Клас: 3-В.
Предмет: українська мова.
Тема: Фразеологізми.
Мета:
Створити умови для поглиблення знань учнів про фразеологізми; ознайомити з терміном фразеологізм; збагачувати словниковий запас учнів, вдосконалювати навички грамотного письма; дати учням загальні відомості про фразеологізми; вчити пояснювати значення фразеологізмів, правильно використовувати їх у мовленні; ознайомити із фразеологічним словником української мови; розвивати культуру мовлення, образне мислення, мовлення учнів та дослідницькі вміння.

Формувати ключові компетентності:
вміння вчитися - організовувати своє робоче місце, самоорганізовуватися до навчальної діяльності у взаємодії, доводити роботу до кінця;

загальнокультурна – дотримуватися норм мовленнєвої культури, розвивати
мовлення, мислення, прищеплювати любов до природи;

громадська – виховувати дружні взаємовідносини в парах і групах;

предметна компетентність - підтримувати інтерес до вивчення української мови і природознавства. Показати зв’язок між цими предметами.

Формувати ціннісне ставлення до рідної мови і природи.

Обладнання: телевізор, демонстраційний матеріал, роздаткові картки, матеріал для групової роботи, презентація, фразеологічний словник, підручники, зошити.

І. Організаційний момент.
-Діти, давайте простягнемо праву руку і дістанемо удачу. Простягнемо ліву руку і дістанемо успіх. Вони нам сьогодні на уроці будуть у нагоді. А я вам бажаю всім гарного настрою і легкого засвоєння нової теми.

Існує багато видів вітання один одного у різних народів. Сюди відносяться жести і слова.
Як вітаються українці?
-Греки кажуть: «Будь здоровий!»
-Американці кажуть: «Ей! Як справи?»
-Араби: «Мир вам!»
-Франції навіть малознайомі люди при зустрічі і прощанні цілуються, по черзі торкаючись один одного щоками
-У Гренландії відсутнє формальне вітання, але при зустрічі обов'язково вимовляють: «Хороша погода».
-У країнах Латинської Америки при зустрічі прийнято обніматися, навіть якщо це малознайомий або зовсім незнайомий чоловік.
- В Ірані люди бажають один одному веселощів і при зустрічі кажуть «Будь веселим!».
-У Монголії при зустрічі люди говорять один одному: "Чи здорова ваша худоба?".
- У Китаї люди вітаються поклоном з витягнутими вздовж тулуба руками.
-У Лапландії при зустрічі труться один об одного носами. Мабуть, щоб трохи зігрітися.
- Жителі Індії вранці ставлять запитання: «Чи не дуже турбували вас комарі цієї ночі?»
- У Малайзії нерідко вітаються питанням: «Куди йдеш?». Черговою відповіддю служить розпливчасте: «погуляти».
- У державі Самоа обнюхують один одного.
- Зулуси при зустрічі здивовано вигукують: «Я тебе бачу!»

Очікування.

ІІ. Повідомлення теми і мети уроку
Хто з нас не мріяв, щоб без праці виконувалися всі бажання? Але ми розуміємо, що якщо людина хоче
домогтися чогось у житті, то вона повинна для цього багато працювати.

Вступна бесіда
- Сьогодні у нас не просто урок української мови. Ми на сьогоднішньому уроці будемо працювати у творчій дослідницькій лабораторії. Ви спробуєте себе у ролі юних дослідників української мови. Отже, у нас сьогодні урок – дослідження.
-Що означає досліджувати? (виясняти, пізнавати, розглядати, знайомитись)
-На цьому уроці ми з вами повинні зібрати 7 ключиків, які сховані в скриньках.
Це не просто ключики, ключики від знань. Зібравши їх всіх ми дізнаємось багато цікавого.
План уроку

- Я бажаю вам бути впевненими, творчими, активними і спостережливими.
- Але зарубайте собі на носі , вам сьогодні доведеться працювати не покладаючи рук. У випадку тимчасової невдачі не падайте духом , а візьміть себе в руки і знову приймайтесь за справу. І на кінець уроку вас буде чекати успіх.
-Вам все було зрозуміло в моєму побажанні?

