Користувацький вхід

Формування дизайнерського мислення у школярів на уроках образотворчого мистецтва.

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Формування дизайнерського мислення у школярів на уроках
образотворчого мистецтва.
Формування мислення людини завжди знаходило своє відображення у дослідженнях провідних науковців минулого і сучасності, ми розглядаємо мислення у розумінні професійнохудожньої діяльності, а саме дизайнерського мислення та його особливостей в процесі вивчення основ формоутворення.
У вивченні психологічного аспекту дизайнерської творчості, важливе значення мали дослідження творчості і творчого мислення, роботи: Л. Виготського, Г. Ермаш, А. Козаревой, А. Матюшкіна, Я. Пономарьова та ін.
Дизайнерська освіта студентів мистецьких спеціальностей неможлива без формування дизайнерського мислення. Вивчення проблеми мислення в дизайнерській діяльності було започатковано ще в середині 60-х років ХХ-го ст. Г. Щедровицьким. Досліджувати мислення, на його думку, можна на основі зовні вираженої поведінки людей, мови і продуктів мови в двох формах: як образу визначених об’єктів, зображення або відображення та як процесу або діяльності, за допомогою якої цей образ виникає[1, с. 32-34].
Аналіз спеціальної літератури дає змогу виокремити поняття «дизайнерське мислення», що вперше було введено Н. Конишевою. Дизайнерське мислення, на її думку обумовлює наявність у людини таких оціночних суджень і способів творчої діяльності, які визначають естетичне ставлення до світу речей і до навколишньої дійсності в цілому [2, с. 192]. На думку українського дизайнера В. Даниленко, дизайнерське мислення, визначається, як процес розв’язання складних проектних задач, а також набуття нових знань. Елементарне дизайнерське мислення включає основні структурні компоненти зрілого дизайнерського мислення, але в тому вигляді, який відповідає віковим можливостям молодших школярів. На думку Л. Малиновської, воно формується через спеціальну інформацію, постановку завдань по створенню окремої середовища та пошук способів їх реалізації [3, с. 14.]. Це перший, сформований під керівництвом вчителя, рівень дизайнерського мислення. Його слід відрізняти від стихійного, некерованого сформованого рівня, несформованого до початку систематичного навчання і залежного від спеціальних умов і індивідуальних здібностей дитини.
На думку Д. Богоявленської, професійне мислення дизайнера – це цілеспрямований процес творчого переосмислення дійсності в застосуванні до об’єкта проектування і зв’язаних з ним проблем формоутворення [4, с. 5–6].
Загальна культура школярів, моральна зрілість, рівень розвитку їх інтелектуальних здібностей визначають рівень естетично-розвиненої особистості.
"Єдність естетичного і морального виховання, а також виховання громадянського і політичного, гармонія істини, добра і краси є не лише очікуваним результатом, але й передумовою естетичного виховання" [2].
Визріла необхідність конкретного вирішення проблеми естетичної освіти в школі в цілому й дизайн-освіти зокрема.
У молодших школярів розвивається мислення, активно здійснюється процес пізнання, формується індивідуальність, здібності, потенційні можливості. Дитячий вік – це час, коли увага дитини звернена до навколишнього середовища, і вона засвоює все, що має для неї життєво важливе значення. Варто не пропустити цей момент у формуванні мислення школяра.
Саме тому важливим аспектом цього процесу постає розвиток дизайнерського мислення на уроках образотворчого мистецтва й трудового навчання.
Працюючи з папером і картоном на уроках образотворчого мистецтва й художньої праці, діти молодшого шкільного віку знайомляться із особливостями формоутворення з листових матеріалів, у нашому випадку – паперу, що є одним з найпростіших, доступних і легко оброблюваних матеріалів. Залежно від задуму й призначення виробу застосовують папір різний за товщиною, фактурою, текстурою й кольором.
Самореалізація особистості є важливим показником її життєдіяльності, а особливо в розвитку учнів – одній із провідних сфер людської життєдіяльності. Необхідним атрибутом самореалізації є саморозвиток особистості як вияв суб’єктної активності в будь-якій діяльності. У зв’язку з цим важливо виокремити самореалізацію як показник успішності в творчій діяльності.

Автор: 

Денисенко Юлія Анатоліївна, вчитель образотворчого мистецтва, НВК№39 м.Києва

Джерело: 

Список використаної літератури:
1. Щедровицкий Г. П. Проблемы методологиисистемного исследования / Г. П. Щедровицкий. –М., 1964. – 342 с.
2. Конышева Н. М. Методика трудового обучения младших школьников. Основы дизайнобразования: учебное пособие для студентов средних педагогических учебных заведений / Н. М. Конышева. – М.: Академия, 1999. – 192 с.
3. Малиновская Л. П. Вопросы формирования дизайнерского мышления на уроках НАУКОВІ ЗАПИСКИ Серія: Педагогічні науки Випуск 143 132 изобразительного искусства в начальных классах / Л. П. Малиновская. – Тернополь, 2003. – 265 с.
4. Богоявленская Д. Б. О предмете и методе исследования творческих способностей / Д. Б. Богоявленская. – М., 1995. – 158 с.

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі