АНДРАГОГІЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ПЕДАГОГА

Волянський О.І.
Україна, м. Новомиргород, Новомиргородський дитячий будинок- інтернат ІІ профілю

Сучасне суспільство та сучасна  школа потребують педагогів, здатних вирішувати проблеми навчання та виховання дітей з  різних питань на рівні  характеристик сучасного суспільства [8].
В останнє десятиріччя в суспільній свідомості все ширше розповсюджується уявлення про те, що людина, її життя, гідність, розвиток і самореалізація мають бути головними орієнтирами прогресу всіх соціальних інститутів [2].
  Варто зауважити, що сьогодні в навчально - виховному процесі недостатньо враховується дія особистісного і людського факторів, а також процесів інтеграції, диференціації та глобалізації. Майже нестворюються умови рефлексії результатів власної діяльності дорослих учнів, а також прийняття рішень при розв’язанні навчальних ситуацій [7].
          В цих умовах виявляється доцільним розробка теоретичних основ управління навчально-виховним процесом дорослих в рамках підвищення кваліфікації з метою створення методологічного підґрунтя для проектування андрагогічної моделі навчання, де головним завданням виступає забезпечення фахівця комплексом знань і умінь для активного творчого життя в сучасному суспільстві в різні періоди його життя[1].
  Виходячи з цього, науковці  підкреслюють важливість та необхідність використання в сучасному педагогічному процесі андрагогічні принципи [2].
Андрагогіка як самостійна наука  окреслилась тільки в середині ХХ століття. В цей період вперше гостро порушується  питання про необхідність учитися все життя, оскільки виявилося, що ні середня, ні вища          школа не здатні навчити раз і назавжди.  Формуванню подібного статусу сприяло  декілька причин:
- загальне і всебічне  ускладнення громадського життя;
- розширення діапазону видів діяльності сучасної людини;
- швидке старіння колись набутої компетентності;
- скорочення термінів її функціональної придатності [3].
До усвідомлення специфіки навчання дорослих підводили й міркування багатьох видатних учених, педагогів-практиків про роль освіти в житті людини й роль людини в своєму навчанні (Дж. Дьюі, П.П. Блонський, К.Д.Ушинський, К. Роджерс, А.Маслоу та ін..).
Гуманістична педагогіка і психологія привнесла дуже багато позитивних моментів у розуміння організації процесу навчання, але найголовніше – визнання провідної ролі навчання того, хто навчається в процесі свого навчання [6, с. 90-99].  
  Особливого значення набуває андрагогічна модель підготовки педагогів. У ній враховано знання про специфіку навчання дорослої людини відповідно до:
-         її віку,
-         освітніх та життєвих потреб,
-         реальних можливостей,
-         індивідуальних особливостей і досвіду,
-          психіки і фізіології [4].
         Важливим для дорослої людини стає вміння пристосуватися до перетворень, готовність до змін, здатність навчатися все життя. Впровадження інновацій у сфері освіти дорослих можливе на основі використання інформаційно –комуні каційних технологій (ІКТ), зокрема застосування дистанційної форми навчання, оскільки ця сфера не може ефективно функціонувати і розвиватися без забезпе чення сучасною технікою інформаційних потоків, використання комп’ютерних технологій та можливостей глобальної мережі Інтернет.
         Критерій дорослості також є багатовимірним, комплексним. Він включає такі фактори, як початок трудової діяльності і завершення освіти, економічну самостій ність і отримання  громадянських прав. Поняття дорослості  пов’язане з такими характеристиками, як психофізіологічна зрілість і соціальна зрілість [4].
         Психофізіологічна зрілість – термін, який характеризує стан організму людини, яка досягла      зрілого віку, маючи на увазі її повний розвиток: остаточну сформованість біологічних передумов         соціальної зрілості [4].
         Соціальна зрілість – рівень сформованості установок, знань, умінь і етичних якостей, достатніх  для добровільного, умілого і відповідального виконання всієї сукупності соціальних ролей, притаманних дорослій людині. У більш вузькому розумінні термін “соціальна зрілість” означає  комплекс особистісних якостей суб’єкта, який складає його вміння взаємодіяти з іншими людьми у  процесі досягнення загальних цілей [4].
         Однією з найбільш глибоких проблем, що стоять перед дорослою людиною в наш   час, є зміни у світосприйманні та потреба у виробленні несуперечливої і цілісної концепції сучасного  життя і визначенні свого місця в ньому.
Б.Г. Анан’єв підкреслював, що інтенсивність старіння інтелектуальних функцій залежить від двох чинників: внутрішнім чинником є обдарованість людини, зовнішнім - освіта. Освіта, за переконаннями вченого, протистоїть старінню, загальмовує його процеси .         
  У рамках андрагогічної моделі дорослі студенти прагнуть до негайного застосування отриманих знань і вмінь, щоб стати більш компетентними в рішенні будь-яких проблем. Курс навчання будується на основі розвитку певних аспектів компетенції тих, хто навчається й орієнтується на рішення їх конкретних життєвих завдань. Їх діяльність полягає в придбанні тих конкретних знань, умінь, навичок і особистісних якостей, які необхідні їм для рішення життєво важливої проблеми. Діяльність викладача зводиться до надання допомоги їму придбанні необхідних йому знань, умінь, навичок і особистісних якостей [3, с. 91].
  Л.Д. Кудряшова, Л.І. Уманський, Б.О. Федоришин підкреслюють, що організаційні вміння – це вміння впливати на людей з метою успішного вирішення ними певних задач, вміння оперативно розбиратися у ситуаціях, що склалися, вміння спрямовувати взаємодію людей у необхідне русло. В останні роки з’явились роботи, які виділяють суб’єктно-суб’єктивні стосунки в педагогічному процесі, тобто визнають управляючу функцію педагога і функцію самоуправління того, хто вчиться. На нашу думку, одним з найбільшрезультативних засобів вирішення вищезазначеної проблеми є висококваліфікована, послідовна, систематична діяльність всього коллективу ієрархічної системи управління навчального закладу; своєчасна, ефективнаорганізація роботи психологічної служби з використанням активних методів навчання, зокрема соціально-психологічних тренінгів [2, с. 220].
  Таким чином, у широкому змісті андрагогіку варто розуміти як науку особистісної самореалізації людини протягом всього життєвого шляху. Як відомо, частина людей реалізується в молодому віці, але багато хторозкриваються поступово, накопичуючи знання, досвід, уміння й навички [7, с. 13].