- Які незрозумілі вислови ви почули?
-Отже, як ми будемо працювати?
Зарубайте собі на носі - запам'ятайте. (відео)
Працювати засукавши рукава - старанно працювати.
Не падайте духом - не сумувати в разі невдачі.
Візьміть себе в руки - працювати зосереджено.

-Ці вислови називаються фразеологізмами.

- Дивлячись на тему уроку, сформулюйте завдання нашого заняття.
Отже, на уроці ми дізнаємось, що таке фразеологізми, навчимось пояснювати їх значення і як їх доречно вживати у мовленні.

Читання правила в підручнику.
Слово фразеологізм утворилося шляхом складання двох грецьких слів Phrasis (фразіс) - «вираз»
Logos (логос) - вчення. Тобто, фразеологізм – це вчення про вираз.
Таким чином, поняття фразеологізм означає - стійкі нероздільні вислови, словосполучення, які не можна розділяти, розривати.

IІІ. Створення проблемної ситуації. «Восьме чудо світу»
- "Восьме чудо світу". Як ви думаєте, що таке чудо?
- Чому воно саме восьме, а не дев'яте, і не десяте!
- Отже, існує сім чудес світу. Що до них відноситься?
- Давайте подивимося на ці сім чудес.

Слайд "7 чудес світу"
У стародавньому світі число «7» вважалося священним. Пов’язано це з тим, що здавна людям було відомо сім небесних тіл: Сонце, Місяць і п’ять планет. Знали вони і про сім чудес світу – це були архітектурні споруди: єгипетські піраміди, сади Семіраміди (у Вавилоні), Мавзолей у Гелікарнасі, храм богині Артеміди в Ефесі, Колос Родоський на острові Родос (бронзове зображення бога Геліоса), статуя бога Зевса в Олімпі і маяк на Фарос біля Александрії.
Ці сім чудес світу користувалися такою популярністю серед народів земної кулі, так міцно увійшли в свідомість людей (навіть тих, які знали про них з чуток), що будь-яке нове «чудо» називалося і називається восьмим, незважаючи на порядковий номер.

- Що ж означає вираз «восьме чудо світу»?(Так кажуть про щось незвичайне, надзвичайно дивовижне.)
Вислів «восьме чудо світу» вживається тоді, коли когось або щось хочуть звеличити, вирізнити з-поміж інших.

Робота з фразеологічним словником
- Де можна знайти значення фразеологізмів?
-У такому випадку можна звернутися до фразеологічного словника. У вас на партах лежать такі словники.
-А як швидко знайти в цьому словнику потрібний фразеологізм?
-Треба подивитися в змісті.
-Відкрийте зміст у кого є словники.
-А далі?
- Шукати букву на яку починається фразеологізм. Треба згадати місце цієї букви в алфавіті. Потім відкрити сторінку з цією буквою.
-Молодці. Дійсно, фразеологізми в словниках дані в алфавітному порядку. Тому, щоб знайти швидко потрібний фразеологізм, треба його чітко знати, тому що це стійке поєднання слів. Міняти в ньому будь-які слова не можна.

Робота в парах
Учень. Фразеологізм точити ляси знаходиться на стор. 195. Точити ляси (баляси) означає займатися пустою балаканиною, базікати.

ІY. Хвилинка каліграфії
Робота над словом (підручник)
Аква́ріум

1. Розгадати загадку.
У прозорій хатці рибки живуть,
Можеш ти їх бачити та не можеш чуть.
2. Тлумачний словник:
Слово акваріум утворене від латинського кореня «аква» - вода. В латині слово aquarium означало водопій.
Акваріум – 1) Скляна посудина або штучне водоймище для утримування
й розведення риб, водяних тварин і рослин.
2) Спеціальний заклад, в якому вивчають і демонструють
водяних тварин і водяні рослини.
3. Хвилинки каліграфії.
Зошит свій я відкриваю,
Навскоси його кладу.
Ручку правильно тримаю,
Сяду рівно,не зігнусь,
За роботу я візьмусь.

