Користувацький вхід

Особистісно орієнтований та компетентнісний підхід в організації навчально – виховного процесу як результативна складова засвоєння змісту початкової освіти

Зареєструйтесь,
щоб мати можливість переглядати всі сторінки та файли,
публікувати власні матеріали, отримувати сертифікати.

...

1

Особистісно орієнтований та компетентнісний підхід в організації навчально – виховного процесу як результативна складова засвоєння змісту початкової освіти

Зміни у суспільному житті і свідомості вимагають від нас, педагогів, визначити нову мету навчання та виховання – розвиток інноваційної особистості, здатної до життєвої творчості та самореалізації у нових соціальних умовах. Якщо говорити про дитину, то їй сьогодні потрібні не тільки знання, але і достатній рівень життєвої компетентності для успішної адаптації в швидко-змінному соціумі та сучасному світі, враховуючи те, що за останні кілька років нові інформаційні технології повели людську цивілізацію на багато кроків уперед і стали невід’ємною частиною нашого життя. Ми вчимося жити самі та навчаємо жити дітей.
Ми повинні підготувати дитину не до окремого уроку «на завтра», а до самостійного життя, тобто, створити умови для розвитку особистості, виявити творчий потенціал учнів, формувати вміння висловлювати власну думку, розв’язувати проблеми, розвивати здатність самостійно займатися власною освітою, швидко адаптуватися до інформаційного середовища. Іншими словами – сформувати такі особистісні якості, які допоможуть дитині знайти своє місце у житті, визначитися з колом своїх інтересів та уподобань, розвинути їх, стати активним членом суспільства, компетентною, упевненою у власних силах людиною.
Сьогодні відбувається модернізація освіти, методологічна перебудова навчального процесу на принципах гуманізації і демократизації, спрямування його на особистісний розвиток молодших школярів, формування в них основних компетентностей, в тому числі і компетентну орієнтацію в інформаційному світі та використання його для загального розвитку дитини. Тому дуже важливим є особистісно орієнтований та компетентнісний підхід вчителя до педагогічної діяльності з молодшими школярами.

Державний стандарт початкової загальної освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України 20 квітня 2011 р. № 462 ґрунтується на засадах особистісно орієнтованого і компетентісного підходів.

