ВСТУП
Методичний аналіз сучасних форм роботи та проведення уроків із використанням новітніх технологій дає підстави стверджувати, що всі вони можуть успішно використовуватися у процесі навчання української мови та літератури.
Новітні технології – процес створення, запровадження в освітній практиці нових ідей, засобів, у результаті яких підвищуються якісні показники досягнень учнів.
Термін «технологія» – грецького походження: techne – мистецтво, майстерність, та logija – наука – це наука про майстерність.
Важливим є використання новітніх технологій, що вписуються у традиційну систему навчання і сприяють підвищенню якості знань.
Аналіз попередніх досліджень свідчить, що проблемі новітніх технологій присвячено багато праць відомих вчених:
 Упровадження інтерактивних технологій навчання розглядали В.Котов, X.Лійметс, О.Пєхота, О.Пометун, О.Савченко, Л.Тарасенко та ін.
 Проблему використання інноваційних методів навчання розглядали О.Арламов, М. Бурчік, І.Дичківська, В.Загв'язинський, О.Зінченко, А.Нісімчук, Л.Новікова та ін. Метод проектів досліджували П.Архангельський, О. Мариновська, Л.Даниленко, К.Баханов, Г.Ващенко, Л.Ващенко, В.Гузєєв, Т.Довбенко, І.Єрмаков, Є.Полат, О.Онопрієнко, Г.Селевко, І.Чечель та ін.
 Використання ІКТ у навчальному процесі – В.Биков, Р.Гуревич, Н.Морзе, Є.Полат, І.Роберт, І.Трайнєва та ін.
У цих дослідженнях значна увага приділяється теоретичному аспекту розроблення новітніх технологій. На розкриття практичного застосування цих методів, розвиток духовної компетенції зосереджений пропонований посібник.
Розрахований на:
 на студентів і молодих викладачів, які розробляють власну методику;
 на творчих викладачів, які постійно знаходяться у пошуках;
 на викладачів, які стараються «поверхово» розглядати тему духовності у художніх творах.

Проблема формування духовності учнів – одна з головних проблем нашої держави. На сучасному етапі нею займаються багато вчених, серед яких: О.Майкіна, Г.Сагач, Т.Зазюн, С.Соловейчик.
Тема «Використання новітніх технологій на уроках української мови та літератури для формування духовної компетентності» актуальна, бо визначається сучасними запитами та потребами суспільства.
Практичне значення – застосування на уроках української мови та літератури різних методів, прийомів, які сприяють всебічному та гармонійному розвитку особистості.
Мета – впровадження у практику навчального процесу інноваційних технологій, розвиток духовної компетентності.
Об`єкт дослідження – формування духовності учнів на уроках української мови та літератури.
Предметом дослідження є новітні технології.
1. Новітні технології: методологічні засади
Лише осмислені знання приносять плоди...
В. Борисов
Ян Амос Коменський неодноразово повторював думку про те, що всі кращі почуття закладені у людині від Творця, але акцентував, що їх потрібно постійно розвивати. Він зазна¬чав: «...залишивши осторонь дерево життя, ми хаотично прагнемо тільки до дерева пізнання, на догоду цьому хаотичному прагненню школа до цього часу гналася тільки за знанням» [1, с. 15].
Нерідко можна спостерігати процес когнітивної безпорадності, коли учень, навіть маючи необхідні знання, неспроможний відповісти правильно. Одна з причин цього – страх перед негативною оцінкою; те, що кінцева мета – просте накопичен¬ня знань, механічне зубріння, у якому учень не бачить ніякого сенсу. Саме використання викладачами новітніх технологій дають можливість кожному учню розкривати свій талант, досягати успіхів, розвивати:
 творче мислення;
 пізнавальні інтереси;
 дослідницькі здібності;
 критичне мислення.
Розглянемо порівняльну таблицю (діаграму)
Таблиця 1.

Показники Традиційні методи (%) Новітні технології (%)
Формування творчих здібностей.
70
90
Формування пізнавальних інтересів.
56
95
Дослідницьких здібностей. 30 79
Критичне мислення. 67 91

Оглядово розглянемо кожний метод окремо.
1.1 Інтерактивний метод
Педагогічні інновації пов'язані сьогодні з застосуванням інтерактивних (від англ. inter – взаємний, act – діяти) методів у навчальній та виховній діяльності викладача.
«Інтерактивність» – здатність взаємодіяти у процесі бесіди, діалогу з людиною або чимось (комп'ютером). Отже, інтерактивне навчання — це насамперед діалогове навчання, у ході якого здійснюється взаємодія викладача й учня; кожен учасник процесу відчуває свою інтелектуальну спроможність і це робить продуктивним і сам процес навчання. Навчальний процес організовано та¬ким чином, щоб учасники його мали можливість об¬мінятися одержаною інформацією, своїм життєвим досвідом.
Яким має бути викладач-організатор для застосування інтерактивних форм і методів навчання?
 ненав'язливим організатором і керівником навчальної діяльності слухачів;
 як член колективу навчальної групи повинен виконувати специфічні функції в колективній діяльності (постановка спільних завдань навчання, забезпечення необхідною інформацією, консультування, контроль);
 готовим до будь-яких запитань, критики, ко¬рекції завдань і змін засобів спільної роботи у ході поточної навчальної діяльності з боку тих, хто навчається;
 організувати діяльність кожного учасника начального процесу таким чином, щоб він брав безпо¬середню участь у контролі та оцінюванні.

