Міністерство науки і освіти України
Відділ освіти виконавчого комітету Апостолівської міської ради
Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) «Малятко»
«Інтеграція як засіб формування особистості дошкільника»
Виконавець: Рудик Тетяна Миколаївна,
вихователь – методист,
ДНЗ (ясла-садок) «Малятко»
2019 рік
ЗМІСТ
Вступ……………………………………………………………………………………..2-5
Розділ І. Теоретичні засади проблеми інтеграції в освітньому процесі………….…5-9
1.1. Інтегрований підхід як засіб здійснення ідей взаємозв’язку і взаємодії…….....5-7
1.2. Обгрунтування концепції інтеграції дошкільної освіти……………………..….7-9
Розділ ІІ. Застосування інтеграції в сучасному освітньому процесі………………9-29
2.1.Інтеграція як дидактичний принцип…………………………………………..….9-17
2.2. Інтегрований освітній процес як спеціально організована взаємодія дитини і дорослого……………………………………………………………………………..17-24
2.3.Вимоги до інтегрованих занять, алгоритм проведення………………………24-29
2.4. Використана література…………………………………………………………30-31
Розділ 3. Висновки………………………………………………………………...…32-33
Додаток………………………………………………………………………………..34-70
У період розвитку та вдосконалення освіти сучасний ДНЗ вимагає від вихователя нових підходів до навчання. Тому створювали такі умови роботи в садочку, за яких кожний педагог міг би найбільш повно розкрити свої здібності, талант, набути навичок дослідницької та експериментальної роботи, використовувати інноваційні підходи у навчально-виховному процесі, розвивати ініціативу, працювати над самоосвітою та використовувати у повсякденній роботі досвід своїх колег та передовий педагогічний досвід, професійно володіти всім арсеналом педагогічних засобів, постійно прагнути до самовдосконалення та саморозвитку, стимулюючи до цього своїх вихованців.
З досвідом стає зрозуміло, що не можна дати знання дітям якоїсь окремої науки незалежно від інших наук, тому інтеграція органічне поєднання відомостей інших навчальних предметів навколо однієї теми, є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності педагогів та дітей, що має великий вплив на ефективність сприйняття ними навчального матеріалу.
Суть розробки - розкрити значення інтегрованого підходу до процесу розвитку, навчання і виховання дошкільників та довести, що жодній дитині не можна дати якісну освіту на засадах якогось окремого навчального предмета, розділу програми чи освітньої лінії незалежно від інших предметів і розділів програми. Інтеграція є однією з найперспективніших інновацій, яка закладає нові умови діяльності вихователів та дітей, що має великий вплив на ефективність сприйняття дошкільниками знань, умінь і практичних навичок, формування у них реалістичного світогляду, цілісної картини світу.
Ідея інтегрованого підходу до організації та проведення освітнього процесу в ДНЗ актуальна, оскільки з її успішною методичною реалізацією передбачається досягнення мети якісної дошкільної освіти, спроможної забезпечити кожній дитині самостійно досягти тієї чи іншої життєвої цілі, творчо самостверджуватися в різних сферах життєдіяльності.
Актуальність ідеї інтеграції освітнього процесу в ДНЗ дає можливість: об'єднати споріднений матеріал з кількох розділів програми (освітніх ліній) та різні види діяльності дітей навколо однієї теми, усуваючи дублювання у вирішенні ряду питань; опанувати з дошкільниками значно більший за обсягом навчальний матеріал та досягти цілісності їх знань; залучати дошкільників до процесу самостійного здобуття знань; формувати творчу особистість дитини, її здібності; дати можливість дітям застосовувати набуті знання, вміння і навички з різних розділів програми (освітніх ліній) у практичній діяльності. Новизна досвіду полягає у створенні нетрадиційної моделі освітнього процесу в ДНЗ з урахуванням принципу інтеграції - інновації, заявленої Базовим компонентом дошкільної освіти, та нової системи планування навчально-виховної і розвивальної роботи з дошкільниками, яка забезпечує виконання стратегічного завдання сучасної особистісно - орієнтованої дошкільної освіти - випереджальний розвиток особистості кожної дитини, враховуючи її вікові та індивідуальні особливості, формування її життєвої компетенції напередодні вступу до школи.
Практика впровадження даного досвіду роботи підтверджує високу результативність освітнього процесу в дошкільному закладі. Використання інтегрованого підходу до організації і планування освітнього процесу в ДНЗ сприяє розширенню соціально-пізнавального досвіду дітей, інтенсивному розвитку когнітивних процесів; формуванню допитливості, спостережливості, кмітливості, активного ставлення до подій і явищ дійсності; сприяє становленню особистості в суспільних відносинах і в цілому забезпечує дошкільну зрілість.
У Великому тлумачному словнику інтеграція – це “доцільне об’єднання та координація дій різних частин цілісної системи”.
За системного підходу інтеграція визначається як процес взаємодії двох або більше систем з метою створення нової, яка набуває нових властивостей завдяки зміні властивостей та зв’язків її елементів.
Американський педагог Дж. Гіббоне висловлював думку, що інтегрувати – це поєднувати частини систем таким чином, щоб результат об’єднання в сумі перевершував їхнє значення до взаємодії.
Деякі вчені, зокрема Н.С. Антонов, розглядають поняття “інтеграція” в загальнонауковому аспекті, визначаючи його природне протиставлення поняттю “диференціація” та наголошуючи на високому рівні системності: “це процес взаємопроникнення, ущільнення, уніфікації знання, який проявляється через єдність з протилежним йому процесом розчленування, розмежування, диференціації”.
На думку Н. Костюка, “інтеграція – це процес взаємодії елементів із заданими властивостями, що супроводжується встановленням, ускладненням і зміцненням істотних зв’язків між цими елементами на основі достатньої підстави, в результаті якої формується інтегрований об’єкт (цілісна система) з якісно новими властивостями, у структурі якого зберігаються індивідуальні властивості вихідних елементів”.
Таким чином, інтеграція – це процес взаємодії, об’єднання, взаємовпливу, взаємопроникнення, взаємозближення, відновлення єдності двох або більше систем, результатом якого є утворення нової цілісної системи, яка набуває нових властивостей та взаємозв’язків між оновленими елементами системи.
Ця концепція сприйняття інтеграції в межах системного підходу відображається і при її проекції на сферу освіти.
