Технологія розвитку критичного мислення учнів
початкових класів

Яким же чином необхідно організувати навчальний процес на уроці, щоб відбулося ефективне формування та розвиток критичного мислення?
Прагнення постійно оптимізувати навчально-виховний процес зумовило появу нових і вдосконалення кращих педагогічних технологій, що використовувалися до цього часу. Подальший їх розвиток пов’язаний із орієнтацією на реалізацію сучасних концепцій освіти і виховання.
З метою підвищення ефективності навчання, розвитку критичного мислення, використовують різноманітні форми роботи. Ефективними шляхами є використання як традиційних так і нетрадиційних форм і методів роботи. Ці методики можна застосовувати як для викладання, так і для практичного засвоєння матеріалу й перевірки знань учнів, які спрямовані на формування навичок співпраці, вироблення здатності до самоаналізу та критичного мислення.
Вправи для розвитку критичного мислення на уроках у початковій школі
• Розвиток незалежності мислення, певної самостійності думок. Ці вправи спонукають учнів до висловлення власної думки, стимулюють вироблення творчого ставлення до будь-яких висновків, правил тощо.
• Вправи для розвитку опірності до навіювання думок, зразків поведінки, вимог інших спонукають учнів до відстоювання власної думки.
• Вправи для вироблення критичного ставлення до себе, вміння бачити свої помилки та адекватно ставитися до них сприяють розвитку таких умінь, як: бачити позитивне і негативне не тільки у діях товаришів, а й у власних; порівнювати себе з іншими і реально оцінювати.
• Розвиток пошукової спрямованості мислення, прагнення до знаходження кращих варіантів вирішення навчальних завдань, передбачають вправи, які ставлять дітей у реальну ситуацію пошуку.
• Вправи на вміння брати участь у діалоговій взаємодії вчать учнів аргументовано виражати свої думки, співпрацювати в колективі.
Формуванню критичного мислення сприяють різноманітні види діяльності. Практика навчально-виховного процесу дозволяє стверджувати про доцільність використання таких прийомів методики розвитку критичного мислення.
Метод «Мозковий штурм»

«Мозковий штурм» – це ефективний метод колективного обговорення , пошуку рішень , що здійснюється через вільне накопичення ідей з певної теми , вираження поглядів усіх учасників . Цей метод дає змогу групі учнів використовувати свої інтелектуальні можливості для швидкого та ефективного виконання завдання .
Метод розв’язання проблеми за обмежений час.
«Мозковий штурм» –метод, який має на меті:
- виявити в учнів наявні знання;
- пошук ідей для розв’язання конкретної проблеми.
Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлення думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему «Мозкового штурму».
Його організовують за такими правилами:
1. Всі учасники «штурму» пропонують ідеї щодо розв’язання висунутої проблеми (ідеї можуть бути будь-якими, навіть фантастичними).
2. Один учень («секретар») записує на дошці всі пропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу.
3. Ідеї групують, аналізують, розвивають групою. Можна вдосконалювати чужі ідеї.
4. Обирають найкращі рішення.
Правила поведінки під час «мозкового штурму»:
1. Намагатися висунути якомога більше ідей щодо вирішення проблеми.
2. Включити свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці.
3. Ви можете подавати скільки завгодно ідей або розвивати ідеї інших учасників.
4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям.
«Мозковий штурм» орієнтований на вирішення проблем, що включає: створення проблемної ситуації, формування ідей, перевірку, оцінку і вибір кращих ідей. Педагог повинен постійно заохочувати і направляти хід дискусіі, залучати до процесу розв’язування завдання всіх учнів. Учитель проводить загальний підсумок дискусії.
Послідовність дій може бути такою.
Крок 1.
Вступ. Формулювання проблеми. Постановка завдань, визначення терміну обдумування пропозицій.
Крок 2.
Висловлення суджень, ідей. Реєстрація ідей на дошці.
Крок 3.
Обгрунтування своєї ідеї тими, хто її висловив. Загальна дискусія навколо представлених ідей ( правильність, доцільність, оригінальність). Вибір найкращої ідеї.
Крок 4.
Обгрунтування остаточного вибору. Підбиття підсумків заняття.
Прекрасним стимулом активності дітей є постановка їх у ситуацію, коли необхідно когось врятувати, комусь допомогти, комусь дати пораду.

Етап уроку: актуалізація пізнавальних інтересів.
Учитель:
- У наступні 2 хв запишіть на папері все, що ви знаєте про дружбу. Важливо записати все, що спаде на думку з приводу того, що можна назвати дружбою. Немає значення, чи правильно те, що ви думаєте, чи ні.
- Будь ласка, починайте складати ваш список.
(Звучить запис із піснею про дружбу).
Робота в парах.
- Поверніться до сусіда і запитайте, що він знає чи думає, що знає про дружбу. Обговоріть з ним це питання, зробіть спільний висновок.
(Отриману інформацію записують на дошці).
Після самостійного читання тексту, учні вибирають вірне твердження, обгрунтовують міркуванння, роблять висновок.

Саме «Мозковий штурм» можна використовувати для узагальнення вивченого матеріалу, для активізації опорних знань під час підготовки до вивчення нової теми. Наприклад, при вивченні у 3 класі теми «Будова слова», можна пропонувати такі питання:
- Що таке основа?
- З яких частин вона може складатися?
- Що ви дізналися про кожну з них?
- Як розібрати слово за будовою?
Особливо цінним у роботі групи є те, що учні мають можливість виконувати різні ролі, а саме:
- партнерів, що вчаться співробітництва;
- учасників, які шукають альтернативного вирішення проблеми;
- мислителів, що аналізують взаємозв’язки між явищами;
- співрозмовників, які вміють активно слухати, підтримувати розмову; досягати згоди, домовлятися;
- експертів, що аналізують проблему;
- друзів, які піклуються один про одного, допомагають, довіряють.
Ця вправа – міра швидкості думки та шкала виявлення рівня знань.

