Сценарій Свята рідної мови,
присвячений Міжнародному дню рідної мови
Тема: «Рідна мова – серця мого подих»
Позивні
І Ведучий. Увага! Свято розпочинається.
Звучить ГімнУкраїни
Доброго дня шановні гості та учасники нашого заходу!
Відеоряд про святкування Дня мови
ІІ Ведучий. 21-го лютого всі народи Землі відзначають Міжнародний день рідної мови. За недовгий час свого існування воно вже стало традиційним, адже це один з тих днів, коли кожен має змогу відчути себе частиною свого великого народу. Заснування Дня рідної мови має велике значення, адже за оцінками фахівців, із понад 6000 мов, які нині існують у світі, значна частина перебуває під загрозою зникнення у найближче десятиріччя. Щороку повністю перестають вживатися близько десяти мов. Для того, щоб мова не зникла, за свідченням науковців, необхідно, щоб нею спілкувалися принаймні сто тисяч людей. Міжнародний день рідної мови, проголошений Генеральною конференцією ЮНЕСКО в листопаді 1999 року, вiдзначається щороку з лютого 2000 року для сприяння мовній і культурній різноманітності.
І Ведучий. В Україні цей день відзначається з 2002 року, коли з метою зміцнення державотворчої функції української мови, сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України Президент України підписав відповідне розпорядження про відзначення Міжнародного дня рідної мови.
Гімн мові
ІІ ведучий. Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
І ведучий. Українська мова, одна з найбагатших, наймилозвучніших в індоєвропейській мовній сім’ї, пройшла нелегкий, тернистий шлях, поки стала державною в незалежній Україні. Її державний і офіційний статус закріплений десятою статтею Конституції України.
(Виходять читці - фонова)

1. Як довго ждали ми своєї волі слова!
І ось воно тепер співа, бринить.
Бринить, співає українська мова,
Чарує, тішить і п’янить.

2. Трембітна мово, музико, калино!
Звучи в розмові, повсякчас звучи.
Говориш ти – говорить Україна.
О рідне слово, більше не мовчи!

3. Не замовкай ніколи, рідне слово,
Іскрися жартом, піснею злітай.
Над нами квітни завжди веселково,
Щоб сяяв щастям український край.

4. Плекаймо в серці кожне гроно,
прозоре диво калинове.
Хай квітне, пломенить червоно
в сім’ї великій, вольній, новій.
І Ведучий Говорячи сьогодні про рідну українську мову, не можна не згадати про полум'яних синів українського народу, які зберегли її і донесли до нас. Серед цих людей відомі вам Григорій Сковорода, Квітка-Основ'яненко, Леонід Глібов, Іван Франко.
ІІ ВедучийТа найбільшого розквіту наша мова досягла у творчості українського поета, художника Т. Г. Шевченка, великого Кобзаря. Близько п'ятсот разів видавалися твори Шевченка в Україні після його смерті. Вони перекладені більше як ста мовами світу. Послухайте, яка чудова мова в його віршах.
(Учні розповідають вірші Т.Г.Шевченка) Відеоряд слова про мову
1. Ну що б, здавалося, слова...
Слова та голос - більш нічого,
А серце б"ється – ожива
Як їх почує!..
2. Не одцуравсь того слова,
Що мати співала,
Як малого повивала
З малим розмовляла;
3. Не одцуравсь того слова,
Що про Україну
Сліпий старець, сумуючи,
Співає під тином.
4. ...Ради їх
Людей закованих моїх,
Убогих, нищих... Возвеличу
Малих отих рабів німих!
Я на сторожі коло їх
Поставлю слово.
ІІ Ведучий. „В уяві моїй мова завжди живе поряд з піснею, сестрою її рідною, навічно злитими, здруженими уявляються мені як дві вільнокрилі птиці, — мова і пісня. Бо ж наша мова - як чарівна пісня, що вміщує в собі і палку любов до вітчизни, і ярий гнів до ворогів, і волелюбні думи народнії, і ніжні запахи рідної землі. А пісня — це найдобріша, найвиразніша мова”, - говорив П. Тичина.
І Ведучий. Українська мова і пісня. Вони супроводжують людину з перших до останніх хвилин життя. Пісня – душа народу, це його краса і доброта. Українська мова вважається однією з наймилозвучніших мов у світі.
ІІ Ведучий. На одній міжнародній конференції було названо три мови, які є найкращими для співу: італійська, українська, грузинська. 300 тисяч пісень склала Україна цією мовою.
І Ведучий. Пісня – це трепетне серце народу, його крила. Пісня існує стільки ж, скільки існує людина. Навіть легенда така є.