Наголошення на особливому правопису – зорове сприймання на дошці, картці з малюнком «Пиши правильно».
А кав ар ау ам ум ім км вм
акваріум
4. Звуко-буквений аналіз слова.
Диференціація
-Яка частина мови слово акваріум?
-На яке питання відповідає?
-Дібрати 5 прикметників до слова акваріум.
-Згадаємо, де ще живе риба?
-Назвіть назви п’яти риб.
-На яке запитання відповідають ці слова?
-Складемо і запишемо речення.

Мовчить як риба. (Не говорить)
Б’ється, як риба об лід. (Марно щось робить)
Спіймати золоту рибку. (Піймати удачу)
Як рибі парасолька. (Не потрібно)
Шуба на риб’ячому хутрі. (Шуба, яка не гріє)

Непту́н — восьма за віддаленістю від Сонця планета Сонячної системи.
Непту́н — в древньоримській міфології бог морів.

Планета Нептун – це восьма найвіддаленіша планета Сонячної системи. Вона синього кольору. Навколо планети є 6 кілець. Нептун має 14 супутників.

Y. Первинна перевірка розуміння вивченого.
Перевіримо, чи розумієте ви фразеологізми. Я кажу речення з фразеологізмом , а ви його пояснюєте:
(В парах записати фразеологізм в зошит і пояснити його значення)
- Настя після контрольної роботи повісила ніс. (засумувала)
- Петрик на уроці молов язиком. (балакав)
- Василько всю перерву ходив на голові. (пустував)
- Данило живе за тридев’ять земель. (далеко)
- Катя не слухала вчителя, а витала в хмарах. (мріяла)
- Нову тему Костя пропустив повз вуха. ( не слухав)

YI. Вивчення нового матеріалу. Кафе «Смачна каша»
– Тож починаємо працювати і мотаємо на вус.
– Як ви розумієте цей вислів? (запам’ятовуємо)
Ось послухайте уважно оповідання:

Що каже бабуся Маруся
– Сашко, не грюкай: уже пізно, сусіди сплять, – сказала мама.
А Сашко грюкає.
– Припини стукіт! – гукнув батько.
А Сашко стукає.
– Як об стіну горохом, – говорить бабуся Маруся. – Йому хоч кілок на голові теши, а він все своє робить. Відберу молоток!..
Стукає…
Сказано – зроблено! Бабуся забрала у внука молоток і заховала.
– Віддай, бабусю!
– Завтра. А зараз молотка тобі не бачити, як своїх вух!
Сашко похнюпив носа.
– Я машину ремонтую…
А бабуся Маруся:
– Ти що, з неба впав? Пізно вже, всі сплять.
– Не всі. Ми не спимо.
– Досить воду у ступі товкли. Мерщій у ліжко!
Батько сказав:
– Яка у нашої бабусі багата мова! Що не речення – крилатий вислів або приказка.
А бабуся відповідає:
– Кашу маслом не зіпсуєш! (мову крилатими висловами не спортиш, а навпаки вона стане виразнішою, кращою, цікавішою)
(Слайд. З’єднати фразеологізм з його значенням - презентація)
– Які фразеологізми ви запам’ятали?
– Діти, а ви десь чули інші влучні вислови? Можливо вдома?
Кожен фразеологізм має своє пояснення. Пропоную з’єднати фразеологізми і пояснення до них (діти виконують завдання на магнітній дошці). Походження фразеологізмів (відео) - в творі з усної народної творчості, Біблії, міфології, літератури…
-Звідки виникли фразеологізми почуті в оповіданні?

Каша
Хліб,усьому голова!
Ця промовка не нова
А цариця, мати наша –
Запашна, свіженька каша.
І смачна, і пречудова:
Польова і обрядова,
І з грибами добра дуже,
Та й фруктова небайдужа.
Із узваром каша знана,
З м’ясом також непогана.
Я скажу, вам друзі, сміло
Якщо серце заболіло
То гречана допоможе,
А пшоняна - сил примножить.
А перлова – молодіти,
А вівсяна – не старіти.

Та все ж каша – мати наша!
Чи гречана, чи з пшона,
Чи перлова, чи вівсяна –
Люба, всяка, нам вона!

