ЯК НАВЧИТИ ДІТЕЙ ШВИДКО РАХУВАТИ ?
Гарно розвинені навички усного рахунку - одна з умов успішного навчання .
Усний рахунок - це математичні обчислення , які здійснюються без допомогою додаткових пристроїв та пристосувань. Поставлена часом дилема : з одного боку наявність калькулятора , що атрофіє бажання учнів рахувати усно , з іншого - необхідність запам’ятовування в нашу цифрову еру багато чисел ( пін-коди банківських карток , е-mail , паролі ) вимагає від вчителя системної роботи з формування в учнів навичок усного рахунку.
Якщо ми не навчимо дітей рахувати в п’ятому та шостому класах , буде проблема в навчанні . Ми своїх учнів прирікаємо на постійні промахи.
Усний рахунок потрібно проводжувати так , щоб діти починали з легких прикладів , а потім поступово переходили до складніших . Якщо відразу дати учням складі приклади , які не зможуть виконати , то вони виявлять своє безсилля , розгубляться .
Потрібно розділити вправи на два види.
Розглянемо перший вид усного рахунку . Вчитель не тільки показує числа , з якими потрібно виконати дії , але й показує дітям ( записує на дошці , показує на таблицях ). Підкріплюючи слухові сприйняття учнів , зоровий ряд фактично робить непотрібним утримувати числа в розумі . Чим суттєво полегшує процес обчислень.
Але саме запам’ятовування чисел , з якими працюють учні , - важливий момент усного рахунку. Хто не може утримувати числа в пам’яті , той в практичній роботі виявляється поганим обчислювачем . Тому в школі не можна недооцінювати другий вид усного рахунку, коли числа сприймаються тільки на слух. Учні нічого не записують та не використовують наочні посібники.
Природно , що другий вид набагато складніший першого. Але він ефективніше в методичному сенсі тільки тоді , коли працюють усі учні. Це дуже важливо , бо під час усного рахунку тяжко контролювати кожного учня.
Потрібно намагатися робити усний рахунок як цікаву гра. Тоді діти уважно слідкують за відповідями один одного , а вчитель стає не контролером , а лідером , який придумує кожного разу нові цікаві заняття.
Розглянемо декілька форм усного рахунку.

ШВИДКИЙ РАХУНОК.
Вчитель показує карточку з прикладом та голосно читає його. Учні усно рахують та називають відповідь. Карточки швидко змінюються .
3,7 + 4,8 - 1,7 = ?

53,5 + 2,9 + 6,5 = ?
Дві карточки можна показувати одночасно .
45,9 : 9 · 6 = ?

15,6 : 3 · 6 = ?
Учні виконують приклад , а потім називають більшу або меншу відповідь. Для такої роботи важливо підбирати такі вправи , в яких помітний ефект прикидки. Багато учнів не вміють це робити , тому витрачають набагато більше часу. Для них успіх тих хлопців , які швидко дали відповідь , є повчальним.

ДОПОВНИ ЧИСЛО.
Вчитель записує на дошці число , наприклад , 5,5 . Потім повільно називає число, яке є меншим за 5,5. Учні повинні називати інше число , яке є доповненням до числа 5,5. Числа , які називають вчитель або учні не записують . Це велике тренування в запам'ятовуванні чисел.

КВІТКА.
На дошці намальовані фігури. В середині фігури записана дія , яку потрібно виконати над числами , які зображені на пелюстках квітки. Відповіді учні по черзі записують відповіді біля пелюстки.

НЕ ЛОВИ ГАВ.
Учні кожної команди отримують карточки. У першого учня завдання записане повністю , а в інших - усі числа , крім одного . Це число другий учень дізнається після того , як перший скаже відповідь на своє завдання. Ця відповідь і буде тим числом. В цій грі всі учні повинні бути дуже уважні , бо помилка одного учня закреслює роботу усіх інших.
Отже, усний рахунок на уроках математики сприяє розвитку і формуванню міцних обчислювальних навичок і вмінь. Він відіграє важливу роль у прищепленні і підвищенні у дітей пізнавального інтересу до уроків математики.

Предмети: Математика

Класи: Середня школа