Тема. Твої права
Мета. Розширити знання учнів про основні права дитини, визначенні Конвенцією про права дитини; вчити виконувати свої обов’язки вдома і в школі; розвивати мовлення учнів, естетичні смаки; виховувати відповідальність; прищеплювати повагу до старших та до людей з обмеженими можливостями.
Обладнання: серія карток «Права дитини», дитячі фотографії, м’яч, декілька хустинок, фломастери, презентація «Права дитини», комп’ютери.
Форма проведення: усний журнал.
Хід заняття
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
Колективне малювання «Сонячне проміння» - в програмі Paint
— Діти, погляньте у вікно. На дворі холодно і похмуро. Сонечко на небі світить, а не гріє. Та нам всім так хочеться , щоб нас зігріли і приголубили!
Тож давайте свої знання перетворимо у промінці і подаруємо їх сонечку. А воно зігріє нас.

—Які права дитини ви знаєте?(Діти по черзі називають права дітей, домальовуючи при цьому сонячні промінці)
—Ну що, зігрілися?
—Свої права ви знаєте, а чи знаєте ви про свої обов’язки?
III. Повідомлення теми заняття
—Сьогодні ви поповните знання про те, які ви маєте права та обов’язки.
IV. Основна частина
Основна частина уроку супроводжутєься комп’ютерною презентацією.
Розповідь вчителя
—Погляньте довкола: який різноманітний світ! День змінює ніч, так само змінюються пори року, дні тижня, місяці минають один за одним, чітко дотримуючись порядку. Одне незмінне на землі -це людина, і кожна людина має право на життя. Проте, якщо придивитися до людей, то й вони відрізняються одне від одного, наприклад, кольором очей (у когось очі карі, в інших зелені, сірі), віком (дорослі, літні люди, діти), місцем проживання (люди мешкають у місті, селі, у різних країнах), родом занять (дорослі мають різні професії, діти навчаються в школі, відвідують дитячий садочок).
Є країни, де люди живуть мирно, проте є й такі, де йде війна, а вона не жаліє нікого: ні старого, ні малого. І багато дітей залишаються незахищеними ні від голоду, ні від холоду, ні від жорстокості недобрих людей. Тому одного разу зібралися керівники майже всіх держав світу й вирішили покласти цьому край. Бо хто ж буде турбуватися про них у старості, якщо всі дорослі не будуть піклуватися про дітей. І прийняли вони важливий документ - Декларацію прав дитини. Слово «декларація» означає «проголошувати». І проголосили, й пообіцяли, що віднині всі дорослі люди, політики та державні діячі будуть дбати про дітей своєї країни, щоб вони росли здоровими, щасливими. А щоб ці правила стали обов'язковими для всіх країн світу, було прийнято ще один документ - Конвенцію про права дитини.
Слово «конвенція» означає «договір, домовленість». І в цих документах були записані дуже важливі права дітей, напевно, ти вже чув про них і дещо знаєш. —Зараз ми перегорнемо сторінки Декларації і познайомимося з 10 принципами, яких дотримуються в усіх країнах світу, щоб діти росли вільно і гідно.
Принцип 1.
Ми - діти світу. Хто б не були наші батьки, де б ми не жили і в що б ми не вірили, поводьтеся з нами, як із рівними. Ми гідні того, щоб отримувати все найкраще з того, що може дати світ.
Розповідь вчителя
У багатьох країнах світу діти живуть у різних умовах, навчаються і розмовляють різними мовами, у них різний колір шкіри. Живуть вони в багатих і бідних сім'ях, у багатьох із них є тато і мама, а є діти, які живуть лише з мамою або тільки з татом. Але їх однаково повинні любити й дбати про них. Бо від того, як вони будуть рос¬ти, залежатиме, якими дорослими вони стануть.
Часом у давнину люди думали: якщо в іншого не такий колір шкіри, як у мене, не така мова, не такий одяг - він гірший за мене, він — ворог. І тоді спалахували війни. Але на війні гинув і той, хто починав війну, і той, хто захищався. Так загинуло багато людей. Потім люди почали замислюватися й вирішили: всі людські істоти, незважаючи на їхнє походження, колір шкіри, мову, звичаї, бідність чи багатство, дуже схожі; Наприклад, чим ми всі схожі одне на одного? Подивіться на тих, хто сидить поруч з вами. Що у нас спільного?
