Мюнхенська угода стала справжнім нокдауном для празького уряду. Йому довелося визнати автономію Словаччини і Підкарпатської Русі. Так у жовтні 1938 року Закарпаття нарешті здобуло довгоочікуване самоуправління, гарантоване ще Сен-Жерменським договором 1919 року. Після двотижневого перебування при владі мадярофіла Андрія Бродія, уряд автономії очолив авторитетний український діяч Августин Волошин.

Але за тією ж Мюнхенською угодою, право на свій «шматок» Чехословаччини здобула й Угорщина. Тому вже 2 листопада 1938 року в Бельведерському палаці Відня відбувся так званий «арбітраж». На ньому Йоахім фон Ріббентроп з Галеаццо Чіано (зятем Муссоліні) передали Угорщині південні райони Закарпаття і Словаччини. Закарпатська автономія втратила понад 1500 квадратних кілометрів із населенням близько 170 тисяч осіб. До складу Угорщини перейшли найбільші міста краю — Ужгород, Мукачево, Берегове. Урядові Волошина довелося переїхати до Хусту.

15 березня 1939 року Сойм у Хусті, дізнавшись про німецьку окупацію всієї Чехії та проголошення самостійності Словаччини, проголосував за створення незалежної держави під назвою Карпатська Україна. Президентом став Августин Волошин, прем'єр-міністром — Юліян Ревай, головою Сойму — Августин Штефан. Державними символами стали синьо-жовтий прапор, гімн «Ще не вмерла України…», герб із зображенням червоного ведмедя, синіх і золотих смуг і тризуба з хрестом на середньому зубі. Проте найближчими днями Угорщина з санкції Гітлера окупувала Карпатську Україну.

Класи: Середня школа

Предмети: Освіта в цілому