Розділ І. Теоретичні засади проблеми інтеграції в освітньому процесі.
1.1. Інтегрований підхід як засіб здійснення ідей взаємозв’язку і взаємодії.
Відіменникові прикметники інтеґративний — інтеґраційний і віддієслівні інтеґрований — інтеґрувальний мають різні значення і різну лексичну сполучуваність.
Сучасна мовна практика засвідчує розрізнення цих слів, а отже, й вироблення характерної і відмінної для кожного з них лексичної сполучуваності.
Інтеґративний (фіксується в словниках з 90-х років ХХ ст.)дедалі частіше позначає «суцільний, цілісний предмет або явище».
Інтеґраційний, — «той, що стосується до інтеграції,об’єднувальний».
Інтеґрований — це «комплексний; той, що ґрунтується наоб’єднанні», тобто той, якого інтеґрували, який зазнав дії інтеґрування.
Проте його словотвірна модель відповідає законам української мови.
Отже, користуємось терміном «інтеґрований», використовуючи його в значенні «комплексний», або той, що ґрунтується на об’єднанні. «Енциклопедія освіти» визначає інтеґрований підхід в освіті як підхід, що веде до інтеґрації змісту освіти, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність, коли результатом цього підходу в педагогіці можуть бути цілісні знання різних рівнів – цілісність знань про дійсність; про природу з тієї чи іншої освітньої галузі, предмета, курсу, розділу, теми .
Інтеґрований підхід є стрижневим і відображає здійснення ідей взаємозв’язку і взаємодії в будь-якому з компонентів освітнього процесу відповідно до тих чи інших цілей і завдань освіти, що веде до підвищення рівня його цілісності.
Отже, інтеґрований підхід в освіті – це підхід, що веде до інтеграції змісту освіти, тобто доцільного об’єднання його елементів у цілісність.
Результатом інтеґрованого підходу можуть бути цілісність знань різних видів: цілісність знань про дійсність; про природу; з тієї чи іншої освітньої галузі, напряму; предмета, курсу, розділу, теми.
Зазначений підхід реалізується під час вивчення інтеґрованих курсів чи окремих предметів з освітньої галузі, коли цілісність знань формується завдяки інтеґрації їх на основі спільних для всіх предметів понять, застосуванню методів і форм навчання, контролю і корекції навчальних досягнень дітей, що спрямовують навчальний процес на об’єднання знань.
Відтак, інтеґрація може розумітися як інтеґрований процес, що веде до інтеґрованого продукту, коли досягається новий рівень системної цілісності об’єктів, що виявляють системні властивості цілого.
Інтеґрований підхід означає реалізацію принципу інтеґрації в будь- якому компоненті освітнього процесу, забезпечує його цілісність і системність.
Інтегрований підхід до дошкільної освіти полягає в:
- реалізації як пріоритетних цілей і завдань виховання і розвитку особистості на основі формування цілісних уявлень про довкілля;
- здійсненні не тільки змістовних, а й формальних цілей і завдань виховання і розвитку;
- посиленні зв’язків компонентів змісту різних розділів освітньої комплексної або парціальної програми (міжвидова інтеґрація) і всередині розділів (внутрішньовидова інтеґрація);
- взаємодії методів і прийомів виховання і навчання (методична інтеґрація);
- синтез видів дитячої діяльності;
- упровадженні інтеґрованих форм організації навчання: інтегрованих занять, циклів занять, освітніх ситуацій, освітніх подорожей, тематичних днів
тощо, що мають складну структуру.
1.2. Обґрунтування концепції інтеґрації змісту дошкільної освіти
Філософським обґрунтуванням концепції інтеґрації змісту дошкільної освіти є інтеґрація наук, так як саме наукове знання є фундаментом формування змісту освіти на всіх його щаблях, виокремлюються особливі форми, процеси, рівні, напрями, способи інтеґрації та деякі інші властивості.
У філософії інтеґрація розуміється як сторона процесу розвитку, яка пов’язана з об’єднанням в ціле раніше різнорідних частин і елементів.
Процеси інтеґрації можуть мати місце в межах уже сформованих систем – у цьому випадку вони ведуть до підвищення рівня її цілісності й організованості, так само, як і при виникненні нової системи з раніше незв’язаних елементів. Окремі частини інтеґрованого цілого можуть володіти різним ступенем автономії. У ході процесів інтеґрації в системі збільшується обсяг та інтенсивність взаємозв’язків і взаємодій між елементами, зокрема надбудовуються нові рівні управління.
Отже, інтеґрація - це перехід кількості в якість.
Психофізіологічною основою інтеґрації, на думку фізіологів І.М. Сеченова, І.П. Павлова і психологів Н.О. Менчинської, О.М. Леонтьєва та ін., є закономірність функціонування вищої нервової діяльності – утворення тимчасових нервових зв’язків, що виникають під безпосереднім впливом предмета дійсності або словесних подразників на органи чуття.
Психофізіологічне обґрунтування механізму оволодіння знаннями і процесу їх інтеґрації представляється можливим на основі двох психологічних концепцій - теорії поетапного формування розумових дій (П.Я. Гальперін, О. М. Леонтьєв, Н.Ф. Тализіна) і асоціативно-рефлекторної природи розумової діяльності (О.М. Кабанова-Меллер, Н.О. Менчинська).
Психологічним обґрунтуванням інтеґрації змісту дошкільної освіти виступають: концепція розвивального навчання як стратегія сучасної освіти, що розроблена на основі положень Л.С. Виготського (В.В. Давидов, Д.Б. Ельконін); теорія ампліфікації (збагачення) розвитку особистості дитини, розроблена на основі досліджень О.В. Запорожця, положення про дві тенденції в розумовому розвитку дошкільників М.М. Поддьякова.
Повніше поняття інтеграції в педагогіці дає В.С.Безрукова. На її думку, педагогічна інтеґрація - вища форма взаємозв’язку (розділів освіти, етапів освіти), якій притаманна нерозривність компонентів, нова об’єктивність, монооб’єкт, нова структура, нова функція, що вступають у зв’язок об’єктів.
Педагогічна інтеґрація реалізується посиленням взаємозв’язків усіх компонентів освітнього процесу: цілей, завдань, форм організації, змісту тощо.