Метод «Асоціативний кущ»

Серед інтерактивних методів навчання вчителі початкових класів віддають перевагу методу побудови «асоціативного куща». Цей метод є стратегією навчання, яка спонукає учнів думати вільно та відкрито на певну тему. Вона націлена передусім на стимулювання мислення про зв'язки між окремими поняттями.
Вчитель визначає тему одним словом, а учні згадують все, що виникає в пам’яті стосовно цього слова. Спочатку виникають найстійкіші асоціації, потім другорядні. Вчитель, або учень фіксує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово зростає.
Цей метод універсальний на всіх етапах уроку, зокрема під час активізації, в основній частині, як засіб перевірки знань.
Діти у групах фіксують на листочках свої думки. Потім відповіді виносяться у загальне коло, а вчитель записує відповіді у вигляді своєрідного «куща», який поступово «розростається».
Отже, на дошці перед очима дітей виникає за їхніми відповідями цікавий «кущ», на «гілках» якого знаходяться відомості про це слово. А потім між ними встановлюються зв’язки, виділяються аспекти, щодо яких потрібна додаткова інформація.
Метод сприяє розвитку творчих здібностей.
Правила складання асоціативного куща:
- записати на дошці в центрі ключове слово чи фразу;
- записати будь-які слова чи фрази, які спадають на думку;
- ставити знаки питання біля частин куща, в яких є невпевненість;
- записувати всі ідеї, які з’являються чи скільки дозволяє час.

Приклад. «Асоціативний кущ», складений на першому уроці в 1 класі:

Урок громадянської освіти
Тема. Твоя країна – Україна і ти її громадянин.
Мета. Формувати уявлення про Україну, багатства України. Ознайомити учнів з найвизначнішими національними символами. Виховувати гуманне ставлення до символічних об’єктів України, прививати національну гордість за свою Батьківщину.
І. Повідомлення теми і мети уроку.
- Діти, як називається наша Батьківщина?
- А хто ви?
- Що для вас є Батьківщина, якими словами можна її назвати?

- Сьогодні ми з вами поговоримо про наш рідний край, про нашу славну Україну.

Метод «Кероване читання з передбаченням»

Дуже цікаво працювати за методом «Кероване читання з передбаченням». Його найчастіше використовують на уроках читання. Учитель або учні читають частину тексту, потім зупиняються, обговорюють прочитане й передбачають, що може статись далі. Свої передбачення учні фіксують на папері, у спеціальній таблиці. Після цього читається наступна частина тексту та перевіряються передбачення (справдились чи не справдились очікування).
Даний вид роботи подобається учням, адже читати текст із передбаченням набагато цікавіше. Діти відчувають себе співавторами, творцями, вони не стоять осторонь процесу навчання. А зміст прочитаного тексту глибше сприймається й довше зберігається в пам'яті.
Алгоритм

1) Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставляться дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах).

2) Текст розподіляється на частини, і далі читати його учні повинні частинами. Зупинки треба роботи на найбільш цікавих місцях, створити інтригуючу ситуацію очікування.

3) Після читання кожної частини учням ставляться запитання. Пропонується зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується.

Урок читання (за критичним мисленням).
Кожен урок читання складається з таких елементів і завдань:
І. Актуалізація знань.
- вправи на дихання;
- артикуляційні вправи;
- вправи на темп читання;
- вправи на тембр читання;
- вправи на висоту голоса;
- вправи на правильність;
- вправи на свідомість;
- вправи на мелодику.
ІІ. Робота з новим текстом на уроці.
- ознайомлення (1-2 кл. – вчитель, 3-4 кл. – сильний учень);
- багаторазове читання з різними видами завдань;
- бігле читання;
- вибіркове читання;
- уточнююче читання;
- доведення думки словами з тексту;
- діалоги;
- багаторазове механічне перечитування (ланцюжком, у парах, „буксир”, „коректор”, „дощиком”, „сонечком”, скоромовкою, „ну, постривай”, „віконечко”, „як директор” тощо (коли це доцільно).
ІІІ. Закріплення отриманих знань.
- читання тексту в особах (залежить від тексту);
- виділення і перечитування найголовнішого в тексті;
- характеристика героїв через сюжетну лінію тексту або
словами автора;
- визначення частини, яка виражає головну думку тексту;
- поділ тексту на смислові частини.
Домашні завдання по тексту добираються за принципом доцільності: такі, що мають елемент творчості, стосуються емоційного сприйняття дітьми. Потреби у перечитуванні опрацьованого тексту на наступному уроці немає. Якщо ж домашнім завданням є новий текст, він повинен мати смислову „прив’язку” до робочого тексту на уроці. Наприклад, працюючи вдома, учні повинні знайти спільне і відмінне.

На уроках читання, як і на уроках з усіх інших предметів, треба
дотримуватись таких правил:
1. Ніколи і нічого не робити за учнів.
2. Ставити перед учнями такі завдання, з якими вони впораються. І не тому, що так їм легше, а тому, що їм цікаво, вони це хочуть зробити, бо володіють достатнім досвідом, знаннями і навичками, щоб проявити самостійність і творчість у виконанні саме такого завдання.
3. Уважно слідкувати за рухом кожного учня, в той же час не стаючи стороннім контролером за ходом процесу засвоєння матеріалу дітьми.
4. Постійно знайомити дітей з тими засобами, які винайшло людство для
5. 7-9-річних читачів, щоб вони успішно оволодівали мистецтвом читання, формувати в них потребу користуватися цими засобами систематично.