Складіть речення з поданими фразеологізмами.
Березова каша — різка з берези, якою карають.
Каша в голові — безладдя думок.
Заварити кашу — почати неприємну справу.
Каші просить — діряве взуття.
Каші не звариш — не домовишся.
Мало каші з'їв — не доріс.
Кашу маслом не зіпсуєш — хорошим не нашкодиш.

Робота в групах. Проходимо в лабораторію художню.
- Перед нами роботи, на яких художники зашифрували фразеологізми. Ваше завдання – назвати кожен малюнок за допомогою фразеологічного звороту, записати його в зошит і пояснити значення даного вислову.

Робота в групах.
- Як про це говорять? Дайте відповідь крилатими виразами (в допомогу дається словник і слово помічник).

1.Про людей, які живуть недружно, постійно сваряться (кішка). Живуть як кішка з собакою

2.Писати нерозбірливо, неохайність (курка). Писати, як курка лапою

3.Про людину, яка дуже відрізняється від інших, не такий як всі (ворона). Біла ворона

4.Коли говорять про людину людину , яка когось обманює. Вішати лапшу на вуха

5.Так говорять про людину, яка з маленької незначної проблеми робить велику проблему.
Робити з мухи слона

-Придумайте з якимсь із фразеологізмів речення.

Фізкультхвилинка
Майстерня: «Помилок»
Знайди помилку:
Ігор красиво, як курка лапою, написав назву.

Знайди помилку:
Кошеня було таке облізле, що очей не відірвати.

Знайди помилку:
Ми дружно працювали, склавши руки.

Знайди помилку:
Ми з другом довго сперечалися, але в решті-решт не знайшли спільну мову.

Парна робота «Відгадай, що це…» (На дошці слова вітер, вуха, ніс, вовк)
Вітер –
• на нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують;
• його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник;
• він є в голові легковажної, несерйозної людини .
Вуха –
• вони не квіти, а червоніють і в’януть;
• їх розвішують, як білизну, особливо довірливі;
• в одне може залетіти, а в друге вилетіти;
• кажуть, на них наступив ведмідь, коли людина погано співає.
Ніс –
• ним можна клювати, як дзьобом, коли спати хочеться;
• його задирають, коли зазнаються;
• його сують в чужі справи;
• за нього водять, коли хочуть обманути.
Вовк –
• скільки його не годуй, а він все одно в ліс дивиться;
• інколи він буває в овечій шкурі;
• як його боятися, то в ліс не ходити.

Хвилинка-цікавинка
-Що означає вислів «після дощику в четвер»? (ніколи).
-Ще здавна люди вірили, що є легкі та важкі дні. Понеділок – важкий день, бо він присвячується богині – Місяця, ночі і темного царства. Відомо, що семиденний тиждень тісно пов'язаний із планетами. Кожній із них відповідав один день тижня, який і отримав планетне ім’я.
-Якщо понеділок пов’язували з місяцем, то четвер із Перуном, язичеським богом війни, сонця, родючості. Перун був покровителем землеробства, віддав дощами, громами. Кожного четверга Перунові приносили жертву і просили, щоб послав дощ. Але проходили четверги, а на небі не було жодної хмаринки. Так і народився іронічний вислів «після дощичку в четвер», тобто ніколи.

Складання тексту. «В зоопарку»
-До справжніх письменників нам ще далеко. Але ми вже зробили кілька кроків вперед. Познайомилися з фразеологізмами. Але можна прикрасити свою промову порівняннями. Встав в дані фразеологізми замість точок іменники - назви тварин. (Малюнки на дошці)

1 варіант
Як з ... вода.
.... завжди бруд знайде.
Упертий як ...
Чути як ... пролетить.

2 варіант
Працювати як ....
Голодний як ....
Крутитися як ... в колесі.
Злий як ....

Ключ до виконання завдання:
Як з гуся вода.
Свиня завжди бруд знайде.
Упертий як осел.
Чути як комар пролетить.
Працювати як кінь.
Голодний як вовк .
Крутитися як білка в колесі.
Злий як собака.