Так, дійсно, у нас по дві руки, щоб працювати, малювати; дві ноги — щоб бігати, ходити; два ока - щоб бачити; два вуха - щоб чути; ніс - щоб відчувати запахи. І ще в кожного є розум - щоб думати. А головне, що нас об'єднує, - людські права. Отже, в цьому ми рівні. А відрізняємося тим, що в кожного свій неповторний характер, свої думки, почуття, здібності. У світі немає двох однакових людей. Подивіться на свої пальчики. На них тоненькі лінії утворюють малюнок. У кожної людини він свій, неповторний. Природа немовби стверджує, що кожен із вас - диво, яке ніколи не повторюється. Ми в цьому зараз переконаємося.
Бесіда в колі
—Найбільше мені подобається в собі...
— Я хотів би бути схожим на...
— Моя улюблена гра…
— Я хотів би дізнатися про...
— Я сумую тоді, коли...
— Я почуваю себе щасливим, коли...
Гра «Коло захоплень»
Діти стають в коло і кидають один одному м’яч, розповідаючи про свої захоплення. Звертаю увагу учнів на те, що якими б не були вони і їхні захоплення, всі гідні мати рівні права.
Підсумкові питання
—Чому кожен із вас - неповторний?
—Чи однакові права мають діти у всьому світі?
— Що спільного у вас із дітьми інших країн?
Принцип 2.
Захищайте нас, щоб ми мали можливість рости гідно й вільно.
Розповідь вчителя
Кожна людина приходить у цей світ маленькою і безпомічною, вона потребує догляду й любові дорослих, щоденного піклування та належного харчування.
Минає час, і мала дитина починає здійснювати свої перші успіхи: перший крок, перше вимовлене слово, перше впізнавання предметів довкілля. Ви теж мали ці успіхи. Пам'ятаєте про них?
Нині ви продовжуєте крокувати шляхом своїх досягнень, у цьому запорука вашого розвитку, зростання, усвідомлення себе відповідальним членом суспільства. Ваші успіхи й досягнення - це невтомна праця батьків, вихователів, лікарів, учителів і ще багатьох людей, про яких ви й не знаєте, але вони теж піклуються про вас.
Можливо, хтось подумає: які в мене зараз успіхи? Я не найкраще читаю, не перемагаю в конкурсах, змаганнях, не ліпше за всіх декламую вірші. Це неправильна думка, бо у кожного з вас безліч успіхів: учора важко було скласти 2 і З, а сьогодні - це запросто, і малюнок сьогодні кращий, ніж позавчора. Це все ваші маленькі досягнення, які приведуть вас у доросле життя розумними, фізично розвиненими, вихованими.
Психотренінг «Врятуй пташеня»
Дітям пропоную уявити, що в їхніх руках маленьке пташеня (витягнути руки долоньками вгору), зігріти пташеня, сховавши в долоньки (скласти долоньки по одному пальчику), подихати на нього, зігріваючи своїм диханням, віддати пташеняті доброту свого серця (прикласти долоньки до своїх грудей), пташеня зігрілося й полетіло (діти розкривають долоньки, посміхаються).
—Всі уявили в долонях пташеня?
—Як гадаєте, чи потребують пташенята допомоги?
—Діти як і пташенята потребують підтримки і захисту для свого розвитку.
— Які умови для вашого розвитку створюють батьки?
Підсумкові питання
— Які умови для вашого розвитку створюють дорослі?
— Що роблять дорослі, щоб ваше життя було цікавішим?
Принцип 3.
Нехай у нас буде ім 'я і земля, яку ми можемо назвати своєю.
Розповідь вчителя
Кожна людина з великою любов'ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де минуло її дитинство. То, кажуть, - родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. У кожного з вас теж є своє родинне вогнище, є дім, у якому ви живете, де живуть ваші батьки. В народі кажуть: «Там земля мила, де мати народила». А от коли об'єднати маленькі батьківщини кожного з нас, вийде наша велика Батьківщина — Україна.