Метод «Джигсоу-1» (Мозаїка)

Незамінним помічником при вивченні складних для розуміння та об'ємних тем є метод «Джигсоу». Щоб організувати роботу за цим методом, треба знати кілька правил.
Правила
1. Учні класу об'єднуються у постійні групи (кількість учнів у групі залежить від кількості частин у тексті). Кожен учень має певний номер.
2. Текст поділяється учителем на логічно завершені частини.
3. Кожна частина тексту буде вивчатися певною експертною групою, яка формується за однаковими номерами, за кольоровими картками тощо.
4. Робота експертних груп. Учні вивчають свою частину, готуються донести її зміст до своїх товаришів у постійній групі.
5. Отже, кожна дитина вивчає свою частину тексту, але за допомогою товаришів (експертів з іншої частини) повинна сприйняти весь текст у цілому. Дуже важливо, щоб кожний член експертної групи розумів, що він є відповідальним за те, щоб найкраще навчити інших членів своєї «домашньої» групи матеріалу, в якому він є експертом.
6. Повернення експертів до постійної групи і взаємонавчання.
7. Перевірка засвоєння змісту в цілому всіма учнями (питання ставляться всьому класу або ж номери учнів змінюються та їм пропонується розповісти про те, чого саме їх навчили).

Треба підкреслити, що кожний член такої групи має вивчити, засвоїти зміст усієї статті. Члени групи обов'язково фіксують усі запитання, що виникають у процесі роботи над матеріалом статті в будь-якій її частині. Із цими запитаннями вони звертаються до експертів, які відповідають за певну частину матеріалу. Якщо вони не можуть зрозуміло відповісти на запитання, то звертаються по допомогу до інших членів своєї експертної групи. Якщо все-таки залишається якась неясність, то запитання залишають для подальшого вивчення. Учитель контролює процес. Він повинен бути впевнений, що процес навчання йде задовільно, а також що окремі члени групи можуть слугувати як джерела інформації у випадку виникнення запитань. Якщо експертна група має якесь ускладнення, учитель може допомогти учням і впевнитись, що експертними групами досягнуто повне розуміння матеріалу.
Саме за допомогою методу «Джигсоу» легко організувати самостійне та глибоке вивчення досить складного матеріалу. Учні самі відшукують відповіді на запитання й готуються виступити в ролі вчителя. До того ж, працювати мусять сумлінно, адже від кожного з них зокрема залежать успіх групи в цілому та рівень щойно засвоєних знань

Урок читання. 2клас.
Тема. Де гурт – там і сила.
Матеріал уроку. Німецька народна казка «Бременські музиканти».
Мета. Удосконалювати навички правильного і виразного читання та навички літературного аналізу твору, уміння самостійно працювати в групах.
Етап уроку: усвідомлення вивченого матеріалу.

1. Робота експертних груп.
Дати відповіді на запитання і обговорити їх у групах.
І група
- Чому господар надумав здихатись осла?
- Що означає вираз «лихим вітром віє»?
- Кого зустрів осел по дорозі?
- Чому собака втік від господаря?
- Поясніть вислів «занепадаю на силі».
- Куди запропонував йти осел?
- Для чого треба було йти у Бремен?
- Як вони зустрілися з котом? Півнем?
- Що спільного у їхній долі?
- Куди вони всі вирушили?
- Чому всі тварини охоче пристали на пропозицію осла?
ІІ група
- Де зупинилися переночувати тварини?
- Що побачив півень на вершечку дерева?
- Що знайшли у лісі звірі?
- Де оселилися музики?
- Що побачив осел у будинку?
- Який план вирішили здійснити тварини?
- Чи вдалось їм задумане?
- Чому їм це вдалося?
- Де кожен з героїв ліг спати?
ІІІ група
- Чи вдалось друзям остаточно прогнати розбійників від хати?
- Як їм це вдалося?
- Як тварини злякали розбійників?
- Що розповів усім розбійник?
- Чи турбували друзів розбишаки? Чому?
ІІІ етап – осмислення (міркування).

Методика «Джигсоу-2»
У цьому випадку текст не поділяється учителем на частини.
Кожна експертна група одержує низку питань, готує відповіді на них. Потім учні повертаються до своїх постійних груп та ознайомлюють товаришів із відповідями на свої питання.
Отже, текст сприймається в цілому, але робота йде за частинами.

Метод «Дискусія»

Досить актуальним на сьогодні методом формування критичного мислення є різні види дискусій, дебатів.
Дискусії і дебати дозволяють ефективно розв’язувати проблеми через самовираження, вчитися аналізувати ситуацію, добирати аргументи для розв’язання проблеми, розвивати комунікативні навички.
Дискусія дає прекрасну нагоду виявити різні позиції з певної проблеми
або з суперечливого питання. Використання методу дискусії на уроках в початковій школі активізує розумову діяльність учнів, розвиває логічне мислення та зв’язне мовлення. Дискусія – метод обговорення ситуації, висловлення своєї точки зору з приводу конкретного питання. Дискусія повинна бути проблемною. Світовий педагогічний досвід накопичив низку прийомів організації обміну думок, які є згорнутими формами дискусії. До них належать: “круглий стіл”; “засідання експертної групи” (“панельна дискусія”); “форум”; “дебати”; “засідання суду” (рекомендується використовувати не раніше 4 класу, оскільки в 4 класі починається вивчення “Громадянської освіти”). Дискусійний метод навчання дозволяє серед різних варіантів рішень одного й того ж питання вибрати оптимальний. При цьому в учня можуть виникати сумніви у правильності вибору. Щоб позбутися їх, необхідно глибоко проаналізувати суть явища або процесу, його природу. Такий спосіб навчання дає змогу учню підійти до істини, під якою розуміють відповідні уявлення людини про зміст явищ реальної дійсності. Досягнення поставленої мети зумовлює розвиток пізнання.

