Тема: Пізнаємо Україну разом.

Мета: продовжити знайомити дітей з поняттям "Наша Батьківщина", формувати знання про державні символи: прапор, герб, державний Гімн України. Розвивати інтерес до України, бажання спілкуватися рідною мовою. Виховувати громадянина своєї держави, любов до рідного краю, шанобливе ставлення до національних та державних символів, повагу до українського народу, гордість за красу і велич нашої Батьківщини.
Матеріал: карта України, прапор, герб, гімн, вірші, прислів'я, легенда, дидактичні вправи «Додай слівце», «Скажи правильно», «Який, яка?», дидактичні ігри «Віночок», «Священні символи», паперові квіти.

Хід.
Вихователь. Сьогодні ми з вами зустрілися знову,
Про маленьких українців поведемо розмову.
Про теплий, рідний, любий дім
І вишиваночки у нім.
Вихователь. Діти, скажіть, будь ласка, як називається наша Батьківщина? (Україна). А ми з вами хто? Так, ми – українці. Давайте сьогодні ми з вами запалимо свічечку, яка буде символом нашої любові до України. І у ваших сердечках нехай запалає маленький «вогник» гордості за те, що ви - українці. Я прошу вас пронести цей вогник через усе своє життя. То ж будьте чесні, розумні, любіть свою рідну Батьківщину. А що для вас означає Батьківщина?
Вихователь запалює свічку і по черзі передає її кожній дитині:
1-а дитина: Сонце в небі і зоряна ніч солов'їна - це моя Батьківщина.
2-а дитина: Батьківщина - це ліс осінній,
3-я дитина: Це домівка моя, і садочок,
4-а дитина: І гаряче сонячне коло.
5-а дитина: Батьківщина - це труд і свято,
6-а дитина: Батьківщина - це мама й тато,
7-а дитина: Це твої найкращі друзі,
8-а дитина: І бджола у весняному лузі.
Молитва за Україну
Боже великий, єдиний,
Нам Україну храни,
Волі і світу промінням
Ти її осіни.
Світлом науки і знання
Нас, дітей, просвіти,
В чистій любові до краю,
Ти нас, Боже, зрости.
Молимось, Боже єдиний,
Нам Україну храни,
Всі свої ласки-щедроти
Ти на люд наш зверни.
Дай йому волю, дай йому долю,
Дай доброго світу,
Щастя дай, Боже, народу
І многая, многая літа.
Діти сідають на стільчики.
Вихователь. Ми повинні любити нашу рідну Україну, бути патріотами своєї Батьківщини. І зараз ми переконаємось чи добре ви знаєте свою державу під час гри «Продовж речення».
Дидактична гра «Продовжи речення»
- Назвіть народні символи нашої країни
(верба, калина, вінок, рушники, пісні, рідна мова колискова)
- Які державні символи нашої країни?
(Гімн, Прапор, Герб)
- Якою можна назвати нашу Україну?
(Великою, багатою, квітучою, гарною... .)
- Які люди живуть в нашій країні?
(Український народ)
- Який наш народ?
(Мудрий, розумний, щирий, працьовитий)
Вихователь. Україна - це Батьківщина для всіх людей, які живуть на її території. Що таке Батьківщина? Батьківщина - це найкраще і найдорожче місце у світі. Пригадайте, що сказали поети про Батьківщину.
Дитина читає вірш М. Познанської..

