: скласти мотивацію вступного уроку з історії України (11-й кл.).
Тема. Вступ.
Заступник директора школи:
— Перш ніж приступити до творчої роботи, послухайте приклад мотивації на першому уроці географії в 6-му класі.
Тема. Географія — наука про природу земної поверхні, про населення та його господарську діяльність.
Кожен із вас живе в якомусь будинку. Це може бути велика багатоповерхова будівля або невеликий одноповерховий дім. Ви чудово знаєте, де у вас розташована кухня, де спальня, де вмикач електрики, де прокладено труби опалювальної системи, де ваше робоче місце, як користуватися газовими приладами. Неможливо уявити собі людину, яка не знає розташування кімнат у будинку або квартирі. А до яких наслідків може призвести невміння користуватися газовою плитою? Людина може отруїтися газом, може статися вибух, що призведе до руйнування будинку. Землю часто порівнюють із великим домом, а ми з вами — одні з його мешканців. А географія — саме та наука, яка розкаже, де розташовано «кімнати та інші приміщення» цього будинку: гори, рівнини, міста, океани, озера тощо; допоможе орієнтуватися в цьому величезному помешканні; розповість, як у «земні приміщення» надходять енергія та вода — сонячні промені та вода гідросфери...
(За О. Стадником)
(Під повільну мелодію вчителі працюють у групах, створюючи мотивації. По закінченні вправи завуч підбиває її підсумок.)
Заступник директора школи:
— Методом «незакінчених речень» пропоную закріпити інформацію, отриману на педраді:
• Спонукання, яке є причиною до активності особистості, визначає її прагнення — це ... (мотивація).
• Способами формування в учнів позитивного ставлення до навчання є: ...
• Найдужча мотивація до навчання — ... (зацікавленість).
• Способами формування в учнів позитивного ставлення до фізичного розвитку є: ...
• Отримати винагороду й уникнути покарання — це два основні методи, які ... (формують поведінку людини).
• Коли дитина живе в атмосфері підтримки, вона ... (вчиться бути впевненою в собі).
• Коли дитина усвідомлює мету свого навчання, вона... (досягне успіху).
Знати, що таке мотивація, які її види існують, їхні характерні риси, психофізичні проблеми мотивації навчальної діяльності, вміти сформулювати мотива¬ційну частину уроку, створити на уроках ситуацію зацікавленості теоретичним матеріалом, використовувати способи виховання в учнів почуття обов’язку і відповідальності та багато іншого ми повинні для того, щоб спроектувати і провести ефективний урок.
Наш психолог підготувала пам’ятку «З чого починається ефективний урок».
(Психолог роздає кожному вчителю індивідуальну пам’ятку, а потім на фоні повільної мелодії зачитує з демонстраційної пам’ятки.)
Пам’ятка
«З чого починається ефективний урок»
• На помилках вчаться. Помилки навіть потрібні для навчального процесу. Діти не повинні боятися припуститися помилки.
• Давайте дітям максимально виявити свою ініціативу. Вчіть учнів самостійно думати і працювати.
• Творче ставлення до роботи й навчання — запорука ефективного уроку.
• Не у всіх дітей вистачає терпіння та наполегливості поступово переходити від простого до складного. Не давайте учням зневіритись у своїх силах.
• Якщо ваш голос виказує роздратування, розчарування та зневіру, діти запам’ятають саме ці емоції, а не мудрість, яку ви намагалися до них донести.
• Кожен учень по-своєму сприймає матеріал. Зважайте на це.
• Найкращий той діалог, у процесі якого діти відгукуються не на слова, а на думки.
• Добрій пам’яті передує пильна увага.
• Думки учня набагато продуктивніші за думки вчителя.
• Чогось навчитися можна тільки практикою.
• Повторювати вивчений матеріал потрібно з інтервалами. Так економніше та ефективніше.
• Створюйте проблемні ситуації на уроках. Там, де немає вибору, немає мислення.
• Якщо дитина дивується — вона починає мислити. Нові ідеї —- продукт творчої уяви.
• Зацікавленість — найдужча мотивація до навчання.
• Учіть дітей робити нотатки.
• Запам’ятовування матеріалу часто-густо залежить від його викладу. Про рівень учителя можна зробити висновок із того, як він уміє висловлюватися.
• Є два основні мотиви, які формують поведінку людини: отримати винагороду й уникнути покарання. Застосовуйте ці мотиви на уроках.