Хід дискусії:

1. Оголошується проблемне питання дискусії.
2. У групі одна пара обирає позицію «ЗА», інша – «ПРОТИ».
3. Кожна пара обговорює свою позицію, добирає аргументи на її підтримку.
4. Через деякий час утворюються нові пари, які складаються з учасників, що займали одну і ту ж саму позицію, але з інших груп.
5. Учасники в нових парах порівнюють свої аргументи, додають за необхідності нові.
6. Учасники повертаються до своїх початкових пар, маючи «удосконалений список» аргументів.
7. Проводиться дискусія у своїй групі серед двох пар.
Кожний учасник викладає власну позицію, скориговану під час дискусії, у вигляді есе.

Читання. 2 клас

Тема. Як же можна без жука?
Матеріал до уроку: В. Сухомлинський “Соловей і жук”.
Мета: учити дітей шанувати життя, розвивати фантазію, уміння обгрунтовувати свою думку, формувати матеріалістичний світогляд,
закріплювати уміння працювати з текстом у групі.
Етап уроку: міркування.

Методика “Дискусія” (конструктивна).
1.Проблемне питання.
- Чи потрібнен жук? ( Діти об'єднуються в групи, шукають аргументи для підтвердження своєї позиції.)
Приносить користь Шкідник
Санітар: закопує мертвих тварин, очищає місце від гною, удобрює грунт.
Барометр: прогнозує погоду. обгризає листя дерев, личинки підточують коріння молодих насаджень; некрасивий на вигляд;видає немузичні звуки.
Цей метод допомагає проводити дискусію зі спірної, суперечливої теми. Він дає МОЖЛИВІСТЬ ВИСЛОВИТИСЯ кожному учневі, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або перейти на іншу позицію в будь-який час, якщо вас переконали, назвати більш переконливі аргументи.

Порядок проведення:

1. Учитель називає тему та пропонує вам висловити свою думку з досліджуваної теми.
2. Найбільш чітко виражені позиції (думки) записують на 2—5 плакатах.
3. Учневі потрібно стати в групу учнів біля того плакату, на якому записана позиція, що збігається з його точкою зору.
4. Учні готуються до обґрунтування своєї позиції.
5. Якщо після обговорення дискусійного питання учень змінив свою точку зору, він може перейти в іншу групу й пояснити причину свого переходу, а також назвати найбільш переконливу ідею або аргумент протилежної сторони (іншої групи).

Метод «Сенкан» (п’ятиряддя)

Розвиткові зв’язного мовлення, формуванню навичок побудови та аналізу структури тексту, вправлянню у знаходженні означувальних описових структур сприяє складання сенканів.
Сенкан (синканта, синквейн) - неримований 5-ти рядковий вірш (синквейн з французької мови означає «п'ять рядків»). Цей метод спонукає учнів із великого обсягу інформації відібрати головне й відтворити у стислій формі. Сенкан можна використовувати на етапі актуалізації знань, перевірки домашнього завдання, усвідомлення, закріплення, повторення матеріалу, на уроках контролю знань.
Для підведення підсумку уроку вчитель використовує сенкан. Така форма роботи не тільки сприяє покращенню емоційного стану школярів, а й дає змогу перевірити, як учні запам’ятали найважливіші поняття теми, розвиває вміння узагальнювати вивчений матеріал, допомагає підсумувати інформацію, визначивши головні ідеі, думки, основні поняття, які були введені на уроці.
Складаючи сенкани, учні перетворюють нові знання на власні.
Приклади сенканів, створених учнями на уроках читання.
Сенкан - це білий вірш, невеличкий слоган, у якому наявні п`ять рядків, що синтезують інформацію та коротко описують тему.
Використовуючи сенкан, учитель ставить собі за мету розвивати критичне мислення учня, здатність розкривати складні ідеї та почуття у декількох словах. Учні при цьому навчаються помірковано використовувати поняття і висловлювати своє ставлення до поставленої проблеми, використовуючи всього п’ть рядків.
Сенкан складається за такими правилами

1. Перший рядок має містити слово, що позначає тему (іменник).
2. Другий рядок являє собою опис теми, складається з двох слів (прикметників).
3. Третій рядок виражає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (дієслів).
4. Четвертий рядок є фразою, що складається з чотирьох слів і виражає ставлення до теми.
5. Останній рядок складається з одного слова – синоніма, який передає сутність теми.
Складати сенкан можна, використовуючи формулу.

Алгоритм складання сенкану:
1) Тема (іменник).
2) Опис (два прикметники).
3) Дія (три дієслова).
4) Ставлення (фраза), почуття з приводу обговорюваного.
5) Перефразування сутності (синонім, узагальнення, підсумок).
Дану формулу можна застосувати при вивченні нових термінів та понять, характеристиці героїв, предметів тощо. Для роботи в добукварний період, можна використовувати додатково метод постановки асоціативних питань для усного складання сенкану.
Приклад сенкану:
1. Рушник.
2. Гарний, полотняний.
3. Зацікавлює, дивує, зворушує.
4. Бережімо, пишаємося, даруємо.
5. Оберіг, зв'язок з минулим.