Література:
1. Ананьев Б.Г. О проблемах современного человекознания  / Ананьев Б.Г. - М. : Наука, 1977. - 380 с.
2. Добровольська Л.П. Сучасні проблеми педагогічного менеджменту в антропологічному вимірі / Л.П. Добровольська, І.С. Третякова // Пост методика: Антропологізм в освіті: джерела, досягнення та перспективи. - 2006. - № 7 (71) - С.217-223.
3. Змеев С.И. Андрагогика: основы теории, истории и технологии обучения взрослых / С.И. Змеев. - М. : ПЕРСЭ, 2007. - 272 с.
4. Крыжко В.В. Психология в практике менеджера образования /В.В. Крыжко, Е.М. Павлютенков - СПб. : КАРО, 2001. - 304 с.
5. Кулініч І.О. Психологія управління : навч. посіб. / І.О. Кулініч - К. : Знання, 2008. - 292 с.
6. Мадди Сальваторе Р. Теории личности: сравнительный аналіз / Мадди
Сальваторе Р. [Пер. с англ.] -СПб. : Речь, 2002. - 539 с.
7. Основы андрагогики / под ред. Колесниковой И.А. - М. : Академія, 2003. - 240 с.
8. Рибалка В.В. Теорії особистості у вітчизняній психології та педагогіці: навч. посіб. / В.В. Рибалка –Одеса : Бакаєв В.В., 2009. - 575 с.
9. McGraw. The psychology of existence: integrative, clinical perspective / McGraw. -Hill, Inc. New York :1995.- 322 p.

Предмети: Педагогіка

Класи: Професійна освіта