Про нашу Україну
Ми дуже любим весь наш край,
І любим Україну.
Її лани, зелений гай,
В саду рясну калину.
Там соловейко навесні
Співає між гілками
Та й ми співаємо пісні, -
Змагається він з нами!
Вихователь. Батьківщина наша велика, неосяжна. А складається вона з окремих країв, які мають свої назви: (педагог показує на карті) Полісся, Поділля, Волинь, Галичина, Слобожанщина.
Вихователь. А які ви знаєте великі міста України?
Так, це Київ – наша столиця, Львів, Запоріжжя, Одеса, Донецьк та інші міста.
Вихователь. Народ склав багато приказок і прислів'їв про нашу Батьківщину. Давайте зберемо зерна народної мудрості в маленьку скриньку.
Дидактична вправа «Додай слівце»
(Вихователь ділить дітей на групи по-троє і роздає прислів’я. Хто правильно вставив слово в прислів’я, отримує емблему сонечка. І кладе прислів’я в скриньку).
Прислів’я:
• Рідний край – земний … / рай.
• Кожному мила своя … / сторона.
• Що країна, то … / родина.
• Людина без вітчизни, як соловей без … / пісні.
• Добре тому, хто у своєму … /домі.
Вихователь. Діти, а по чому впізнають українців в усьому світі?
Діти. Вони трудолюбиві, добрі, чуйні, гостинні.
(З’являється Калинка).
Вітається з дітьми.
Доброго ранку ліси і поля,
Доброго ранку, плането Земля!
Щастя й здоров’я всім людям бажаємо,
З ранку в дитячий садок поспішаємо!
Вихователь. Який у Калинки гарний віночок. От і ми зараз сплетемо такий.
Дидактична гра "Віночок".
(Вихователь роздає дітям пелюстки квітів, з яких складається український віночок. Дитина повинна назвати її і прикріпити до квітки на віночку).
Вихователь. Молодці! Ну а зараз трішки відпочинемо.
Фізкультхвилинка
Ми мандруєм, ми мандруєм, Крокують на місці
Україною крокуєм.
Ось побачили Карпати, Тягнуться на носочках вгору
Як вершину нам дістати?
Заглядаємо в озерця, Присідають, заглядають повертаючи
Не торкнутися нам дна! голову вліво, вправо
Так ми довго-довго йшли, Крокують на місці
І до групи знов прийшли!
Вихователь. Калина знає гарну легенду і хоче вам її розповісти.
«Давно-давно жила колись жінка. І було в неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю. Підросли вони і вирішили піти у світ. Вирушив у дорогу найстарший син. Мати на згадку про себе подарувала йому золоту корону з трьома промінцями. Пішов син між люди. Як його назвали? (Тризуб). Настала черга середнього сина. Йому мати подарувала в дорогу синьо-жовту тканину. Своїми звитяжними ділами прославляв він свою матір. Яке ім'я одержав середній син? (Прапор). А там, де був найменший син, завжди лунала дзвінкоголоса пісня. Адже мати своєму наймолодшому синові подарувала красивий солов’їний голос. І одержав син за свій голос і величний спів ім'я Гімн.»
(Діти розглядають прапор України).
Прапор – символ незалежної держави. Прапор України – синьо-жовтий. Його кольори означають синє небо та золоту ниву. Кольори на прапорі «читають» згори донизу.
Дитина читає вірш Н. Поклад
Прапор України
Прапор – це державний символ,
Він є в кожної держави,
Це для всіх ознака сили, це для всіх ознака слави.
Синьо – жовтий прапор маєм:
Синє – небо, жовте – жито,
Прапор свій оберігаєм,
Він святиня, знаєм всі ми.
(Діти разом з вихователем розглядають герб України).
Вихователь. Тризуб – це герб України. Він золотий на голубому тлі. Відображає триєдність життя: батько – мати – дитя, які символізують собою силу, мудрість, любов. На ньому можна прочитати слово Воля.
Дитина читає вірш В. Паронова
Тризуб
Тризуб – немов сім’я єдина,
де тато, мама і дитина
живуть у мирі і любові
На Україні вольній, новій.
Вихователь. Державний Гімн України - це урочиста пісня, символ нашої державної єдності. Називається він "Ще не вмерла України і слава, і воля...". Слова гімну написав поет Павло Чубинський, а музику композитор Михайло Вербицький. Коли звучить Державний гімн, треба обов'язково встати, цим ми виявляємо особливу пошану до наших державних святинь (Звучить Гімн).
Вихователь: Наша країна дуже велика, і зараз ви в цьому переконаєтесь під час вправи “Скажи правильно”.
Вправа «Скажи правильно».
Вихователь. Я буду виставляти малюнки, а ви озвучувати.
Наприклад: Де пролягає шлях? – У степу.
Де росте пшениця? – У полі.
(Далі діти підбирають інші пари слів: на березі, на морі, в лісі, в садочку. Калинка оцінюють відповіді дітей).
Вихователь. Молодці, тепер складімо речення про те, що ми казали: Україна має ліси, гори, поля та річки, озера і моря. Спробуйте й ви об’єднати ці слова.
( Україна має ліси, гори, поля та річки, озера і моря).
– Україна має міста і села.
– В Україні живуть українці та інші народи.
Вихователь. У наступній вправі ми будемо порівнювати, і допомагати нам будуть слова багато – більше – найбільше.
Наприклад: У нашому місті живе багато українців, у Київській області більше, а в Україні найбільше.
(Діти далі повторюють це речення і складають свої).
У нашому місті багато дітей, у Київській області більше, а в Україні найбільше.
Вихователь. Молодці! Гарно виконали вправу.
Вихователь. У наступній вправі «Який, яка?» розкажімо про наших українців, поєднавши два слова в одне. Наприклад: червоний і щоки вийде червонощокий українець.
(Далі діти самостійно утворюють інші слова: біле і обличчя – білолиця україночка; чорне і очі – чорноокий хлопчик, сірий і очі – сіроока – дівчинка, багато і національний – багатонаціональна держава).
Вихователь. Молодці! Калина принесла картину, за якою нам потрібно скласти розповідь, а що ви можете розказати за цією картиною?
(Діти разом з вихователем складають невеличку розповідь “Моя країна – Україна”).
«Я живу в країні, яка називається Україна. Це велика, багатонаціональна держава. Вона має синьо-жовтий прапор, герб тризубець, пісню-гімн.
Ми, українці, пишаємося, любимо нашу країну, називаємо її ненька Україно, захищаємо й розбудовуємо її».
Вихователь. Дуже гарні розповідь вийшла у вас, мої хороші.
Вихователь. А зараз я пропоную вам зібратися навколо карти України та прикрасити її квітами, щоб наша Батьківщина стала ще красивішою, ще багатшою, ще мальовничішою. Погляньте, яка краса!
Вихователь. Діти, чому так говорять:
- «Любіть Батьківщину, як матір любіть?»
- Яку людину ми можемо назвати справжнім сином чи дочкою своєї Батьківщини?
Вихователь. Іменами таких людей називають площі, вулиці міста, а ви – майбутні господарі цього міста, уже зараз своїми успіхами, гарними справами збагачуйте і прославляйте нашу Вітчизну.
(Вихователь закінчує заняття словами вірша І. Січовика «Україна»)
Красивий, щедрий рідний край,
І мова наша солов’їна.
Люби, шануй, оберігай
Наш край, що зветься Україна.
Калина (прощається з дітьми): Молодці діти,стільки знань показали про Україну. Весело було з вами, але настав час вирушати до інших дітей. До побачення.

Класи: Дошкільне виховання

Предмети: Народознавство