Сенкан про урок-змагання
1. Урок.
2. Цікавий, захоплюючий.
3. Навчав, розвивав, виховував.
4. Збагатив новими знаннями.
5. Читання

Природознавство. «Океани Землі».
1. Океан.
2. Найбільший, найглибший.
3. Збагачує, зігріває, годує.
4. Житло для багатьох тварин.
5. Тихий

Громадянська освіта. «Досягнення».
1. Андрій.
2. Наполегливий, здібний.
3. Навчався, тренувався, підкорив.
4. Одержав Кубок Ліги чемпіонів.
5. Футболіст.

Метод «Кубування»
(Цей метод навчання полегшує розгляд різних сторін теми).
«Кубування» це метод навчання, який полегшує розгляд різних сторін теми і водночас допомагає охарактеризувати поняття різнобічно й вичерпно,
використовуючи для цього глибинні знання. Метод «кубування» допомагає
залучити до роботи всіх без винятку учнів.
Цей підхід передбачає використання кубика з написаними на кожному його боці вказівками щодо напряму мислення та письма. Кубик можна зробити з невеличкої коробки з довжиною ребра від 15 до 20 см, обгорнувши її папером. Пишемо на кожному боці кубика одну з наступних вказівок: опишіть це, порівняйте це, установіть асоціації, проаналізуйте це, знайдіть застосування цьому, запропонуйте аргументи за чи проти цього.
Учителі проводять учнів крізь процес «кубування», пропонуючи їм викласти на папері власні думки на запропоновану тему протягом короткого часу (2-4 хвилини). Спочатку слід дати тему, а потім запропонувати учням
поміркувати й описати її, тобто розглянути уважно об'єкт та описати, що
вони бачать: колір, форму та інші ознаки. Зробивши спостереження, учні
записують їх на папері протягом визначеного періоду часу. Це повторюється для всіх завдань, зазначених на шести гранях куба.
Використовуються всі аргументи - від логічних до безглуздих. Після того
як письмове завдання виконане, учні діляться результатами своєї роботи.
Часто це робиться спочатку в парі. Кожний обирає три завдання й зачитує
партнеру те, що в нього написано з цього приводу. Після того як один з
учасників закінчує читати, інший оцінює кожний пункт, ставлячи схвалення
(с) або запитання (з). Слід наголосити, що оцінки мають відповідати конкретній думці, тобто треба, щоб учні не казали просто «це було добре», а пояснювали, що саме їм сподобалось і чому.

Можливі такі вказівки на гранях:
1. Описати це (колір, форму, розміри).
2. Порівняти це (На що це схоже? Від чого це відрізняється?)
3. Встановити асоціації (Про що це вас змушує думати? Що спадає на думку у зв'язку з цим?).
4. Проаналізувати це (Скажіть, яким чином це зроблено? Ви це знаєте? Ви можете це вигадати?).
5. Знайти застосування цьому (Яким чином це може бути застосовано?).
6. Запропонувати аргументи «за» або «проти» цього (Займіть певну позицію, використовуйте повний діапазон аргументів від логічних до безглуздих).
Чи необхідно проходити всі шість сторін кубу відразу? Звичайно, ні, це залежить від теми, завдань уроку та класу. Темою має бути щось, про що учні знають досить багато. Сторони куба можна змінювати залежно від того, з якого боку ви б хотіли, щоб ваші учні підійшли до розгляду цієї теми. Учитель пропонує в процесі роботи викласти власні думки з пропонованої теми.

Лексичне значення слова
Походження слова
Речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки Сполучення слів Спільнокореневі
слова
Синоніми, антоніми, омоніми

Цей метод допомагає дитині визначити, яка інформація йому знайома, і що він взнав нового. Це найголовніше, бо учень може сказати собі: «Це я знаю, але хочу знати більше».

Приклад «Кубування»
(Робота в групах)
Лексичне значення слова.
Ведмідь – дика кошлата тварина, що живе у лісі, зимує у барлозі, любить мед.
Походження слова.
Ведмідь – означає «той, хто їсть мед», медоїд.
Спільнокореневі слова.
Ведмідь, ведмежа, ведмедик, ведмежатник, ведмежий.
Сполучення слів.
Великий, клишоногий, вайлуватий, старий, голодний, чорний, бурий, гімалайський, білий.
Побачити, зустріти, вислідити (ведмедя).
Реве, ричить, смокче (лапу), спить.
Синоніми.
Ведмідь клишоногий, топтигін, бурий.
Фразеологізми.
Ведмідь на вухо наступив (немає музичного слуху).
Ведмежа послуга.
Дивитися ведмедем.
Прислів’я: Два ведмеді в одному барлозі на живуть;
Для ведмедя зима – одна ніч.
Загадка: Клишоногий, вайлуватий,
Смокче у барлозі лапу,
Вміє голосно ревіть,
Називається … (ведмідь).

Метод «Есе»

Есе — це спосіб розповісти про світ через себе і про себе з допомогою світу. Есе — різновид нарису, в якому головну роль відіграє відображення вражень, роздумів, асоціацій. Есе як метод формування критичного мислення полягає у на¬писанні тексту в довільному стилі. Це дозволяє: глибше зануритись у проблему й власний внутрішній світ під час її розв'язання; розширювати й удосконалювати кругозір; розвивати спостережливість; збагатити словниковий запас; удосконалювати усну і писемну мову; «почути» себе, проявити повагу як до своєї думки, так і до думок інших людей. Цей метод використовують на етапі рефлексії і актуалізації.
Есе як метод формування критичного мислення полягає у написанні тексту в довільному стилі.
Алгоритм написання «Есе»:
1. Збирання інформації за проблемою.
2. Аналіз інформації.
3. Виявлення власної точки зору.
4. Викладання власної точки зору.
Есе може бути абсолютно вільним чи аргументованим (від 5 до 20 хвилин).