Прийоми, які використовую на уроках:
1. «Гайд-парк» (мета: вчити висловлювати та захищати свою точку зору).
Гайд-парк існує у Лондоні. Він особливий тим, що там будь-яка людина може вільно висловити свої думки на будь-яку тему, не боячись покарання чи засудження. У мене з’явилася ідея влаштовувати на уроках „ГАЙД-парк” – це своєрідна вільна трибуна для виявлення особистої позиції учнів, якою б вона не була. Слухачі повинні бути толерантними.
2. «Портрет героя у променях сонця» (мета: знаходити позитивні риси характеру «негативних героїв».
3. «Асоціативна ромашка» (мета: визначити особисте бачення понять).
4. «Дерево» (мета: детально розглянути «генетичне дерево героя», пояснити причини негативної поведінки героїв твору).
5. «Пейзажна галерея» (мета: розвивати вміння розуміти „художні” повідомлення, вплив природи на людину, пояснювати символи природи).
6. «Подарунок для героя, автора» (мета: розвивати емфатичне, тобто співчутливе, сприйняття героя).
7. «Пісочний годинник» (мета: визначити питання, на які доцільно звернути увагу у процесі роботи з текстом художнього твору).
8. Кейс-метод (обговорення ситуації на реальних подіях, що вимагає від них проведення аналізу та прийняття рішень, розв’язку).
9. Шість капелюшків (Едвард де Боно). Де, у яких ситуаціях Ви можете використовувати набутий досвід?
Кожний колір має свої питання і завдання:
 Білий – яка у нас є інформація?
 Червоний – Які у мене з цього приводу виникають почуття?
 Зелений – Творчі, нові ідеї, пропозиції.
 Чорний – критика, негативні сторони ситуації. Чи правда це? Які недоліки? Що тут неправильно? Що б я тут змінив? Що було зайвим?
 Жовтий – Переваги. Чому це потрібно зробити? Чому це спрацює?
 Синій – життєвість – Що корисного винесли ви із роботи?
10. «Фішбоун» (професор Кауро Ішиков – проблема-причина, факти – висновок).
11. РАФТ – Роль-Адресат-Форма-Тема (вибрати для себе Роль і для Адресата – оповідь на Тему).
12. «Мікрофон» дає можливість швидко висловити твердження, думку чи позицію.
13. ПМЦ (Плюс-Мінус-Цікаво) Едвард де Боно.
+ – записуємо ті факти, які можуть відповідати на питання: «Що позитивне?»
- – «Що тут погане?»
? – призначений для запису різноманітних фактів і думок, які зацікавили учня «Що тут цікаве?».
14. Літературний турнір – запитання – відповідь – запитання.
15. Мозкова атака – ефективний метод колективного обмірковування, пошук вірного рішення спонукає учасників виявити ініціативу та творчість.
16. Інсент (англ. – вставка) – маркування тексту. Знайомство з новою інформацією:
V – я це знав;
+ – це для мене нове;
- – це заперечуєте, що я знав;
? – хочу знати про це більше
17. «Спіймай помилку» (знайти помилки та запропонувати правильний варіант) – не залишає байдужим жодного учня, бо дає можливість відчути себе викладачем.
18. «А якби я…»
(мета: підкріплювати засвоєння змісту предмета, спираючись на актуалізацію досвіду учнів)
Продовжити розповідь:
– А якби я був (одним із героїв художнього твору), то...;
– А якби я брав інтерв’ю в: історика; письменника; психолога, то ..;
– А якби я від імені героя звернувся до сучасної молоді, то ...;
– А якби я писав листа матері від імені героя, то ....
19. «Опиши героя – назвіть його ім’я» (учень витягує картку з ім’ям літературного героя, не називаючи імені, дає йому характеристику за одну хвилину, а група повинна назвіть його ім’я).
20. «Мрії» (про що «мріють» літературні герої? Чи здійсняться вони?)
21. «Діалог»: учні об'єднуються у 5-6 робочих груп. Обирається група експертів. Завдання: спільний пошук групами узгодженого рішення. Кожна група надає свій варіант рішення, підсумок записується на дошці. Експерти фіксують спільні погляди, узагальнюють відповіді. Групи обговорюють і записують у зошит остаточний варіант.
22. «Синтез думок»: після об'єднання у групи та виконання завдання, учні записують відповідь на аркуші, потім передають іншим групам. Ті доповнюють відповідь своїми думками, підкреслюють те, з чим не погоджуються. Експерти роблять загальний звіт.

1.2 Інноваційний метод
Одним із інноваційних технологій є метод проектів. Проект (у буквальному зна¬ченні – «кинутий наперед») – прототип якогось виду діяльності. В. Кілпатрик дав йому таке визначення: «метод проектів – це метод планування доцільної (цілеспрямованої) діяльності у зв'язку з вирішенням певного навчально-виховного завдання у реальній життєвій обстановці» [2, с.7]. Це практичний шлях придбан¬ня навчального та соціального досвіду, активного включення і реал¬ізації життєвих планів особистості. Саме він якраз і передбачає мотивацію досягнен¬ня, спрямування до успіху, коли найбажанішим є: просування вперед; інтерес до всього нового; стан рухливої гар¬монії з собою та навколишнім світом. Цей метод гармонічно поєднує академічні та прагматичні знання, стимулює самостійну пізнавальну діяльність і здійснюється за схемою: усе, що я пізнаю, знаю, для чого мені потрібно і де можу ці знання застосувати. Викладач не стільки той, хто вчить, скільки той, хто ро¬зуміє та відчуває, як учень учиться.
Проектування передбачає системне та послідовне моделювання проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів вирішення проектів, їх неодмінний публічний за¬хист.
З огляду на різні підходи до класифікації проектів у педагогічній літературі, пропоную розрізняти їх за цілим рядом параметрів:
1. Складом учасників проектної діяльності:
– індивідуальні;
– колективні:
 парні;
 групові.
2. Характером партнерських взаємодій між учасниками проект¬ної діяльності:
– кооперативні;
– змагальні;
– конкурсні.
3. Рівнем реалізації міжпредметних зв'язків:
– монопредметні;
– міжпредметні;
– надпредметні.
4. Характером координації проекту:
– безпосередній (твердий чи гнучкий);
– прихований.
5. Тривалістю:
– короткі;
– середньої тривалості;
– тривалі.
6. Метою і характером проектної діяльності:
Дослідницькі проекти цілком підпорядковані логіці досліджен¬ня і мають структуру, наближену до справжнього наукового дослідження, або таку, що повністю відповідає йому (аргументація, ак¬туальність теми, визначення про¬блеми, предмета та об'єкта дослідження, окреслення завдань, методів дослідження, джерел інформації, висування гіпотез, оз¬начення шляхів її розв'язання, обговорення отриманих результатів, оформлення).
– Творчі проекти, які не мають детально опрацьованої структури діяльності учасників. Вона лише окреслена і розвивається відпові¬дно до жанру і форми остаточного результату (спільна газета, твір, відеофільм тощо).
– Пригодницькі та ігрові про¬екти, які так само не мають чіткої структури. Вона визначається під час опрацювання учасниками проекту ролей, зумовлених характе¬ром і змістом проекту (історичні особи, вигадані герої, які імітують офіційні та ділові взаємини).
– Інформаційні проекти, зорі¬єнтовані на збирання інформації, мають чітку структуру (мета, акту¬альність, методи отримання й об¬робки інформації, оформлення результатів та їх презентація).
– Лінгвістичні, які направлені на: вивчення мовних особливостей, вивчення мовних реалій (ідіом, неологізмів та ін.).
– Філологічні, направлені на вивчення: етимології слів, літературні дослідження, дослідження історико-фольклорних проблем, творчі.
– Літературно-творчі.
– Рольово-ігрові:
 явні подорожі, що можуть мати на меті: вивчення мовних структур, кліше, специфічних термінів, навчання діалогового висловлювання;
 імітаційно-ділові, що моделюють професійні, комунікативні ситуації, які максимально наближають ігрову ситуацію до реальності;
 драматизовані, спрямовані на вивчення літературних творів в ігрових ситуаціях, де в ролі персонажів або авторів добутків виступають учні;
 імітаційно-соціальні, де учні виконують різні соціальні ролі.
– Культурологічні проекти.
7. За формою представлення результатів:
– презентація;
– театралізована вистава;
– конференція;
– телепроект;
– відеопроект;
– творчий звіт; – композиція;
– фантазія;
– ярморок;
– фестиваль;
– екскурсія
– відеовистава та інші.