Спираючись на вихідне визначення педагогічної інтеґрації (В.С. Безрукова), з огляду на розуміння сучасного процесу навчання як формування таких знань, умінь і навичок, які спрямовані на формування різних якостей особистості, запропонуємо робоче визначення.
Інтеґроване навчання дітей дошкільного віку - це процес, побудований на посиленні взаємозв’язків усіх його компонентів (змісту освітніх напрямів, що відображає в тій чи іншій мірі цілісну картину Всесвіту в його природних взаємозв’язках і взаємозалежностях), і спрямований на розвиток і виховання особистості дитини за допомогою формування знань, умінь і навичок.
Розділ ІІ. Застосування інтеграції в сучасному освітньому процесі
2.1.Інтеграція як дидактичний принцип
Під принципом інтеґрації розуміється стан пов’язаності,взаємопроникнення і взаємодії окремих освітніх галузей, що забезпечують цілісність освітнього процесу.
Потрібно також підкреслити важливість не тільки інтеґрації змісту дошкільної освіти, а й організаційних форм (занять, освітніх ситуацій та подорожей, гри), у яких тією чи іншою мірою будуть інтеґруватись і різні види дитячої діяльності.
Інтеґрація, будучи дидактичним принципом, вимагає навмисного і послідовного включення взаємозв’язків освітніх напрямів (ліній) в освітній процес ДНЗ.
У практиці дошкільної освіти принцип інтеґрації реалізується шляхом:
- інтеґрації в змісті пропонованого дітям матеріалу з метою розкриття сутності понять (освітні напрями, лінії, специфічні види дитячої діяльності з освоєння освітніх галузей тощо);
- інтеґрації методів навчання з метою всебічного розгляду понять і явищ;
- інтеґрації теорії і практики з метою практичного використання набутих знань, умінь і навичок;
- розвитку інтеґративних якостей особистості дитини як результату дошкільної освіти, а також основи базової культури дитини дошкільного віку;
- інтеґрації різних типів організацій (дошкільної, клубів, гуртків і секцій тощо) і центрів для дітей дошкільного віку, які надають різні можливості для розвитку та забезпечують позитивну соціалізацію дошкільників.
Для характеристики інтеґраційних процесів сучасна наука користується різноманітними класифікаціями: за формами, типами, видами, стадіями, функціями, чинниками, способами тощо.
Коротко схарактеризуємо кожну класифікацію.
У практиці дошкільного закладу використовувалися різні форми інтеграції. Зокрема, за ступенем щільності і стійкості зв’язків між об’єктами, які вступили в інтеґрацію, знайомі такі її форми:
- узагальнення - зближення, співвіднесення матеріалу;
- комплекс - упорядкування відношень між провідними інтегрованими об’єктами, за допомогою виокремлення базисного, визначеного;
- система - створення цілісного новоутворення з появою принципово нових якостей;
- синтез - повне злиття, що не розкладається далі.
До типів реалізації принципу інтеґрації можна віднести: інтеґрацію на рівні змісту та завдань освітньої роботи; інтеґрацію до способів організації та оптимізації освітнього процесу; інтеґрацію видів дитячої діяльності.
У науковій літературі виділяють такі види інтеґрації:
- між предметна інтеґрація (міждисциплінарна); внутрішньопредметна інтеграція (внутрішньодисциплінарна);
- інтеґрація дидактичних принципів;
- взаємодія методів і прийомів виховання й організації безпосередньої освітньої діяльності дітей (методична інтеґрація);
- інтеґрація різноманітних видів дитячої діяльності (ігрової, навчальної, художньої, рухової, елементарно - трудової);
- запровадження інтеґрованих форм організації спільної діяльності дорослого і дітей та самостійної діяльності дошкільників тощо.
Інтеґрований процес носить послідовний характер і охоплює такі стадії:
- абстрагування від структурно упорядкованих, але роз’єднаних навчальних матеріалів, хоча і пов’язаних функціонально;
- їх узагальнення та комплексування; об’єднання компонентів у формі міжпредметних зв’язків, конгломерації або синтезу;
- систематизація.
Інтеґрація в освіті виконує такі функції: освітню, виховну, розвивальну, психологічну, методологічну, організаційну.
Одним із чинників інтеґрації є освітні напрями, які виступають засобом організації цілісного освітнього процесу в ДНЗ. Зміст програми, за якою працює ДНЗ, охоплює сукупність освітніх напрямів, які забезпечують формування культури інженерного мислення і розвиток дітей із урахуванням їхніх вікових та індивідуальних особливостей. Термін «освітній напрям», з одного боку, дозволяє конкретизувати наповнюваність основних напрямів формування культури інженерного мислення в дітей, з іншого боку, не порушує принцип інтеґративності змісту дошкільної освіти.
Визначають також такі способи інтеґрації за співвідношеннями рівності між компонентами: «склеювання», «симбіоз», «розмивання», «підпорядкування», «зняття», «ретрансляційне сполучення».
Розглянемо більш докладно способи інтеґрації за співвідношеннями рівності між компонентами. За М. Лазаревою, яка детально подала класифікацію цих способів, найслабша ступінь інтеґрованості змісту характеризується способом «склеювання». Цей спосіб передбачає поєднання компонентів, що мають загальну тематичну спрямованість. Компоненти розташовані послідовно, способи діяльності різні, що не інтеґруються, на етапі формування задуму компоненти також не збігаються. У програмних завданнях відображено зміст всіх компонентів без пріоритетів. Завдань загального характеру практично немає, в основному мають місце специфічні для будь-якого змісту завдання.
Заняття, сконструйовані у такий спосіб, громіздкі, затягнуті в часі і демонструють своїм змістом не найкращий дидактичний зразок. Прикладом можуть служити деякі комплексні заняття. Графічно структура такого інтеґрованого заняття виглядає так: 1, 2 - компоненти структури інтеґрованого заняття (див. рис.1).
Рис. 1 Графічна модель інтегрованого заняття способом «склеювання»
Наведемо приклад. Так, часто-густо в групах молодшого віку вихователі «склеюють» два заняття: формування елементарних математичних уявлень (далі - ФЕМУ) і малювання, або ліплення. Але ж під час виконання завдань діти використовують різні способи дії, що не сприяє засвоєнню необхідних умінь. «Склеюванням» є також заняття з ФЕМУ та фізичної культури.