Особистісно орієнтовані технології ставлять сьогодні в центрі усієї шкільної освітньої системи особистість дитини, забезпечення комфортних, безконфліктних умов її розвитку, реалізації природних потенціалів.
Особистісно орієнтовний підхід у навчанні спирається на такі основні положення:
1. Учень завжди є суб’єктом, а не об’єктом навчання.
2. Основна мета навчання, окрім засвоєння учнем необхідних знань, умінь та навичок, - розвиток особистості учня як суб’єкта діяльності і соціальних стосунків.
Компетентнісний підхід – це спрямованість навчально – виховного процесу на досягнення результатів , якими є такі ієрархічно – підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна.
Поняття компетенції й компетентності значно ширші за поняття «знання», «уміння», «навички», бо концентрують у собі стереотипи, гнучкість мислення; характер – самостійність, цілеспрямованість, вольові якості.
На компетентнісній стратегії ґрунтуються і «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи». Відповідно до цього змінюється процес контролю й оцінювання результатів навчальної діяльності школярів.
Забезпечуючи компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі початкової школи, ми взяли за основу своєї діяльності виконання чотирьох основних принципів, на яких ба¬зується сучасна освіта:
- навчити дітей жити разом; - навчити дітей отримувати знання;
- навчити дітей працювати; - навчи¬ти дітей жити змістовно, гідно.
А ще обов’язково навчаю дітей орієнтуватися в інформаційно-комп’ютерному світі.
На своїх уроках вчителі діють так, щоб учні не просто запам'ятовували навчальний матеріал, а запитували, досліджували, творили, розв'язували, заперечували, співставляли, інтерпретували та дебатували за його змістом. Тобто формували свою компетентність.
Компетентнісний підхід у навчанні вимагає, щоб сучасні навчальні засоби виконували не тільки інформаційну, а й мотиваційну та розвивальну функції.
З метою забезпечення мотивації учіння уроки вчителів насичені різноманітними дидактичними іграми, вправами, що передбачають цікавий для учнів процес виконання, завданнями, що спонукають до пошуку значимих для учня результатів.
Так на уроках українського читання педагоги використовують такі ігри: « Чарівний листочок», «Хто правильно закінчить прислів’я», «Хто швидше розплутає порівняння», «Знайди зайве дерево», «Я починаю, а ти закінчуєш», «Розумники», «Розмова по телефону»; на уроках математики «Цікавинки із торбинки», «Висадка десанту», «Складемо візерунок», «Віднови число», «Естафета», «Продовж лічбу», «Числовий ланцюжок».
Проводять вчителі нашої школи також ігри, які вимагають від дітей розумових зусиль, гнучкості і швидкості мислення, наприклад, «Скажи навпаки», «Скажи одним словом», «Хто більше назве прислів’їв» , «Дай загальну назву».
На уроках природознавства в 1 класі проводять вправи, що передбачають цікавий для учнів процес виконання , наприклад, «Асоціації», «Незавершене оповідання», «Незвичайна ситуація», «Допоможи рослинці», «Дивна подорож до лісу».
Сьогоденні умови розвитку засобів навчання сучасної шкільної освіти зумовлюються зростаючими інтеграційними процесами, домінантними складовими яких є нові інформаційні технології. Починаючи з 1 класу, більшість вчителів початкової школи використовують мультимедійні засоби навчання.
На уроках трудового навчання виготовляють роботи з використанням рослинних матеріалів, природних форм, створюють об’ємні вироби з пластиліну, використовують різні техніки роботи з папером. Зразки цих робіт представлені на слайдах.
Для того , щоб молодшим школярам легше було відстоювати свою точку зору, свою позицію, ставити питання , бути ініціативними у здобутті знань ми використовуємо
індивідуальні, групові методи ( робота в парах, в трійках, змінювані трійки, карусель, акваріум), фронтальні методи ( велике коло, мікрофон, мозковий штурм, мозаїка, павутинка ), створюємо такі ситуації, коли кожний учень має можливість висловитись, проявити себе у комунікативному процесі. Саме інтерактивні методи найбільшою мірою відповідають вимогам компетентнісного навчання , оскільки використання рольових ігор моделювання життєвих ситуацій сприяє формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створення атмосфери співробітництва, взаємодії.
Компетентнісний підхід у навчанні є актуальною проблемою сьогодення, особливо у початковій школі.
Щоб сформулювати чітке уявлення про загальні завдання початкової школи, спрогнозувати результати підготовки випускника школи І ступеня й рівні їхньої компетенції, ми створили творчу групу з числа учителів початкових класів з залученням учителів середньої ланки для розробки моделі випускника школи І ступеня.
Приступаючи до розробки моделі випускника школи 1 ступеня , спочатку ми визначилися , якими компетентностями та компетенціями він буде володіти та яким критеріям відповідати, взявши за основу підходи О.Я. Савченко.
Створюючи модель випускника початкової школи, ми прийшли до висновку, що він повинен відповідати наступним критеріям.
1. Сформованість пізнавального потенціалу особистості випускника.
Показники:
- навчання учнів;
- розвиненість мислення ;
- пізнавальна активність учнів .
2. Сформованість морального потенціалу особистості випускника.
Показники:
- моральна спрямованість особистості;
- сформованість ставлення учня до Батьківщини, суспільства, родини, школи, класного колективу, себе, природи, праці.
3. Сформованість комунікативного потенціалу особистості випускника.
Показники:
- комунікативність;
- сформованість комунікативної культури в учнів.
4. Сформованість естетичного потенціалу особистості випускника.
Показники:
- сформованість естетичної культури (розвиненість почуття прекрасного та інших естетичних почуттів);
- художньо-творча активність на оптимальному для кожного учня рівні.
5. Сформованість творчого потенціалу у особистості випускника.
Показники:
- творче мислення учнів;
- здібність до самовизначення і самореалізації;
- різнобічні інтереси.
6. Сформованість фізичного потенціалу особистості випускника.
Показники:
- стан здоров’я учнів;
- розвиток фізичних якостей.
Модель випускника школи І ступеня повинна відображати:
- рівень засвоєння випускником основних і додаткових загальноосвітніх програм;
- сформованість основних груп компетентностей учня;
- домінуючий спосіб мислення випускника;
- рівень сформованості соціальних навичок випускника;
- пріоритетні особистісні риси, які мають сформуватися в учнів у процесі засвоєння освітньої програми кожного рівня.
Розробку моделі поділили на три етапи.
1 етап – визначили найвищий рівень освітніх програм, які реалізує початкова школа.
2 етап - визначили набір характеристик, які учень має отримати на момент його переходу до середньої ланки.
3 етап – виготовлення моделі у вигляді квітки , що складається з трьо шарів пелюсток.
Випускник початкових класів має такі загальні риси
Працелюбний, вольовий, уважний, старанний, емоційний, інтелектуальний.
Це дитина з розвинутою мовою, мисленням, зоровою й слуховою пам’яттю, яка вміє рефлексувати, слухати й чути, мислити й володіти почуттям самоконтролю та самостійності .
Як результат роботи нашої творчої групи, ми отримали ось таку модель випускника школи I ступеня, який володіє наступними компетентностями. Соціальна компетентність:
- уміння безконфліктно співіснувати в колективі;
- вміння приймати рішення;
- вміння робити вибір;
- уміння спілкуватися.
Самоосвітня компетентність:
- самостійність у навчальній діяльності;
- володіння основними засобами самоконтролю;
- вміння переносити набуті знання в нестандартну ситуацію для розв'язання проблем;
- уміння зосереджуватися й підтримувати увагу.
Пізнавальна компетентність:
- рівень освіти повинен відповідати Державному стандарту початкової загальної освіти;
- вміння виділяти суттєві властивості, узагальнювати, робити висновки.
Особистісна компетентність:
- уміння працювати над розвитком індивідуальних здібностей;
- активність і самостійність у пізнавальній та соціальній діяльності;
- вміння аналізувати свої думки та дії.
Компетентне ставлення до свого здоров'я:
- рухова активність;
- емоційно-позитивне ставлення до навчання;
- фізична розвиненість.

