Мелодія уроку

З досвіду роботи з молодими вчителями

Перший запис

Майстерність до молодих приходить не одразу. Минає тих,хто зупинився на місці. І обов’язково приходить до тих, хто пробує свої сили, аналізує власні промахи.
Новачки по-різному вливаються у колектив. Одні –з внутрішнім хвилюванням за все беруться і переживають невдачі. Інші – навпаки. З почуттям впевненості в собі .А дехто ще й з претензією: заберіть класне керівництво, на різного роду доручень немає часу.
Звідки це? Адже робота у школі – це не тільки провести урок, а педагог ще й «будівельник» дитячих душ.
Перші уроки новачків. Такі різні і такі …схожі. А ще помічаєш почуття боязні. Не хочеться , щоб юні колеги мене боялися. Нехай хвилюються, переживають чи вдасться урок. Тільки не бояться.
Сиджу на уроці української мови з розкритою книгою відвідування уроків. Щось не ладиться у вчительки. Щоки червоніють, пояснюючи матеріал,поспішає, робить якісь різкі рухи. Учні ледве встигають переключити увагу. Обов’язково скажу їй після уроку. А зараз треба рятувати становище. Зустрічаюсь очима з учителем, підбадьорюю. Урок набирає силу.
Після уроку лишаємось у класі. Вчительці явно не по собі, чекає «розносу». Але я починаю з хорошого. Відзначаю позитивні моменти уроку. Адже були і успіхи. Хоч не зовсім правильно виділила головне, але правильно поставила проблему, створила проблемну ситуацію. Олена Вікторівна має почуття гумору і тактовна з учнями.
- Пам’ятаєте , Олено Вікторівно,Олег неправильно відповів, і діти
засміялися. Ви чудово знайшли вихід.
Разом схиляємося над планом уроку. Згадуємо окремі фрагменти. Моя співбесідниця самокритична - і це вже добре. Рекомендую їй входити до класу господаркою. Вчитися переборювати розгубленість. Адже психологічний стан педагога передається і дітям.
- Пам’ятай, Олено, ти – творець уроку, з поганим настроєм творчості не буде.
Другий запис

Пройшов деякий час. Знову урок Олени Вікторівни, але вже в іншому класі. Цього разу вчителька впевненіша. Я вивчаю, які прийоми , методи використовує педагог для активізації мислення учнів на уроці. Вчителька викликає так званих «сильних учнів». А інші - за кадром. Троє учнів мали на картках по три питання, а один аж сім. Значить , працювало четверо з двадцяти двох. Вісімнадцять лишилися мовчазними пасажирами.
- А я не можу всіх спитати.
- І не потрібно. Але всі двадцять двоє повинні думати, навчатися, а не
готове списувати з дошки. І завтра, і післязавтра ви увійдете до класу і будете піднімати одних і тих же учнів. А якщо шість уроків , і на всіх будуть відповідати одні і ті ж. Інші, не помічені Вами, загублять інтерес до знань. Тому треба обирати такі форми роботи, щоб залучати увесь клас . Зокрема, раджу індивідуальну поєднати з груповою.
- Приходьте до мене на уроки, - просить молода учителька.
-
Запис третій

Буває так. Учні не підготувалися до уроку. Тягнуть час. Або ще краще - зриваються уроки. Падає авторитет учителя. Є ліки від усього. Жива форма викладання. Не проводити урок, а творити. Про урок написано багато , і який повинен бути сучасний, і його структура. Він не закінчується із дзвінком. Тому, готуючись до нього, треба подумати, чим збагатяться учні за 45 хвилин.
Обговорюємо новий урок.
- Ось ці місця відірвані від попередніх завдань.
- А я брала з методички, - і показує посібник.
Разом вирішуємо, чому підказка не спрацювала.
- Потрібно враховувати специфіку класу. Вікові особливості дітей,
рівень підготовки. Творчість учителя має бути на першому плані. Тільки тоді урок зазвучить , і ви почуєте його мелодію.
І тоді я подумала, що мої слова набудуть змісту.
За кроком крок, і у моєї підопічної зціляються перші успіхи. Радіємо їм обоє. Бо недаремні були мої пропозиції, рекомендації, спільне моделювання уроків, підказки…А ще навчаю бути справедливою до всіх учнів. Діти дуже боляче реагують на несправедливість учителя. Хай це буде «закоренілий учень з 4-5 балами успішності, але якщо хоч раз відповів на 7-8 балів, то обов’язково треба поставити, підбадьорити дитину, знайти для неї теплі слова підтримки.
Лавина паперів…Атестація, курси, семінари, графіки, моніторинг, інформації. Швидше б з ними справитися і…в клас, до вчителя. До мислячого, сумніваючого. Бо немає в роботі завуча більш важливого завдання , ніж спілкування з колегами.
А ще необхідно і самому вчитися, удосконалювати майстерність, щоденно шукати і знаходити себе. Інакше не можна. Бо на сірі уроки ми не маємо права…

Предмети: Управління школою