Наступним способом інтеґрації змісту заняття на основі рівноправних відношень між компонентами структури є спосіб «симбіоз». За такого способу взаємодії компоненти змісту збігаються на етапі формування смислу майбутнього завдання, що дозволяє розцінювати ступінь взаємопроникнення як взаємодії середньої сили.
У змісті утворюється певне загальне інформаційне поле, яке вирішує загальні для обох компонентів освітні завдання . Разом із тим у програмних завданнях поряд із загальними завданнями є спеціальні, які вирішуються на матеріалі змістових елементів кожного компонента.
Графічне зображення структури інтеґрованого заняття на основі способу «симбіоз» подано на рис. 2 (1, 2 - компоненти структури).
Рис. 2. Графічна модель інтеґрованого заняття за способом «симбіоз»
Наведемо приклад. Інтеґрування занять із ФЕМУ та аплікації. Спеціальним завданням може бути рахування ялиночок та визначення їх кількості цифрою на ФЕМУ, на аплікації – наклеювання ялиночок за визначеною цифрою та шишок (збільшення кількості на «1»). Спосіб «розмивання» є найвищим за силою інтеґраційних процесів способом організації структури заняття. Зберігаються відношення рівності, зміст компонентів настільки поєднано, що самі компоненти виокремлюються тільки шляхом наукового аналізу змісту. Як правило, за такого способу інтеґрації зміст занять конструюється на основі інтеґрації наук, мистецтв.
Графічне зображення структури інтеґрованого заняття на основі способу «розмивання» подано на рис. 2 (1, 2 - компоненти структури).
Рис. 3. Графічна модель інтеґрованого заняття за способом«розмивання»
Наведемо приклад. До занять з інтеґрованим способом «розмивання» відносяться заняття з екологічного виховання дошкільнят, заняття з фольклорним змістом. Досвід розробки змісту таких занять накопичено в сучасній методичній літературі. Для цього виду занять характерна наявність тільки загальних завдань, які завдяки однорідності роблять їх схожими на одновидові. При конструюванні занять за способом «розмивання» створювати зв’язки між компонентами немає сенсу, оскільки вони спочатку представлені в самій науці, мистецтві. Отже, ступінь цілісності змісту найвища.
Далі розглянемо інтеґровані заняття, в структурі яких компоненти нерівноправні. За ступенем взаємопроникнення компонентів спосіб «підпорядкування» є взаємодією середньої сили.
У структурі інтеґрованого заняття за цим способом зв’язку можна визначити стрижневий компонент (основний) і другорядний (додатковий). Другорядний компонент відіграє службову роль по відношенню до стрижневого, підвищує ступінь цілісності. У програмних завданнях мають місце загальні завдання, завдання специфічні, які торкаються стержневого компоненту, а також завдання, які вирішуються на основі змісту додаткового компонента. Під час розробки програмних завдань, у першу чергу, вказуються специфічні завдання, які вирішуються на основі стрижневого компонента, потім загальні завдання, і, нарешті, завдання, засновані на змісті другорядного компонента. Така субординація пояснюється пріоритетом стержневого компонента, нерівністю складових структуру частин. Графічна модель інтеґрованого заняття за способом «підпорядкування» подано на рис. 4 (1 – стрижневий компонент, 2 – другорядний компонент).
Рис. 4. Графічна модель інтеґрованого заняття за способом «підпорядкування»
Наведемо приклад. Цей спосіб відносин між компонентами часто використовується у процесі розробки інтеґрованих занять у сучасній методичній літературі (К. Крутій, О. Ушакова та ін.). Виокремлення структурних компонентів у змісті таких занять нескладно в зв’язку з їх помітною нерівністю і наявністю досить значного специфічного змісту кожного.
Наступний спосіб інтеґрації за М. Лазаревою, отримав назву «зняття». Він характеризується тим, що один компонент (стрижневий) як би поглинає, асимілює інший (допоміжний). Ззовні таке інтеґроване заняття дуже нагадує одновидові, проте можна виокремити допоміжний компонент, який підвищує ступінь цілісності будь-якого фрагмента стрижневого змісту.
Програмні завдання такого виду інтеґрованих занять відображають, як і при способі «підпорядкування», у першу чергу, зміст специфічного стрижневого компонента, а потім - частину загального змісту. Допоміжний компонент змісту не вирішує своїх специфічних завдань. Графічно структуру інтеґрованого заняття за таким способом інтеґрації «зняття», представлено на рис. 5, де: 1 – стержневий компонент, 2 – другорядний (допоміжний) компонент.
Рис. 5. Графічна модель інтеґрованого заняття за способом інтеграції «зняття»
Заняття за таким способом інтеґрації часто зустрічаються в сучаснихосвітніх комплексних програмах («Дитина в дошкільні роки», «Дитина» та ін.).
«Ретрансляційне сполучення» - наступний спосіб інтеґрації змісту занять – є зворотною, перевернутою моделлю заняття, за способом структурованого як «зняття». Стрижневий і допоміжний компоненти нібито міняються місцями. Зміст допоміжного компонента є засобом вирішення програмних завдань стрижневого компонента. Такий спосіб інтеграції можливий за умов інтеґрування способів діяльності.
Наведемо приклад. В основному це заняття з математики, програмні завдання яких вирішуються засобами інших видів діяльності. Специфічним є те, що в першу чергу, плануються завдання, специфічні для стрижневого компонента змісту, а потім вже спільні завдання на основі взаємодії обох компонентів. Відсутні програмні завдання, специфічні для допоміжного компонента, вони поглинені загальними завданнями заняття. На погляд М. Лазарєвої, при ретрансляційному сполученні допоміжний компонент повинен бути привабливим, із емоційним змістом (технологія «едьтейнмент»), створювати інтерес до стрижневого змісту. В інтегрованому занятті гра може виступати в якості інтеґрувального чинника, що дозволяє забезпечити взаємопроникнення компонентів змісту навчальної діяльності.
Графічну модель інтеґрованого заняття способом «ретрансляційного сполучення» компонентів змісту представлено на рис. 6, де 1 – стрижневий компонент, 2 – другорядний (допоміжний) компонент.