VI. Робота в лабораторії міжнародних досліджень. Хвилинка-цікавінка.
Фразеологізми дуже прикрашають нашу мову, роблять її виразною, образною. Чим багатший словниковий запас, тим цікавіше, яскравіше людина висловлює свої думки.
- Як ви думаєте, чи є фразеологізми в інших мовах? Наступна лабораторія - міжнародних досліджень.
Слайд. «Фразеологізми-іноземці».
- Англійці кажуть, що ці люди як дві горошини, шведи - як дві ягоди, німці та чехи - як яйце і яйце. А як кажуть українці? (Як дві краплі води.)

- Англійці кажуть про таку людину, що він живе в конюшині, німці - що він сидить як личинка в салі, французи - як півень в тісті. А що говоримо ми один одному? (Як сир у маслі катається.)
- Що означають ці фразеологічні звороти? (Живе добре, багато, у нього все є.)

-Англієць каже: знаю як кисть своєї руки, а француз і німець - знаю як власну кишеню. А як каже українець? (Як свої п'ять пальців.)
- Що означають ці фразеологічні звороти? (Знаю дуже добре.)

-Німці кажуть про таку людину, що у нього грошей як сіна, французи - що він зшитий із золота. А що про таку людину кажуть українці? (У нього грошей кури не клюють.)
- Що означають ці фразеологічні звороти? (Дуже багатий.)

-Отже, наш урок підходить до кінця.
-Скільки ключиків ми з вами зібрали? (7)

Таємниче число сім! Як його тільки не вважають: і священним, і божественним, і магічним, і щасливим. Число сім зустрічається дуже часто в різних відомих висловах, прислів'ях і приказках, які зайвий раз підтверджують його незвичайні властивості...
-А чому число 7 магічне? Чого є сім в природі, побуті? ( райдуга, дні тижня, ноти , планети, чудес світу,
7 частин тіла, 7 чеснот, 7 смертних гріхів…)

Фразеологізми:
Семеро одного не чекають.
Сім чудес світу.
У семи няньок дитя без ока.
Сім разів відміряй, а один - відріж.
Сім п’ятниць на тиждень.
Бути на сьомому небі.
До сьомого поту.
Сім шкур спустити.

VI. Підбиття підсумків.
-Ми сьогодні не переливали з пустого в порожнє, а працювали не покладаючи рук. І в класі не було жодного, хто б дивився на роботу однокласників крізь пальці.

-Що ми вивчили на сьогоднішньому уроці?
-Що таке фразеологізми? (стійкі вислови)
-В якому значенні їх вживають? (переносному)
-Якою вони роблять нашу мову? (Яскрава, виразна, емоційна)

- А зараз давайте оцінимо нашу роботу теж фразеологізмами.

По класу прикріплені повітряні кульки.
Підійдіть до кульки з тим фразеологізмом, який найбільше підходить до вашої роботи на уроці і підійдіть до неї.
-склавши руки
- засукавши рукава
- бив байдики
- працював до сьомого поту
- мотав на вус
- рахував ворон
- не покладаючи рук
- ловив мух

X. Підведення підсумків уроку
- Наша подорож в країну фразеологізмів добігає кінця. Ми виконали велику роботу з дослідження фразеологізмів. Ви сьогодні мені дуже допомагали : працювали засукавши рукава, до сьомого поту не покладаючи рук і все мотали на вус. Дякую за урок. Так в дружній подорожі ви почерпнули нові знання. Разом з тим стали дружнішими і просто цікаво і весело провели час у чарівному світі рідної мови.

1. Встаньте, якщо ви на уроці не хлопали вухами.
2. Сядьте, якщо ви на уроці били байдики.
3. Підніміть руки вгору, якщо ви не ганяли ледаря.
4. Опустіть руки, якщо ви працювали в поті чола.
5. Поверніться направо, якщо ви працювали через пень колоду.
6. Поплескайте в долоні, якщо у вас сьогодні всѐ горіло в руках. (Слайд)
-Напишіть на аркуші фразеологізм, який відповідає вашій сьогоднішній роботі на
уроці і прикріпіть на дошку. Список фразеологізмів лежить в учнів на парті.

Класи: 3 клас

Предмети: Українська мова