Україна - це наша земля, наш рідний край, наша країна зі славною історією і мудрими, талановитими людьми, з чарівною піснею, мальовничою природою. Це велика держава в Європі, де живуть різні народи - українці, росіяни, румуни, молдавани, вірмени, грузини, поляки, євреї, татари та ін. І всі вони - громадяни України.
Як і кожна держава, Україна має свої символи: державні та народні. До державних символів належать Гімн, Герб та Прапор України. Мова також є символом України, адже в Основному законі записано, що державною мовою є українська. У садочку, школі ви навчаєтеся українською мовою, а вдома ви розмовляєте своєю рідною мовою: це може бути - українська, російська, вірменська, польська та інші мови. Адже в Україні живе багато народностей. Символи є візитною карткою України (коротка розповідь про ці символи, особливо слід наголосити на тому, як себе повинні поводити й дорослі, і малі, коли звучить Гімн України, - обов'язково слід слухати стоячи, приклавши руку до серця, підспівуючи). З багатьма народними символами ви давно знайомі: верба, калина, барвінок, рушник та ін.
Україна - ваша земля по праву. Вона прекрасна, родюча, багата. І щоб вона залишалась такою багато-багато років, ми повинні її берегти. Тому існує таке прислів'я «Не бий землю, бо їй болить, не зневажай, бо не буде родить».
—Як ви вважаєте, що треба робити, щоб зберегти нашу землю і щоб вона стала кращою?
Гра «Скажи своє ім’я і я скажу, хто ти»
Діти по черзі називають свої імена і отримують їх тлумачення.
—Всі ви також українці. Діти великої могутньої незалежної держави на ім’я Україна. Україна - це край, де ви народилися і живете, це ваша Батьківщина.
—Що треба робити для того, щоб вона ставала ще кращою ?
Колективне малювання «Промінці сонця»
Показую дітям плакат, на якому зображено сонце, і пропонує додати до нього промінці, на яких будуть написані імена дітей. Діти пишуть на промінцях свої імена й разом із дорослим прикріпляють їх до сонечка. Дорослий коментує: «Сонечко живить своєю енергією все живе на земній кулі. Цю енергію на Землю несуть у собі сонячні промінці. Кожне з ваших імен - теж ніби промінчик, що сяє довкола серед інших людей. Тож ваше завдання - пронести його з честю, прославити своє ім'я добрими справами на Землі».
—Що твоє ім'я-промінчик принесе іншим людям?
— Що, на твою думку, ти можеш зробити, аби твоє ім'я сяяло добром?
Підсумкові питання
—Чому дитині при народженні завжди дають ім'я?
—Яке право має дитина при народженні?
—Як правильно звертатися до людей? Як слід звертатися одне до одного?
Принцип 4.
Ми не повинні мерзнути, і в нас має бути дах над головою. Забезпечте нас їжею та місцем для ігор. Якщо ми захворіємо - нам необхідний догляд.
Розповідь вчителя
Ми всі є часткою природи, а за її законами кожне живе створіння десь мешкає: у лісі,у полі, у воді, у болоті, у горах. Пташки в'ють гніздечка на деревах, ластівки, наприклад, виліплюють їх під дахами будинків; мишки, зайці, лисиці риють нори; дикі качки та гуси мостять гнізда в плавнях. А де живуть люди? Так, вони мешкають у найрізноманітніших будинках. Погляньте (додаткова ілюстрація): ось наше сільське житло (хата), багатоповерхівка в місті, сучасний котедж за містом. Монгольські родини, наприклад, живуть у повстяних юртах, жителі півночі - у ярангах, критих оленячими та тюленячими шкурами. Що ж до жителів спекотної Африки, то вони будують легенькі приміщення-житла із пальмового гілля, бамбуку тощо. Мешканці островів часто будують свої житла прямо на воді й до сусідів по вулиці не ходять, а плавають човником. І всі без винятку народи прикрашають свої оселі, особливо внутрішні покої, аби вся родина відчувала приємний домашній затишок. З особливою любов'ю дорослі облаштовують куточки чи кімнатки для діток: колисочки, ліжечка, подушечки, ковдри, килимки, іграшки й безліч дрібних предметів, які призначені саме для маленької дитини.