Рис. 6. Графічна модель інтеґрованого заняття способом «ретрансляційного сполучення»
«Ретрансляційне сполучення» як спосіб інтеґрації змісту різних розділів навчальної діяльності має рідкісне застосування, так як у разі використання будь-якої діяльності в якості стрижневого компонента жоден інший навчальний матеріал не здатний повною мірою самостійно вирішити завдання творчого розвитку особистості без включення специфічних способів зображення. У структурі заняття за цим способом інтеграції будь-яка діяльність може виступати в якості допоміжного компонента.
Отже, способом інтеґрації називаємо об’єктивну характеристику структури інтеґрованого заняття, яка, з одного боку, відображає тип відношень між компонентами структури, а з іншого, визначає силу взаємодії цих компонентів. Аналіз відношень між компонентами структури дозволив визначити два основних типи: відношення рівності та відношення нерівності.
2.2. Інтегрований освітній процес як спеціально організована взаємодія дитини і дорослого
Під освітнім процесом у ДНЗ розуміємо цілеспрямований процес розвитку дитини в результаті її активної життєдіяльності, у певним чином організованих умовах і взаємодії з педагогічними працівниками, батьками й з однолітками.
Перехід до інтеґрованого освітнього процесу є нагальною потребою сьогодення, що обумовлено модернізацією дошкільної освіти та психофізіологічними особливостями сучасних дошкільників, їхніми соціокультурними запитами.
Інтеґрований освітній процес у ДНЗ – це цілеспрямований і систематичний процес об’єднання освітніх напрямів під час спеціально організованої взаємодії педагогів і вихованців, спрямований на вирішення освітніх завдань на основі інтеґрації змісту освіти та видів дитячої діяльності.
Отже, запроваджуючи інтеґрацію в освітній процес ДНЗ, необхідно враховувати ще й вікові особливості дітей дошкільного віку:
- поведінка і діяльність дошкільника є «ще недостатньо диференційованим цілим» (Л. Виготський);
- «схоплювання» цілого раніше частин, дозволяє індивіду (в дитячому віці) «відразу», інтеґрально бачити предмети очима всіх людей ...» (В. Давидов);
- «перш ніж знання про цілісність світу буде оформлено в системі теоретичних понять дитини, вона повинна відтворити рухливий інтеґральний образ дійсності на рівні уяви» (В. Давидов, В. Кудрявцев);
- «діти не рівні у своїх здібностях, але рівні у своїх можливостях» (Є.Шулешко);
- для дошкільників є характерним домінування процесів інтеґрації (синтезу) над процесами диференціації (аналізу) (М. Подд’яков, О. Подд’яков);
- в умовах інтеґрованого підходу взаємопроникнення й систематизація знань дітей, становлення в них цілісної та багатовимірної картини Всесвіту, розвиток пізнавальних здібностей, гнучкого мислення, умінь і навичок відбуваються ефективніше, тому для цієї вікової категорії органічним є інтеґрований підхід до змісту освіти (К.Крутій)
Побудова інтеґрованого освітнього процесу ДНЗ можлива з урахуванням таких умов:
- об’єкти дослідження повинні або збігатися, або бути досить близькими;
- в інтеґрованих освітніх напрямах використовуються однакові або близькі методи навчання;
- інтеґровані напрями будуються на загальних закономірностях, загальних теоретичних концепціях.
Такий підхід дозволяє відійти від сформованої навчально - дисциплінарної моделі навчання дітей дошкільного віку. А саме:
- здійснювати переходи між раніше розгалуженими галузями знань і, отже, створювати нові освітні напрями, що дають цілісну, а не мозаїчну картину Всесвіту; Виходить неперервна пізнавальна діяльність дітей з плавними переходами від однієї форми до іншої без чіткого часового обмеження частин.
- подолати протиріччя: між біологічною та соціальною програмами розвитку дитини;
- гнучко реалізовувати в режимі дня різні види дитячої діяльності, скоротити кількість занять у цілому і їх загальну тривалість;
- пробудити внутрішній потенціал дитини до набуття знань,
стимулювати пізнавальну активність дитини.
Під інтеґрацією змісту дошкільної освіти розуміється стан (або процес, що веде до такого стану) пов’язаності, взаємопроникнення і взаємодії окремих освітніх галузей, що забезпечує цілісність освітнього процесу в ДНЗ. Зміст дошкільної освіти реалізується в комплексних освітніх та парціальних програмах, перспективно-календарному плануванні, у методах і засобах навчання, організаційних формах навчання, а також в умовах, які сприяють активній творчій пізнавальній діяльності дітей та їхньому розумовому розвитку.
Інтеґрацію здійснено вдало, якщо кордони злиття напрямів не помітні, гармонійно наскрізно перехрещуються. З метою подолання можливості «не перехрещування» компонентів змісту освіти та створення цілісності є сенс ввести т.з інтеґрувальні чинники загального та предметного плану.
Інтеґрувальний чинник - це компонент освітнього процесу, який слугує підґрунтям для об’єднання різнобічного змісту в єдине ціле і посилення його розвивальної спрямованості.
До інтегрувальних чинників загального плану слід віднести: тема, мета та завдання; активний характер змісту; інтелектуальні технології (ТРВЗ, технології В.Воскобовича, ігри В.Кайє та ін.); гра; освітні ситуації; регіональний та екологічний компоненти.
До інтеґрувальних чинників предметного плану відносяться художні образи, уявлення про предмети, об’єкти, явища довкілля, які є спільним «інтеґративним ядром», отже, об’єднуючими для всіх компонентів інтеґрованого змісту.
Формами організації інтеґрованого навчання в сучасних ДНЗ є:
інтеґровані заняття (у тому числі комплексні, тематичні, домінантні тощо), інтеґрований (тематичний) день, інтеґрований цикл.
Якщо проаналізувати планування освітньої діяльності в практиці роботи ДНЗ, то частіше за все можна віднайти таке відображення напрямів інтеґрації освітнього процесу:
- інтеґрація за лінією взаємодії різних учасників освітнього процесу (педагоги, психологи, батьки) в організації видів дитячої діяльності (вісь Х);
- інтеґрація змісту занять із дітьми (вісь Y);
- інтеґрація на рівні цілей і завдань, форм і методів розвитку, навчання і виховання (вісь Z).
-
На жаль, такий підхід не відповідає сучасним поглядам науковців. Цей стан інтеґрації більш схожий на різнокольорове багатошарове желе, коли кожен шар застигає та розглядається як самостійний прошарок, хоча ззовні це виглядає іноді навіть креативно.
