Стаття присвячена дослідженню теоретичних питань методики й організації уроків з української мови та літератури за технологією формування і розвитку критичного мислення, а також практичних порад щодо організації найефективніших методичних прийомів роботи на уроці. Складена на основі власного педагогічного досвіду, що опирається на педагогічні спостереження і педагогічну практику. Розрахована на викладачів суспільно-гуманітарного циклу (зокрема української мови та літератури), а також викладачів предметів загальноосвітнього циклу.
Акцентується увага на тому, що на сьогоднішній день суспільство потребує людей, здатних мислити креативно, діяти самостійно та продуктивно. Людина демократичного суспільства повинна вміти критично мислити, тому формування критичного мислення для української освітньої системи є життєвою необхідністю. Є нагальна потреба мати випускника, який здатний до самоосвіти і саморозвитку, уміє використовувати набуті знання для творчого розв’язання проблем, опрацьовувати різноманітну інформацію, прагне змінити на краще своє життя та життя інших.
Аналізуються основні групи компетентностей, методи, форми та прийоми роботи учнів на уроці, які формують та розвивають критичне мислення в учня.
Резюмується, що основним завданням учителя є розвиток в учня такого типу мислення, який забезпечить йому можливість адекватно оцінювати нові обставини, формувати стратегію подолання перешкод, уможливлюватиме пристосування випускника до нових, часом непередбачуваних ситуацій. І тому на сьогодні в суспільстві визначальним є вміння критично мислити.

Предмети: Українська мова