У кожного з вас теж є такий куточок. Розкажіть, що в ньому знаходиться? Яка ваша улюблена іграшка чи картина? (Коротка бесіда.)
Серед вас мало знайдеться таких, хто ніколи не хворів. Хто приходить на допомогу, коли ви хворієте? Правильно: мама, тато і обов'язково -лікар.
Тож кожній дитині потрібне не просто житло, воно має бути зручним, приємним, теплим, а коли спіткає хвороба, то дорослі чимдуж поспішають на допомогу дитині. Крім житла, кожна родина, кожна дитина потребує якісного харчування, бо від цього залежить здоров'я, фізичний та розумовий розвиток.
Складання колажу «Моя домівка»
Діти створюють колаж із приготовлених фотографій із зображенням своєї домівки.
Підводжу дітей до думки, що домівки бувають різні, але вони обов'язково потрібні всім, щоб у них було тепло й затишно.
Гра «Так чи ні»
Кидаю дітям м’яч і називаю продукти харчування. Якщо продукт корисний, діти м’яч ловлять, якщо ні - відбивають.
—Отже, вам корисно їсти різноманітні свіжі продукти: молоко, рибу, м'ясо. Не можна вживати якийсь один продукт, тоді ваш організм не отримає потрібних йому речовин. Треба їсти більше овочів та фруктів, тому що там багато вітамінів. Не можна їсти солодощі надмірно, бо це шкодить зубам і шлунку.
Підсумкові питання
—Яким чином дорослі забезпечують дітям повноцінне життя?
—Чому ви навчаєтеся під час ігор?
—Які права мають діти?
Принцип 5.
Якщо у нас є проблеми у фізичному чи розумовому розвитку, ви ще більше піклуйтеся про нас і враховуйте наші потреби.
Розповідь вчителя
Напевно, кожному з вас доводилося бачити інвалідні візочки, в яких сиділи діти, можливо, ваші ровесники. Таким дітям важко ходити, а деякі й зовсім не рухаються через тяжку хворобу. Проте навіть маючи такі вади у фізичному розвит¬ку, ці діти навчаються читати, писати, рахувати, знайомляться з довкіллям.
Коли побачите таких дітей, будьте з ними привітними, дружелюбними, просто усміхніться до них, адже їм дуже не вистачає спілкування з такими, як ви.
Ви, мабуть, звертали увагу на незрячих дітей, яких супроводжували дорослі. Такі діти перебувають у спеціальних інтернатах, де їх навчають за спеціальною методикою. Незрячі діти, наприклад, «Читають» пальцями: кожна літера виколю-ється на папері спеціальною загостреною паличкою, від Чого з'являються на місці проколювання невеличкі бугорочки, і діти водять пальцями по рядочку і таким чином «читають». Для дорослих навіть на упаковках з ліками є т:акі написи (пока¬зати дітям будь-яку подібну упаковку). Звертали, напевно, увагу й на те, що деякі пішохідні переходи озвучені: невидимий регулювальник подає команди, коли можна переходити дорогу, а коли перехід заборонений.
Доводилося вам зустрічатися і з дітками та дорослими, які не можуть розмовляти, їхня мова - це мова жестів руками, долонями, певним чином складених пальців. Навіть на телебаченні деякі передачі супроводжуються подібним перекладом. Тож незважаючи на прикрість долі, ці діти мають однакові права й безперечний захист та розуміння з боку і дорослих, і суспільства.
Держава ж зобов'язана особливо піклуватися про таких дітей і створювати їм умови для навчання та розвитку, щоб вони не відчували себе нещасними, бо вони відрізняються від інших. І вони потребують спілкування з ровесниками, участі в різних заходах, конкурсах тощо.