На мій погляд, саме так зазвичай вихователі «складають» інформацію в мозок дитини, коли кожен шар існує нібито і сам по собі, але склеєний з іншим лише зусиллями дорослого.
Пропоную уважно подивитись на намальоване дерево. Уявімо, що стовбур
- нервовий шлях, а гілки – це маленькі стежинки.
Як відбувається «активація» нових поверхів мозку? Цей процес залежить від мієлінізації.
Мієлінізація - це покриття жиропротеіновою оболонкою (мієліном) нервових шляхів. Чим частіше нервовий шлях використовується, тим більше мієліну додається. Чим товще мієлінова оболонка, тим швидше нервовий імпульс або сигнал проходить по нервовому шляху. Це не відбувається автоматично. Ми самі мієлінізуємо наші нервові шляхи, коли використовуємо їх. Рухи, в поєднанні з відчуттями (інформацією від наших органів почуттів), необхідні для побудови міцних нервових шляхів і зв’язків
Отже, саме інтеґрація змісту дошкільної освіти може забезпечити мієлінізацію нервових шляхів дитини, сприяти стимулюванню пізнавальних та творчих здібностей.
Далі пропоную модель інтеґрації змісту, видів діяльності та освітніх напрямів у ДНЗ (рис. 1), яка, на мою думку, ще не є активно використовуваною в практиці роботи ДНЗ, проте найбільш суттєво розкриває можливості інтеґрованого підходу.
Вісь X - горизонтальна інтеґрація – види дитячої діяльності (ігрова, продуктивна, комунікативна, пізнавальна, дослідницька, перетворювальна, образотворча, музична тощо).
Вісь Y - вертикальна інтеґрація - освітні напрями комплексної програми.
Вісь Z - освітній процес у ДНЗ: спеціально організоване навчання у формі занять; спільна партнерська діяльність дорослого з дітьми (освітні ситуації, подорожі); вільна самостійна діяльність самих дітей.
Потрібно також назвати змістові та формальні цілі, які властиві інтеґрованому навчанню дошкільників.
До змістовних цілей інтеґрованого навчання дошкільників віднесено (за М.Лазарєвою):
- формування цілісної картини Всесвіту (пріоритетна мета);
- забезпечення більш ефективного формування знань, умінь і навичок з кожному напряму (лінії, розділу) комплексної програми, яке ґрунтується на укрупненому та ущільненому змісті інтегрованого навчання;
- посилення діяльнісної основи засвоєння змісту освіти;
- стимулювання розвитку пізнавальної сфери (пізнавальної активності, потреб, інтересів тощо);
- забезпечення єдності чуттєвого і раціонального в пізнавальній діяльності;
- стимулювання творчих здібностей;
- посилення виховної спрямованості процесу навчання (гуманізація, екологізація тощо).
- зв’язок отриманих знань з навколишнім життям дітей, так легше показати дітям зв’язок науки з практикою, навички використовувати у своїй повсякденній діяльності отримані знання;
До формальних цілей інтеґрованого навчання віднесено такі:
- зменшення навчального навантаження на дитину за умов збереження якості освіти;
- перерозподіл пріоритетів (виховні та розвивальні цілі є домінантними);
- ущільнення змісту передбачає обов’язкове дотримання норм тривалості навчальних занять;
- уникнення дублювання змісту освіти;
- виконання функції здоров’язбереження дітей під час навчальної діяльності.
Отже, ми розглянули можливості інтеґрації змісту дошкільної освіти, де кожна вісь (X, Y, Z – див. модель) перетинає іншу і має своє місце і результат в освітньому процесі ДНЗ. Вибір горизонтальної чи вертикальної інтеґрації або всього освітнього процесу в ДНЗ – це справа як одного вихователя, так і всього педагогічного колективу.
І ще раз наголошу – не може один вихователь охопити весь потенціал можливостей інтеґрації.
Зокрема, визначу трирівневу інтеґрацію:
- на рівні управління ДНЗ;
- на рівні методичного забезпечення;
- на рівні інтеґрації навчальної діяльності.
На рівні управління ДНЗ – це практичне забезпечення з боку керівництва реалізації принципу інтеґрації основних напрямів розвитку дитини (фізичний, соціально-особистісний, пізнавально-мовленнєвий, художньо-естетичний). На цьому рівні відбувається об’єднання в одне «ціле» різних елементів (частин), об’єднання понятійних категорій різних напрямів розвитку дитини, що робить освітній процес більш цікавим і змістовним.
На рівні методичного забезпечення - це практичне забезпечення з боку старшого вихователя інтеґрації освітніх напрямів, коли встановлюються зв’язки між цілями і завданнями одного освітнього напряму і цілями та завданнями інших освітніх напрямів.
На рівні інтеґрації навчальної діяльності – це практичне вирішення інтеґрованих завдань у ході спільної з педагогом діяльності, коли дитина за допомогою дорослого, «притягує» ланцюжки асоціативних зв’язків і виокремлює якусь ознаку не саму по собі, а в системі інших властивостей і зв’язків інтеґрованих освітніх напрямів, що є ґрунтом для узагальнення.
Процес виокремлення істотних ознак відбувається тим успішніше, чим ширше орієнтування дитини в цьому освітньому напрямі.
Інтеґроване завдання – це найменша одиниця реалізації принципу інтеґрації в освітньому процесі, в якій інтеґруються зміст і дії, елементи різних видів діяльності. Інтеґровані завдання забезпечують злиття різних видів діяльності з метою активізації потенційних можливостей дитини.
2.3.Вимоги до інтегрованих занять, алгоритм проведення
У кожному ДНЗ доцільно проводити роботу над створенням системи інтеґрованих занять, оскільки вони вирішують не безліч окремих завдань, а їхню сукупність. Форми проведення заняття можуть бути різні, але в кожному має бути достатньо матеріалу для вправляння «діяльних сил» (І.Г. Песталоцці) дитини, отриманих нею від природи.
Інтеґроване заняття – це особливим чином організована елементарна навчальна діяльність дошкільнят, зміст якої має складну структуру, що охоплює кілька різних компонентів, характеризується визначеними відношеннями і силою взаємодії, сприяє формуванню в дошкільників цілісної картини Всесвіту.
