Користувацький вхід

Виховна година "З добром у серці"

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

0

Виховна година “З добром у серці’

Мета

Освітня: продовжувати розкривати зміст поняття «милосердя», як однієї з основних духовно-моральних якостей людини. Вчити ввічливого спілкування з ровесниками, дорослими.
Розвиваюча: розвивати вміння аналізувати свої вчинки та вчинки інших, формувати здатність до співпереживання, співчуття. Спонукати учнів проявляти милосердя у повсякденному житті.
Виховна: виховувати у дітей одну із важливих мо¬рально-духовних якостей — милосердя, допомогти їм зрозуміти, що людина — особливе творіння Боже.

Обладнання: демонстраційний та роздатковий матеріал, технічні засоби навчання, фонограма пісні «Острівець любові».

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Хвилинка знайомства з гостями
Вчитель.
Діти, сьогодні до нас прийшли гості.
Отож, будьмо знайомі.

Дзінь-дзелень! Дзінь-дзелень!
Починаймо новий день.
Станьте рівно, посміхніться!
До сусіда поверніться.
Гостей ми радо всіх вітаємо
І зустріч нашу починаємо.

Вчитель.
Кожен мрію свою має
І в майбутньому бажає:

Учні.
Добрим бути, справедливим,
Працьовитим, не лінивим.
Рідну мову свою знати,
Старших завжди поважати.
Свого ближнього любити.
З усіма у мирі жити!

Перегляд відео «Знайомтесь, наша класна родина!».

ІІ. Основна частина
1. Бесіда
Вчитель. Усі ви прагнете бути хорошими людьми. Дуже хочеться почути від вас, яка ж вона — хороша люди¬на? (Відповіді учнів: добра, чуйна, весела, ввічлива, лагідна, милосердна, слухняна .)
— Ми вчимося любити, бути добрими, ввічливими, працьовитими, вчимося берегти наше здоров’я, бути справедливими і співчутливими.
— Дорогі діти, сьогодні ми з вами вирушаємо в подорож до країни Чемності і Доброти. Ще з давніх часів допомога ближньому є доброю традицією нашого народу. Цілком природним і закономірним вважається допомогти знедоленому, поділитися шматком хліба, опікуватись літніми людьми, захистити скривдженого.

Є двері золоті, чарівні,
Далеко десь на світі.
Якщо ті двері чарівні
Ми зможемо відкрити,
В країні Доброти тоді
Залишимося, діти.

- Щоб потрапити в країну Доброти треба пригадати слова ввічливості.

Як нам бути? Що робити?
Як нам двері відчинити?

Ключик є, та справа в тім -
Не відкрити двері ним…
Слова чарівні ви скажіть –
І двері зможете відкрить.

До всіх сердець , як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко добере,
Якщо йому не лінь.
Ви, любі друзі, знайте:
Запам’ятать не важко,
Маленькі ключики твої -
«Спасибі» і «Будь ласка»!

2. Пошукова робота

Вчитель. Дуже приємно, що в підготовці до цього заходу брали участь усі. Кожен із вас підготував інформа¬цію про милосердя
Учні зачитують короткі повідомлення про милосердя
Милосердя — це милість серця, м’якість, співчуття, ніжність, любов до людей.
Милосердя — щиросердність, співчуття, готовність робити добро всякому, любов на ділі, здатність відгукува¬тися на чужий біль. Людям милосердним притаманне спів¬чуття стосовно сироти, інваліда, тяжкохворої людини, людини похилого віку, людини, яка потрапила в біду.
Милосердя — це безкорислива допомога ближньому, яку людина здійснює від щирого серця.
Милосердя — це не слабкість, а сила, тому що мило¬сердя притаманне людям, які здатні прийти на допомо¬гу. Бо здатність співчувати, співпереживати — це ознака духовної зрілості особистості.

Прислів’я
Хто людям добра бажає, той і собі має.
Світ не без добрих людей.
Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає.
Шануй сам себе-шануватимуть і люди тебе.
Все добре пам’ятай, а зла уникай!
Хто не чинить лихого, тому не страшно нічого.
Не копай другому ями, бо сам до неї впадеш.
Посієш вчинок, виросте звичка.