Рольова гра «Сліпа довіра»
Група дітей ділиться на пари. Одному в парі зав'язую очі. Той, у кого очі не зав'язані, водить «незрячого» кілька хвилин. Поводир у парі має надати можливість «незрячому» партнерові доторкнутися до предметів пальцями чи навіть ногами, вести, направляючи голосом, або навіть пограти у якусь гру. Ідея полягає в тому, щоб виховувати довіру до свого партнера, адже безпека руху залежить саме від нього. Згодом учасники міняються ролями і повторюють те саме.
—Що ви відчували, коли були у ролі «поводирів»?
—А в ролі «незрячих»?
—Чи змогли б ви всі так легко орієнтуватися, якби поруч не було товариша, якому довіряєш повністю, віриш його словам?
—Чи можете тепер уявити, як почуваються діти з вадами зору?
Підсумкові питання
—Яких умов для життя потребують діти-інваліди?
—Які права вони мають?
—Що всі люди можуть зробити для них?
Принцип 6.
Дайте нам можливість жити в сім'ї. Якщо сім'я не може піклуватися про нас, то візьміть нас до себе.
Розповідь вчителя
Ви спостерігали або дивилися по телебаченню, як домашні й дикі тварини (особливо мами) турбуються про своїх малесеньких дітей? Вони доглядають за ними, годують, охороняють, навчають. Це закон природи - піклуватися про потомство. Так само й ваші рідні піклуються про вас. З перших днів життя дитина оточена любов'ю, турботою, увагою. Любляча-родина завжди поруч: мама і тато нагодують, приголублять, бабуся казочку розповість, дідусь змайструє іграшку на потіху малій дитині..
Проте в житті часом трапляється так, що про маленьку дитину немає кому піклуватися й доглядати за нею.
Як далі жити таким діткам? Звичайно ніхто не залишає напризволяще, про них подбають представники держави. Для таких дітей створюють усі умови, щоб вони відчували затишок, любов і турботу. Та пам’ятайте: ваша родина — це найбільший скарб.
Колективна робота: «Фото сім”ї»
Роздивляюсь із дітьми фотокартки різних сімей дітей класу.
—Хто вам допомагає почуватися добре в сім'ї?
—Хто виконує домашню роботу?
—А що робите ви?
—Що вдома ви робите разом із дорослими?
—Які добрі слова ви використовуєте під час спілкування в сім'ї?
Діти розповідають про своїх сестер та братів, про цікаві ситуації з їх життя. Підводжу дітей до розуміння, що в сім'ї люблять та турбуються про дітей, що свою любов люди виражають словами, вчинками, своїм ставленням.
Підсумкові питання
—Хто піклується про дітей у родині?
—Які обов'язки має кожен член родини?
—Які права мають діти в родині?
Принцип 7.
Добре навчайте нас, щоб ми могли бути щасливими й плідно прожили життя. Але дайте нам можливість гратися, щоб ми самі навчалися.
Розповідь вчителя
Може, хтось подумав: добре бути маленьким! Грайся собі, розважайся та й годі! А в школі, кажуть, багато часу на навчання треба витратити, букви всі вивчити і багато-багато читати. А ви ж, напевно, всі літери вивчили? То хіба їх важко було вчити? У садочку букви вивчаються весело: то з м'ячиком, то з кубиками. А в школі ж як? Чи багато нового діти довідуються, навчаючись у школі? Звичайно ж, багато!
Навчання - це не тільки вивчити літери та навчитися рахувати. Людина, кажуть, навчається все своє життя. Навчання - це знайомство та вивчення довкілля, осягнення законів його розвитку, хоча ви й не замислюєтеся про це. У ході такого знайомства-навчання ви осягнули безліч речей: як світить сонечко, місяць, сяють зірки, як плине річка, крапає дощик, падає сніг; зміна днів тижня та пір року, черговість місяців. Здавалося б, така проста річ, як одягнутися, застіб-нути ґудзики, зав'язати шнурки — це теж навчання: ваші пальчики, 'ручки тренуються це робити вправно, охайно. Гадаєте, що скласти будиночок із кубиків чи спеціального конструктора - це просто розвага? Зовсім ні, граючись, ви навчаєтеся: бути уважними, зосередженими, тренуються ваші пальчики в складанні деталей, розвивається ваша творча уява («У мене буде не будиночок, а справжній замок!»). Якщо ви граєтеся з друзями, то ви ще й навчаєтеся спілкуватися, не сваритися, ділитися досвідом. І, врешті, ви всі разом навчаєтеся, як висловити почуття радості від своїх досягнень.