Отже, специфіка інтеґрованих занять полягає в більш складній структурі, яка охоплює декілька компонентів, а не один, як в одно видових заняттях. За М. Лазарєвою, між компонентами структури виникають різні зв’язки і відношення, які співвідносяться зі способами інтеграції («склеювання», «симбіоз», «розмивання», «підпорядкування», «зняття», «ретрансляційне сполучення». Способи інтеґрації мають дві характеристики: типи відношень між компонентами структури (рівність чи нерівність), ступінь взаємопроникнення компонентів (сила інтеграції).
Структура інтеґрованих занять відрізняється: чіткістю, компактністю, стислістю, логічною взаємообумовленістю пропонованого дітям матеріалу на кожному етапі заняття, значною інформативною місткістю матеріалу. У формі інтеґрованих занять доцільно проводити узагальнювальні заняття, на яких буде розкрито проблеми, найважливіші для двох або декількох напрямів (розділів, ліній) програми.
Максимально допустиме навчальне навантаження для дошкільників визначається чинними нормативними документами МОН України.
Отже,тривалість інтеґрованого заняття для дітей дошкільного віку не може
перевищувати усталені норми..
Звісно, інтеґроване заняття вимагає від вихователя ретельної підготовки та професійної майстерності. Технологія інтеґрованих занять може бути різною, проте в будь-якому випадку необхідне їхнє попереднє моделювання.
Закономірності інтегрованого заняття: усе підкорено авторському задуму; об’єднується основною думкою (стрижень заняття); складає єдине ціле, етапи заняття — це фраґменти цілого; етапи і компоненти заняття перебувають у логіко-структурній залежності; обраний для заняття дидактичний матеріал відповідає задуму.
Інтегровані заняття складніші за структурою, а тому потребують більш ретельної підготовки до них педагога, аніж до предметного заняття. Інтегроване заняття – це заняття, яке спрямоване на закріплення метеріалу у різних видах діяльності дітей з якоїсь конкретної теми та доповнення знань дітей деякою новою інформацією з теми (наприклад, "Дикі тварини", "Пори року", "Зима", "Геометричні фігури", "Моя Україна" тощо).
Умови ефективного проведення інтегрованих занять:
- правильне визначення теми заняття, ретельний відбір програмового змісту та завдань;
- включення попереднього досвіду дітей у навчальний процес;
- продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи з дітьми, зміни видів діяльності дошкільників;
- використання інтерактивних методів навчання, активізація розумової діяльності дітей на всіх етапах заняття;
- наявність високих професійних якостей педагога, що забезпечить творчу співпрацю та взаємодію;
- наявність змістовного ігрового предметно – розвивального середовища, багато варіативного дидактичного матеріалу;
- обов'язкове врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, їх творчих здібностей.
Дотримання алгоритму та структури інтегрованого заняття дозволяє:
- органічно синтезувати матеріал;
- поєднувати різні змістовні лінії, елементи різних галузевих знань;
- добирати оптимальні методи, види діяльності для забезпечення цілісності інтегрованого заняття.
Алгоритм заняття.
На думку науковців, найдоречнішим у системі дошкільної освіти є використання терміну «алгоритм заняття».
Алгоритм заняття – це спланований систематичний процес, що передбачає реалізацію таких чотирьох компонентів:
- предметно-просторового;
- пізнавально - діяльнісного;
- соціально-особистісного;
- рефлексивно-творчого.
Реалізація такого системного підходу до освітнього процесу дає змогу, не знижуючи програмних вимог, зробити процес навчання і цілеспрямованого пізнання захоплюючим, цікавим для дошкільнят, оптимізувати його за рахунок переструктурування змісту навчання і принципового оновлення структури і характеру заняття.
В основі педагогічного дизайну інтегрованого заняття завжди має залишатися важливість його тематики і змісту, програмових завдань, стилю і послідовності викладу матеріалу, способів (методів і прийомів) його подання.
Алгоритм проведення інтегрованого заняття:
Тема заняття (інтегроване заняття має обов’язково конкретну тему).
Види діяльності (розділи програми, освітні лінії), які інтегруються (тема проводиться через 3-4 і більше видів діяльності чи розділів програми).
Програмові завдання (складаються для кожного виду діяльності чи розділу програми окремо).
Матеріал, його доцільність (демонстраційний матеріал поступається індивідуально-диференційованому).
Створення “ситуацій успіху”. Чітка мотивація всіх видів діяльності дітей. Наявність сюрпризних моментів.
Методи і прийоми розвивального навчання, спрямовані на закріплення, узагальнення та систематизацію матеріалу навколо теми заняття:
– методи ТРВЗ;
– проблемні, творчі запитання і завдання;
– інтерактивні методи (діалог, дискусія, бесіда - полілог, “мозкова атака”, робота в парах, мікрогрупах, групах тощо);
– дослідницько – пошукова діяльність;
– ігрові методи та прийоми (розвивальні дидактичні ігри та вправи, ребуси, ломиголовки, схеми, моделі, театралізовані ігри);
– художнє слово, казки з логічними завданнями та ін.
Здійснення індивідуального та диференційованого підходу. Забезпечення права вибору кожній дитині.
Реалізація принципів особистісно – орієнтованого підходу (демократизація, гуманізація, національна спрямованість навчально-пізнавальної діяльності).
Зміна видів діяльності дітей. Доцільність розташування дітей та розвивального матеріалу.
Перевірка виконання кожного завдання. Прийоми заохочення дітей. Залучення до самооцінки та самоконтролю.
Емоційне забарвлення заняття. Прийоми підтримки інтересу дітей. Стиль спілкування з дітьми. Забезпечення психологічного комфорту.
Закінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизацію матеріалу.
Тривалість заняття та його окремих частин (тривалість інтегрованого заняття може бути подовженою). Темп заняття.
Результативність заняття. Рівень виконання програмових завдань, формування життєвої компетенції кожної дитини.
Дотримання санітарно – гігієнічних вимог.
Отже, особливістю інтеґрованого заняття є те, що воно ґрунтується на одній головній або домінантній діяльності, ідеї (понятті, явищі), яка є стрижнем заняття. Усе інше лише допомагає глибше зрозуміти головний зміст заняття. Скористаємось порівняльним аналізом традиційного та інтеґрованого заняття, який вказує на істотні відмінності як у цілях, так і у способах реалізації цих цілей за традиційною та інтеґрованою моделлю заняття (таблиця 1.1).