Мовні (лінгвістичні) проекти – навчаючі проекти, які направлені на опанування мовним матеріалом, формування певних мовних навиків і вмінь.
Етапи роботи учнів над проектом пропоную розглянути у
Додатках 1-2.
Працюючи над проектом, учень отримує навички застосування знань і може сказати «вмію», а не «знаю».
Схема 1.2.1
Проблема

Зацікавлення

Пошук істини

Дослідження Спостереження
Вивчення

Висновок

1.2.1 Телекомунікаційні проекти
На сучасному етапі найбільш цікавими, на мою думку, є телекомунікаційні проекти.
Телекомунікації – передавання інформації на відстань електронними засобами.
Комп'ютерні телекомунікації – передавання інформації. Вони дозволяють учням і викладачам із різних країн світу спілкуватися один з одним. У 80–ті роки ХХ ст. телекомунікації використовувалися лише як зручний і оперативний вид зв'язку, оскільки вся мережева робота полягала в обміні листами між учнями. Однак, як показала міжнародна практика та численні експерименти, на відміну від простого листування, спеціально організована цілеспрямована спільна робота учнів у мережі може дати більш високий педагогічний результат.
Найбільш ефективним виявилася організація спільних проектів на основі співпраці учнів різних шкіл, міст і країн. Основною формою організації навчальної діяльності учнів у мережі став навчальний телекомунікаційний проект.
Навчальний телекомунікаційний проект – це спільна навчально-пізнавальна творча або ігрова діяльність учнів–партнерів, організована на основі комп'ютерної телекомунікації, яка має спільну мету – дослідження деякої проблеми, узгоджені методи, способи діяльності, направлена на досягнення спільного результату діяльності.
Специфіка телекомунікаційних проектів полягає передусім у тому, що вони за своєю суттю завжди міжпредметні.
Розв'язання проблеми, закладеної у будь-якому проекті, завжди вимагає залучення інтегрованого знання. Але у телекомунікаційному проекті, особливо міжнародному, потрібно, як правило, більш глибока інтеграція знання, що передбачає не тільки знання власне предмета проблеми, який досліджується, але і знання особливостей національної культури партнера, особливостей його світовідчування.
Телекомунікаційні проекти виправдані педагогічно у тих випадках, коли у ході їх виконання:
 передбачаються численні, систематичні, разові або тривалі спостереження за мистецькими, культурними, соціальним, історичним і ін. явищами, які вимагають збирання даних у різних регіонах для розв'язування поставленої проблеми;
 передбачаються порівняльні вивчення, дослідження того чи іншого явища, факту, події, які відбуваються ся чи мають місце у різних місцевостях для виявлення певної тенденції або прийняття рішення, розробки пропозицій;
 передбачаються порівняльні вивчення ефективності використання одного і того ж або різних (альтернативних) способів розв'язування однієї проблеми, однієї задачі для виявлення найбільш ефективного, прийнятного для будь-яких ситуацій рішення, тобто для отримання даних про об'єктивну ефективність способу розв'язування проблеми, яка пропонується;
 пропонуються спільні творчі розробки теми (створення журналу, газети, Web-сторінки, п'єси, книги, музичного твору, культурних спільних заходів, народних свят, відеофільмів і ін.).

Відносно характеру контактів, то їх можна поділити на:
 внутрішні або регіональні (тобто у межах однієї країни);
 міжнародні (учасники проекту є представниками різних країн).
Пропоную знайти партнера за допомогою програми “Global.
Для того, щоб налагодити співпрацю, потрібно здійснити декілька кроків.
Перший крок – реєстрація. Зайдіть на сайт проекту, знайдіть і натисніть заголовок “Register your school now”. Заповніть бланк реєстрації, давши відповіді на всі запропоновані питання. Напишіть представницький лист. Він буде розміщений на сайті проекту.
Другий крок – це пошук партнера. Знайдіть і натисніть заголовок “Enter here to start finding a partner”. Вам запропонують вибрати навчальний заклад у Британії чи в інших країнах. Вибравши країну, ви побачите інформацію про школи, які також шукають партнерів. Якщо вас зацікавить якась школа, надішліть їй повідомлення і чекайте відповіді.
Якщо ви зацікавлені у роботі над міжнародним проектом, вам потрібно зайти на сторінку сайту, знайти і натиснути заголовок “Projects and collaboration”, вибрати форму співпраці, яка вас цікавить. Під заголовком “Connecting classrooms projects” можна знайти назви 10 проектів, які працюють зараз. Натиснувши на назву проекту, який вас зацікавив, ви зможете прочитати докладну інформацію про нього. Щоб приєднатися до обраного вами проекту, потрібно надіслати повідомлення за вказаною адресою connectingclassrooms@britishcouncil.org. Крім того, на сайті міститься багато цікавої інформації з фотографіями, доступної для перегляду навіть незареєстрованим особам.

1.3 Інформаційно-комунікаційні технології
Використання інформаційно-комунікаційних технологій в освіті є черговим етапом запровадження новітніх підходів до викладання дисциплін філологічної підготовки. Адже дають викладачу широке поле для творчості та експериментальної діяльності, яку можна здійснювати саме засобами ІКТ.
Як зазначає Г.Селевко [2, с. 151], на практиці інформаційними технологіями називають ті, що використовують спеціальні технічні інформаційні засоби (ЕОМ, аудіо-, кіно-, відео-). З появою комп'ютерів з'являється новий термін — «нові інформаційні технології навчання». На практиці технологія використовується у трьох варіантах:
 «проникаюча» (застосовується у процесі вивчення певних тем, розділів для розв'язання конкретних дидактичних завдань);
 «основна» (визначальна, особливо у складі технологій програмованої та дистанційної форм навчання тощо);
 монотехнологія (увесь процес навчання й управління, зокрема й усі види діагностики та моніторинга, ґрунтується на використанні комп'ютера).
Специфіка викладання української мови та літератури вимагає впровадження не тільки нових форм та методів роботи, а й використання новітніх технічних засобів. Зараз суспільство стає на вищий щабель соціального та психологічного розвитку – інформаційний. Тому для актуалізації роботи потрібно використовувати саме нові технології інформаційного та комунікаційного характеру. Комп’ютер та всесвітня мережа займає чітку позицію у навчально-виховному процесі, а використання у практиці роботи ІКТ є доцільним та актуальним.
Сучасний комп’ютер приваблює учнів тим, що він є універсальною іграшкою, рівноправним партнером, терплячим товаришем, мудрим наставником. Викладачам комп’ютер допомагає краще оцінити здібності та знання учнів, спонукає шукати нові, нетрадиційні форми та методи навчання.
Комп’ютер відкриває нові можливості для творчого розвитку як учнів, так і викладачів, дозволяє звільнитися від одноманітності традиційного курсу навчання, розробити нові ідеї та вирішити більш цікаві та складні проблеми.
Він є потужним засобом підвищення ефективності навчання. Він значно розширив можливості подачі навчальної інформації за допомогою кольору, графіки, звуку, цифрової відеотехніки.
Значно зростає мотивація учня до навчання. Новизна роботи з комп’ютером підвищує інтерес до оволодіння знаннями, а також подання навчальних завдань за ступенем складності. Комп’ютер дозволяє позбутися однієї з головних причин негативного ставлення до навчання – відсутності успіху. Працюючи на комп’ютері, учень має можливість довести до кінця вирішення завдання.
Сприяє формуванню в учнів рефлексії своєї діяльності, дозволяє учням побачити результат своїх дій. Контроль здійснюється об’єктивно та своєчасно.

2. ВЗАЄМОВПЛИВ І ДОПОВНЕННЯ РІЗНИХ
МЕТОДІВ
Не навчайте дітей так,
Як навчали вас – вони народилися в інші часи.
Конфуцій

Багато існує методичних рекомендацій щодо застосування інтерактивних, інноваційних, використання ІКТ. Але не було посібника, у якому показано взаємодію цих методів. Пропоную розглянути приклади взаємовпливу новітніх технологій і застосування їх на уроках української мови та літератури для формування духовної компетентності. Мета цього розділу – розгляд взаємовпливу трьох методів, взаємодії різних прийомів. Кожний викладач створює власну методику, використовуючи досвід відомих учених.
Ознайомившись з новими методиками, вибираю такі прийоми, які допомагають зробити навчальний процес якісним, цікавим і творчим.

2.1 Вироблення умінь цілепокладання
"Треба так опанувати свою майстерність, щоб під час роботи так само мало думати про неї, як пішохід – про правила механіки."
Л. Толстой

Перш ніж вибирати прийоми різних методів, необхідно визначити й урахувати цілі навчання учнів. Звертаю увагу на те, що учень має брати безпосередню участь у визначенні цілей вивчення теми, курсу, предмета. Оскільки ціль вказує на очікуваний результат, “суб’єктивний образ бажаного” [3, с. 266], правильно визначити її – значить відповідно “запрограмувати” свою діяльність, свої очікування, своє майбутнє. Викладач повинен не просто знати мету навчання конкретного учня, також враховувати її й узгоджувати з метою вивчення теми.
Цілі формулюються діагностично й операційно [4, с. 73], що передбачає визначення:
 переліку знань, які учні повинні засвоїти;
 переліку вмінь (інтелектуальних, практичних), якими вони повинні оволодіти;
 переліку якостей, які будуть проявляти;
 визначення шляхів досягнення цілей (переліку форм, методів і прийомів роботи, рефлексивної діяльності учнів);
 чітко окресленого кінцевого результату діяльності.

Існує багато прикладів діагностики цілепокладання учня. Пропоную розглянути одну із них.

АНКЕТА
учня (учениці) _____ групи
____________________________________________________
(ПІП)
Мої цілі
(навпроти кожної з цілей визначається її важливість за п’ятибальною системою):

№
з/п Назва цілі 5 4 3 2 1
1 2 3 4 5 6 7
1. Добре підготуватися до ДПА, ЗНО.
2. Навчитися застосовувати отримані знання для вирішення нових проблем.
3. Спробувати себе у різних видах діяльності.
1 2 3 4 5 6 7
4. Визначитися щодо обранної професії.
5. Навчитися спілкуватися, дискутувати, відстоювати свою точку зору.
6. Зрозуміти сенс життя.
7. Оволодіти різними способами інтелектуальної діяльності.
8. Отримати певні практичні, трудові навички.
9. Розвинути свої здібності (вказати які).
10. Отримати гарну річну (семестрову) оцінку.
11. Навчитися бути активним.
12. Зрозуміти сильні та слабкі сторони свого характеру, рівень духовності, толерантності, індивідуальні особливості мислення, пам’яті, уяви.
13. Оволодіти усним і писемним мовленням.
14. Навчитися розуміти інших людей.
15. Оволодіти знаннями про українську та інші культури.
16. Навчитися ставити цілі, планувати та раціонально організовувати свою діяльність, оцінювати її хід, отримані результати.
17. Отримати якомога більше знань із різних галузей науки.
18. Здобути впевненість у власних силах.
19. Навчитися здобувати й переробляти інформацію.
20. Оволодіти навичками наукової організації праці