3. Робота в групах
Учнів об’єднують у дві групи. Вчитель дає кожній групі конверт із завданням. За певний проміжок часу учні в групах прочитують оповідання й опрацьовують запитання для роздумів
і обговорення.

1 група
Оповідання В. Сухомлинського «Підлога буде чиста. А душа?»
Першокласниця Марійка, прийшовши додому, побачи¬ла, що підлога в кімнатах чиста, аж блищить.
— Як у нашому класі після уроків, — сказала мамі Ма¬рійка.
Хтось постукав. Мама відчинила двері. До хати ввійшла сусідка — престара бабуся Христина.
Бабусі вісімдесят дев’ять років. У неї сім синів, три до¬чки, багато внуків і правнуків. Мама низько вклонилася бабусі Христині, узяла її під руку й повела до вітальні. Жахнулася Марійка: надворі дощ, взуття у бабусі брудне, — там, де пройшла бабуся, розпливлися калюжі.
Коли бабуся пішла додому, Марійка сказала:
— А ми б до класу з такими брудними черевиками не впустили… Підлога ж мусить бути чиста…
— Підлога буде чиста, доню… А душа? — тихо сказа¬ла мама.

Запитання для роздумів та обговорення:
1. Чи знаєте ви когось подібного на Марійку?
2. Чи хотіли б ви дружити з Марійкою? Відповідь о᬴рунтуйте.
3. Що найважливіше для Марійки? Чому ви так дума¬єте?
4. Яким би став світ, якби всі були такі, як Марійка?
Вчитель. Ніколи не можна залишатися байдужим. Саме байдужість — душевна вада Марійки. Байдужості протистоять: співчуття й уважність, уважність до тих, хто тебе оточує, зацікавленість ними, занепокоєння тим, що з ними відбувається.

2 група
Оповідання В. Осєєвої «Просто бабуся»
Вулицею йшли хлопчик і дівчинка. А попереду йшла ба¬буся. Було дуже слизько. Бабуся послизнулася і впала.
— Потримай мої книжки! — гукнув хлопчик, переда¬ючи дівчинці свій портфель, і кинувся на допомогу бабусі.
Коли він повернувся, дівчинка запитала його:
— Це твоя бабуся?
— Ні, — відповів хлопчик.
— Мама? — здивувалась подруга.
— Ні!
— Ну, тітка? Чи знайома?
— Та, ні ж-бо, ні! — відповів хлопчик. — Це просто бабуся.

Запитання для роздумів та обговорення:
1. Чому дівчинка подумала, що це рідна бабуся хлоп¬чика?
2. Чи допомагав хтось із вас тому, хто не мав можли¬вості вам віддячити?
3. Чи допомагали вам незнайомі люди? Наведіть при¬клад.
4. Якби всі, кого ви знаєте, завжди допомагали іншим, як, на вашу думку, змінилося б наше місто (село)?
Вчитель. Співчуття, милосердя виражається в по¬требі допомагати іншим. Милосердній людині не власти¬во відступати від допомоги іншим при думці про власні проблеми. Коли вона бачить іншого, то легко уявляє рід¬них людей або себе на його місці. Звідси й виникає по¬треба — допомогти, проявити милосердя.

4. Асоціативний кущ. Гра «Я вибираю»
Вчитель. Усе в житті і, власне, саме життя має свій початок. Річка починається зі струмочка, подорож — з першого кроку, мелодія — з першої ноти, будинок — з першої цеглини.
Учениця читає напам’ять уривок із вірша Г. Левиць¬кої «Право вибирати».
Закони діють не зважаючи на те,
Чи знаєш ти про них, а чи не знаєш!
Весною дивно яблуня цвіте —
Чи восени ти груші там шукаєш?!
Чи знає глина більше, як гончар?!
Чи може глек себе розмалювати?!
Отець Небесний дав людині дар:
Розкуту волю, право вибирати!!!