• Якщо вчитель стоїть, він більше привертає до себе увагу дітей.
• Плануйте дискусії, диспути на уроці. Це посилює увагу дітей.
• Учитель не повинен говорити без упину. Діти не встигають за його думками.
• Про те, наскільки цікавим є зміст уроку, робіть висновок не зі свого погляду, а з погляду учнів. Особливо ретельно готуйте початок уроку. Часто саме від нього залежить успіх усього заняття.
4. Підсумки педради.
— Підбиваючи підсумок нашої педради, я хочу сказати, що з метою формування позитивних мотивів навчальної діяльності вчителі школи використовують такі методи: словесні, наочні й практичні, репродуктивні й пошукові, індуктивні й дедуктивні, а також методи самостійної навчальної роботи. Також використовують наочність, яка підвищує інтерес учнів до досліджуваних питань, допомагає подолати втому або негативні відчуття. Організовують лабораторні, практичні, експериментальні роботи, які теж виступають у ролі мотивів активної навчальної діяльності. Часто застосовують проблемно-пошукові методи, які є надзвичайно цінними в створенні позитивних мотивів навчання, особливо для самостійної роботи учнів.
Кожен із названих вище методів організації навчально-пізнавальної діяльності є не тільки інформаційно-навчальним, а й мотиваційним. Важливу роль у мотивації навчання відіграють методи емоційного стимулювання учнів, які в процесі навчання створюють ситуацію емоційно-моральних переживань. Так, вивчаючи творчість письменників української та зарубіжної літератури, вчителі так добирають зміст матеріалу, приклади і факти, так їх розкривають, що викликають в учнів почуття співпереживання, гордості тощо.
Емоційні уривки з текстів, ілюстрації, емоційна розповідь учителів — це прийоми реалізації методу створення емоційних переживань у навчанні. Одним із прийомів емоційного мотивування навчання є створення ситуації захопленості, тобто введення до навчального процесу захопливих прикладів, дослідів, парадоксальних фактів на уроках хімії, фізики, біології. Підвищений інтерес учнів викликає аналіз уривків з художньої літератури, присвячених життю та діяльності видатних учених, громадських діячів. Наприклад, на уроках історії використання фактів із життя українських гетьманів та інших діячів може не тільки зацікавити учнів, а й викликати позитивне ставлення до предмета і досліджуваної теми. Для створення емоційних ситуацій під час уроків велике значення мають художність та емоційність мови вчителя. Без емоційності мова вчителя є тільки інформативно корисною, але, на жаль, вона не стає позитивним мотивом активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Для формування навчальних мотивів велике значення має використання ситуацій пізнавальної новизни, пізнавальних ігор, навчальних дискусій, пізнавальних протиріч, використання різноманітних аналогій, створення ситуацій успіху тощо. Тому багато вчителів уміло застосовують методи боротьби різних наукових поглядів з тієї чи іншої проблеми. Звідси, учні старших класів порівнюють різні підходи до створення таблиці елементарних частин з фізики, різні концепції походження людини з біології, різні гіпотези щодо зміни клімату на Землі на уроках географії. Залучення учнів до ситуацій навчальних дискусій поглиблює їхні знання з окремих питань і на цьому ґрунті викликає нову хвилю інтересу до навчання. Часто вчителі остаточне організовують на уроках навчальні дискусії. Звичайно, учні не завжди висловлюють кінцеве рішення про істинність тієї чи іншої точки зору, але в них виникає інтерес до глибшого вивчення цих питань. Як метод мотивації всім учителям потрібно використовувати аналіз життєвих ситуацій. Цей метод безпосередньо мотивує навчання шляхом максимально ймовірної конкретизації знань, тісного зв’язку з особистісною вагомістю для учня та його оточення.
Учителі школи вміють формувати в учнів глибокі мотиви навчання, створюючи для цього відповідні умови на уроках. Але цей процес розраховано на творчість учителя, його постійне вдосконалення. Недаремно ж іще К. Ушинський писав: «Учитель живе доти, доки вчиться, щойно він перестає вчитись, у ньому помирає вчитель».
Ви ж усі, я переконана, все життя працюватимете для того, щоб навчання було ефективним і плідним, стало радістю й задоволенням для кожної дитини. І якщо вірити М. Остроградському, що «хороші вчителі створюють хороших учнів», то в майбутньому, я вірю, учні нашої школи стануть справжніми людьми.
5. Зачитування проекту рішення педради.