Варто знати, що цілі поділяються на:
 особистісні – осмислення цілей навчання, набуття віри у себе, свої потенційні можливості; реалізація їх;
 предметні – формування позитивного ставлення до предмета; знання основних понять, явищ і законів певної теми; вироблення умінь; вирішення типових чи творчих задач із теми;
 креативні – створення проектів, відеофільмів; малювання мап, картин;
 когнітивні – пізнання об’єктів оточуючої дійсності; вивчення способів вирішення можливих проблем; оволодіння навичками роботи з першоджерелами; постановка експерименту; проведення досліду.
 оргдіяльнісні – оволодіння навичками самоорганізації учбової діяльності; уміння поставити перед собою ціль, планувати діяльність; розвиток навичок роботи у групі; освоєння техніки ведення дискусій [5, с. 270].

Необхідно провести діагностику цілепокладання учня як із мови, так із літератури.
Щодо літератури, то анкета може мати такий вигляд:
АНКЕТА
учня (учениці) ____ групи
_________________________________________________
(ПІП)

№
з/п
Головні цілі
(відзначаються 3 – 4 основних),
яких я хочу досягнути у наступному семестрі, курсі
Місце для позначки
1 2 3
1. Вивчити матеріал підручника.
2. Засвоїти основні літературознавчі поняття.
3. Стати гарним читачем.
4. Гарно підготуватися до ДПА, ЗНО.
1 2 3
5. Навчитися самостійно здобувати знання.
6. Оволодіти методами аналізу художніх творів.
7. Глибше, ніж того вимагає програма, розглянути окремі питання теми (вказати які).
8. Навчитися самостійно працювати з довідковою та спеціальною літературою.
9. Розвивати свої здібності (вказати які).
10. Навчитися правильно організовувати своє навчання: ставити цілі, складати реальний план, виконувати його й оцінювати результати.
11. Навчитися уважно слухати, правильно розмовляти, аргументовано сперечатися.
12. Нічого не хочу.
13. Свій варіант цілі.

Якщо учень вибрав цілі за відповідними номерами, то результати свідчить про перевагу:

 1, 4, 12 – формальних цілей навчання;
 2, 6, 7, 8 – пізнавальних;
 3, 5, 9 – креативних;
 10, 11 – самоорганізації;
 12 – викладач повинен провести додаткову Анкету з визначення здібностей учня і допомогти учневі визначитися з цілями (див. Додаток №1).

2.2 Застосування прийомів різних методів
Інтерактивний метод Метод проектів
ІКТ
Кожний із цих методів виконує свою роль.
Інтерактивний метод допомагає зосередити увагу на проблемі, викликати інтерес до обговорюваної теми уроку. Під час проведення інтерактивних вправ кожний учень висловлює свою точку зору, думку стосовно цього. Вибираємо різні варіанти для прийняття певних рішень. Потім учні пропонують різні варіанти проектів, обговорюють види проектів, визначаються із застосуванням ІКТ для захисту проекту.
Розглянемо взаємозв’язок цих методів на конкретних прикладах: Таблиця 2.2.1
Доповнення методів Література Мова
Інтерактивний метод

І. «Гайд-парк»

І. «Спіймай помилку»

Метод проекту

ІІ. Проект

ІІ. Міні-проект

ІКТ ІІІ. Відеофільм ІІІ. Презентація

Елемент уроку української мови:
Тема «Орфографія»
І. «Спіймай помилку»
Випереджувальне завдання:
перша міні-група готує для словникового диктанту приклади слів на правопис (слів з Ь, апострофом, складних слів тощо), серед яких є слова з правильним, і неправильним правописом. Учні інших міні-груп повинні знайти помилки та запропонувати правильний варіант.
Друга група – текст із художніх творів, які вивчаються на той момент, зі словами на відповідні правила, використовуючи і «правильні», і «неправильні».
Третя – готує тестові завдання (завдання знайти рядки з правильним чи неправильним написанням слів).
ІІ. Міні-проект «Мовне сміття в оголошеннях...»
Орфографічні помилки;
Граматичні помилки;
Пунктуаційні помилки;
Стилістичні помилки.
ІІІ. Презентація «Мовне сміття в оголошеннях»
Захист презентацій.

Елемент уроку української літератури:
Тема: «О.Кобилянська «Земля»
І. «Гайд-парк»
«Рахіра – або земля?..»
Учні висловлюються (підтвердження цитатами).
ІІ. Проект
«Нащадок Каїна вбиває нащадка Авеля...»
ІІІ.Відеофільм
«Нащадок Каїна вбиває нащадка Авеля...».
І.РАФТ
Учениця обирає Роль: образ Землі – Адресат: Івоніка – сповідь – Тема – смерть Михайла.
«Земля»:
«Івоніко, любий мій! Пробач, що втручаюся у твою долю, нав’язую свою волю. Що буваю жорстокою, а подекуди нещадною (цитата: «Як була люта, боявся її (Івоніка), як почорнілого неба, що віщує тучу...» ) Як справжній чоловік любиш мене настільки сильно, щиро, що знаєш мене «у кожній порі року і в різних настроях, мов себе самого...». Тому і дарую тобі ласку, турботу, добре господарство. Разом з тобою тужила та страждала, проводжаючи Михайла до війська, разом з тобою чулася осиротілою. Ти чесний, працьовитий, ніжний, добрий, милосердний. Твоя любов до Михайла така повна і тепла, як первозданна любов Бога, яка щедро й безмежно розливається довкола. Вона затоплювала Михайла, коли ти долав далеку дорогу до касарні в місто, щоб нагадати йому близькість домівки так полегшував біль від розлуки з нею. Велика любов спадала на Саву, коли із безмежного жалю мовчки покривав свого сина-вбивцю, який так тяжко згрішив проти неба та мене. За це Сава «не найде собі сховку на землі, а крові винного земля до себе ніколи не приймає!». Ти припустився помилки, сказавши Саві: «Рахіра або земля!», бо тотожний вибору між злом і добром. Твій син любив Рахіру, яка уособлює зло, а мене не любив. Він вибрав зло. Я не допускаю якої б то не було недосконалості, а ти виріс до рівня морального Абсолюту. «Дарма, що втискалася ненависть в цю просту, велику, гармонійну душу, дарма! Любов була сильніша й перемогла ненависть...»
– Роль: Михайла – оповідь до Сави;
– Марійка – до Рахіри або Анни (можна вибрати інші варіанти).
ІІ. «Пейзажна галерея»
Як у повісті поєдналися забобони та давні вірування, передчуття та віщування разом із вірою у Бога?
«Сусідній ліс»
– Михайлика з дитинства манив той лісок, він його полюбив, як і все довкола;
– мати боялася його непривітності, чужинності; чуло материнське серце, що ліс міг затягти її сина навіки.
– незрозумілим страхом переповнювалося єство Анни «...мене тягне туди й жене звідти».
ІІІ. «Фішбоун»
Причина трагедії – порушення духовного канону: Михайло пішов по чуже добро у ліс; гріховне кохання Сави.
ІV. «Пісочний годинник»
«На все воля Божа»;
«І Богові треба чогось доброго».
V. Проект
«Одвічні категорії добра і зла, світла і темряви, життя і смерті».
VІ. Презентація «Оце має бути нещастя!».

Саме ІКТ є об'єднуючим для цих варіантів технологій: зазначає специфіку інтерактивного навчання – діалог у системі «користувач – комп'ютер», Метод проектів – звіт роботи.
Наприкінці семестру можна провести таке опитування на основі анкети А.Хуторського [3, с. 433]:
АНКЕТА
ПІП учня___________________________________________
1. На заняттях із української літератури на цьому уроці (семестрі) я:
дізнався ______________________________________
зрозумів ______________________________________
навчився ______________________________________
2. Найбільший мій успіх – це __________________________
3. Мої найбільші труднощі – це ________________________
4. Що у мене не виходило, а тепер виходить _____________
5. У чому я змінився? ________________________________
6. Рівень розвитку духовної компетентності _____________
7. Рівень розвитку толерантності _______________________
8. Мої побажання собі на наступний семестр _____________

3. РОЗВИТОК ДУХОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ
Недостатньо заволодіти премудрістю,
треба також уміти користуватися нею...
Цицерон

Виходячи із завдань освіти, продиктованих вимогами часу, поставила собі мету: розвивати духовну особистість, здатну до творчого пошуку, критичного мислення, самостійних висновків і рішень.
Проблема духовності цікавила людство в усі часи. Ця проблема досліджувалась багатьма науками. Щодо визначення цього поняття у вчених немає одностайної думки. Кожний науковець розуміє поняття «духовність» по-різному.
У тлумачному словнику [6, с. 445]. зазначено:
Духовність — зв’язаність із внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її.
Духовність — це творча спрямованість, наснага, енергія людини.
Людина глибокої духовної культури живе складним внутрішнім життям, у якому чільне місце належить постійному співвіднесенню своїх дій, вчинків, поглядів із високими моральними цінностями.
Коли ми чуємо слово „Духовність”, виникають асоціації:
Душа
Устрій
Характер
мОва
зВичаї
Народна творчість
вІрування
Свідомість
Традиції
Ь

Розглянемо основні етапи формування духовності:
І етап
Набуття учнем знань про людину як природну та соціальну істоту, а також про гуманістичні норми людської спільноти, зокрема про духовність як рису особистості. Усвідомлення себе особистістю зі своїм внутрішнім світом (потребами, інтересами, думками, почуттями). Формування в учня уявлення про природу як єдність, взаємозв'язок та довершеність біологічних форм, а також про феномен життя як найцінніше явище.
II етап
Розвиток духовних потреб учнів:
Щодо себе Щодо інших осіб Щодо живої природи
Потреби у визнанні, повазі, співчутті, розумінні, підтримці, самовдосконаленні. Потреби у любові, емпатійному та духовному розвитку, дружбі, доброчинності. Потреби сприяти життю у різних його формах, зберігати та охороняти його.

III етап

Формування готовності та здатності до емпатійної взаємодії з іншими особами, а також до гуманних вчинків, тобто безкорисливих дій, щодо інших людей, істот, природного довкілля, спрямованих на ство¬рення сприятливих умов для їх існування.
IV етап
Набуття навичок емпатійної взаємодії, виправляння учнів у гуманних діях та вчинках щодо інших людей, живих істот, природного довкілля.
Емпатія — здатність проникати чуттєво у чуттєвий світ іншої людини, розуміння та відчування у переживанні емоцій і психічних станів іншої людини, не тільки співпереживання, а й відповідний вияв своїх почуттів і дій.

Розвиток духовної компетентності
«Собори душ своїх бережіть, друзі, собори душ!»
Мета: заохочувати учнів до моральних пошуків, формувати духовну зрілість, допомогти усвідомити, що чистоту душі потрібно боротися, виховувати відповідальність за свої вчинки, за долю народу, розвивати інтерес до творчості українських письменників.
Очікувані результати: духовна компетентність (відповідність духовного, морального інтелектуальному, фізичному розвитку);
життєдайна (усвідомлення уроків життя), мотиваційна, вольова, функціональна.
Ключове питання: Моя душа – це храм, чи купа цегли?
Тематичні питання:
1. Дух, духовний, душа.
2. Добра душа.
3. Зла душа.
Операційна карта з розробки тематичного питання
ДУХ, ДУХОВНИЙ, ДУША
Дух (із тлумачного словника) – психічні здібності, свідомість, мислення; внутрішній стан, моральна сила людини, колективу.
Духовний (із тлумачного словника) – зв’язаний із внутрішнім психічним життям людини, моральним світом.
Душа (із тлумачного словника) – внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями.