Так само навчалися ваші мами і тата, коли були маленькими. Граючись, дитина пізнає довколишній світ, розвиває свій розум, усвідомлює себе серед інших людей. Тому найперший обов'язок дорослих - створити для дітей такі умови, щоб вони мали все необхідне для ігор, а отже, і для розвитку.
Робота з прислів'ями
—Здобудеш освіту - побачиш більше світу.
—Мудрим ніхто не вродився, а навчився.
—Книжка — маленьке віконце, а через нього весь світ видно.
—Книжку читай і розуму набирай.
Підсумкові питання
—Чого навчаються діти в дитячому садку, школі?
—Чого ви навчаєтеся під час прогулянок та розваг?
—Для чого діти навчаються?
Принцип 8.
Хай у важку годину ми будемо першими, кому ви допоможете. Майбутнє світу залежить від нас.
Розповідь вчителя з елементами бесіди
Ясна річ, дорослі завжди захищають дітей від різних небезпек, щоб ті не травмувалися, не переохолоджувалися, правильно і якісно харчувалися. Проте в житті всяке може трапитися... Тож вас слід навчити: до кого, за яких обставин і за якою допомогою ви можете звернутися.
Бавлячись іграшковим телефоном, ви повинні засвоїти знання не лише про його будову (із чого він складається, як ним користуватися), але й запам'ятати номери, за якими можна звернутися в критичній ситуації.
—До кого і як слід звернутися, коли виникла пожежа, а батьків немає вдома?
—Які правила безпеки в такій ситуації ви мусите знати, щоб не сталося лихо?
—А що ви знаєте про роботу пожежників, чим вони займаються?
—Як вони рятують людей?
—За яким номером слід зателефонувати й повідомити про пожежу?
Часом терміново буває потрібна лікарська допомога.
—Як слід поводитися в такій ситуації?
—До кого найперше ви маєте звернутися?
Якщо дорослих і сусідів немає вдома, за яким номером слід зателефонувати й що слід повідомити (назвати себе, розповісти про причину дзвінка, продиктувати домашню адресу).
—А до кого слід звертатися, коли хтось погано поводиться з вами чи з іншими дорослими?
—А що ви знаєте про роботу міліції?
—Скажіть, будь ласка, які стихійні лиха можуть підстерігати людину?
—Так, це повінь, землетрус, оповзні.
—Чого слід найперше остерігатися у вашій місцевості?
— Як слід поводитися за різних обставин?
—Що ви про це знаєте?
З раннього дитинства вам розповідають і навчають різним правилам поведінки, щоб життя було безпечним, щоб у вас не траплялися нерозважливі, а часом і небезпечні вчинки, які несуть загрозу життю та можуть спричинити велику шкоду довкіллю. Тому нехтувати таким навчанням не слід, бо дорослі добре розуміють: ви, маленькі, швидко зростаєте, навчаєтеся, і зовсім скоро станете дорослими. Для нас дуже важливо, щоб ви стали розумними, освіченими, чесними й порядними дорослими, саме тому ми завжди готові прийти вам на допомогу за першої ж потреби, цінуйте це і виправдовуйте наші сподівання.
Гра «Взаємодопомога»
Креслю доріжку - вузенький «місток». Діти стають за зростом, перший - найнижчий. Пропоную дітям уявити, що вони стоять на вузенькому містку без перил над річкою, у якій багато крокодилів. І щоб перейти на інший берег, треба зберегти рівновагу, не розгойдувати місток. Тому першим переходить найменший, потім той, хто трішки вищий, та ін. Всі намагаються підтримати їх. Звертається увага дітей на те, що хоч ситуація і була уявною, усі допомагали одне одному, щоб уникнути небезпеки.
Підсумкові питання
—Чому діти мають право на першорядність допомоги?
—У яких випадках вони потребують цієї допомоги?
—Назвіть приклади, коли вам була потрібна допомога
Принцип 9.