Інсценізація легенди
Відеоролик Легенда про пісню
Автор. Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами.
Бог. (Вигукує таланти, якими може наділити і роздає надписи).
Елегантність і краса ( підходить дівчина з надписом на грудях – Франція).
Любов до господарювання ( - Угорщина)
Дисципліна і порядок ( - Німеччина)
Владність ( - Росія)
Здатність до торгівлі ( - Польща)
Хист до музики ( Італія)
Автор. Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. ( Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калин. )
Бог. - Хто ти ? Чого плачеш?
Дівчина. - Я –українка , а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів та сиріт.
Бог. - Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. - Як же зарадити твоєму горю?
(Дівчина хотіла йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.)
Бог. - Є у мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня!
Дівчина. – Щиро дякую і з радістю приймаю цей дар! ( Дівчина вклоняється низенько)
Автор. – З ясним обличчям і вірою понесла дівчина пісню в народ. І з тих пір наша славна Україна вважається найкрасивішою, найспівучішою країною світу!
Величко Оксана виконує пісню про зозулю
Учні 1-А класу читають вірші

1. Буква до букви —
І виникло слово.
Слово до слова —
Звучить рідна мова.
2. Ніжна, мила, світанкова
Ясна, чиста, колискова,
Мелодійна, дзвінкотюча,
Дивна, радісна, співуча,
Лагідна, жива, казкова,
Красна, чарівна, шовкова,
Найдорожча, добра, власна,
Мудра, сонячна, прекрасна,
Солов’їна , барвінкова
Українська мова!
3. Велична, щедра і прекрасна мова.
Прозора й чиста, як гірська вода,
Це України мова барвінкова,
Така багата й вічно молода.
4. Мова — державна перлина,
Нею завжди дорожіть:
Без мови немає країни —
Мову, як матір, любіть!

І Ведучий. Серед учасників нашого свята є ті, хто пробує свої сили в поезії. І хай вони не будуть поетами, але прагнення прилучитися до таїни творення, до світу художнього слова, пізнати секрети поетичної творчості заслуговують на повагу.Ми запрошуємо на сцену переможців ІІ туру обласно конкурсу «Собори наших душ» Федосову Яну та Федорову Дарину
(Учениця читає власний віршпід супровід)
ІІ Ведучий. А який тонкий та дотепний український гумор! Наш народ захоплювався не тільки лірикою, а й любив дошкульне слово чи добродушний сміх. Я думаю, що нікого не залишають байдужими гуморески Павла Глазового

ІІ Ведучий. ПАВЛО ГЛАЗОВИЙ - «ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ»

Прилетіли на Вкраїну
Гості із Канади.
Мандруючи по столиці,
Зайшли до райради.
Біля входу запитали
Міліціонера:
- Чи потрапити ми можем
На прийом до мера? -
Козирнув сержант бадьоро.
- Голови немає.
Він якраз нові будинки
В Дарниці приймає. -
Здивуванням засвітились
Очі у туриста.
- Ваша мова бездоганна
І вимова чиста.
А у нас там, у Канаді,
Галасують знову,
Що у Києві забули
Українську мову. -
Козирнув сержант і вдруге. -
Не дивуйтесь,- каже. -
Розбиратися у людях
Перше діло наше.
Я вгадав, що ви культурні,
Благородні люди,
Бо шпана по-українськи
Розмовлять не буде.

І Ведучий. П. Глазовий «Кухлик»
Автор:
Дід приїхав із села, ходить по столиці.
Має гроші - не минає жодної крамниці.
Попросив він:
Дід:
- Покажіть кухлик той, що з краю.
Продавщиця:
- Что? Чево? Я нє панімаю.
Дід:
- Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка.
Продавщиця:
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.
Автор:
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови:
Дід:
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.
Автор:
Продавщиця теж була гостра та бідова.
Продавщиця:
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.
Автор:
І сказав їй мудрий дід:
Дід:
- Цим пишатися не слід,
Бо якраз така біда в моєї корови:
Має, бідна, язика і не знає мови.