Що ви розумієте під поняттям душа?
Яке її значення у людській долі?
Чи є зв'язок між поняттями душа та мораль?
Операційна карта з розробки тематичного питання
ДОБРА ДУША
Душа (із тлумачного словника) – внутрішній психічний світ людини, з її настроями, переживаннями та почуттями.
Добро (із тлумачного словника) – усе позитивне у житті людей, що відповідає їх інтересам, бажанням, мріям; благо.
Що ви розумієте під поняттям чиста душа?
Що говорить Біблія про людську душу?
Що це – ментальність української нації?
Чи потрібно дбати про чистоту душі?
Операційна карта з розробки тематичного питання
ЗЛА ДУША
Душа – за релігійними уявленнями – безсмертна нематеріальна основа в людині, що становить суть її життя, є джерелом психічних явищ і відрізняє її від тварини.
Злий дух – за релігійними уявленнями – надприродна істота, що втілює в собі зло.
Зло – що-небудь погане, недобре; протилежне добру.
Зла душа – завдає надзвичайно тяжких страждань, мук, неприємностей.
Як ви розумієте вислів Л. Костенко «Чужа душа – то, кажуть, темний ліс»?
Чи можна очистити душу? Якщо можна, то як це зробити?
Чи піклуєтесь про власну душу? Як ви це робите?
Що відбувається з душею після смерті?
Чому брат вбиває брата за майно, за ідею?
Як ви розумієте вислів із Біблії: «Бо хто хоче душу свою (життя) зберегти, той втратить її, а хто втратить душу свою ради мене, той збереже її. Лука, 16:19:20:21» [16]
Як ви зрозуміли цю притчу? (Одного дня Ісус оповів народові притчу: «В одного багатого чоловіка зародила добре нива. І він міркував, кажучи собі: «Що мені робити, бо не маю куди зібрати врожай?» Та й сказав: «От, що зроблю: розкидаю свої клуні та просторніші збудую, то зберу туди весь урожай мій і добро моє! Та скажу душі моїй: «Душе! Багато маєш добра, що лежить на багато років: спочивай, їж, пий, веселись!» Але Господь сказав: «Нерозумний, у цю ніч душу твою візьму з тебе: кому ж буде те, що ти заготовив? Отак-то, хто збирає багатство собі, а не в Бога багатіти» (Лук. ХІІ, 16-21)) [16]
Який викуп дає людина за душу свою?
Чи має вплив стан душі кожної людини на життя цілого народу, країни?
Ознайомлювально-інформаційні проекти:
 Неправедний вчинок стоїть, як гріх над душею.
Дослідницько-пошукові проекти:
 Людська душа – душа народу, нації.
Творчі проекти:
 «Я, бабусю, буду добрий… я злого не робитиму, то й Бог мене не поб’є» (П. Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»).
 «Я його порятувала. У серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає…» (Л.Українка «Лісова пісня»).
 «Я вклала у «Землю» всю повагу душі своєї…» (О.Кобилянська «Земля»).
 Моя душа сягала небеса, а Гриць ходив ногами по землі. («Л.Костенко Маруся Чурай»).
Ігрові проекти:
 Яка користь людині, якщо вона здобуде весь світ, а душі своїй нашкодить?
 Ти душу дав мені, як гострий ніж дає вербовій тихій гілці голос.
Прикладні проекти:
 Укласти словничок «Прислів’я, фразеологізми, вирази» (Як пошукаєш у книгах пильно мудрості – знайдеш велику користь для душі своєї).

4. ВИКОРИСТАННЯ НОВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗВИТКУ ДУХОВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ

Що користі у тім, що ти багато чого знав,
раз ти не вмів застосовувати твої знання
до твоїх потреб...
Франческо Петрарка

Своєрідність літератури полягає у тому, що потребує від сприймаючого здатності відчувати красу твору, і водночас осмислювати свої переживання, самого себе. Тому на уроках ми повинні так розібрати духовні переживання героїв, щоб учні зрозуміли їх, змогли передбачати наслідки своїх вчинків і знаходити правильний вихід!
Розмірковуючи над художніми творами, учень духовно усвідомлює внутрішній і зовнішній світ, уявляє його як предмет, у якому пізнає своє особисте "Я".

4.1 Використання новітніх технологій для розвитку духовної компетентності на уроках української літератури
Перед аналізом повісті «Землі» О. Кобилянської, ставлю проблемне питання: «Нащадок Каїна вбиває нащадка Авеля?»; тематичне питання: «Чому в одній родині брат вбиває брата?»
Перший етап. Інтерактивний
І. Застосовую прийом «Дерево»
Мета: розглянути «генетичне дерево людства, Сави». Адам і Єва спокусилися і вкусили від забороненого древа пізнання добра і зла, їх душі зазнали дію злих пристрастей: брехні, образи... І первістку Каїну передались ці негативи. Другий син Авель хоча й успадкував первородний гріх, але отримав багато позитивного. Заздрість Каїна підштовхнула до злочину. У повісті «Землі» навпаки: у любові був народжений Михайло, тому «він хлопець чемний...» А Сава вже успадкував гріхи матері. Докія акцентує: «хоча і на його тата не можна сказати нічого, та зате його мамка не з графського роду, та така скупа, що... Ей, де! Підеш по що-небудь до неї, по що найменше, то все вона – "не має".».
ІІ. «Гайд-парк» – мета: з’ясувати причини негативної поведінки Сави.

Орієнтовні запитання:
 Чи любили батьки Саву? (Скільки мудрості у словах Івоніки: «Сава вже не Михайло! І він мій син!»)
 Як Сава ставився до батьків?
 Його ставлення до брата?