Вчитель. Щодня ми прокидаємося зранку, і поки ще тишу нашої кімнати не замінив гамір дня, наш душевний спокій не порушують різноманітні проблеми, наше серце чисте, ми маємо можливість вибору. Уявімо собі, що зараз ранок. Що оберете ви в супутники на цілий день? Яка чеснота необхідна вам, щоб гідно прожити ще один день?
Учні один за одним підходять до дошки, на якій розміщені смужки паперу із надрукованими словами: любов, радість, доброта, лагідність, терпіння, справедливість, прощення, працелюбність, заздрість, жадібність, користолюбство, ненависть, байдужість, жорстокість, брехливість, сум, і зображення серця із на¬писом у центрі «Доброта». Кожен учень обирає одне зі слів, розміщує біля «серця» й аргументує, чому він обрав саме цю чесноту.
— Людина, у серці якої є усі вибрані вами чесноти, — дуже щаслива людина. Вона завжди відкрита до людей, до їхніх переживань. І навпаки, якщо в серці людини мають місце ті негативні якості, які ви свідомо залишили ось на цій частині дошки, то така людина не має спокою, радості у житті. Її серце темне від злоби, від байдужості, ворож¬нечі.

Відео «Посмішка моєї сестри».
Важливі не тільки добрі справи та слова, інколи досить однієї посмішки.

Фізкультхвилинка в парах

Із сусідом подружись,
До сусіда посміхнись.
Нехай усмішка моя
Всіх навколо зігріва.

5. Вправа «Відкритий мікрофон»

Завдання: закінчити думку «Бути добрим — це…»
(Наприклад: бути добрим; вміти співчувати; про¬відати хворого; допомогти людині похилого віку; уміти жертвувати тощо.)
Вчитель. Так, усе, що ви сказали — це не що інше, як прояв милосердя, доброти. Скажіть, будь ласка, чи спостерігали ви у своєму житті добрі вчинки людей?
- Подивіться, будь ласка, відеосюжет про наш клас і висловіть свою думку хто ж проявив турботу і допоміг, в кого є іскорка доброти? (Відповіді учнів.)
Кожен учень отримує іскорку доброти. (Вчитель коментує про добрі справи дітей.)

Учень.
Любити ближнього — як складно і як просто.
Не з примусу, не з шани чи за щось.
Прийти до нього в дім хорошим, добрим гостем
І запитати: «Як тобі жилось?»

Учениця.
І просто усміхнутись. Просто дати руку.
Не треба жертви — крихітку тепла.
Любити ближнього — ділити разом муку,
Яка у серці раптом проросла.

6. Хвилинка творчості
Вчитель. Які у вас є ідеї. Що ви можете доброго зробити? (Відповіді дітей.)
Діти, всі ви любите отримувати подарунки. Уявіть під ялинкою багато подарунків. Вам треба вибрати один. (Виходить учень вибирає подарунок.) Чи цікаво, діти, що ж там .

Висновок. Не все золото, те, що блищить. На язиці медок, а в душі льодок.

Учениця.
Любіть ви інших, як самі себе,
І ворогам не мисліть злого.
Чого не хочете для себе,
То не бажайте ні для кого.
Уся наука в цих словах,
Святої правди тут скрижалі,
І правди другої нема.
Одну її я тільки знаю.
Учень.
Не буде їй повік кінця,
Вона не вмре і не загине,
Бо наш Творець з любов’ю дав
Її для кожної людини.

Відео «Поспішайте творити добро»

У доброчинності повинна бути закладе¬на любов і поклик серця. Тільки тоді вона принесе взаємне задоволення, очікуваний результат. Добро¬чинність або милосердя — це насамперед любов до ближнього.

Учень.
Не обминіть ніколи людину,
Ні в літню спеку, зимову днину.
Чи велика вона, чи мала —
Не зробіть цій людині зла.
Сніг розтане, лід розкришиться,
А образа в душі залишиться.
Бумерангом повернеться знов.
Тож, будьмо людьми —
Сіймо любов!
Подаймо руку хворим, стареньким,
Погладьмо голівки діткам маленьким,
Бо добра справа — найвища святиня!
Не обминіть людина людину!

Милосердя, чемність, доброта - це крила, на яких тримається людство.

ІІІ. Заключна частина
Вчитель. Я вірю в те, що ви обов’язково будете милосердними, добрими, бо ваші серця багаті на любов. Без любові милосердя — це порожній звук. Не чекаймо, щоб хтось інший починав проявляти милосердя. Пам’ятаймо, що любов — це єдиний скарб, що помножу¬ється, це єдиний дар, що росте тоді, коли його роздають.

Діти виконують пісню «Острівець любові»

Автор: 

Бірюч Тетяна Володимирівна(вчитель початкових класів)

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі