Тема: Маркіян Семенович Шашкевич - зачинатель нової української літератури на західноукраїнських землях. «Руська трійця». «Веснівка»
Мета: ознайомити школярів з життєвим та творчим шляхом видатного українського письменника, громадського діяча, автора першої української "Читанки", зачинателя української літератури на західноукраїнських землях, одного з організаторів "Руської трійці"; аналізувати поетичні твори; розвивати мислення, виховувати повагу до літературної спадщини.

I. I.Організаційний момент.
II. Організаційний момент. Емоційна готовність до уроку
III. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчальної діяльності (Сл.1-3)
ІV.Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу.
1. Повідомлення учнів про становище Галичини в ХІХ столітті.
2. Біографія М.Шашкевича. (Пояснення вчителя)

Мав коротке але плідне життя. За 32 прожиті роки Маркіян Шашкевич визначився на Західній Україні як перший народний поет, прозаїк, публіцист і перекладач, автор першої книжки українською мовою "Русалка Дністровая".
Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся (Сл. 4) Золочівського повіту на Львівщині в сім’ї священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім навчався в Золочівській німецькій школі, у Львівські та Бережанській гімназіях. (Сл.5)
З 1829 року юнак навчається у Львівській духовній семінарії і водночас є слухачем філософського відділу університету. (Сл. 6) Але офіційна традиційна наука не цікавила його. Я. Головацький згадував пізніше: "Він все тужив за чимось, чого в школах не вчили, чого не знаходив ні в старих, ні в нових словесностях".
У гімназійний період Маркіян Шашкевич почав писати вірші.
21 лютого 1831 року його було виключено з семінарії за порушення семінарського режиму й "вільнодумство". Розгніваний батько вімовився від сина. Тому Маркіян залишити у Львові в дядька по матері Захара Авдиковського.
У ці роки Шашкевич активно займається самоосвітою. Читає все, що стосується слов’янських культур, знайомиться з "Енеїдою" І. Котляревського, граматикою О. Павловського, зі збіркою народних пісень М. Максимовича.
1833 року помер батько Шашкевича, і тому треба було дбати про сім'ю. Він знову поступив у Львівську семінарію і по закінченні її (1838) став попом на селі.
Під час навчання в семінарії Шашкевич спільно з Яковом Головацьким та Іваном Вагилевичем згуртував національно свідому молодь, яка стала на боротьбу за національно-культурне відродження на західноукраїнських землях.
3. Повідомлення учнів про «Руську трійцю» (Сл. 7)
У 1836 р. Вийшла книга “Азбука і Абецадло” (Сл. 8), в якій М.Шашкевич засудив тих, які намагалися в українському письменстві штучно впровадити латинський алфавіт. Підготував “Читанку”, давши українським дітям підручник. У підручнику подав відомості про нашу землю, вселенну, короткі повісті про святих, біблійні легенди, байки. Книга пройнята християнською мораллю. З цього підручника вчився український поет і письменник Іван Верхратський. Він говорив: “ Се перша читанка, написана язиком галицько-руського люду...”
Вислідом діяльності «Руської трійці» була підготовка рукописів, збірок, авторських поезій слухачів духовної семінарії «Син Руси» (1833) і «Зоря» (1834), які через цензуру не побачили світ, а головне — виданого у Будапешті альманаху «Русалка Дністровая» (1837), який вирішально вплинув на національне відродження та розвиток української літератури в Галичині. Книгу відкриває епіграф «Не з сумних очей, а з пильних рук надія квітне».
Тираж збірки становив усього одну тисячу примірників, але тільки двісті в той час дійшло до читачів.
4. Повідомлення учнів про альманах «Русалка Дністровая» (Сл. 9-10)
На думку Кирила Студинського, Маркіян Шашкевич був «першим русином у Галичині, який пройнявся ідеєю національності». Значення Маркіяна Шашкевича як народного пророка Західної України співмірне з Тарасом Шевченком як національним пророком всієї України.
Зараз у Львові діє музей альманаху "Русалка Дністровая” (СЛ. 11)
Помер Маркіян Шашкевич у злиднях від туберкульозу в селі Новосілки (нині це Львівщина). Був похований там же. Однак в 1893 р. прах поета перенесено на Личаківський цвинтар. (сл.. 12)
Не збереглося жодного прижиттєвого портрета Маркіяна Шашкевича. На поч. ХХ ст. галицький художник Іван Труш відтворив у живописі уявний портрет Маркіяна на основі спогадів та схожої зовнішності його сина. Пам’ятники М. Шашкевичу є в Україні і за кордоном. (Сл. 13-14)
5. Відеоекскурсія музеєм М. Шашкевича. https://www.youtube.com/watch?v=yMK8BFsF5GA

6. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії «Веснівка»

7. Перегляд відео «Веснівка»

8. Словникова робота

9. Ідейно-художній аналіз поезії (Сл. 15)
Що таке веснівка?
Яким настроєм пройнятий твір? З яким проханням квітка звернулася до нені? Від чого застерігала весна красуню З чим асоціюється веснянка? Чому, на вашу думку, автор звертається до жанру веснянки? Поясніти алегоричні образи весни, морозу, бурі. Які художні засоби використовує автор? Про що свідчить закінчення поезії?
10. Оформити інформаційну карту. (Сл 16-18)

IV. Підсумок
Продовжіть речення.(Сл. 19)
• 1.Діячі «Руської трійці»…
• 2. М.Шашкевич навчався …
• 3. Портрет Маркіяна намальований із портрета його…
• 4. Альманах мав назву ...
• 5. Розділи альманаху…
• 6. До читачів дійшли лише… примірників альманаху.
• 7.Перший у Галичині шкільний підручник …
• 8. Шашкевич перекладав з…
• 9. У важкі часи прихистив Маркіяна …
• 10. У Львові є музей альманаху…
• 11. Ідея «Веснянки»…
• 12. Алегоричний образ весни у творі “Веснівка” – це. ..
• VІІ. Домашнє завдання.
Оформити асоціативний кущ, вивчти напам'ять «Веснівку», уміти аналізувати поезію.

Класи: 9 клас

Предмети: Українська література