Сценка «багатство нашої мови»
Відео «потяг»
Автор. Один випадок, який яскраво засвічує багатство нашої мови.
У купе вагона першого класу потяга Львів – Відень їхало четверо пасажирів-інтелектуалів: англієць, німець, італієць, четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова точилася навколо різних тем. Нарешті заговорили про мову: чия краща, багатша, досконаліша і якій бути провідною у світі. Звісно, кожен почав вихваляти свою рідну.
Першим заговорив англієць:
- Англія – країна великих завойовників і мореплавців, які поширили славу англійської мови, рознесли по всьому світу.
- Ха-ха – Німецька мова – то мова двох великих імперій – Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи.
Тут усміхнувся італієць і стиха мовив:
- Панове, ви обидва не маєте рації. Бо італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики і кохання.
Богдан Косів довго думав і нарешті промовив:
- Ви ж бо, по суті, нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви, скажімо, своїми мовами прочитати невеликий твір, у якому
всі слова починалися б з однакової літери?
- Ні, ні, це неможливо!
- Ось вашими мовами це неможливо, а нашою зовсім просто. Назвіть якусь букву.
- Хай буде «ес».
- Гаразд. Вірш називається «Самотній сад»

Сипле, стелить сад самотній
Сірий смуток – срібний сніг.
Сумно стогне сонний струмінь,
Серце слуха скорбний сміх.
Серед саду страх сіріє,
Сад – солодкий спокій – спить.
Сонно сипляться сніжинки,
Струмінь стомлено сичить.
Стихли струни, стихли співи –
Срібні співи серенад.
Стиха стеляться сніжинки –
Спить самотній сонний сад.
- Геніально! Неймовірно!
Потім усі замовкли. Говорити вже не було потреби.

ВЕДУЧИЙ1: Слово – це найтонший різець, здатний доторкнутися до найніжнішої рисочки людського характеру. Вміти користуватися ним – велике мистецтво. Словом можна створити красу душі, а можна й спотворити її.
Тож оволодіваймо цим різцем так щоб з-під наших рук виходила тільки краса.
Ведучий 2: Не грайся словом. Є святі слова,
Що матері з доріг вертають Сина.
Спіши до неї, доки ще жива,
Допоки розум і допоки сила.
Знайди те слово – вічне і земне,
За часом час нам світ перестилає.
«Як би тобі, доню…»
(Діалог матері та дочки. Обидві у вишиванках)
Мати:Як би тобі, доню, в світі не було,
Не скупись ніколи людям на добро.
Бо і так доволі хтось насіяв зла,
І холонуть душі наші без тепла.

Донька: Забувають діти мову матерів.
Глянь, від того болю світ аж посірів.
Стогне від розпуки зранена земля,
І сивіти стала матінка моя.

Мати: Доню моя, доню, синьоока зірко,
У житті буває солодко і гірко.
Як би твої очі не манили зваби,
Не посмій вчинити Батьківщині зради.
Не посмій зламати гілку калинову –
Сиротою станеш, як забудеш мову.
Можеш призабути запах рути –м’яти,
Але рідну мову мусиш пам’ятати.
Можеш не впізнати голосу діброви,
Та не смій зректися маминої мови!

ІІ Ведучий. Що є найцінніше в житті кожної людини? Рідна мати, рідна земля, рідна мова. У рідному слові початок усіх початків людського буття. Пам'ятаймо завжди про це, бережімо, плекаймо, збагачуймо, примножуймо красу рідної мови. Людина, яка забула свою мову, не живе, а існує.

І Ведучий. Тож побажаємо всім українцям, що свято бережуть українське слово - щастя, натхнення, добра, миру , світлого майбутнього, живіть повноцінним життям, досягайте вершин, адже у ваших руках доля нашої країни. Всього вам найкращого! Дякуємо всім, хто брав участь у його підготовці. Хай вам щастить!
Фінальна пісня Н. Бучинська «Мова єднання»

Предмети: Українська мова

Класи: Середня школа