ІІІ. «Мікрофон» – кожний учень висловлює думку, використовуючи свої цитати.
Орієнтовні запитання і цитати:
 Що перемагає: духовне чи матеріальне? («Йому землі хотілося, і через те станув йому на дорозі Михайло!»);
 Чим відрізняється істина від бажання? («Ти будеш мати землю, Саво! – сказала. – Вас лише двоє синів у тата й мами. Ти і Михайло. Тато не сміє одному все дати, а другому не дати нічого!»);
 Як ви гадаєте, що саме лю¬дина шукає у житті? («Сава любив її, мов свою душу... Рахіра – або земля!»);
 Головне не кохання, а земля? («Як не будеш мати землі, то не зможемо побратися! З чого нам жити?»);
 Які думки, вчинки руйнують духовність? («Рахіра – або земля?..» А відтак сказав у нім голос виразно й голосно: «А чому не одно й друге?»).
 Чому кажуть: «Будь якою ціною?» («Я тобі кажу, Саво, що не маєш чого боятися! Але як будеш дурним, будеш їм усе лізти під ноги, будеш раз у раз хилитися перед ними, грати в їх трубу, то певно будуть тебе лякати й воробцем на плоті. Покажи їм кулак, одному і другому.»);
 У чому, на вашу думку, дже¬рела бездуховності, самотності? («Хто не любить землі, той її не потребує мати!»).
Для підсумку можна використати «А якби я…» поступив на місці:
 Сави;
 Рахіри;
 Михайла;
 Анни;
 Батьків.
Так робота дає можливість розвивати:
 Креативність (здібність виробляти нові ідеї);
 інтуїцію (виявлення суттєвості);
 дивергентність (здібність мати декілька підходів до рішення однієї проблеми);
 оригінальність (наявність творчої уяви та підходу);
 асоціативність (уміння проводити аналогію).

Для сучасного учня найголовніше – увійти в «доросле життя» готовим до випробувань: знати свої сильні та слабкі сторони, визначитися у пріоритетах діяльності, навчитися діяти.

Другий етап. Метод проектів:
1. «Що батьки посіють, то і будуть мати...»
2. «Нащадок Каїна вбиває нащадка Авеля...»

Третій етап. Використання ІКТ: Відеофільм, презентація.
4.2 Використання новітніх технологій для розвитку духовної компетентності на уроках української мови
Урок української мови – це урок прищеплення любові до Слова, духовності, тому ретельно підбираю дидактичний матеріал для кожного уроку.
Міні-диктант «Поясни правопис»
Проблемне питання: У чому полягає відмінність дій різних груп людей?
Одного разу іудейс...кий мудрец... попросив Б(б)ога показати йому Р(р)ай і П(п)екло. Бог підвів його до кімнати, де билися, плакали та стра(жд/д)али голодні люди. В/с(е/и)редині кімнати стояв великий казан зі смач...ною їж(е/о)ю. У людей були ло(ж/ш)ки з довгою руч...кою, але вони були довші за руку і тому було не/можливо влучити ними у рота. «Це дійсно справжніс(і,е)н...ке Пекло!» – сказав мудрец....
Потім вони зайшли до ін...шої кімнати. Усі люди були там веселі, ситі. Але коли мудрец... пр(и/е)дивився, то побачив такий же казан і точніс(і,е)н...кі ло(ж/ш)ки! Що ж зробило їхнє життя райс...ким? ВОНИ ГОДУВАЛИ ОДИН ОДНОГО! Вони вміли взаємодіяти між собою!

Для вчителя:
Одного разу іудейський мудрець попросив Бога показати йому Рай і Пекло. Бог підвів його до кімнати, де билися, плакали та страждали голодні люди. Всередині кімнати стояв великий казан зі смачною їжею. У людей були ложки з довгою ручкою, але вони були довші за руку і тому було неможливо влучити ними у рота. «Це дійсно справжнісіньке Пекло!» – сказав мудрець.
Потім вони зайшли до іншої кімнати. Усі люди були там веселі, ситі. Але коли мудрець придивився, то побачив такий же казан і точнісінькі ложки! Що ж зробило їхнє життя райським? ВОНИ ГОДУВАЛИ ОДИН ОДНОГО! Вони вміли взаємодіяти між собою!
Викладач готує урок, на якому з’являються нові можливості для розвитку гармонійної індивідуальності, здатної до колективної співпраці.
ПРЕС (учні вчаться дискутувати, аргументувати свої думки)
– Позиція: «Я вважаю, що...».
– Обґрунтування: «...тому що...».
– Приклад:
– Висновки: «Тому я вважаю...»

ВИСНОВОК
Використання новітніх технологій на уроках української мови та літератури – явище актуальне. Застосування їх робить урок привабливим та сучасним, бо відбувається індивідуалізація навчання, розвивається пізнавальна діяльність учнів. Абсолютно всі ланки методики викладання, реалізації нових форм роботи пов’язані з використанням ІКТ. Електронні презентації, навчальні відеофільми, електронні тести, роздатковий матеріал у друкованому вигляді, веб-сайти освітнього, наукового, методичного характеру – усе це невичерпний потенціал для використання на уроках мови та літератури.
Змінюються соціальні обставини і людина стає у них іншою. Але, як і багато років тому, сьогодні хвилюють її одвічні проблеми – пошуки істини, шляхів людського самоствердження. Духовний світ людини, її вчинки, жага пізнання врешті стають частиною, з якої складається картина життя. Лише моральність у наших вчинках надає красу і гідність нашому життю.

Список використаної літератури
1. Коменський Ян Амос. Велика дидактика. Закони добре організованої школи / Я. А. Коменський. – 185 с.
2. Килпатрик В.Х. Метод проектов. Применение целевой установки в педагогическом процессе / В.Х. Килпатрик. – П.: Блокгауз-Ефрон, 1925. – 43 с.
3. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии. – М.: 1998. – 256 с.
4. Хуторской А.В. Современная дидактика: Учебник для вузов. – СПб: Питер, 2001. – 544 с.
5. Абасов З.А. Системный подход при проектировании целей урока // Завуч. – 2003. – №2. –75 с.
6. Психолого-педагогічні аспекти реалізації сучасних методів навчання у вищій школі: навч. посіб. / [за ред. М.В. Артюшиної, О.М. Котикової, Г.М. Романової]. – К. : КНЕУ, 2007. – 528 с.
7. Великий тлумачний словник сучасної української мови [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
8. Біблія українською мовою /переклад Олександра Гижи/. Матеріали сайту UkrKniga.org.ua.
9. Кобилянська О. «Земля»
10. Короткий тлумачний словник української мови / За ред. Д.Г.Гринчишина. – К.: Рад. шк., 1988. – 320 с.
11. А.П.Пономарьов, Т.В.Косміна, О.О.Боряк Додатки // Українці: Народні вірування, повір'я, демонологія = Українці: Народні вірування, повір'я, демонологія. – Київ: Либідь, 1991. – 575 с.

Предмети: Українська мова, Українська література