П’ятихвилинне есе використовують в кінці уроку, щоб допомогти учням краще зрозуміти свої думки з вивченої теми і щоб дати можливість викладачеві краще зрозуміти, що відбувається в групі на інтелектуальному рівні.
П’ятихвилинне есе ставить перед учнями два завдання :
- написати , що дізналися з теми ;
- поставити запитання –“Що залишилось незрозумілим?”.
Ці відповіді вчителі використовують під час планування наступного уроку.
Після читання тексту чи дискусії на уроці для того, щоб учні могли зібрати докупи свої думки, їм пропонують написати десятихвилинне есе, використовуючи прийом вільного письма.
Пропонуючи таку роботу, викладач дає завдання учням писати без зупинки на дану тему.
Деякі викладачі вважають, що сам акт писання може відкрити шлюз творчості, що навряд чи відбувається, коли ми займаємося більш запрограмованим видом мислення, при якому плануємо, що саме збираємося писати.
При вільному писанні учні пишуть без зупинки. Якщо вони не можуть придумати, про що писати, їм слід написати: “Я не можу придумати, про що писати”.
Окремі викладачі після вільного письма спонукають учнів до того, щоб вони переглянули своє вільне письмо, вибрали найбільш цікаві ідеї та склали нове есе, у якому б використали ці ідеї за основу своєї роботи та позбулися зайвої, менш важливої інформації, що, як правило, з’являється при вільному письмі.

Метод «Прес»
Метод «Прес» використовується у випадках, коли виника¬ють суперечливі думки з певної проблеми й учневі потрібно по¬сісти чітко визначену позицію з обговорюваної проблеми та аргументувати її. Метод дає можливість навчитися формулювати та висловлювати свою думку з дискусійного, проблемного питання аргументовано, чітко, стисло. Цей метод можна використовувати на будь-якому етапі уроку.
З цієї технології потрібно починати роботу над навчанням дітей дискутувати. Використовувати її при обговоренні дискусійних питань. Цей метод навчає дітей виробляти й формулювати аргументи, висловлювати думки з дискусійного питання у виразній і стислій формі, переконувати інших. Адже, у житті потрібно вміти відстояти свою позицію, переконати інших, намагатися так дотримувати свого слова. Метод «Прес» заснований на аналітичній мисленнєвій діяльності учнів і може активно використовуватися на переважній більшості уроків у початковій школі.
Етапи методу прес:

1. Позиція
Я вважаю, що...
(висловіть свою думку, проясніть, в чому полягає ваша точка зору)

2. Обґрунтування
Тому, що...
(наведіть причину появи цієї думки, тобто на чому ґрунтуються докази на підтримку вашої позиції)

3. Приклад
Наприклад...
(наведіть факти, які демонструють ваші докази, вони підсилять вашу позицію)

4. Висновки
Отже (тому), я вважаю...
(узагальніть свою думку, зробіть висновок про те, що необхідно робити; тобто, це є заклик прийняти вашу позицію).
При захисті позиції потрібно намагатися дотримуватися структури методу "Прес". Вчителю треба пояснити механізм етапів «Прес» методу і дати відповідь на можливі запитання учнів. Навести приклад до кожного з етапів. Запропонувати бажаючим спробувати цей метод до будь-якої проблеми на вибір.
Перевірити, чи розуміють учні механізм застосування методу. Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням наводити декілька варіантів своїх думок або прикладів. Коли формулу зрозуміють усі діти, можна починати вправу.

Приклад методу прес:
Вивчення української народної казки «Кобиляча голова», 3 клас.
- Я вважаю, що дідова дочка отримала свою нагороду заслужено.
- Тому що була ввічливою, гостинною і працьовитою.
- Наприклад, про це свідчать її вчинки, описані у казці …
- Отже, ввічливість, гостинність і працьовитість привели дідову дочку до заслуженої нагороди.

Основи здоров’я
- Я вважаю, що кожна людина повинна стежити за своїм здоров’ям.
- Тому що лише здорова людина почувається щасливою.
- Наприклад, здорова дитина гарно навчається, займається спортом, іншими улюбленими справами, може подорожувати, завжди перебуває у гарному настрої.
- Отже, кожен повинен берегти своє здоров’я.

Я і Україна
- Я вважаю, що людина повинна багато працювати.
- Тому що праця є запорукою справжнього життєвого успіху.
- Наприклад, Андрій Шевченко став знаменитим у всьому світі футболістом завдяки наполегливій праці з дитинства.
- Отже, якщо хочеш бути знаменитим, багато і наполегливо працюй.
Метод ПРЕС слід використовувати на всіх уроках, де потрібна аргументація
учнями своєї думки.

Метод «Мікрофон»

Ця технологія є різновидом загальногрупового обговорення певної проблеми, яка дає можливість кожному ска¬зати щось швидко, відповідаючи почергово.
Цей метод мож¬на використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу.
Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою дум¬ку чи позицію.
Перед класом ставиться запитання. Учням дають невелику вказівку, що виконує роль мікрофона, якого вони будуть передавати одне одно¬му, по черзі беручи слово. Говорити може тільки той, хто тримає мікрофон Учні повинні говорити швидко й ла¬конічно. Якщо учень не має що сказати, він передає слово іншому. Важливо не обговорювати і не критикувати чужі відповіді. На завершення вчитель або учень, який добре володіє цією темою, підбиває підсумки.
Правила проведення «Мікрофону»:

• говорити має право тільки той учень, у кого «символічний» мікрофон;
• відповіді не коментують і не оцінюють;
• коли хтось висловлюється, інші мають дотримуватися тиші.
З метою пробудження інтересу до уроку можна провести прийом «Мікрофон», який надає можливість кожному сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання:
• Яким би ви хотіли бачити наш урок?
• Що чекаєте від сьогоднішнього уроку?
• Ваш стан душі на уроці?
• Ваші враження від уроку?
• Що хотіли б змінити на уроці?
• Що з уроку взяли для себе?
• Яку пораду дали б головному герою?
Урок читання, 2 клас.
Тема. Усна народна творчість. Малі фольклорні форми.
Завдання: згадати й прочитати напам'ять одну з малих фольклорних форм.
Передаючи символічний «мікрофон», охочі висловлюються швидко, чітко, не обговорюючи інших повідомлень і не перебиваючи один одного.
Визначивши тему, з якої учні будуть висловлюватись, використовуючи уявний мікрофон, учитель формулює незакінчене речення і пропонує учням його закінчувати його. Кожен наступний учасник обговорення повинен починати свій виступ із запропонованої формули. Учні працюють із відкритими реченнями, наприклад: «На сьогоднішньому уроці для мене найважливішим відкриттям було...», або «Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що...», або «Це рішення було прийнято тому, що...».
Метод «Мікрофон» дає учням змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацювати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

Діаграми Вена

Цікавим методом роботи є складання ДІАГРАМИ ВЕНА. Вона будується на основі двох або більше великих кіл, які частково накладаються одне на одне так, що посередині утворюється спільний простір. Порівнюючи два об`єкти, малюємо два кола. Вільний простір - ознаки відмінності, спільний простір ознаки схожості. Цей метод дає можливість формувати в учнів навички порівняння явищ, предметів, визначення головних рис та ознак.
Діаграма Вена – техніка графічного подання інформації, що використовується при обговоренні двох ідей або текстів, між якими існують загальні та відмінні риси.
Діаграма Вена використовується на уроках повторення,закріплення, узагальнення та систематизації знань.

«Діаграма Вена»

Особливості, характерні тільки Спільні риси поняття,
для цього об’єкта, поняття об’єкта

Застосування:
Викладач пропонує тему для обговорення, порівнюючи її з іншою, вже відомою учням; індивідуально, в парах або групах учні малюють кола чи еліпси і пишуть необхідний текст або слова; частину кіл, які збігаються, можна виділити штрихом або кольором. На них пишуть аспекти збігу.

Я і Україна, 3 клас

Тема: Склад повітря. Значення повітря і його охорона.

1.Не підтримує 1.Газоподібний 1.Підтримує
горіння 2.Не горить горіння
2.Не потрібен 3.Розчиняється 2..Потрібен
для дихання у воді для дихання

Метод «Розширена лекція»

Алгоритм методу Методичні зауваження

1.Учні отримують уривок з тексту.

2. Вчитель читає текст вголос, учні Критичне мислення спирається
слідкують. на усвідомлене сприйняття
власної інтелектуальної
3. Школярі об’єднуються в пари, діяльності і діяльності інших.
готуючи по одному питанню за
змістом тексту:
а) стосовно розуміння прочитаного;
б) стосовно використання автором
образних засобів тощо. Під час такої роботи
удосконалюється механізм
4. Пари учнів почергово задають запам’ятовування інформації,
сформульовані запитання партнерам. процес стає більш ефективним.

5. Учні записують кількома реченнями
в зошит свою думку, щодо:
а) розуміння прочитаного;
б) використання автором образних
засобів, тощо.

6. Окремі учні зачитують свою
роботу.

Критичне мислення проявляється в різних аспектах:

1. Критичність до знань про об’єкт, або суб’єкт буття.
2. Усвідомлення можливості існування різних способів розв’язання завдань.
3. Наявність навичок до мислитель них операцій (узагальнення, порівняння, систематизації).

Метод «Щоденник подвійних нотаток»

Психолого-педагогічна література визначає такі показники критичного мислення:
1) особиста реакція дитини на інформацію (подобається, не подобається);
2) автономність думки (наявність власної аргументації);
3) логічність висловлювань;
4) здатність враховувати чужі думки і видозмінювати свої думки.
Створювати умови для формування критично-мислячої особистості допоможе метод «Щоденник подвійних нотаток». У 1 класі та 2 класі виконується усно.
Для того щоб зробити «Щоденник подвійних нотаток», треба провести вертикальну лінію посередині чистого аркушу паперу. Зліва треба записати епізод або якийсь образ із тексту, який уразив найбільше, можливо, нагадав щось із власного досвіду, здивував. Праворуч від лінії треба прокоментувати цей абзац: Що саме в цій цитаті примусило її записати? На які думки вона наштовхнула? Які запитання вона викликала? Слід скласти хоча би три-чотири записи у своєму щоденнику. Після цього можна вдруге переглянути текст і зробити ще які-небудь нотатки. Читання з паралельним нотуванням у щоденник може зайняти 20 хвилин. Після читання робимо коментарі. Бажаючі діляться своїми коментарями в порядку їх виникнення за текстом, починаючи з тих, що стосуються початку тексту. Потім слід поставити кілька «загальних» запитань. Перша перевага загальних запитань у тому, що вони примушують учнів сприймати текст як одне ціле. Друга - у тому, що можна ставити кожного разу той самий набір запитань, так що учень звикне очікувати саме їх і міркувати так, як вимагали б від нього ці запитання. Не обов'язково ставити всі запитання. Можна поставити 3-4 із запропонованих нижче:
• Що ви запам'ятали з цього тексту?
• Про що ви думали під час читання?
• Яке найважливіше повідомлення в цьому тексті?
• Які запитання цей текст залишив без відповіді?
• Якщо б це написали ви, що би ви змінили?
• Чи є цей матеріал унікальним? Чому?
• Чим саме автор утримував вашу увагу?
• Яким чином автор виділяв серйозну інформацію?
• Як автор розвивав свої ідеї?
Дана методика вчить учнів ставити запитання й відповідати на них; глибоко розуміти та аналізувати текст, пропускаючи кожну фразу, кожне речення «через себе», через особисте розуміння, що у свою чергу покращує сприйняття, запам'ятовування та полегшує вивчення матеріалу.