До розробки моделі ми залучили учнів початкових класів. На уроках трудового навчання учні виготовили квіточки, що складалися з трьох шарів пелюстків. У середині квітки діти писали: «Я» або малювали себе. На першому шарі пелюсток вони дали відповідь на питання «Чого ти навчився в школі: що знаєш та вмієш?». На другому шарі пелюсток написали, чому б ще хотіли навчитися, а на третьому дали визначення своїй мрії.

Для визначення рівня засвоєння випускником школи I ступеня загальноосвітніх програм адміністрацією школи проведені моніторингові дослідження на основі закритих та відкритих тестів , контрольних робіт, перевірки техніки читання , самостійних й творчих робіт, ДПА.
Також вчителі творчої групи розробили моделі випускника 1, 2 та 3 класу, визначили загальні риси та якісні характеристики учнів 1-4 класів. Розробки цих моделей є на ваших дисках.

Одним із найважливіших чинників успішного запровадження компетентнісного підходу в навчанні є готовність до реалізації поставленої мети самого вчителя.
Для успішного формування компетентної особистості сучасний педагог
повинен володіти певними якостями:
• успішно розв’язувати свої власні життєві проблеми, виявляючи ініціативу, самостійність і відповідальність;
• усвідомлювати мету компетентнісного навчання;
• планувати урок із використанням усього розмаїття форм і методів навчальної діяльності й насамперед усіх видів самостійної роботи, діалогічних, евристичних і проблемних методів;
• пов’язувати навчальний матеріал із повсякденним життям та інтересами учнів;
• оцінюючи навчальні досягнення школярів, брати до уваги не тільки продемонстровані знання і вміння, а й передусім уміння застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях.

При цьому велику увагу приділяємо інноваційній діяльності вчителя та підготовці вчителя до її запровадження.
Протягом останніх 3 – х років педагогічний колектив нашої школи працює над науково – методичною проблемою : « Розвиток базових компетентностей. Підвищення якості навчально – виховного процесу » .
Вона реалізована через визначені завдання , серед яких хочу зупинитися на таких:
1. Компетентнісно – орієнтований підхід до навчання
2. Подальше вивчення і впровадження інтерактивних форм навчання – один із шляхів розвитку інноваційної особистості .
3. Продовження моніторингових спостережень за навчальними досягненнями учнів.

На засіданнях методичної ради були розглянуті такі питання: «Підсумки моніторингу навчальних досягнень учнів», «Формування ключових компетентностей через інтерактивні технології», «Формування ключових компетентностей через інтерактивні технології». Під час роботи психолого- педагогічних семінарів вчителі продовжували знайомитися з інноваціями в освіті. Були розглянуті питання : «Роль інноваційних перетворень в системі компетентнісної освіти», «Групова робота як засіб розвитку інноваційного потенціалу учнів». Поряд з традиційними формами проведення занять використовувалися інноваційні форми засідань, що активізували творчу діяльність вчителів. Наприклад: «Інтеракція – як метод організації освітнього процесу», на якому застосовані були інтерактивні методи, а саме: через роботу у групах вчителі систематизували всі технології інтерактивного навчання. Проведено семінари - практикуми «Розвиток творчих компетентностей вчителів», «Професійна компетентність вчителя» .
Відповідно до науково – методичної проблеми школи були проведені наступні педради «Науково-методичний супровід навчально-виховного процесу в умовах інноваційних змін», «Моніторинг якості навчання та життєвої компетентності учнів», «Робота педагогічного колективу школи з формування здорового способу життя, як ознака компетентної особистості», «Інтерактивні технології навчання, як один із шляхів сучасних підходів в організації навчання». Також у школі систематично проходять тижні та декади педагогічної майстерності, тренінги , ярмарки педагогічних ідей, засідання круглих столів , на яких вчителі діляться своїм досвідом, умінням ефективно організовувати навчально – виховний процес.
Такий методичний супровід забезпечує готовність вчителя до реалізації особистісно орієнтованого та компетентнісного підходів. Це сприяє зосередженості вчителя і учнів на результативній складовій навчання, підвищує можливості для практико зорієнтованої освіти, мотивації дітей до навчання. Ми намагаємося дбати не лише про сьогоднішнє наших учнів, але й думати про завтрашній – успішний день. Працюємо на перспективу: створюємо умови для розвитку кожної дитини, яка буде здатна самостійно розв’язати будь – які життєві проблеми, яка в результаті матиме необхідні компетенції і основу для майбутнього успіху.

Автор: 

Петричко Ірина Петрівна, заступник директора з навчально-виховної роботи СЗОШ №21 м.Хмельницького

Голосування

Які матеріали Ви шукаєте?:

Останні коментарі