Таблиця 1.1
Зіставлення предметного та інтеґрованого заняття
Критерії аналізу Ознаки традиційного
(предметного) заняття Ознаки інтеґрованого заняття
Змістова
спрямованість Односпрямоване Різноспрямоване
Мета Формування та розвиток знань,
умінь і навичок Збагачення досвіду пізнання
Тема Не принципово Є стрижнем інтеграції змісту
Структура Чітко визначена, жорстка Гнучка
Модель взаємодії
дорослого і
дитини Центрована на дорослому Партнерська
Провідна ідея Як правило, дітьми не
усвідомлюється Визначальна (стрижнева,
смислоутворювальна) в
організації навчально-
пізнавальної діяльності
Способи організації Фронтальні, підгрупові Варіативні в межах одного
заняття
Стиль взаємодії Суб’єкт-об’єктний Суб’єкт – суб’єктний
Засоби навчання Переважно дидактичні засоби Спільна пізнавальна та творча
діяльність педагога та дітей на
основі широкого спектру засобів
Провідний метод Пояснювально-ілюстративний Проблемні, інтерактивні
Як видно з таблиці 1, у ході предметного заняття вирішуються завдання однієї галузі знань, на противагу цьому інтеґроване заняття уможливлює формування системного знання, оскільки задіює елементи знань із різних освітніх напрямів (розділів, ліній).
У практиці роботи з дітьми зазвичай є й інтеґровані цикли занять, які можуть конструюватися по-різному: цикл занять може складатися з занять, які вибудувані в певній послідовності відповідно до рівня освітніх зв’язків (наприклад, заняття з ознайомлення з довкіллям та з образотворчої чи музичної діяльності). Цикл також може повністю складатися з інтеґрованих занять або охоплювати заняття в поєднанні з інтеґрованими як узагальнювальними.
Цікавим і пізнавально навантаженим є інтеґрований (тематичний) день, що передбачає таку організацію пізнавальної діяльності впродовж дня в дитячому садку, коли будь-яка конкретна тема є наскрізною і відбивається не тільки в змісті занять, але й у змісті рухливих, сюжетно-рольових та інших ігор, спостережень на прогулянках та в інших режимних моментах.
Література:
1. Безрукова В.С. Интеграционные процессы в педагогической теории и практике. – Екатеринбург, 1994. – С.15-33.
2. Еникеев М.И. Психологический энциклопедический словарь. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. – 560 с.
3. Енциклопедія освіти / [гол. редактор В.Г. Кремень] / Акад. пед. Наук України. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
4. Зырянова С. М. Внедрение интегративных процессов в практику дошкольного образования // Концепт. – 2016. – Спецвыпуск № 02. – ART 76022. – 0,4 п. л. – URL: http://e-koncept.ru/2016/76022.htm.
5. Интеграция образовательных областей в педагогическом процес се ДОУ /под ред.О.В. Дыбиной. – М. : МОЗАИКА-СИНТЕЗ, 2012. – 80 с.
6. Кіндрат І.Р. Управління освітнім процесом у дошкільному навчальному закладі на засадах інтеграції : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.06 / І. Р. Кіндрат; Держ. закл. «Луган. нац. ун-т ім. Т. Шевченка». - Луганськ, 2013. - 20 c.
7. Коджаспирова Г.М. Педагогический словарь/ Г.М. Коджаспирова, А.Ю. Коджаспиров. – М. : изд. Центр “академия”, 2000. – 176 с.
8. Лазарева М. В. Интегрированное обучение детей в дошкольных образовательных учреждениях : дис. на соискание ученой степени доктора пед. наук: спец. 13.00.01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / М. В. Лазарева. – М., 2010. – 479 с.
9. Микерина А.С. Методика познавательного развития детей старшего дошкольного возраста : учебно-методическое пособие / А.С. Микерина. - Издательство «Искра-Профи», 2013. - 106 с.
10. Прокофьєва М. Ю. Интеграция педагогической подготовки будущих воспитателей дошкольных учреждений и учителей начальных классов : дис. … канд. пед. наук: 13.00.04 / Прокофьева Марина Юрьевна. – Ялта, 2008. – 268 с.
Висновки
Побудова освітнього процесу в ДНЗ на засадах інтеґрації забезпечує підвищення рівня ефективності діяльності педагогів у створенні середовища особистісного розвитку дитини і результативності освітнього процесу в контексті формування дошкільної зрілості випускника дошкільного навчального закладу.
Інтегроване заняття – це заняття, яке не залишає байдужою жодної дитини. Адже відомо, діти сприймають навколишні явища по-різному. Хтось через образотворче мистецтво зором, хтось слухає через музику, на іншого магічно діє поетичне слово, для інших – мелодія красномовної прози. Для кожного щось домінує в такому занятті. Те, що ближче йому, рідніше. Такі заняття творяться не один день. Щоб закладені в них ідеї прийшли до маленьких сердець, спершу все повинно пройти через серце вихователя. Тоді тільки воно буде жити в дітях, живити думку і почуття. Інтегровані заняття – це чудова можливість дати дітям знання, яких у програмі, проте вони вимагають виконання державного стандарту, інтегровані заняття дають можливість дати дітям знання на комплексі, сформувати в дітей віком цілісну картину світу, застосовувати різноманітні прийоми роботи з дітьми
Результати роботи від впровадження інтегрованих занять:
- забезпечується можливість уникати перевантаження дітей складними для їх дошкільного віку частковими і випадковими знаннями;
- забезпечується формування основних базових якостей особистості: самостійність, відповідальність, довільність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самооцінка, креативність;
- діти вчаться виконувати логічні операції: порівняння, аналіз, синтез, класифікація, узагальнення;
- в дітей збільшуються потреби у спілкуванні з іншими дітьми, роботі в дитячих групах, розвиваються творчі здібності;
- належним чином формуються ключові компетенції дошкільників відповідно до БКДО та навички практичного життя;
- значно зміцнюється розвивальне середовище для дошкільників: предметно-ігрове, природне, соціальне;
- забезпечується належний рівень соціально-особистісного розвитку дітей, формування у них цілісної реалістичної картини світу.
Отже, через специфіку інтегрованих занять, що об'єднує як різновиди діяльності, а й види художньої творчості відбувається розвиток творчої особистості дошкільника.