Алгоритм «Щоденника подвійних нотаток»

Методичні рекомендації

1. Випереджаюче завдання:
дібрати вірш за певною
тематикою.
Ілюстрація подається
2. Виписати вірш у зошит. як використання елементу
уроку позакласного
3. На уроці кожен учень розділяє читання.
частину аркуша зошита навпіл.
Ліворуч записує той рядок (або
рядки), які йому сподобалися
найбільше (або вразили найбільше).
Праворуч вказується причина, Виконувана робота сприяє
яка спонукала до такої емоційної розвиткові навичок
оцінки. свідомого читання,
занурює дітей в авторську
4. Використовуючи записи лівої майстерню митця, навчає
та правої частини аркуша, добирати факти для
за 5 хвилин написати короткий висловлення власної
коментар. точки зору та коментувати
їх.

5.Ті учні, які бажають висловитися,
читають написане. Решта робіт
вивішуються на дошці.

Наприклад: «Не кидайсь хлібом! Він святий!» -
в суворості ласкавій
бувало каже дід старий
малечі кучерявій.

Не кидайсь хлібом! Щоб в кожного з нас на столі
лежав хліб, люди докладають
багато своєї праці.

Я вважаю, що хлібом кидатись не можна, тому що, щоб в кожного з нас на столі лежав хліб, люди докладають багато своєї праці.

На уроці математики після розв’язування задачі можна теж задати такі питання:
• Що в задачі вам сподобалось?
• Чому саме це вам сподобалось?
• А що не сподобалось?
• А чому вам це не сподобалось?
Психолого-педагогічна література визначає такі ситуації розвитку критичного мислення:
1) коли дитина дістає готовий текст, який треба оцінити (позитивні і негативні риси).
Можна учням запропонувати такі завдання:
- відібрати з певної суми явищ ті, які мають певну спільну характеристику (виписати з ряду слів ті слова, в яких є буква «а»);
- скласти словник термінів;
- спів ставити даний матеріал з іншим;
- скласти структурно-логічну схему (знайти в тексті незрозуміле слово і встановити зв’язки з іншими словами);
- проілюструвати матеріал.
2) рефлексивна діяльність – контрольно-оцінювальна діяльність.
- Мені вдалось це зробити, тому що…
- Я не зміг розв’язати задачу, тому що…
- Мені допомогло те, що…
- Що б я змінив?
- Що мені сподобалось?
- Яку оцінку поставив би?
- Знайди помилку, виправ.
- Знайди помилку в діях вчителя.

Метод «Читання з позначками»

Часто під час вивчення нового матеріалу цікавість молодших школярів
знижується і може взагалі пропасти. Для того, щоб підтримати цікавість до
нового, потрібно використовувати технологію «Читання з позначками». При
читанні тексту вчитель пропонує школярам робити відповідні позначки: «v»
позначаються ті знання, котрі були вже відомі («Я це знав»), «+» позначаємо
нові знання, «?» помічають те, чого не зрозуміли або про що хочемо більше
дізнатись. Педагог може дібрати й інші позначки, головне, щоб вони були
прості та зрозумілі школярам. Ставити значки необхідно по ходу читання
тексту.
Алгоритм методу

1. Ознайомлення з позначками
«V » – прочитане, підтверджує те, що ви знаєте чи думаєте, що знаєте;
«–» – прочитане відрізняється від того, що ви знаєте чи думаєте, що знаєте, суперечить вашим уявленням;
« + » – прочитане несе нову інформацію;
« ? » – ви натрапили на інформацію, яка вас бентежить, чи ви хочете знати щось більше про це.
Проте на початку роботи з молодшими школярами кількість значків слід
зменшити до двох: «v» («Я це знав») і «+» («Це для мене нове»). Активне
читання сприяє розвитку систематичності мислення, розвитку вмінь
класифікувати отриману інформацію і розвитку вмінь виділяти нове.
2. Читання тексту і позначки на полях
3. Обговорення інформації (що саме учні думають про вивчене)
Саме зараз обговорюються, з'ясовуються всі питання, які виникли під час читання (учням пропонується дискусія).

- Що підтвердилося, що ні?
- Що нового дізналися?
- Що схвилювало, збентежило, зацікавило?
- Що з відомого для вас було підтверджено?
- Які погляди не підтвердилися?
- Яку нову інформацію ви отримали?
- Які питання у вас виникли?
Позначка «?» (хочу знати більше) є поштовхом до подальшої самостійної роботи учнів.
Цей прийом вимагає від учнів активного й уважного читання. Він зобов’язує не просто читати, а вчитуватися в текст, відстежувати власне розуміння в процесі читання тексту або сприйняття будь-якої іншої інформації.
На практиці учні просто пропускають те, чого не зрозуміли, а за умови використання згаданого прийому маркувальний «знак питання» (?) зобов’язує їх бути уважними й позначати незрозуміле.

Використання зазначеного прийому вимагає від учителя:
– заздалегідь визначити текст або його фрагмент для читання з позначками;
– пояснити або нагадати учням правила, відповідно до яких слід розставляти маркувальні позначки;
– чітко визначити час, відведений на роботу, і стежити за регламентом;
– передбачити форму перевірки й оцінки виконаної роботи.

Предмети: Педагогіка

Класи: Початкова школа