Захистіть нас від жорстокості й від тих, хто може погано з нами поводитися.
Розповідь вчителя
Діти завжди потребують захисту, тому дорослі повинні турбуватися про здорове довкілля, якісне харчування, фізичний розвиток дитини, медичну та своєчасну допомогу.
Ми вас навчаємо, як слід поводитися в небезпечних ситуаціях: раптова недуга чи травма, пожежа, землетрус, повінь тощо. Та бувають такі випадки, коли дітей слід захищати від деяких дорослих, які ображають їх і навіть погано поводяться. Щоб вам було простіше зрозуміти, ми прочитаємо листи казкових героїв.
Азбука безпеки
1.Сідай до машини з незнайомими людьми чи з тими, з ким у тебе погані стосунки. Так чи ні?
2.Підходь близько до машини, якщо тебе кличе незнайомець. Так чи ні?
3.Кажи, що ти сам удома, що мама і тато не можуть підійти до телефону, бо на роботі. Так чи ні?
4.Вільно заходь у дім, де живуть незнайомі люди. Так чи ні?
5.Залишай відчиненими двері та вікна, якщо ти сам удома. Так чи ні?
6.Завжди бери солодощі від будь-кого, навіть від незнайомця. Так чи ні? .
7.Запрошуй додому незнайомих людей. Так чи ні?
8.Можна гратися і гуляти хоч до ранку. Так чи ні?
—Для чого потрібні такі правила?
—Чи завжди ви їх дотримуєтеся?
—Розкажіть про випадки, коли ви порушили правила.
Підсумкові питання
—Чому право на захист від жорстокості та поганого ставлення дуже важливе для дітей?
—До кого люди звертаються за допомогою?
Принцип 10
Ростіть нас в умовах терпимості, свободи й любові. Коли виростемо, ми теж будемо пропагувати мир і розуміння між народами.
Розповідь вчителя
Є така прекрасна дитяча пісенька: «Хай завжди буде сонце! Хай завжди буде небо! Хай завжди буде мама! Хай завжди буду я!» Вона засвідчує, як важливо для дитини бути в колі родини, відчувати любов і піклування на кожному кроці, щоб життя було прекрасним і сповненим багатьох приємних несподіванок і відкриттів.
Кожен із вас — це сонечко для тата, мами і найближчих ваших рідних. Певно, що когось із вас саме так удома й називають? Сонечко дає життя всьому живому на землі, через те і вас так називають. Тому що ви -діти, і ви потребуєте цієї любові, як земля потребує сонячного тепла.
Кожен із вас неповторний, кожен із вас — особистість. Кого ми називаємо особистостями? Так ми називаємо людей зі своїми думками, почуттями, здібностями. Життя і здібності кожної людини - велика цінність для всього людства. Саме тому кожна людина має право на повагу до себе. Повага до себе, знання своїх прав, своєї цінності називається гідністю. Гідність однієї людини не може суперечити гідності іншої людини. Саме такі люди будують мирний світ довкола й пропагують мир між народами. Поважаючи себе й інших, ви зможете забезпечити здорове довкілля й мир між усіма народами на землі.
Гра «Роби так, як мої ноги (Африканська гра)
Хід гри: 6-10 учасників утворюють коло. Один із гравців призначається для танців і стає в середину кола. Іншого учасника гри обирають ведучим. Він (вона) плескає в долоні, створюючи ритм. Інші плескають разом із ним. Танцюрист зупиняється перед ведучим і робить кілька па в заданому ритмі. Коли танцюрист припиняє танцювати, ведучий намагається повторити ці танцювальні рухи. Якщо, це йому вдається, він стає танцюристом, а хтось інший ведучим. Потім гра починається спочатку і триває, поки всі учасники не побувають танцюристами. Підсумкові питання
—Де діти відчувають себе найбільш захищеними?
— Яким чином досягається мир та взаєморозуміння між народами?
V. Підсумок заняття
—Що, на вашу думку, треба зробити, щоб у світі всі були щасливими?
—Чи є права більш і менш важливі?Яким ви бачите своє майбутнє?

Предмети: Виховна робота

Класи: 3 клас